ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Найдавніші часи – перша половина ХVІ ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Йдеться про Подільську землю.

Уривок описує події, пов'язані з діяльністю Коріатовичів (синів Коріата, брата Ольгерда) після перемоги литовсько-руських військ у Битві на Синіх Водах (1362 р.).

Саме Коріатовичі, за дорученням Великого князя Ольгерда, очолили процес звільнення Подільських земель від влади Золотої Орди і стали в них удільними князями (Юрій, Олександр, Костянтин і Федір).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Найдавнішою датованою книжною пам'яткою Київської Русі є «Остромирове Євангеліє». 

«Остромирове Євангеліє» — це рукописний літургійний збірник, створений у 1056–1057 роках. Його назва походить від імені замовника — новгородського посадника Остромира, який був родичем князя Ярослава Мудрого. Точна дата його створення, зазначена в кінці рукопису, робить його найдавнішою точно датованою книгою Русі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі -  вотчини.

Вотчина — це спадкове земельне володіння, що передавалося від батька до сина. Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. 

Князі та великі бояри надавали землю своїм васалам (служилим людям) за вірну службу. Згодом ці землі ставали спадковими, перетворюючись на вотчини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю.

1199 рік: Князь Роман Мстиславович Волинський, скориставшись ослабленням галицьких бояр і згасанням місцевої династії, об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу. Це є період утворення та становлення єдиної держави.

1203 рік: Роман Мстиславович захопив Київ, ставши великим князем. Літописець називає його «самодержцем усієї Русі». Це є період поширення влади князя на Київ і Київську землю.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Ці рядки, що описують смерть князя Володимира Глібовича Переяславського і містять першу згадку терміна "Україна" у значенні окремої землі або території, записані літописцем під 1187 роком.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Розширенню рівноправних зв’язків Київської Русі з Візантією та європейськими державами стало наслідком запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Християнізація Русі у 988 році за Володимира Великого мала величезний вплив на її міжнародне становище. Вона не лише зміцнила внутрішню єдність держави, але й інтегрувала її до кола християнських європейських держав. Це відкрило шлях до розвитку дипломатичних, торговельних і культурних зв'язків.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На картосхемі зображено територію Київської держави за часів правління князя Святослава. На це вказують позначені походи князя проти Хазарського каганату та на Дунай. Штрихуванням позначені території слов'янських союзів племен (в’ятичів, тиверців, уличів), які увійшли до складу Русі. Додатково на Святослава вказує назва міста Переяславець на Дунаї, куди князь намагався перенести столицю своєї держави.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VII–VI ст. до н. е.  була державно-політична незалежність колоній від метрополій.

Грецькі міста-колонії, що виникли в Північному Причорномор’ї, були засновані вихідцями з різних метрополій Греції. Проте, згодом вони ставали повністю самостійними державами (полісами), які мали власне управління, закони та військо. Підтримуючи паралельно торговельні та культурні зв'язки з метрополіями.

Метрополія — це місто-держава (поліс), яке заснувало колонії.

Поліс - це місто-держава в Давній Греції.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

В основу археологічної періодизації покладено матеріал, з якого виготовлялися знаряддя праці. Цей підхід дозволяє археологам поділити історію на послідовні епохи, такі як:

• Кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), коли основним матеріалом був камінь.

• Перехідний (енеоліт – мідно-кам`яний).

• Бронзовий вік, коли почали використовувати бронзу.

• Залізний вік, коли залізо стало домінуючим матеріалом для виготовлення знарядь та зброї.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Характерними рисами суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV–XV ст. є такі:

✅ 2. здійснення судочинства на основі норм «Руської правди» (руського права).

✅ 3. поступова ліквідація удільних князівств.

✅ 5. укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха. Князювання Данила Романовича.

1-В. Створення «Ізборника» – одного з перших енциклопедичних збірників Київської Русі – пов’язана з іменем князя Святослава Ярославича.

2-А. Відкриття першої школи для дітей знаті відбулося за наказом князя Володимира Великого.

3-Б. Заснування першої бібліотеки при Софійському соборі в Києві пов’язано з князем Ярославом Мудрим.

4-Д. Укладення Галицько-Волинського літопису відбулося за часів правління Данила Романовича Галицького.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Місця основних стоянок людей кам’яного віку на теренах сучасної України (Королеве, Кіїк-Коба, Кирилівка, Мізин).

На карті зображені місця палеолітичних пам’яток на території України.

Кирилівка на карті позначена літерою «Б» (Ця палеолітична стоянка розташована в межах сучасного міста Києва).

Киїк-Коба на карті позначена літерою «Д» (Ця палеолітична стоянка розташована в горах Криму).

Королеве на карті позначена літерою «А» (Ця найдавніша палеолітична стоянка розташована на території Закарпаття на березі р. Тиса).

Мізин на карті позначена літерою «В» (Ця палеолітична стоянка розташована у Чернігівській області).

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Соціально-економічне життя. «Панщина».

Форма земельної відробіткової ренти, що передбачала обов’язкову працю залежного селянина власним реманентом у господарстві землевласника, називається панщина.

Панщина — це відробіткова рента, обов'язкова й безоплатна праця залежних селян (тяглих) на землі феодала власним інвентарем. Це саме та форма ренти, про яку йдеться в питанні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

Папа Римський Інокентій IV обіцяв князеві Данилу Галицькому військову допомогу для організації хрестового походу проти Золотої Орди (монголів).

Ця обіцянка була дана як частина угоди, за якою Данило Романович погодився прийняти королівський титул (коронація відбулася у 1253 році). Метою Папи було створення військового союзу християнських держав Східної Європи проти монголів і розширення впливу католицької церкви. Однак, обіцяна допомога так і не надійшла, і Данило змушений був самостійно протистояти Орді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави. у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. Здобутки в галузі писемності, літератури.

Пам'ятка давньоруської літератури, що містить ці настанови, — це «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Цей твір є дидактичним (повчальним) і містить морально-етичні та політичні настанови князя Володимира Мономаха своїм синам і всім нащадкам, закликаючи до милосердя, працьовитості, християнської доброчесності та справедливого управління.

Відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Ярослава Мудрого. Територіальні межі Київської Русі за Ярослава Мудрого.

На карті жирною лінією позначено кордони Київської Русі за часів князювання Ярослава Мудрого.

Ярослав Мудрий значно розширив межі Київської Русі. На карті видно, що територія держави простягається від Балтійського моря (де засновано місто Юр'їв, або Дерпт) до Чорного моря та Тмутаракані на Кавказі, а на заході включає Червенські міста (Белз, Перемишль, Берестя), які він відвоював у Польщі. Це був період найбільшої територіальної могутності Київської Русі, що відповідає зображеним на карті кордонам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Князювання Володимира Великого. Запровадження християнства як державної релігії..

Початок карбування перших давньоруських монет (золотників і срібників) за часів князя Володимира Великого (зображений на монетах) був безпосередньо пов'язаний із запровадженням християнства як державної релігії Київської Русі у 988 р.

Відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги.

Із діяльністю давньоруської правительки Ольги пов'язано встановлення норм данини («устави», «уроки») та створення осередків князівської влади на місцях («погости», «становища»).

Після вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами через надмірні збори данини, княгиня Ольга провела низку реформ. Її метою було запобігти подібним конфліктам у майбутньому та зміцнити централізовану владу в державі. 

• «Уроки» — фіксовані розміри данини для кожного племені.

• «Погости» — місця збору данини та осередки князівської адміністрації.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Територія розселення скіфів.

На карті заштриховано територіальні межі Великої Скіфії в період її розквіту. Велика Скіфія — це сучасна назва могутнього політичного об'єднання скіфів, яке існувало в Північному Причорномор'ї у VI-IV століттях до нашої ери. 

Територія Великої Скіфії охоплює значну частину степової та лісостепової зони сучасної України. На карті також позначені грецькі міста-поліси Північного Причорномор'я (Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей), з якими скіфи активно торгували, та кургани (Солоха,Товста Могила ), що є свідченням їхнього панування в регіоні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.

Одним із наслідків винайдення первісною людиною лука та стріли було суттєве зростання продуктивності праці мисливців. У звязку з кліматичними змінами в мезоліті зникли більшість великих тварин (мамонтів). На зміну їм прийшли швидші й менші тварини — олені, лосі, косулі. Полювати на них за допомогою простих списів та дротиків було складніше.

Винахід лука та стріл в мезоліті дозволив первісним мисливцям полювати з безпечної відстані, збільшив точність і ефективність полювання, що призвело до значного зростання кількості здобичі та, як наслідок, до підвищення продуктивності праці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

1 Б. (Хрещення Володимира): Описується Хрещення князя Володимира Великого у Корсуні (Херсонесі) та подальше Хрещення Русі. Це відбулося у 988 році, що належить до X століття.

2 А. (Убивство Аскольда і Діра): Описується захоплення Олегом Києва та вбивство місцевих князів Аскольда і Діра. Це вважається початком Київської Русі і відбулося у 882 році, що належить до IX століття.

3 В. (Будівництво Золотих воріт): Описується масштабна розбудова Києва князем Ярославом Мудрим, зокрема зведення Золотих воріт та Софійського собору. Будівництво Золотих воріт розпочалося у 1037 році, що належить до XI століття.

4 Д. (Захоплення Києва Батиєм): Описується Монгольська навала та падіння Києва під ударами хана Батия. Це сталося 6 грудня 1240 року, що належить до XIII століття.

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

На українських землях, включених до складу Литовської держави за князя Ольгерда (1345–1377 рр.), було збережено існуючі системи управління та судочинства.

Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. мало переважно ненасильницький, "м'який" характер (особливо порівняно з тогочасним монгольським пануванням). Це виражалося у політиці збереження місцевих традицій:

1. Збереження управління: На приєднаних землях зберігалася місцева адміністрація, а на чолі більшості удільних князівств, як правило, сідали представники династії Гедиміновичів (родичі Ольгерда). Вони часто діяли як місцеві руські князі.

2. Збереження права: Продовжували діяти норми руського права (на основі "Руської Правди") та місцеві звичаї.

3. Мова: Руська мова (староукраїнська) набула статусу державної мови у ВКЛ.

4. Релігія: Панівним віросповіданням залишалося православ'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Дохристиянську давньоруську пам’ятку культури зображено на фото Б.

На фото зображено Збруцький ідол (Світовид) — унікальна дохристиянська (язичницька) пам'ятка слов'янської культури, яка датується IX-X століттями.  Є одним із найважливіших і найповніших джерел для вивчення релігійних вірувань давніх слов'ян до прийняття християнства.

На інших фото зображено книжкову мініатюру з «Остромирова Євангелія» (А), П’ятницьку церкву в м. Чернігові (В), мозаїку із Софійського Собору – Оранту (Г).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Причини роздробленості Київської Русі включають великі простори держави, етнічну неоднорідність її населення та зміцнення вотчинної форми феодального землеволодіння.

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність. Управляти величезною територією було складно через відсутність швидких засобів комунікації та розгалуженої адміністративної системи.

• Зміцнення вотчинного землеволодіння. З часом вотчини (спадкові земельні володіння) стали основою економічної могутності місцевих князів і бояр. Це дозволило їм бути менш залежними від Києва, що посилювало їхні прагнення до самостійності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Укладення найдавнішої частини давньоруського права, відомої як «Правда Ярослава» (складова «Руської Правди»), призвело до заборони звичаю кровної помсти та його заміни системою грошових штрафів (вир). Це був важливий крок до цивілізованого врегулювання конфліктів у суспільстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Політичну роздробленість Київської Русі спричинили

• 2. Відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади. Після смерті Ярослава Мудрого був запроваджений принцип "сеньйорату" (переходу влади до старшого в роді), що постійно призводило до міжусобних війн між князями.

• 4. Зміцнення вотчинного землеволодіння. Князі, бояри та інші великі землевласники, зосереджуючи в своїх руках все більше землі та ресурсів, ставали економічно незалежними від Києва. Це дозволяло їм створювати власні центри впливу та прагнути до повної незалежності.

• 5. Етнічна неоднорідність населення держави. Населення Київської Русі було різнорідним, це було основною причиною її розпаду. 

Правильна відповідь: 2 4 5.

ТЕМА: Київська держава.

Описана в уривку подія з історичного джерела відбулася в XI ст.

Слова в джерелі – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві», «І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним» – чітко вказують на зведення Софійського собору за часів правління князя Ярослава Мудрого. Софійській собор згідно літописній розповіді було зведено 1037 року, тобто в ХІ столітті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

«Рядовичами» в Київській Русі називали селян, які потрапили в залежність від феодала, уклавши з ним договір (ряд) найму, працювали в його господарстві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

У результаті своєї адміністративної реформи, великий київський князь Володимир Святославич ліквідував владу місцевих племінних князів, які часто були джерелом сепаратизму та прагнули до автономії від Києва.

Замість них він посадив на місця своїх синів. Це дало змогу зміцнити центральну владу і перетворити Русь на єдину державу, а не на конгломерат племінних князівств.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я — це кіммерійці ІХ – VІІ ст. до н. е. Кіммерійці згадуються в давньогрецьких джерелах, зокрема у працях Гомера та Геродота, як найдавніший відомий народ Північного Причорномор’я. Кіммерійці першими також навчилися виплавляти залізо на території України.

Згодом на зміну кіммерійцям прийшли скіфи VІІ – ІІІ ст. до н. е., далі сармати ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. та гунни ІV – V ст. н.е.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Сармати були кочовим іраномовним народом, який з'явився у причорноморських степах у III столітті до н. е. і поступово витіснив скіфів, ставши домінуючою силою в регіоні. Їх панування тривало приблизно до IV століття н. е., коли вони були розгромлені гунами та готами. Для сарматів були характерними:

1. Грабіжницькі напади на придунайські провінції Римської імперії. Сармати, постійно здійснювали напади на римські прикордонні території, що призводило до численних конфліктів.

4. Формування загонів важкоозброєної кінноти. Сарматська кіннота, відома як катафрактарії, була однією з найгрізніших у стародавньому світі. Її воїни, одягнені в броню, були озброєні довгими списами.

7. Збереження пережитків матріархату. У сарматському суспільстві жінки відігравали значну роль, вони часто брали участь у військових походах, а жриці мали великий вплив.

Відповідь: 1 4 7.

Відповідність між назвами творів давньоруської літератури та уривками з них.

1-Г. «Повість минулих літ». Уривок розповідає про легендарних засновників Києва — Кия, Щека, Хорива та сестру їх Либідь, що є класичним сюжетом найдавнішої частини «Повісті минулих літ» — літопису.

2-А. «Києво-Печерський патерик». Уривок описує життя ченця Агапіта, який мав дар зцілення, і був прозваний Лікарем. Патерик — це збірка оповідань про життя, подвиги та чудеса отців Києво-Печерського монастиря (Печерська лавра).

3-Б. «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Уривок містить настанови про моральні цінності («убогих не забувайте», «старих шануй», «гордості не майте»), що є основним змістом дидактичного (повчального) твору князя Володимира Мономаха.

4-Д. «Слово о полку Ігоревім». Уривок є частиною «Золотого слова» Святослава, де він звертається до князів (зокрема, до «Галицького Осмомисла Ярослава») із закликом помститися половцям (Кончаку) за поразку Ігоря. Це характерна для поеми, високохудожня риторика і заклик до єднання.

Правильна відповідь – 1-Г 2-А 3-Б 4-Д.

Цифрою 3 на карті позначено землі, що увійшли до складу Великого князівства Литовського за часів правління князя Ольгерда.

Ключовою подією, що забезпечила контроль Ольгерда над цими територіями, була Битва на Синіх Водах у 1362 році, внаслідок якої було розгромлено війська Золотої Орди, і влада ВКЛ поширилася на Поділля, Київщину та частину Дикого Поля.

Правильна відповідь – В.

Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. стало результатом, насамперед, боротьби литовських князів із монгольськими ханами.

• Литовські князі, зокрема Ольгерд Гедимінович, активно розширювали свою владу на південь та схід, на землі, що перебували під контролем або впливом Золотої Орди.

• Ключовою подією стала Битва на Синіх Водах у 1362 році, де литовсько-руські війська під проводом Ольгерда завдали поразки військам татарських ханів. Ця перемога відкрила шлях до приєднання до ВКЛ значних територій Київщини, Переяславщини та Поділля, витісняючи звідти монгольське панування.

Правильна відповідь – Б.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові, збудований у ХІ ст., зображено на фото В.

Спасо-Преображенський собор (або Спаський собор) у Чернігові є видатною пам'яткою давньоруського зодчества і однією з найстаріших кам'яних будівель, що збереглися на території України.

Будівництво було розпочато у 1030-х роках князем Мстиславом Володимировичем, братом Ярослава Мудрого. Собор був головним храмом Чернігівського князівства.

Правильна відповідь – В.

Боротьба київських князів із нападами печенігів успішно завершилася за князя Ярослава Володимировича (Мудрого).

У 1036 році під стінами Києва відбулася грандіозна битва, в якій військо Ярослава розгромило печенізькі орди. Після цієї поразки печеніги перестали бути серйозною загрозою для Київської Русі. Частина з них відступила на Балкани, а решта розсіялася по степу.

Правильна відповідь – В.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту мала візантійська культура.

Після запровадження християнства як державної релігії князем Володимиром у 988 році, Київська Русь почала активно переймати архітектурні традиції Візантійської імперії — головного центру православ'я.

Правильна відповідь – Г.

Утвердженню Київської Русі як могутньої та впливової держави середньовіччя сприяло запровадження християнства як державної релігії Русі.

Запровадження християнства князем Володимиром Великим у 988 році мало вирішальне значення для міжнародного утвердження Київської Русі, оскільки:

• Входження у "сім'ю" європейських держав: Київська Русь стала частиною християнського світу, що забезпечило їй рівноправні відносини з Візантійською імперією та західноєвропейськими королівствами. Це сприяло розвитку дипломатії та династичних шлюбів.

Правильна відповідь – Б.

Головними причинами грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е. були соціально-економічні. Зокрема нестача землі в Греції, пошук ринків збуту для ремісничих товарів і джерел постачання сільськогосподарських культур.

Колонізація – це процес заснування грецькими полісами (містами-державами) нових поселень за межами материкової Греції. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е. була вимушеним процесом, спрямованим на вирішення внутрішніх проблем і забезпечення економічного розвитку. 

Правильна відповідь – Г.

Наскельні малюнки, різьблені орнаменти на виробах і прикраси уперше з'являються в палеоліті. Саме тоді на території України зявляється релігія та мистецтво. 

• Наскельний живопис: яскравим прикладом є печери де зображені сцени полювання на тварин. 
• Різьблені орнаменти: З’являються на виробах з кістки, рогу, бивня мамонта (наприклад, на статуетках, знаряддях).
• Прикраси: Виготовлялися з кістки, бурштину, мушель (намиста, браслети). Наприклад, на Мізинській стоянці були знайдені унікальні фігурки птахів, браслети з орнаментом, що вважаються одними з найдавніших творів мистецтва в Східній Європі

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Про великого київського князя Святослава Ігоревича йдеться в уривках 1, 3 та 6.

1 – «посилає до імператора просити миру…: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб» – указують на діяльність князя Святослава, на події Другого Балканського походу. 

3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом...», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – указують на діяльність князя Святослава, який під час походу 964–966 років знищив Хозарський каганат. 

6 – «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»...І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину...! повернувся він в Переяславець» – указують на події першого Балканського походу князя Святослава.

ТЕМА: Київська держава.

• «Остромирове Євангеліє» (Б) — найдавніша зі збережених точно датованих східнослов'янських рукописних книг (пергаментний кодекс). Було створене дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира.

• «Ізборник Святослава» (А) — збірка виписок із богословських творів, складена для київського князя Святослава Ярославича (сина Ярослава Мудрого). Це друга за давністю датована рукописна книга.

• «Повість минулих літ» (Г) — літопис, що є ключовим джерелом з історії Київської Русі. Перша редакція, що приписується ченцю Нестору, датується початком XII століття (близько 1113 р.).

• «Слово о полку Ігоревім» (В) — видатний твір давньоруської літератури, присвячений невдалому походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 році. Створене одразу після описаних подій.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМА: Київська держава.

• 1. Г (Київське князівство): Ця територія розташована в центрі, безпосередньо навколо Києва (на карті позначені Білгород, Юр'їв), і є ключовою землею на правому березі Дніпра.

• 2. Д (Галицьке князівство): Це південно-західна територія, що межує з Угорщиною та має вихід до Карпат. На ній розташовані міста Галич і, імовірно, землі вздовж Дністра.

• 3. А (Волинське князівство): Це землі на захід від Києва, що межують із Польщею та Литвою. На цій території розташовані міста Володимир (Волинський), Берестя та Луцьк.

• 4. Б (Чернігівське князівство): Це землі на лівому березі Дніпра, що межують із північними уділами. На них розташовані міста Чернігів, Новгород-Сіверський та Путивль.

Правильна відповідь – 1 Г 2 Д 3 А 4 Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Будівництво цих і подібних церков на українських землях зумовлено постійна небезпека спустошливих татарських набігів.

На фото зображено Покровську церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцьку церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці.

Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Включення більшості земель Південно-Західної Русі (Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля, більша частина Волині) до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV ст. було результатом боротьби з Золотою Ордою

Вирішальною подією, що забезпечила приєднання значних територій, була битва на річці Сині Води (1362 р.), де військо литовського князя Ольгерда розгромило татарських беїв. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Літописець записав ці рядки під 1037 роком.

Цей запис з «Повісті минулих літ» присвячений масштабній будівельній діяльності Ярослава Мудрого в Києві, зокрема зведенню Софійського собору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

• Застосування плуга значно підвищило продуктивність землеробства, дозволяючи обробляти більші площі землі з меншими зусиллями.

• Двопільна та трипільна сівозміни допомагали підтримувати родючість ґрунтів і забезпечували стабільніші та більші врожаї, що дозволило отримати надлишок продукції.

• Таким чином, ці агротехнічні нововведення були спрямовані саме на відновлення та збереження родючості ґрунтів, що забезпечувало стабільні та високі врожаї.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі в Галицько-Волинському князівстві.

Ярославська битва стала кульмінацією тривалої боротьби Данила за батьківську спадщину проти внутрішніх і зовнішніх ворогів після смерті його батька Романа Мстиславовича (1205 р.).

Більшість найбільш впливових і ворожих князеві галицьких бояр була вбита, схоплена або змушена тікати, що дозволило Данилу встановити сильну князівську владу над Галичиною.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

На карті позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Наведена картосхема ілюструє основні маршрути монгольської навали на південно-західні землі Русі у 1240–1241 роках:

1. Похід на Київ (1240 р.): Маршрут чітко проходить через Переяслав і Чернігів (або, як варіант, Новгород-Сіверський), сходячись на Київ у грудні 1240 року.

2. Похід на Галич і Волинь (1241 р.): Після Києва основна стрілка веде на захід, через Володимир, Кременець та Галич, що є серцем Галицько-Волинського князівства (Південно-Західна Русь).

3. Походи на Європу (1241 р.): Стрілки продовжуються далі на захід і південь, вказуючи на вторгнення монголів у Польщу (Люблін, Завіхост) та Угорщину (Ужгород, 1241) після проходження руських земель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Правовий статус «отчини» як родової власності було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.

Любецький з'їзд князів (1097 рік): Цей з'їзд, скликаний за ініціативи Володимира Мономаха, мав на меті припинити міжусобні війни, які роздирали Київську Русь. Головною його постановою стало узаконення принципу "кожен хай держить отчину свою" ("кождо держить отчину свою").

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини (отчини) мав право передати її в спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» («отчина») походить від слова «отець» («батько»), тобто батьківська власність.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Подія, що дала підстави для такого висновку, — це запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

• Визнання у європейському світі. До хрещення Київська Русь була язичницькою державою, яку більшість християнських країн Європи сприймали як варварську. Прийняття християнства, особливо від Візантії, що була на той час однією з наймогутніших імперій, інтегрувало Русь до кола європейських цивілізацій.

• Рівноправні відносини. Після хрещення Київський князь став рівноправним правителем у "сім'ї" християнських монархів. Це відкрило шлях до укладення шлюбних союзів з правлячими династіями Франції, Швеції, Норвегії, Польщі та інших держав, що було неможливим у язичницькі часи.

• Новий статус князя. Як зазначається в уривку, великий князь став повноцінним суб'єктом міжнародного права. Це означало, що його держава отримала міжнародне визнання, її кордони стали номінально недоторканними, а князь міг вести переговори на рівних з іншими європейськими володарями.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Ключові слова: «Тепер слов’яни бушують повсюдно…», «осіли на ній панами» — свідчать про події Великого розселення слов’ян. Саме в V–VII століттях слов’яни активно переселялися на Балкани, вели війни з Візантією, спустошували її території, засновували поселення й поступово асимілювали місцеве населення. Фраза «Зіслов’янилась вся наша земля» є ключовою, оскільки вона підкреслює масштаби цього розселення, що відбувалося саме в зазначений період.

Велике розселення слов’ян — це масове переселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини (території між Дніпром і Віслою) на схід, захід і південь Європи. Цей процес відбувався в V-VII ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

На фото під буквого Г викарбовано монету на честь скіфського царя. На монеті зображений вершник-лучник. Цей образ є типовим для скіфів, які були відомі як вправні воїни-вершники. Напис на монеті містить ім'я царя Атея. Він був останнім правителем Великої Скіфії.

На решті монет зображено колісницю (А), кентавра (Б) і Пегаса (В) – істот із грецької міфології. Дані монети є зразками античної грецької культури, яка була поширеною в містах-колоніях Північного Причорномор'я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Перехід від привласнювального (збиральництво, полювання, рибальство) господарства до відтворювального (землеробство, скотарство, ремесло) це характерна риса епохи неоліту. В історичній науці цей перехід дістав назву «неолітична революція».

Неолітична революція — це перехід людства від привласнювального до відтворювального господарства.

Привласнююче господарство — це форма господарювання, коли люди брали від природи готові продукти, не виробляючи їх самостійно. Це полювання, збиральництво та рибальство.

Відтворююче господарство — це форма господарювання, за якої люди самі виробляють необхідні для життя продукти. Це землеробство і скотарство.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Археологія – це галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам’ятки й реконструює за ними давню історію людства.

Вивчаючи ці матеріальні пам’ятки, археологи можуть відтворити картину життя наших предків, їхні звичаї, вірування, економіку та соціальну структуру. Археологічні пам’ятки є головними джерелами історії перісного суспільства. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

• 1-Б. «Повчання дітям» — авторство цього дидактичного (повчального) твору належить великому київському князю Володимиру Мономаху (поч. XII ст.).

• 2-А.  «Слово про закон і благодать» — це урочистий ораторський твір, написаний близько 1050 року першим руським митрополитом Іларіоном, і є одним із найвидатніших зразків красномовства Київської Русі.

• 3-Г. «Повість минулих літ» — авторство першої редакції цього найдавнішого літопису традиційно приписують ченцю Нестору Літописцю (поч. XII ст.).

• 4-В. «Руська правда» — її найдавніша частина, так звана "Правда Ярослава", була складена за часів великого князя Ярослава Мудрого (XI ст.). Пізніше вона доповнювалася.

Правильна відповідь: 1–Б 2–А 3–Г 4–В.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Зміни, описані в уривку, відбулися внаслідок битви на р. Сині Води (1362 р.)

Уривок описує ключові наслідки перемоги Великого князівства Литовського (ВКЛ) під проводом князя Ольгерда над татарами Золотої Орди.

Битва на Синіх Водах у 1362 році стала вирішальною перемогою Ольгерда, яка призвела до вигнання влади татарських беїв із Поділля та його остаточного приєднання до ВКЛ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Магдебурзьке право регулювало відносини у містах.

Магдебурзьке право — це одна з найвідоміших систем міського права Середньовіччя, що виникла в німецькому місті Магдебурзі.

Головна суть Магдебурзького права полягала у наданні містам самоврядування (автономії). 

Влада в місті переходила до виборних органів: магістрату (складався з Ради — адміністративний орган, і Лави — судовий орган), які очолювали бурмистр і війт.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ -ХІV ст.

Вирішальним фактором у поширенні писемності в Київській Русі було запровадження християнства.

Писемність поширювалася на основі церковнослов'янської мови, яка була створена спеціально для потреб християнства ще до хрещення Русі (діяльність Кирила і Мефодія).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Князівством, яке в першій половині XIII ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі, було Волинське.

• Волинське князівство (під керівництвом князя Романа Мстиславовича) наприкінці XII ст. значно посилилося.

• У 1199 році Роман Мстиславович, використовуючи ослаблення боярства та безкнязів'я у сусідній Галичині, об'єднав Волинське та Галицьке князівства в єдину Галицько-Волинську державу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Зміна торговельної кон'юнктури та занепад Києва як головного торгового центру стали однією з ключових причин - політичної роздробленості Київської Русі.

Наприкінці XI – у XII столітті відбулися значні зміни, які підірвали економічну основу Києва і, як наслідок, його політичне значення. Серед них:

• занепад військово-торгівельного шляху "із варягів у греки";
• постійні половецькі набіги;
• розвиток торгівлі через Балтику та західноруські землі.

Ці фактори призвели до втрати Києвом економічного домінування, зростання інших регіональних центрів (як-от Новгород, Галич) та ослаблення влади київського князя. Усе це посилило прагнення удільних князів до самостійності, що й стало основною причиною політичної роздробленості Київської Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Ключові слова в джерелі  «погости оброки» допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про упорядкування Ольгою системи управління державою і збору данини.

Погости – це стаціонарні адміністративні центри, куди населення мало звозити данину. Це зробило збір систематичним.

Уроки (оброки) – це встановлені чіткі, фіксовані розміри данини, що усунуло свавілля збирачів податків на місцях.

Податкова реформа княгині Ольги (близько 946-947 рр.) стала однією з перших і найважливіших державних реформ у Київській Русі. Її проведення було прямим наслідком вбивства її чоловіка, князя Ігоря, древлянами, які повстали через надмірне та безсистемне стягнення данини під час «полюддя».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті жирною лінією позначено межі Київської Русі за часів князювання Олега.

На це вказують межі, обведені жирною лінією, пролягають від Новгорода на півночі до Києва на півдні. Цей обсяг відповідає території, яку Олег об'єднав у 882 році, захопивши Київ і створивши єдину державу.

Основна територія зосереджена навколо річки Дніпро та його приток, що є ключовим для періоду, коли контроль над "шляхом із варягів у греки" був пріоритетом.

Карта не включає пізніші завоювання. Наприклад, вона не показує підкорення уличів і тиверців, що були приєднані пізніше. Також на карті ще існує Хозарський каганат, який був остаточно знищений лише за часів Святослава.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму VІІІ–VІ ст. до н. е. спричинена соціально-економічними причинами. Зокрема демографічним вибухом (різким зростанням населення), перенаселенням і нестачею землі в метрополії.

Нестача землі викликала соціальні конфлікти та змушувала частину населення шукати нові території для життя і господарювання. Колонізація також відкривала нові ринки для збуту грецьких ремісничих товарів і забезпечувала доступ до джерел сировини та продовольства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

На рисунку зображені знаряддя праці (гачки, гарпун, стріли з кам’яними і кістяними наконечниками) характерні для періоду мезоліту. В мезоліті відбуваються кліматичні зміни: танення льодовиків, поява величезної кількості водойм, зникають мамонти та великі тварини. Наслідком цього стає поява нових технологій та занять людини. Саме в цю епоху людина почала активно використовувати лук і стріли для полювання, а також винайшла рибальство, що й відображають гачки та гарпун. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Суспільне, господарське та духовне життя скіфів.

Правильними є такі твердження, що стосуються історії скіфських племен:

1. Налагодження торговельних зв’язків із грецькими містами-колоніями (Скіфи торгували з греками, постачаючи їм зерно, худобу, хутро, а натомість отримували ремісничі вироби, вино, зброю).

4. Витіснення на Кримський півострів сарматськими племенами (У ІІІ ст. до н. е. сармати почали тіснити скіфів, що призвело до занепаду Скіфського царства і його переміщення в Крим, де утворилася так звана Мала Скіфія зі столицею в Неаполі Скіфському).

7. Панування в образотворчому мистецтві «звіриного стилю» (Це характерна особливість скіфського мистецтва, що відображає образи тварин, часто на ювелірних виробах та предметах побуту).

Відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

• 1. Г. «Повість минулих літ» — це найдавніший літопис, що описує початковий період історії Русі. Уривок є частиною легенди про заснування Києва братами Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либіддю, що міститься на початку літопису.

• 2. А. «Києво-Печерський патерик» — це збірка оповідань про життя, подвиги та чудеса ченців Києво-Печерського монастиря. Уривок розповідає про ченця Агапіта-Лікаря, який лікував хворих, що є характерним сюжетом для патерика.

• 3. Б. «Повчання дітям» Володимира Мономаха — це дидактичний (повчальний) твір, який містить настанови князя щодо моралі, поведінки, управління та стосунків із ближніми. Уривок містить прямі моральні заклики: «убогих не забувайте», «гордості не майте», «Старих шануй».

• 4. Д. «Слово о полку Ігоревім» — це героїчна поема, присвячена невдалому походу князя Ігоря Святославича проти половців. Уривок є частиною «Золотого слова Святослава», де князь Святослав Київський звертається до інших князів (зокрема до Ярослава Галицького — Осмомисла) із закликом об'єднатися для захисту Руської землі.

Правильна відповідь: 1–Г 2–А 3–Б 4–Д.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав

У результаті Битви на Синіх Водах Велике князівство Литовське (ВКЛ) закріпило за собою більшість південноруських земель, включаючи Поділля, Київщину та Чернігово-Сіверщину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст.

Вирішальний вплив на розвиток храмового будівництва Київської Русі в період її розквіту (X–XIII ст.) мала візантійська культура.

Прийняття християнства з Візантії у 988 році зумовило пряме запозичення архітектурних та художніх традицій для будівництва кам'яних храмів.

Після Хрещення Русі у 988 році, князь Володимир Великий активно запрошував з Візантії грецьких майстрів, які принесли на Русь передові на той час будівельні технології та архітектурні принципи. Саме через ці причини візантійська культура мала настільки вирішальний вплив на формування храмового будівництва Київської Русі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Данило Галицький у боротьбі проти боярського свавілля переважно спирався на міщан.

Князь Данило Галицький (як і його батько, Роман Мстиславович) вів тривалу і жорстоку боротьбу з галицьким боярством, яке було надзвичайно сильним, багатим і часто ворожим до князівської влади.

Жителі міст (купці, ремісники) були природними союзниками князя. Сильна центральна влада захищала торговельні шляхи, сприяла ремеслам і гарантувала безпеку міст, що було в інтересах міщанства, а також забезпечувала їм захист від боярського тиску.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Цитований нижче твір "Слово о полку Ігоревім", було створено в 1187 році.

Ключові  слова в джерелі – «обидва ми Святославичі», «Хочу-бо, – сказав Ігор, – списа переломити кінець поля половецького» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р., який був літературно описаний у «Слові о полку Ігоревім», що датується 1187 роком. 

"Слово о полку Ігоревім" є шедевром давньоруської літератури, що засуджує князівські міжусобиці та закликає до єдності в боротьбі проти зовнішніх ворогів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Князь Володимир Мономах відіграв провідну роль в організації походів, напрямки яких позначено на карті.

Дивлячись на картосхему, ми бачимо, що напрямки походів проти половців беруть початок із Київської та Переяславської земель. Саме цими територіями володів князь Володимир Мономах. Він був спочатку князем Переяславським, а згодом став і великим князем Київським.

Володимир Мономах, увійшов в історію як один з найвидатніших борців з половецькою загрозою в 1103, 1107, 1110, 1111 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Згідно з наведеним уривком, історик указав на причину запровадження християнства.

В уривку йдеться про те, що «язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі», тому Володимир Святославич почав схилятися до християнства. Це пояснює, чому він вирішив запровадити нову релігію — тобто йдеться саме про причину цього рішення: бажання зміцнити княжу владу через нову ідеологічну основу — християнство.

Хрещення Русі у 988 році, ініційоване князем Володимиром Великим, стало поворотним моментом в історії Київської Русі. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

На карті суцільною жирною лінією позначено військово-торговельний «шлях із варягів у греки».

На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирна лінія починається на півночі (Балтійське море), проходить через Ладозьке озеро, річки та волоки (зокрема, поблизу Новгорода), спускається по річці Дніпро і впадає в Чорне море, а звідти веде до Константинополя. 

Військово-торговельний «шлях із варягів у греки» — це ключовий середньовічний торговельний маршрут, що з'єднував Скандинавію (землі "варягів") з Візантійською імперією ("греками").

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Головними причинами грецької колонізації Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е. були соціально-економічні. Зокрема нестача землі в Греції, пошук ринків збуту для ремісничих товарів і джерел постачання сільськогосподарських культур.

Колонізація -  це процес заснування грецькими полісами (містами-державами) нових поселень за межами материкової Греції. Грецька колонізація Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е. була вимушеним процесом, спрямованим на вирішення внутрішніх проблем і забезпечення економічного розвитку. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України

На рисунку зображено мотику і серп, що є прямим свідченням розвитку землеробства в добу неоліту.

Перехід від привласнювального (полювання, збиральництво) до відтворювального господарства (землеробство і скотарство) є ключовою характеристикою неоліту (нового кам'яного віку).

Таким чином, ці знаряддя праці були винайдені в епоху неоліту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

1. Володимир Великий 

Б (980–1015 рр.)

2. Данило Галицький 

Д (1238–1264 рр.)

3. Ярослав Мудрий 

В (1019–1054 рр.)

4. Олег 

А (882–912 рр.)

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину.

Етапи історичного розвитку, викладені літописцем, стосуються литовців.

Уривок "...а з часом всю руську землю перейняв у татар у своє володіння і став володіти її широкими просторами..." – Характеризує процес територіальної експансії Великого князівства Литовського у XIV столітті (за князів Гедиміна, Ольгерда, Вітовта).

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти Київської Русі. Здобутки в галузі архітектури та образотворчого мистецтва. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Давньоруські мозаїки, фрагменти яких зображено на фото, є елементом оздоблення Софійського собору в Києві.

Найвідоміші мозаїчні образи собору — це Богоматір Оранта (Нерушима Стіна) у центральній апсиді та Христос-Вседержитель (Пантократор) у центральному куполі.

Мозаїка — це вид монументального живопису, що створюється шляхом набирання зображення з окремих, щільно припасованих один до одного кольорових шматочків твердих матеріалів (найчастіше смальти).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Обидва вислови приписуються князю Данилу Галицькому.

«Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». Цей вислів «Галицько-Волинський літопис» приписує Данилу Галицькому після того, як його війська у 1238 році розгромили Добжинський орден (хрестоносців, або «крижевників») і відвоювали місто Дорогичин.

«Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам». Ця фраза також належить Данилу Галицькому і відображає його рішення поїхати до столиці Золотої Орди (до хана Батия) у 1245–1246 роках. Цей вчинок був вимушеним дипломатичним кроком, який дозволив зберегти Галицько-Волинське князівство від прямого монгольського знищення, хоча й ціною визнання васальної залежності.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

Виникнення самостійних політичних центрів на Русі в XII — на початку XIII ст. було наслідком процесу політичної роздробленості.

Політична роздробленість Київської Русі - це період розпаду держави на окремі удільні князівства. Цей процес тривав з XII до початку XIII століття. Причинами роздробленості були міжусобні війни, розвиток вотчинного землеволодіння та відсутність чіткої системи престолонаслідування.

Ключовою подією вважається смерть Мстислава Великого в 1132 році. Після чого давньоруська держава остаточно розпадається на окремі частини. Наслідком роздробленості Русі стало формування окремих (удільних) князівств, що ставали новими економічними та політичними центрами. 

Відповідь – Б.