ЗАВДАННЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ ВПІЗНАННЯ – ЗАВДАННЯ НА ВІЗУАЛЬНЕ ВПІЗНАННЯ

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII ст. – в першій половині XIХ ст. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст. – в першій половині XIХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання ключових діячів і регіонів України, з якими пов’язана їхня діяльність, уміння співвідносити діяльність особистостей із певними історико-географічними регіонами України, рівня сформованості просторового розуміння історії України.

Юрій Федькович відомий як «буковинський соловей», письменник і просвітник Буковини.

Олександр Духнович – громадський діяч, письменник і священник, знаний як будитель русинів Закарпаття.

Маркіян Шашкевич – лідер «Руської трійці», будитель і просвітник у Галичині.

Пантелеймон Куліш – письменник, історик й етнограф, діяльність якого була тісно пов’язана з Наддніпрянщиною.

Кубань у контексті цього завдання є регіоном, історично пов’язаним з українським козацтвом, зокрема з Чорноморським козацьким військом, яке переселилося на Кубань наприкінці XVIII століття. Однак серед названих у завданні діячів безпосередньо ніхто не пов'язаний із Кубанню.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На фото зображено різні типи документів (відомості підрахунку трудоднів у колгоспах, трудова книжка колгоспника, трудова марка), проте спільним для них є те, що вони стосуються таких понять як трудодень, колгосп, колгоспник.

Розуміння суті цих понять дає змогу визначити правильний варіант відповіді в цьому завданні.

Колгоспи, колективні господарства – сільськогосподарські підприємства в СРСР, створені в ході суспільно-економічних перетворень, здійснюваних більшовиками шляхом насильницької колективізації індивідуальних селянських господарств.

Метою більшовицьких перетворень було створення нової (комуністичної) економіки, яка б функціонувала на засадах директивного планування і була б позбавлена ознак капіталістичного господарювання – приватної власності, товарно-грошових відносин і ринку.

Колгоспне будівництво почалося на українських землях після захоплення їх РСФРР 1919 року. Проте лише з кінця 1920-х рр. держава взяла курс на суцільну колективізацію, метою якої була побудова відносин між містом і селом без опосередкування їх товарно-грошовими відносинами. Саме тому в 1930–1931 рр. було запроваджено систему обліку праці, яка виключала регулярну (щомісячну) грошову винагороду колгоспників за виконаний ними певний обсяг робіт.

Система передбачала фіксацію таких робіт у вигляді трудоднів. Трудодні нараховували за виконання роботи різних категорій (їх було від 7 до 9): колгоспникові, який виконав денну норму найпростішої праці, записували 0,5 трудодня, за працю 9 категорії – 4,5 трудодня. Вартість трудодня в колгоспах встановлювали наприкінці сільськогосподарського року, коли весь обсяг продукції, яка залишилася в колгоспі після виконання ним зобов’язань перед державою, ділили на число трудоднів усіх колгоспників за рік, і кожний колгоспник одержував відповідно до числа відроблених трудоднів певний обсяг сільськогосподарської продукції. У врожайний рік могли нарахувати 1 кг зерна на трудодень, але коли неврожай, могло бути й по 200 г. Часто платню видавали олією і цукром. За свідченням генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора 1931 р. 48 % господарств України нічого не видали на трудодні. Грабіжницька система трудоднів породила гіркий фольклор: «Ціле літо проробила, кіло проса заробила», «Трудодень, трудодень, трудоодиниця – батько ходить без штанів, мати – без спідниці».

Наведені міркування дають змогу стверджувати, що документи, які зображено на фото,  стосуються часів суцільної колективізації та відображають наслідки цієї насильницької політики соціально-економічних перетворень на селі.

Щодо інших варіантів, то вони є неправильними відповідями в цьому завданні:

• наслідком реалізації політики воєнного комунізму як курсу на безпосереднє комуністичне будівництво виявилася перспектива колапсу економіки й повномасштабної війни із селянством. В. Ленін 1921 р. схарактеризував політику воєнного комунізму як таку, що є «дурістю і самогубством тієї партії, яка спробувала б її. Дурість, бо ця політика економічно неможлива, самогубством, бо партії, які пробують подібну політику, зазнають неминуче краху»;
• наслідком запровадженням нової економічної політики відновлення зруйнованої комуністичними експериментами економіки;
• наслідком створення раднаргоспів було передовсім поліпшення розподілу праці та її кооперації в межах економічного регіону в умовах повнішого використання місцевих природних, трудових і матеріально-технічних ресурсів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні​.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, визначати їхню спільність і відмінність за функціональним призначенням.

На фото ліворуч зображено будівлю Держпрому (Будинок Державної промисловості) в Харкові.

Рішення про спорудження будівлі ухвалено 1925 р. Того ж року проведено конкурс на найкращий проєкт. Першу премію отримав і був схвалений до реалізації проєкт архітекторів С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця. Завершену будівлю урочисто відкрито 1928 р.

До переведення 1934 р. столиці УСРР у м. Київ тут перебували Рада народних комісарів УСРР, Державна планова комісія при Раді народних комісарів УСРР, Вища рада народного господарства, народні комісаріати, галузеві управління і трести. Після 1934 р. тут функціонував Харківський обласний виконавчий комітет.

Будівля є великим ансамблем, що займає три квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів, що утворюють віялоподібну структуру в плані. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків. Два головні корпуси центрального блоку 11-поверхові. Усі об’єми на висоті третього, п’ятого і шостого поверхів з’єднані між собою критими мостами-переходами.

Держпром у Харкові як столиці УСРР мав важливу ідеологічну місію: унаочнити образ нової республіки – пролетарської та інтернаціональної, відірваної від національної традиції та спрямованої в майбутнє. Це найбільша у світі будівля в стилі конструктивізму. Тут найяскравіше представлено основні інструменти стилю конструктивізму, що ламали архітектурні традиції: вільний план, пласкі дахи, стрічкове засклення вікон, відсутність декору. Завдяки цьому архітектурна композиція Держпрому виразна й неповторна.

На фото праворуч зображено будівлю Верховної Ради України в Києві.

Після перенесення 1934 р. столиці УСРР з м. Харкова в м. Київ виникла необхідність спорудження будівлі для засідань Всеукраїнського центрального виконавчого комітету рад (ВУЦВК). У лютому 1936 р. оголошено закритий архітектурний конкурс на найкращий проєкт будинку, ув якому першу премію присуджено проєкту архітектора В. Заболотного. Під його керівництвом у серпні 1936 р. розпочато будівництво, яке завершили в травні 1939 р.

Будинок триповерховий із підвалом, у плані прямокутний у первісній частині, з дугоподібною прибудовою, симетричний. Вирішений як єдиний монументальний об’єм, без флігелів чи додаткових корпусів. Головним засобом виразності є великий, на всю висоту фасадів, стилізований коринфський ордер із колонами й пілястрами, глухими парапетами, які закривають конструкції плоского даху. У центрі будинку над залом засідань підноситься скляний ребристий сферичний купол із флагштоком нагорі.

Будинок Верховної Ради України є одним із найкращих архітектурних витворів радянської доби не лише в Україні, а й у колишньому СРСР. Він поєднує модернізовану стилістику неокласицизму з традиціями української архітектури.

Отже, неправильними варіантами відповідей у завданні є:

• варіант А – належать до пам’яток архітектури доби нової економічної політики, – оскільки лише будівля Держпрому є пам’яткою непу (1921–1928 рр.), час будівництва (1925–1928 рр.) якої припадає на цей період, будівлю Верховної Ради України зводили (1936–1939 рр.) вже за часів сталінської модернізації України (1928–1938 рр.);
• варіант Б – були знищені під час нацистської окупації в роки Другої світової війни, – оскільки й будівля Держпрому, і будівля Верховної Ради України пережили жахіття окупації і понині є окрасами своїх міст;
• варіант В – створені за проєктами одного архітектора в стилі конструктивізму, – оскільки не тільки є творіннями різних митців (Держпром: С. Серафімова, М. Фельгера та С. Кравця; Верховна Рада України: В. Заболотного), а й належать до різних архітектурних стилів (Держпром: конструктивізм; Верховна Рада України: неокласицизм).

Лише варіант Г – збудовані для потреб функціонування органів державної влади – є правильним варіантом відповіді у завданні, оскільки й будівлю Держпрому, і будівлю Верховної Ради України зведено для потреб функціонування Ради народних комісарів і Всеукраїнського центрального виконавчого комітету рад відповідно.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, перелік яких визначено Програмою ЗНО, та за стильовими ознаками визначати належність їх до історико-мистецьких епох (періодів).

Отже, на фото зображено:

варіант А – Володимирський собор у Києві,

варіант Б – Будинок з химерами (Будинок архітектора Городецького) в Києві,

варіант В – Палац гетьмана Кирила Розумовського в Батурині,

варіант Г – Будівля Верховної Ради України в Києві.

Володимирський собор побудовано в неовізантійському стилі, для якого була характерна орієнтація на візантійське мистецтво VI–VIII ст. Зародився в 1840-х рр. у Західній Європі й досяг свого піка в останній чверті XIX ст. в Російській імперії.

Будинок із химерами побудовано в стилі модерн, який зародився наприкінці ХІХ ст. в країнах Західної Європи й набув поширення в Російській імперії на початку XX ст.

Палац гетьмана Кирила Розумовського – видатна пам’ятка класицизму, стилю який уперше заявив про себе в культурі XVI ст., а найбільшого розквіту досяг у всіх країнах Європи в XVII–XVIII ст.

Будівля Верховної Ради України є зразком української архітектурної класики, яка набула значного поширення в 1930-х рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVIІ ст.

На фото зображено пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві – політику, полководцю і дипломату, провіднику національно-визвольних змагань 1648–1657 рр., творцю Української козацької держави, гетьману Війська Запорозького.

• Богдан Хмельницький (бл. 1595–1657 рр.) був гетьманом Війська Запорозького і провідником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. (1648–1657 рр.) проти Речі Посполитої.

• Пам'ятник було відкрито в 1888 році.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

1. Картина «Еней та його військо», 1919 р., Г. Нарбут.
2. Картина «Хліб», 1949, Т. Яблонська.
3. Картина «Хата в Богданівці», 1955, К. Білокур.
4. Картина «Гороховий звір», 1971, М. Приймаченко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.

У завданні наведено зображення таких пам’ятників: 

А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Б  гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)

Г  князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.

На фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Портрети чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Українсько-шведський союз має історичну традицію, до якої зверталися як гетьман Богдан Хмельницький, так і пізніше Іван Мазепа, оскільки Швеція була смертельним ворогом Московії і не мала з Україною спільних кордонів та спірних питань.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України. Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського. Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і вміння їх розпізнавати за портретними рисами.

На фото зображені Тарас Шевченко (А), Володимир Антонович (Б), Маркіян Шашкевич (В), Пантелеймон Куліш (Г).

«Першу українську промову в семінарії» виголосив Маркіян Шашкевич, лідер «Руської трійці».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток ХVІ – другої половини ХVІІІ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото:

А будинок Корнякта у Львові (ХVІ століття)

Б – замок у Підгірцях (ХVІІ століття)

В – палац Кирила Розумовського в Батурині.

Г – міська ратуша в Бучачі (ХVІІІ століття).

Ратуша є свідченням міського самоврядування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і сформованості вмінь розпізнавати їх за портретними рисами.

На картині й гравюрі можна впізнати гетьманів Богдана Хмельницького й Івана Мазепу. Обидва гетьмани для продовження боротьби за незалежність Козацької держави укладали союзницькі відносини зі Шведським королівством: Богдан Хмельницький 1656 року, Іван Мазепа – 1708 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – першій половині XVІ століття. Кримське ханство.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток і вміння візуально розпізнавати їх.

На фото зображено фортецю Судак, яка була колонією і фортифікаційною спорудою Генуезької республіки в Криму в ХІV–ХV столітті.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За портретними рисами на фото можна впізнати Євгена Коновальця. Він 1915 року у складі підрозділу австрійської армії брав участь у боях за гору Маківку, де потрапив у полон до росіян.

У 1917 році під час Української революції, перебуваючи в Києві, з полонених українців, що служили в австрійській армії, створив Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Згодом цей підрозділ переріс у полк, бригаду, корпус. Був одним з найбоєздатніших частин української армії.

Після поразки боротьби за українську державність із колишніх українських військових утворив 1920 року Українську військову організацію (УВО), яка розгорнула підпільну збройну боротьбу проти польської окупації українських земель. Основним регіоном її діяльності була Галичина.

У 1929 році у Відні на основі УВО й інших українських націоналістичних організацій було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН). Під проводом Євгена Коновальця ОУН фактично стала на чолі українського національного руху в 1930-ті роки. Загинув Євген Коновалець від рук радянського агента в Роттердамі (Нідерланди).

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей.

За портретними рисами на фото можна впізнати Василя Симоненка й Василя Стуса.

Обидва поети були представниками руху «шістдесятників».

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати історико-культурні пам’ятки.

За архітектурними рисами на фото можна розпізнати будівлю Держпрому в Харкові й будівлю Верховної Ради УРСР. Обидві пам’ятки архітектури України радянської епохи було зведено для розміщення органів державної влади.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості знань основних історичних персоналій історії України й уміння визначати логічні пари.

За портретними рисами на фото можна впізнати Павла Чубинського (А), Володимира Антоновича (Б), Михайла Драгоманова (В), Ісмаїла Гаспринського (Г).

П. Чубинський – етнограф, громадський діяч, автор тексту Державного Гімну України.

В. Антонович – історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина».

М. Драгоманов – історик, публіцист, засновник Вільної української друкарні в Женеві, видавець першого українського політичного часопису.

І. Гаспринський – просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото такі зображення:

А «Будинок з химерами» в Києві (1902–1903 роки)

Б будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 роки)

В будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях (1864–1873 роки, нині Національний університет)

Г будівля Держпрому в Харкові (1925–1929 роки)

Мотиви й форми української народної архітектури й декоративного мистецтва у зовнішньому вигляді можна виявити в будівлі Полтавського губернського земства.

Будинок Полтавського губернського земства споруджено за проєктом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проєктів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова й київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах. У будівництві й оздобленні будинку брали участь відомі художники й майстри народної творчості. Живописні роботи виконали маляри Сергій Васильківський і Микола Самокиш за участю Михайла Беркоса й Миколи Уварова.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних персоналій історії України.

За портретними рисами на фото можна впізнати гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Він організував низку вдалих морських походів запорозьких козаків проти турків і татар. З ім’ям цього гетьмана пов’язане взяття козаками фортеці Кафа (1616 рік), Варни, нападу на Константинополь тощо.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток часів Київської держави Русі-України. На фото зображено Дорогобузьку ікону (остання третина ХІІІ ст.). Її характерна ознака – малолітній Ісус Христос, який сидить на лівій руці Богородиці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичне джерело й розпізнавати історичні постаті за портретними рисами, а також знання основних подій дисидентського руху в Україні й фактів біографії його лідерів.

На фотографіях за портретними рисами можна впізнати Івана Дзюбу (А), Олеся Гончара (Б), Василя Симоненка (В), Левка Лук’яненка (Г).

Серед запропонованих історичних постатей одним із засновників Української гельсінської групи був Левко Лук’яненко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Причетним до формування козацьких полків під час французько-російської війни 1812 року був Іван Котляревський.

• Війна 1812 року: сформував 5-й козацький полк для боротьби з Наполеоном.

• Масонство: належав до полтавської ложі «Любов до істини» (1818), де обговорювалися ідеї автономії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

На фото зображено портрет Петра Дорошенка.

Він провів у Корсуні розширену старшинську раду, на якій ухвалено прийняття протекторату Османської імперії.

Петро Дорошенко (гетьман Правобережжя 1665–1676 рр.) увійшов в історію як борець за об'єднання України, який через складну політичну ситуацію пішов на союз із Портою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМИ: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XІV – перші половині XVІ століття. Кримське ханство. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття.

Прикладом ісламської архітектури є Ханський палац у Бахчисараї, який можна впізнати за мінаретами мечеті – культової споруди мусульман.

Ханський палац у Бахчисараї — це єдиний у світі збережений зразок кримськотатарської палацової архітектури та родова резиденція династії Ґераїв (Гіреїв), які правили Кримським ханством у 1532–1783 роках.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

На фото зображено Євгена Петрушевича, президента Західноукраїнської Народної Республіки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

На фото зображено Будинок із химерами в Києві архітектора Павла Городецького (1902–1903 роки).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На зображенні представлені портрети видатних українських гетьманів. Останнім гетьманом України (Лівобережної Гетьманщини) був Кирило Розумовський, відповідь – Б.

Кирило Розумовський: Останній гетьман України (1750 – 1764 рр.). Його правління було добою останнього піднесення автономії Гетьманщини перед її остаточною ліквідацією Катериною II.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

На фото зображено церкву Св. Пантелеймона під Галичем.

Церква Святого Пантелеймона, поблизу сучасного Галича (Івано-Франківська область), є єдиним збереженим донині наземним білокам'яним храмом часів Галицько-Волинського князівства і найдавнішою пам'яткою архітектури Прикарпаття.

Церква є унікальним зразком галицької архітектурної школи, в якій поєдналися місцеві давньоруські традиції та потужний вплив західноєвропейської романської архітектури.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

На фото зображено пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, створений 1888 р. скульптором Михайлом Мікешиним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

За портретними рисами на фото можна впізнати Маркіяна Шашкевича, який у 1833–1837 рр. був лідером «Руської трійці».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.

Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровська область) — це унікальна пам’ятка української архітектури, яка вважається вершиною дерев'яного зодчества України XVIII століття.

Він демонструє, як бароковий стиль, популярний у Європі, отримав самобутнє втілення в українському дереві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

У пісні йдеться про Петра Дорошенка, якого сучасники та історики називали «Сонцем Руїни».

• «Був він “Сонцем на Руїні”»: Це стале прізвисько Петра Дорошенка, який намагався об'єднати Україну в найважчі часи розколу та міжусобиць.

• «Ти зложив свої клейноди / І покинув Україну»: Описуються події 1676 року, коли Дорошенко, не маючи більше підтримки від народу через союз із Туреччиною та опинившись в облозі в Чигирині, здав клейноди (символи влади) лівобережному гетьману Івану Самойловичу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Він став виявом імпресіонізму в українській літературі…», «Його творчість розвіяла сумніви, чи зможе українська література стати великою літературою» – чітко вказують на характеристику Михайла Коцюбинського.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу зачинателя нової української літератури, доповнює слава «батька» українського театру» – чітко вказують на Івана Котляревського.

Словосполучення-маркери в джерелі В – «Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа», «Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури», «Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим» – чітко вказують на Тараса Шевченка.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Будучи останнім представником поезії українського бароко», «вів став предтечею нової української літератури, просякнувши її ідеями гуманізму та Просвітництва» – чітко вказують на Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Послідовність гетьманування, гетьманів на портретах:

• Б – Петро Конашевич-Сагайдачний: Гетьман реєстрового козацтва, відомий своїми морськими походами та підтримкою культури. Період гетьманування (з перервами): 1616–1622 рр.

• Г – Богдан Хмельницький: Гетьман Війська Запорозького, очільник Національно-визвольної війни. Період гетьманування: 1648–1657 рр.

• А – Петро Дорошенко: Гетьман Правобережної України, відомий як «Сонце Руїни», який намагався відновити єдність держави. Період гетьманування: 1665–1676 рр.

• В – Іван Мазепа: Гетьман Лівобережної України, меценат, який прагнув об'єднати українські землі. Період гетьманування: 1687–1709 рр.

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Олександр Мурашко є автором картини «Дівчина в червоному капелюсі», зображеної на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Пантелеймона Куліша. Він був засновником науково-літературного щомісячного часопису «Основа» – першого українського суспільно-політичного й літературно-мистецького журналу в Російській імперії.

«Киевская старина» – щомісячний історико-етнографічний і літературний часопис, що виходив друком у Києві російською мовою і українською протягом 1882–1906 років. Його першим редактором-видавцем був Феофан Лебединцев, потім часопис редагували Олександр Лашкевич, Євген Кивлицький, Володимир Науменко.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 й 1882 років.

«Русалка Дністровая» – перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда 1837 року силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким й Іваном Вагилевичем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

Пам’ятка архітектури Жовкви, зображена на фото початку ХХ ст., – це Жовківська оборонна синагога, тому вона безпосередньо пов’язана з життєдіяльністю міської громади євреїв.

На той час Жовква була приватним містом короля Яна III Собеського, який сприяв розвитку єврейської громади та дозволив будівництво такої величної кам'яної споруди.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVІI століття.

На фото зображено портрети  Василя-Костянтина Острозького й Петра Могили, які заснували навчальні заклади – Острозьку академію і Києво-Могилянську колегію відповідно.

Найбільш спільною рисою, яка об'єднує ключових діячів української історії з цього ряду (Острозького та Могилу), є їхня роль у розвитку освіти.

• К.-В. Острозький — засновник Острозької академії.

• П. Могила — засновник Києво-Могилянського колегіуму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Скульптурна композиція, зображена на фото, — це пам'ятник засновникам Києва: Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либіді (знаходиться на набережній Дніпра в Києві).

Легенда про заснування Києва цими братами та сестрою вперше і найбільш повно викладена саме в «Повісті минулих літ» — найдавнішому літописному зведенні Київської Русі, яке традиційно пов'язують з ім'ям Нестора Літописця.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

На світлині, наведеній у завданні, зображено Олександра Довженка – фундатора національного кінематографа (7). Упродовж 1918–1919 років він воював у лавах Армії УНР проти більшовиків (5) і був членом спілки «Гарт» у 1923–1925 роках (2).

Мистецьке об’єднання «Березіль» засновано Лесем Курбасом. Основи монументального мистецтва пов’язують із Михайлом Бойчуком. Автор збірки «Сині етюди», новели «Я (Романтика)» – Микола Хвильовий. У справі «Спілки визволення України» засуджено Сергія Єфремова.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні наведено портрети Пантелеймона Куліша й Миколи Костомарова, обидва були учасниками Кирило-Мефодіївського братства.

Пантелеймон Куліш – це одна з найсуперечливіших, але водночас наймасштабніших постатей українського ХІХ століття. Він був письменник, історик, етнограф, перекладач і видавець.

Микола Костомаров – це «мозок» Кирило-Мефодіївського братства та один із найвпливовіших істориків слов'янського світу XIX століття.

Костомаров був автором головного програмного документа братства – «Книги буття українського народу» (інша назва – «Закон Божий»).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У завданні наведено портрет Василя-Костянтина Острозького.

Він прославився насамперед як меценат, за його сприяння відкрито Острозьку академію, надруковано Острозьку Біблію.

Також відомий як найбільший землевласник у Речі Посполитій, саме тому його інколи називали «некоронованим королем Русі».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої у другій половині XVI століття.

Першою графічною ілюстрацією в українській друкованій книжці є гравюра із зображенням Євангеліста Луки, поміщена в «Апостолі», виданому Іваном Федоровим у Львові у 1574 році.

• «Апостол» (Львів, 1574) — це перша книга, надрукована на території України (у Львові) засновником друкарства Іваном Федоровим.

• Ця книга містить першу повноцінну, велику, сюжетну гравюру, яка відкриває одну з її частин — зображення Євангеліста Луки.

• Ця гравюра, виконана в стилі ренесансу, вважається першою ілюстрацією в історії українського друкарства.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

У завданні йдеться про третього президента України, тобто про 2000-ні роки (точніше 2005–2010). Василь Липківський помер 1937 року, Андрей Шептицький – 1944, Йосип Сліпий – 1984. Любомир Гузар (1933–2017) – український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви в 2001–2011 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Усі діячі, зображення яких є в завданні (Левко Лук’яненко – А, Сергій Параджанов – Б, Іван Дзюба – В, В’ячеслав Чорновіл – Г), належать до когорти дисидентів. Історичний документ, уривок із якого наведено в умові, містить словосполучення-маркер «праця “Інтернаціоналізм чи русифікація”» і дату – 1965 рік. Це дає змогу визначити, що йдеться про Івана Дзюбу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Для правильного розв’язання завдання потрібно в уривку історичного документа виокремити слова-маркери. За словосполученнями «незалежність Карпатської України» і «новообраний Президент» визначаємо, що йдеться про регіон Закарпаття і проголошення в березні 1939 року української держави – Карпатської України, президентом якої обрано Августина Волошина. Саме його фото потрібно розпізнати за портретними рисами, відрізнивши від Євгена Коновальця (А), Дмитра Донцова (Б) і Степана Бандери (Г).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій, зокрема й ті, чиї зображення наведено в завданні:

• А – Маркіян Шашкевич, письменник, поет, духовний просвітитель, натхненник національного пробудження Галичини;
• Б – Агатангел Кримський, український історик, письменник і перекладач, один з організаторів Академії наук України;
• В – Володимир Антонович, історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат і громадсько-політичний діяч, член-кореспондент Петербурзької АН, фундатор київської школи істориків;
• Г – Михайло Вербицький, священик, композитор, автор мелодії національного гімну, хоровий диригент.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Портрет гетьмана, діяльність якого описав у документі сучасник подій знаходиться під літерою Б (Богдан Хмельницький).

В уривку йдеться про гетьмана Богдана Хмельницького, ворогом якого був Чаплинський (чигиринський підстароста), а союзником – татари. Польські війська рухалися в напрямку Жовтих Вод. Саме ці слова й словосполучення є маркерами, що дають змогу зрозуміти: цим гетьманом був Богдан Хмельницький.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV– першій половині XVI століття. Кримське ханство.

Зображена на фото, є перлиною історично-архітектурної спадщини Волині.

Луцький замок, відомий також як Замок Любарта — це історико-архітектурна пам'ятка національного значення, розташована у місті Луцьку, Україна.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Елементами оздоблення археологічної пам’ятки, зображеної на фото, є фігурки воїнів – скіфів. На світлині зображений золотий гребінь із кургану Солоха.  Елементами оздоблення гребеня є фігурки скіфських воїнів, що беруть участь у битві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: загострення кризи радянської системи

Цифрою 1 у завданні позначено літографію «Гуцул із квіткою» Василя Касіяна (Д), цифрою 2 – картину Тетяни Яблонської (Б) «Хліб», цифрою 3 – картину Катерини Білокур (Г) «Хата в Богданівці», цифрою 4 – картину Марії Приймаченко (А) «Гороховий звір».

Правильна відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

У завданні наведено портрети Симона Петлюри (А), Нестора Махна (Б), Павла Скоропадського (В), Дмитра Донцова (Г). Потрібно визначити, хто із цих діячів міг представляти Українську Народну Республіку. Н. Махно, який мав вплив у Гуляйпільському районі, більше толерував союз із більшовиками, а не з Польщею. П. Скоропадський – представник Української Держави, якої в 1920 році вже не існувало. Д. Донцов не обіймав державних посад у 1920 році в уряді Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Серед осіб у Списку персоналій обов’язкових для візуального розпізнавання є лише дві жінки – Леся Українка та Соломія Крушельницька.

Фото Соломії Крушельницької бачимо в цьому завданні. Усесвітньо відома українська оперна співачка з Галичини 1893 року дебютувала на сцені Львівської опери. Навчалася в майстрів оперного співу Італії. Із 1895 р. виступала в усіх великих операх Європи й Америки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в кінці XVIIIст. – першій половині ХІХ ст.

Пам'ятник градоначальникові та генерал-губернаторові Арману Емманюелю дю Плессі де Рішельє в Одесі (скульптор І. Мартос, 1828) є не лише окрасою міста. Це практично візитівка південної Пальміри. До того ж цей пам’ятник входить до Переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками ЗНО.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

У наведеній пам’ятці (гравюрі І. Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ», 1706 р.) уславлено здобутки та успіхи гетьмана в культурно-просвітницькій сфері.

На гравюрі зображено гетьмана Івана Мазепу в оточенні алегоричних постатей, які уособлюють різні науки та чесноти.

У верхній частині гравюри ви бачите сім церков, які були побудовані або капітально відреставровані коштом Мазепи в Києві та інших містах (зокрема Софійський собор, Богоявленська церква Братського монастиря тощо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

На фото зображено гравюру Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.

Отже, твір присвячено гетьманові І. Мазепі.

У центрі композиції зображено Івана Мазепу в образі лицаря-захисника православної віри та наук

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.

Розглянута пам’ятка є яскравим прикладом гравюри ( Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» 1706 р.).

Гравюра – це відбиток на папері з малюнка, вирізьбленого на металевій пластині (міді). 

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (середина XVII ст.)

В уривку йдеться про три воєводства «Київське, Брацлавське , Чернігівське» котрі мали б прив’язуватися до часу діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Богдан Хмельницький (близько 1595 – 1657 рр.) — видатна постать в історії України, гетьман Війська Запорозького (з 1648 р.), полководець, дипломат і засновник Української козацької держави – Гетьманщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

Пам’ятником, зображеним на листівці початку ХХ ст. запровадження християнства як державної релігії.

На листівці зображено Пам'ятник князю Володимиру Великому в Києві, встановлений у 1853 році.

• Князь Володимир Святославич (Великий) є історичною постаттю, яка здійснила Хрещення Русі у 988 році, запровадивши християнство як державну релігію Київської держави.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.).

Серед переліку є й прізвище Агатангела Кримського (що на фото), секретаря Академії наук України, сходознавця і перекладача. Як зазначають дослідники, він знав близько шістдесяти мов.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина XVIст.)

Історичною особою, яка найбільш активно сприяла становленню книгодрукування на українських землях у XVI ст., є Іван Федоров (Федорович).

Він:

1. Заснував у Львові першу постійно діючу друкарню на українських землях (1574 р.), де видав «Апостол» і «Буквар».

2. Працював у Острозі в друкарні, заснованій Князем Костянтином-Василем Острозьким, де надрукував Острозьку Біблію (1581 р.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Пам’ятку, зображену на фото археологи знайшли на стоянці яка на картосхемі позначено цифрою 3. Меандровий браслет з Мізинської стоянки – це один із найвідоміших та найзагадковіших артефактів часів палеоліту, знайдений на території України.

Розпізнавши браслет, далі вже треба пригадати географію, тобто той факт, що Мізин розташований у сучасній Чернігівській області. Меандровий браслет є свідченням високого рівня розвитку мистецтва та абстрактного мислення у первісних людей, що населяли територію сучасної України. 

Відповідь – В.

На фото зображено митрополита греко-католицької церкви Андрея Шептицького.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання йдеться про те, що «учні мають характеризувати діяльність історичних діячів, оцінювати вплив на хід історичних подій, вміти розпізнавати їх за портретними рисами (автентичними пам’ятками, фотографіями тощо)».

Навіть не розпізнавши на фото Андрея Шептицького, ми зможемо виконати пропоноване завдання правильно. Факти біографії, наведені в завданні, практично не потребують розпізнавання діяча. Розгляньмо наведені факти. Варіант А – події Другої світової війни, варіант Б – термін «пацифікація», мав би підказати про чітку дату 1930 р. – політику поляків у Східній Галичині, варіант В – радянська влада вже є на Західній Україні (1939 р.) і варіант Г – це Західно-Українська народна республіка (1918 р.)

Відповіді: ГБВА.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)

Картина «Життя» (триптих «Любов», «Сім’я», «Повернення») Федора Кричевського є серед переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Цей перелік містить програма ЗНО з історії України.

Подане тестове завдання запитує: трагізм яких подій відображає автор художніми засобами. Як бачимо, це завдання відмінне від більшості подібних у тестових зошитах попередніх років. У нашому випадку треба розуміти символізм художнього твору, а це дещо ускладнює його виконання. Тож варто розглянути картину «Життя» та звернути увагу на назви частин триптиха. Отже, третя частина називається «Повернення», на ній зображено військового, що стоїть на одній нозі, обпершись на костур. Саме зображення вояка, який постраждав у боях Першої світової війни, підказує нам правильну відповідь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр.)

В уривку містяться слова-маркери «польський наступ», «Галицька армія», «р. Збруч», «територія Великої України».

Упродовж воєнних дій 1919 року Українська Галицька армія була змушена залишити територію Східної Галичини і перейти Збруч на терени Української Народної Республіки.

Отаманом військ УНР у ці часи (1919–1921р.) був Симон Петлюра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

У завданні наведені зображення двох картин: портрет Лесі Українки за авторством Івана Труша і портрет актриси Жанни Самарі французького художника П'єра-Огюста Ренуара. Поетеса Леся Українка визначається і за портретними рисами. Поєднує ці дві картини мистецька течія (напрям) – імпресіонізм.

Імпресіоністи у своїх творах намагаються відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів і переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла. Основною метою та стильовим прийомом вважали зображення не самого предмету, а враження від нього.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

На фото зображено Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

Собор є одним із найвизначніших зразків архітектури українського (мазепинського) бароко кінця XVII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

В уривку документа йдеться про діяча, зображеного під літерою В — Петра Могилу.

• Уривок «…уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл» описує ключовий момент в історії української освіти, який призвів до створення Києво-Могилянського колегіуму (згодом Києво-Могилянської академії).

• Петро Могила (тоді архімандрит Києво-Печерської лаври, пізніше митрополит Київський) у 1631-1632 роках об'єднав засновану ним Лаврську школу зі старою Київською братською школою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава

Уривок: «Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю…» стосується будівництва Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Фото відображають події «Помаранчевої революції» (2004 р.).

«Помаранчева революція» стала реакцією на численні фальсифікації, що вплинули на результат виборів Президента України в листопаді – грудні 2004 року.

Отже, приводом до подій, які отримали назву «Помаранчева революція», стали масові фальсифікації на користь кандидата від влади – Віктора Януковича.

Відповідь – В.