ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Головний герой твору Мина Мазайло з комічною затятістю намагається змінити своє прізвище на більш благозвучне, на його думку, російське. Син Мини Мокій не підтримує батька, він захоплюється багатством і мелодійністю української мови. З Курська викликають родичку Мотрону Розторгуєву, тому що Мокій «збожеволів від укрмови».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи. 

Згадаймо чудові поетичні рядки, що стали піснями, – «Пісню про рушник» А. Малишка і «Два кольори» Д. Павличка.

Спільними семантико-стилістичними цих творів є образи матері, вишивання й дороги. Образ матері тут – передусім утілення образу рідної матері, яка разом із піснями передає синові весь свій життєвий досвід.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору. 

Історичне полотно роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» становить окрему сторінку, через яку ще раз висві­тилися долі героїв твору.

Життєву лінію головної героїні, Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше – періоду Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Історичний роман у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко викликає чимало асоціацій із драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня».

Трикутник «Маруся – Гриць – Галя» своїми морально-психологічними колізіями нагадує трикутник «Мавка – Лукаш – Килина». Виникає драма нерівні душ – поетичної й буденної. Гриць і справді мовби завис між «небом» і «землею»: він живе «на дві душі». Зрештою, гору бере «земне», а не «небесне», і Бобренко, по суті, повторює драму Лукаша. Йому також дано було щось неординарне, проте – характеру не вистачило, висоти злякався. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Василь Барка. «Жовтий князь»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Про Голодомор 1932–1933 років ідеться в романі Василя Барки «Жовтий князь».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стус. «На колимськім морозі калина»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з вірша Василь Стуса «На колимськім морозі калина». 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк 

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів. 

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – Павла Тичини і Максима Рильського, оцінюючи їхні здобутки й прорахунки.

Поезія М. Рильського приваблювала щирістю почувань, ніжністю тембру, зануреністю у світ мистецтва й краси, довершеністю форми. Саме його Маланюк назвав «Краси веселим кондотьєром» у творі «Сучасники».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.

Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».

«Гімн» – це вірш Івана Франка.

«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. 

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Комедію «Хазяїн» написав Іван Карпенко-Карий. 

Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш.

Григорій Квітка-Основ’яненко – автор повісті «Маруся».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів. 

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». 

«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Ожеледь, деІнде, перЕкис, екпЕрт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е стає наголошеним: весняне – весни, величезний – велич;
• при зміні слова ненаголошений Е зникає:сонечко – сонце:
• у буквосполученнях –ере-, -еле- : джерело;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів: виринає (а також рИне), пиріг, кришталеве.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.