ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.

Григорій Квітка-Основ’яненко є автором повісті «Маруся».

«Гімн» – це вірш Івана Франка.

«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів. 

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Комедію «Хазяїн» написав Іван Карпенко-Карий. 

Автором історичного роману «Чорна рада» є Пантелеймон Куліш.

Григорій Квітка-Основ’яненко – автор повісті «Маруся».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів. 

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». 

«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Ожеледь, деІнде, перЕкис, екпЕрт.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е стає наголошеним: весняне – весни, величезний – велич;
• при зміні слова ненаголошений Е зникає:сонечко – сонце:
• у буквосполученнях –ере-, -еле- : джерело;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів: виринає (а також рИне), пиріг, кришталеве.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Морфологія. Відмінювання іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є іменники іншомовного походження (бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, графіті, жалюзі, тире, інтерв’ю).

Слова шитво, вапно, вікно – власне українські слова. Отже, вони відмінюються.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Повні й неповні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти повні й неповні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Повне речення зрозуміле поза контекстом, а в неповному реченні бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюють з попереднього контексту чи мовленнєвої ситуації.

Речення Згаяного часу і конем не доженеш є повним. Це односкладне узагальнено-особове речення, у якому підмет легко встановлюється.

Речення Пахло колосом, стернями і волошками теж повне. Це односкладне безособове речення, зміст якого повністю зрозумілий. Дія тут мислиться без діяча (підмета).

Речення На прощання, милий брате, що сказать тобі? Теж повне, односкладне, ускладнене поширеним звертанням.

У реченні По блакитному степу вороний вітер синтаксичний центр виражено лише підметом. Але також тут є обставина по блакитному степу, а обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова потрудився, похазяйнував, попорався – синоніми, адже вони означають одну дію з різними відтінками (виконувати якусь певну роботу, упорядковувати щось). Слово полаявся має значення посварився, посперечався. Отже, це слово не можна використати на місці пропуску.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова надвечір та уранці – це прислівники, які означають час, тому їх потрібно писати разом.

Прислівник догори теж потрібно писати разом, адже він указує напрямок.

А от прислівник без упину – це прислівник, який завжди потрібно писати окремо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Є різні групи вставних слів, а саме: вказівка на джерело повідомлення, зв’язок з попередньою думкою, невпевненість, припущення, емоційне ставлення до змісту висловленого.

Вставне слово значить пов’язує речення в тексті, передає зв’язок між ними.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види речення, ставити правильні розділові знаки на межі частин складного речення.

Речення (4) – це складне складнопідрядне речення. На межі частин такого речення завжди потрібно ставити кому.

Отже, правильні розділові знаки в (4) реченні такі: Уранці листя без упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками, наче все ще просило хоч краплиночку тепла.

Відповідь – А.