Синтаксис. Пунктуація – Синтаксис. Пунктуація

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Речення Так з’явився Маріо – чоловік, який мав простий вигляд через технічні обмеження: кепка приховувала складності в анімації волосся, а вуса дали змогу уникнути промальовування рота є складним із підрядним, безсполучниковим і сурядним зв’язком.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати прикладку в структурі простого речення та визначати речення, у якому її вжито.

Прикладка – це різновид означення, виражений іменником, який дає предметові іншу, конкретнішу назву.

Прикладка чоловік є в реченні, позначеному ромбом.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати й правильно застосовувати правила вживання розділових знаків у простому реченні, зокрема щодо коми після сполучника однак.

Пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному квадратом: кому не треба ставити після слова однак.

Якщо однак стоїть на початку речення чи частини складного речення і є сполучником (його можна замінити на але), то кому після нього не ставимо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє вміння визначати логічну послідовність речень у деформованому тексті та визначати засоби міжфразового зв’язку для відновлення його зв’язності й цілісності.

Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Речення з позначкою-трапецією є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні йдеться про задум створення комп’ютерної гри японською компанією.

Речення із символом-трикутником розповідає про те, яких персонажів планували використати розробники.

Наступним є речення, позначене ромбом: тут ідеться про головного героя гри – Маріо. 

Далі йде речення із символом-колом, на це вказує займенник він, адже в реченні продовжено розповідь про Маріо.

І останнім має бути речення, позначене  квадратом, тут ідеться про те, яку професію врешті-решт отримав  культовий герой гри.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово потяг.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати однорідні члени речення.

Однорідні члени речення виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення й поєднані між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні й не залежать одне від одного.

Однорідних членів НЕМАЄ в реченні У виборі способу пересування головним критерієм теж не має бути швидкість.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати й правильно вживати вставні слова в реченні.

Вставне слово – це слово або словосполучення, що входить до складу речення, але не є його членом. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом і невпевненість.

Вставне слово наприклад виражає зв'язок між думками в реченні, позначеному колом.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні, пояснювати вживання їх.

Пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному квадратом: кому не треба ставити перед  словами за кілька днів, адже ця конструкція не є відокремленим членом речення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє вміння опрацьовувати деформований текст.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і після цього працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи завдання. Треба проаналізувати засоби міжфразового зв’язку (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо), які використано в тексті.

Проаналізуймо запропоновані рядки. Речення з позначкою-квадратом є початковим реченням цього деформованого тексту. У реченні йдеться про те, яким подорожам віддають перевагу сучасні мандрівники.

Речення із символом-ромбом розповідає про головну умову усвідомленого подорожування.

Наступним є речення, позначене трапецією: тут наведено головний критерій способу пересування.

Після цього має бути речення із символом-колом, на це вказує і вставне слово наприклад. У реченні розповідається, чому краще вибирати потяги, а не літаки для мандрів.

І останнім має бути речення, позначене  трикутником, тут ідеться про те, які продукти, ресторани чи страви вибирати під час відвідування різних місць.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це безсполучникове складне речення, де тире стоїть у другій частині на місці пропущеного присудка (літає).

Речення Б – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення В – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком (Збиток – прибуток).

Речення Г – це безсполучникове складне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення Д – це просте речення, у якому тире стоїть після однорідних членів речення (Три світочі: істина, природа, знання –).

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, які пов’язані сполучним словом що. Від головної частини можна поставити питання яким? до другої (підрядної )частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, між частинами речення стоїть двокрапка, адже друга частина пояснює, конкретизує першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (Колодій є обрядом; жінки прикрашали, готували; почастувати), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучниковим підрядним, тут сполучник підрядності щоб ( готували застілля навіщо?). Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене уточнювальною обставиною та однорідними членами речення.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання якого? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні В (роботи якої?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Г (зважте що?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні А (забронюйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Д (корисними будуть відгуки з якої причини?).

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Граматична основа

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичну основу, розрізняти просте і складне речення.

Просте речення – це речення, у якому є одна граматична основа чи її частина (якщо це односкладне речення).

Простими є речення, позначене трикутником (людина прагне досягти), та речення, позначене ромбом (Тимо Айраксинен досліджував, узагальнив).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в складному реченні

Речення, позначене символом-кружечком, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Друга частина речення – підрядна (що з народження будь-хто може отримувати цілковите задоволення від життя), після неї потрібно поставити розділовий знак перед третьою частиною складного речення. Як бачимо, цього розділового знака немає, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні конструкції. Розділові знаки в ускладненому реченні

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними конструкціями, правильно розставляти розділові знаки.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція на думку науковця є в реченні, що позначене трикутником, вона вказує на джерело повідомлення.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку тут використано (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом  є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-трикутником буде другим, адже в ньому пояснено міркування Тимо Айраксинена, а також ім’я та прізвище ученого замінено на слово «науковець».

Наступним є речення, позначене символом-кружечком: тут займенник «цим» замінено на іменник «задоволення», а також прокоментовано парадокс попереднього твердження.

Далі наведено кілька аргументів, чому діти здатні відчувати щастя завжди. Отже, речення із символом-квадратом буде наступним.

І останнє речення-висновок – це речення, позначене символом-трапецією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (5) обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, поєднаними безсполучниковим зв’язком.

Правильне обґрунтування – тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, також перед присудком є вказівна частка то.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. Також обов’язково необхідно зважати на займенники в реченні.

У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Євгена Патона, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

Варіант А

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито займенники мені, мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Б

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нас неправильно вжито форму займенника нас, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант В

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього неправильно вжито займенник мені, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Г

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито форму займенника мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Г дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча, тобто речення побудовано правильно.

А от у варіанті Д дієприслівниковий зворот Оздобивши 628 аркушів вишуканими заставками та гравійованими ініціалами,… ужито в односкладному безособовому реченні. Це помилка, така будова речення в українській мові не є нормативною.

Це речення потрібно відредагувати, наприклад, таким чином:
До наших днів з першого накладу збереглося близько 350 примірників Острозької Біблії, які містять ​628 аркушів, оздоблених вишуканими заставками та гравійованими ініціалами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення та фразеологізми.

До фразеологізму авгієві стайні від слова вичищає ставимо питання кого?, що? Отже, це додаток.

До фразеологізму співати з чужого голосу від слова звичка ставимо питання яка? Отже, це неузгоджене означення.

До фразеологізму вибиватися в люди ставимо питання що?. Це підмет.

До фразеологізму кіт наплакав ставимо від підмета хвилина питання яка вона є?. Це присудок.

А до фразеологізму заморити черв’ячка від присудка заїхали ставимо питання з якою метою?. Це обставина мети.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником поки. Від другої (головної) частини можна поставити питання коли,? як довго? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть тире, бо друга частина є наслідком дії в першій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (віслюк пригощає, пес частує, обидва голодні), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим сурядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання кого?, що? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Г (подумати про кого?, що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання навіщо? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б (спробуйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д. 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання як? На таке питання відповідає і фрагмент у реченні Д (розпочати так як?).

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Перегляньте ще раз речення.

У реченні, позначеному трикутником, бачимо слово виявляється.

Слово виявляється вказує на послідовність викладу думок, від нього не можна поставити питання, воно не є членом речення. Отже, це вставне слово.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному кружечком, є однорідні додатки тексти, музику, відео.

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина.

Речення, позначене символом-ромбом, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Перша частина речення – підрядна обставинна умови. Коми в кінці цієї підрядної частини немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-кружечком є початковим у запропонованому деформованому тексті, бо воно має найбільш загальний зміст, розпочинає судження.

Речення із символом-трапецією буде другим, адже в ньому вказано, який наслідок має ілюзія щодо всеохопної пам’яті інтернету.

Наступним є речення, позначене ромбом: у ньому пояснено, що такі надії є марними.

Далі логічно поставити речення із символом-квадратом, бо тут ще детальніше указано причини, чому пам’ять усемережі не вічна.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, це, по суті, висновок до запропонованого повідомлення.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (2) обґрунтовано як розділовий знак при узагальнювальному слові.

Правильне обґрунтування – тире при відокремленій прикладці, адже тут є друга назва (сестри Лідделл – доньки віцеканцлера).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Ю. Макарова, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

У реченні А В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую моїх співвітчизників, але не можу не пишатися ними неправильно вжиті займенники я, моїх та особові форми дієслів можу та ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Б В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися вами неправильно вжито займенник вами, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні В В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що ми не ідеалізуємо наших співвітчизників, але не можемо не пишатися вами неправильно вжито займенники ми та вами, а також особові форми дієслів ідеалізуємо та можемо, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

У реченні Г В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що я не ідеалізую наших співвітчизників, але не може не пишатися нами неправильно вжито займенники я та нами, а також особову форму дієслова ідеалізую, адже йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: В одному з дописів Юрій Макаров зазначив, що він не ідеалізує своїх співвітчизників, але не може не пишатися ними.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів. Тому ці варіанти неправильні.

А от у варіанті В дієприслівниковий зворот Даючи обіцянку...  та присудок маємо дотримати вказують на одного діяча (ми даємо обіцянку і ми маємо дотримати її).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення.

Складнопідрядним з’ясувальним є речення Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи підрядних частин у складнопідрядних реченнях, ставити до них коректні смислові запитання та визначати відповідність між виділеними фрагментами й видами підрядних речень.

У реченні Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів, від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо запитання який?.

У реченні Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл, від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?.

У реченні Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у правдивості повідомлення до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відстежує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію, від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії.

Тире ставимо в неповному реченні Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий на місці пропущеного присудка.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління.

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння визначати, який саме розділовий знак ужито й чому, та знаходити помилкове обґрунтування пунктуації.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами вставну конструкцію, яка вказує на джерело інформації: Як стверджують філософи й соціологи, ...

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння правильно ставити розділові знаки в різних моделях прямої мови та словах автора.

Розділові знаки під час передавання чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті відповіді В: Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – кому й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери. «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова передує словам автора, то її беремо в лапки, після неї ставимо кому й тире, слова автора пишемо з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора після прямої мови, то між ними ставимо кому й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаємо з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння аналізувати та правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: дієприслівниковий зворот вимагаючи дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою вказує на дію підмета українська, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно можна побудувати це речення так: Щоб українська звучала повсюди, вимагайте дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи складнопідрядних речень за смисловими відношеннями між частинами (часу, означальні, допустові, причинові).

Виконуючи завдання, треба поставити запитання до виділених фрагментів.

У реченні У 1890 році, прочитавши роман Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів», молода журналістка Неллі Блай спланувала авантюру» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «Редактор, сумніваючись у силі та витривалості жінок, висміяв Блай, коли вона вперше розповіла йому про свій задум, від головної частини до підрядної частини ставимо запитання коли?.

У реченні Енергійна жінка одразу ж загорілася ідеєю повторити подвиг літературного героя до виділеного фрагмента ставимо запитання якою?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення За кілька місяців і рекорд було перевершено, але байдуже: про свою мандрівку Неллі Блай написала книгу, що стала бестселером, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яку?.

У реченні Молода журналістка вирішила зійти на борт пароплава в Нью-Джерсі в листопаді 1889 року навіть попри погану погоду до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Неллі Блай завершила подорож 25 січня 1890 року, хоча всі прогнозували бтривалішу «одіссею» журналістки», від головної частини до залежної ставимо запитання попри що?.

У реченні Завдяки неабиякій наполегливості відважна мандрівниця об’їхала світ на тиждень швидше, за 72 дні до виділеного фрагмента ставимо запитання завдяки чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Рекорд було детально відстежено й хронологічно задокументовано, адже це була по-справжньому грандіозна подія, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

Відповідь: 1–Г; 2–В; 3–Б; 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи речень.

Складносурядним є речення Колесо має тридцять дві кабінки, місткістю аж 25 осіб кожна, проте ці повітряні «вагончики» обладнані надійними замками та є абсолютно безпечними, воно має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності проте.

Складнопідрядним означальним є речення «Лондонське око» – одне з найбільших у світі (135 метрів) оглядових коліс, із верхівки якого столицю Великої Британії видно як на долоні, воно складається з двох частин, поєднаних сполучним словом якого, від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання яке?.

Складним безсполучниковим, три частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації, є речення Кількість кабінок – це певний символ: навколо Лондона є тридцять два містечка; до речі, один оберт колеса триває також тридцять дві хвилини.

Складним із різними видами зв’язку (підрядним і сурядним) є речення Охочих помилуватися містом з висоти пташиного польоту не бракує, тому прибирають цей об’єкт лише вночі, а вдень туристи насолоджуються атракціоном.

Відповідь: 1–В; 2–Б; 3–Г; 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні Важливе завдання школи – виховати людину допитливою, творчою, вдумливою вживаємо тире між підметом і присудком.

Тире перед узагальнювальним словом ставимо в реченні «Ні сивий академік, ні вчитель, ні учень – ніхто не відповість на це складне питання» тому, що узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення: «За вікном нашого вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки».

У реченні «Раптом невідомо звідки налетів вітер – зашуміли гіллям високі стрункі тополі» тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення.

Відповідь: 1–В; 2–Б; 3–Г; 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння Уміння ставити розділові знаки в складних реченнях із підрядним зв’язком, пояснювати свій вибір.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б. У цьому реченні кома стоїть між частинами складного речення, що поєднані підрядним зв’язком. Зверніть увагу, що в реченні підрядна частина розташована перед головною.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Після заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Непряма мова завжди стоїть після слів автора й приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора: «Без сумніву, я зможу допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо ваша фірма надасть мені необхідні документи» правильно передано непрямою мовою в рядку Г: Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора, що він, без сумніву, зможе допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо їхня фірма надасть йому необхідні документи.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того самого діяча, що й дія, названа присудком. Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот не маючи технічних можливостей побачити атом вказує на дію підмета це, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно побудувати це речення треба так: Багато дослідників, не маючи технічних можливостей побачити атом, змогли все глибше занурюватися в таємниці «атомного» мікросвіту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення А – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком («Пропала грамота» – це …кінокартина).

Речення Б ускладнене відокремленою прикладкою (любов глядачів), яка стоїть в кінці речення і тому виділена тире.

Речення В – це складносурядне речення, де тире стоїть у другій частині на місці пропущеного присудка (зіграв).

Речення Г – це просте речення, у якому тире стоїть після однорідних членів речення.

Речення Д – це складне речення, у підрядній частині якого є відокремлені означення, вони стоять в кінці речення, тому їх відокремлюємо тире.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу (називають). Це просте односкладне неозначено-особове ускладнене речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом якої. Від першої до другої (підрядної) частини можна поставити питання якої? Підрядна частина стоїть всередині головної. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим підрядним зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання про що? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б (опитування свідчать про що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання які? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (калорій яких?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (піти навіщо?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Д (можете з’їсти за якої умови?).

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення з відокремленими членами, правильно розставляти розділові знаки.

Прикладка – другорядний член речення, вид означення, яке виражене іменником і дає предмету другу назву. У кінці речення прикладку зазвичай виділяють за допомогою тире.

Відокремлена прикладка є в реченні, позначеному колом (парамедикиня і волонтерка). 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники представники, окупанти, премія, поборниці відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово жінки є частиною складеного іменного присудка (Це є жінки).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом реченні.

У реченні, позначеному трикутником, є однорідні присудки (отримала, присвятила), а реченні із колом є однорідні прикладки (парамедикиня, волонтерка).

У реченні, позначеному символом   , є однорідні присудки ( почала, продемонструвала), у реченні, позначеному ромбом, є однорідні додатки (лідерство, мужність, винахідливість, готовність).

А от у реченні, позначеному трапецією, однорідних членів речення немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина

У реченні, позначеному символом-ромбом є відокремлена обставина – дієприслівниковий зворот захищаючи Україну від російської агресії.

Такі звороти виділяють з двох боків комами. Як бачимо, у нашому випадку коми на початку звороту немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трапецією є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-квадратом буде другим, адже в ньому пояснено, ким є представниці різних країн, яким вручають нагороду «Найхоробріша жінка світу».

Наступним є речення, позначене символом-колом: у ньому йдеться про вже конкретний рік (2023) та про конкретну лауреатку – українку Юлію Паєвську.

Далі логічно пояснити, чому саме її було обрано для нагородження. Отже, це речення із символом-ромбом.

І останнім має бути речення, позначене символом-трикутником, це додаткова заувага до основного повідомлення (вставна конструкція до речі).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кома (6) обґрунтована як розділовий знак при відокремленому означенні. Правильне обґрунтування – кома при однорідних означеннях, адже непоширене означення та поширене, які стоять у речення поруч, є однорідними (прекрасне, не розгублене у віках мистецтво).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни.

Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб воно не спотворювало змісту висловлюваного.

У реченнях А, Б, Г, Д спотворено думку Г. Сковороди, його твердження фактично замінено на протилежне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Д дієприслівниковий зворот споживаючи його щодня вжито в безособовому реченні (присудок – відомо). Діяча в цьому реченні немає взагалі. Тому вживати тут зворот не можна.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Речення А ускладнено однорідними членами речення (заварюємо, проціджуємо, накриваємо, ставимо).

Речення Б ускладнено відокремленим додатком (зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику).

Речення В ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (вичавлений незадовго до вживання). 

Речення Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (даючи напоєві трохи охолонути).

Речення Д ускладнено відокремленою прикладкою (легкого східного смаку), яка дає іменнику шарм другу назву.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами з узагальнювальним словом.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть двокрапка, бо друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником хоча. Від другої(головної) частини можна поставити питання незважаючи на що? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.