А«Герої його романів діють в екстремальних умовах, виявляючи найкращі свої риси – силу волі, міцність переконань, заради яких персонажі готові пожертвувати життям. Ці люди спираються на глибинні національні традиції, на загальнолюдські ідеали свободи, рівності, гідності».
Б«Творча спадщина порівняно невелика за обсягом – «Твори» у двох томах, за які його удостоєно посмертно Шевченківської премії. Проте не обсягом, а змістом написаного, майстерністю слова, глибиною думки, тонкощами художньої деталі, спостережливістю, болем за понівечені людські душі відзначається його творча спадщина».
В«Постать багатогранна: поет, прозаїк, громадський і культурний діяч; був ініціатором літературної дискусії 1925-1928 років про шляхи розвитку української літератури на початку ХХ ст. Блискучий майстер малої епічної форми, він поетизував свій час, досліджував його суперечності та драматизм, дисгармонію буття за тоталітарної системи».
Г«Один із тих непокірних, хто вистояв в умовах тоталітарної системи, зберіг гідність. Пройшовши Другу світову війну, письменник реалістично відтворив її у своїй прозі. Попри певні компроміси з владою, не зрадив свого основного художнього кредо – оспівувати людське в людині, розвивати гуманістичні традиції української літератури».
Д«Герой-оповідач з ніжним серцем розкриває внутрішній світ в численних ліричних відступах своїх усмішок, де немає плакатних гасел-закликів берегти природу, натомість – щирий доброзичливий сміх у ставленні до мисливців і в змалюванні їхніх поглядів на полювання...»
