ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

У новелі «Модри Камень» Олесь Гончар зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом й іноземною дівчиною-словачкою.

Тема твору – спогад солдата-розвідника про воєнний епізод, який відбувся в словацькому містечку Модри Камень.

Отже, правильним є такий варіант послідовного заповнення пропусків: Найсильніший, на нашу думку, прикінцевий внутрішній монолог розвідника, що переходить згодом у вдаваний діалог із Терезою. Це – згусток крові, болю, радості воїна. Олесь Гончар передає глибоке душевне зворушення ліричного героя, його палку любов, усі нюанси настрою».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Згадаймо тему повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»: стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами. У творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти.

М. Коцюбинський, повертаючись 1910 poкy з лікування в Італії, на кілька днів зупинився в селі Криворівня на Гуцульщині (на запрошення фольклориста Володимира Гнатюка). Повість письменник написав унаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення та світосприймання карпатських гуцулів.

Подивіться на зображення, там є ключові слова повісті: Марічка, гуцули, ворожнеча, нявки, вірність тощо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо віршований історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Родина Сірків зуміла зберегти український дух, рідні звичаї, традиції і мову, перебуваючи за тисячі кілометрів від України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені сімдесятирічного То-Ма-Кі (Юрія Яновського). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями із життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, найкращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев. Богдан – матрос, який пережив багато пригод, в образі цього безстрашного підкорювача життя вгадується Григорій Гричер.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, наведеному у варіанті відповіді Б. Уривок узято з твору «Ворошиловград» Сергія Жадана.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Шістдесятники – це покоління української національної інтелігенції з виразною громадянською позицією, яке ввійшло в культурний простір (літературу, мистецтво, публіцистику) у другій половині 1950-х років XX століття. Їхня поява стала можливою завдяки тимчасовому послабленню комуністично-більшовицького тоталітаризму в період хрущовської «відлиги». Найповніше творчий потенціал митців і мисткинь цього покоління розкрився на початку та в середині 1960-х років, що й зумовило назву руху.

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Виділяють тематичні різновиди лірики: пейзажну, філософську, громадянську, інтимну, патріотичну.

Зверніть увагу, що наведений в умові завдання вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?» – це яскравий зразок громадянської та філософської лірики.

Основна тематика охоплює викриття тиранів, прославлення незнищенності українського народу й утвердження віри в історичну справедливість.

«Уривок з поеми» Євгена Маланюка – це теж яскравий зразок громадянської та філософської лірики з виразною козацькою тематикою. Твір поєднує тему історичної пам'яті, осмислення державності, відданості Батьківщині та спадкоємності поколінь, де ліричний герой відчуває себе частиною нескореного народу. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Фольклорний о́браз «На ясні зорі і на тихі води» (перша строфа) є також у творі «Дума про Марусю Богуславку».

Маруся звертається до козаків-невольників:

Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Відповідь: Г.