ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про одного з батьків новочасного українського театру. Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

Панас Мирний у своєму романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показав ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності, віднімання свого, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного за умоглядними, утопічними теоріями.

Висловлювання Це була досить на той час смілива думка – дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського «Тараса Бульби», і треба сказати, що автор зі свого завдання вийшов досить добре стосується Пантелеймона Куліша. Згадаймо, головний предмет художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша – історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А.  Це глибока характеристика генія, який вийшов із кріпацтва, став велетнем культури, переніс десять років заслання і зробив колосальний внесок у свободу України.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні.

Завдання перевіряє знання змісту історичних пісень і вміння розрізняти їх за ключовими образами й топонімами.

Савур-могила – центральне місце подій в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку».

Саме із цієї височини головний герой востаннє оглядає рідну Україну, готуючись прийняти смерть:

Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
«Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання ключових образів і сюжету пам’ятки давньої української літератури.

Наведений уривок – це плач Ярославни, дружини князя Ігоря, яка з путивльського валу звертається до природних стихій (вітру, Дніпра, сонця) з проханням допомогти її чоловікові та його дружині в половецькому полоні.

Одним із ключових епізодів твору є втеча князя Ігоря з полону. Допомагає йому в цьому половець Овлур, який переходить на бік князя, готує коней і допомагає йому подолати шлях до рідної землі.

Варіант відповіді А – помста княгині Ольги древлянам за смерть свого чоловіка Ігоря («Повість минулих літ»).

Варіант відповіді Б – філософські погляди Григорія Сковороди, «сродна праця» – тема байки «Бджола та Шершень».

Варіант відповіді Г – ода Григорія Сковороди «De libertate», де згадано Богдана Хмельницького.

Варіант відповіді Д – пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», де кохана проводжає козака й чекає на нього.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання змісту твору та фактів про його автора.

Наведена цитата – характеристика головної героїні драми «Наталка Полтавка», яку дає виборний Макогоненко.

Автор цього твору – Іван Котляревський. Саме його вважають зачинателем нової української літератури завдяки поемі «Енеїда» (1798 р.), яку він уперше написав живою народною мовою.

Перший історичний роман (ідеться про «Чорну раду») написав Пантелеймон Куліш.

До «Покутської трійці» належав Василь Стефаник.

Творцем модерного роману (твір «Місто») вважають Валер'яна Підмогильного.

До «Розстріляного відродження» належали митці 20–30-х років XX ст. – Микола Хвильовий, Остап Вишня, Микола Куліш, Микола Вороний, Валер’ян Підмогильний тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання художніх особливостей твору (епіграфа, підзаголовка тощо).

Цитата з Євангелія від Івана «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його» – епіграф до поеми Тараса Шевченка «Сон». Ці рядки налаштовують читача на те, що автор має намір показати приховану, справжню суть тогочасної імперської дійсності, яку багато хто воліє не помічати.

Твір має авторський підзаголовок – комедія. Проте це не означає, що твір є розважальним. Шевченко використав це визначення, щоб підкреслити сатиричний характер поеми, у якій він висміює, себто «комедійно» викриває, самодержавство, кріпосництво й тогочасний суспільний лад.

Студія – новела Василя Стефаника «Камінний хрест» (дослідження душі головного героя).

Опера – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського («малоросійська опера у двох діях»).

Хроніка 1663 року – роман Пантелеймона Куліша  «Чорна рада» (вибори гетьмана в Ніжині 1663 р.).

Фрагмент – новела Ольги Кобилянської «Valse mélancolique».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє знання програмних творів української літератури та їхніх напрямів (стилів, течій).

Уривок, наведений у варіанті відповіді Д, належить перу Михайла Коцюбинського – одного з найяскравіших представників імпресіонізму в українській літературі. Цьому стилю притаманні фіксація миттєвих вражень, вишукана гра світла та відтворення психологічних станів через зовнішні деталі.

Окрім того, твір (а отже, і стиль автора) легко впізнати за згадкою про вівчарку Оверка. У новелі «Intermezzo» цей образ глибоко символічний: він уособлює пригнічене й темне селянство, що мусить «нести свій ланцюг», так і не усвідомивши власної сили.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.

Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.

Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.

У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв у творах української літератури.

Г – неправильне твердження. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» справді згадано історичне минуле та козацькі ватажки, проте постаті Івана Мазепи, Максима Залізняка й Івана Гонти належать до інших історичних епох.

«Чорна рада» описує події 1663 року (період Руїни), тоді як Мазепа став гетьманом пізніше (1687), а Залізняк і Гонта – це герої Коліївщини (1768), про яких ідеться, наприклад, у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Решта варіантів правильні:

А Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест» справді відобразив трагедію масового переселення галицького селянства за океан на межі XIX й XX століть.

Б У творі Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» Софія Дорошенко – талановита піаністка, яка справді мріяла про професійне навчання у Відні.

В Новелу Олеся Гончара «Модри Камень» написано у формі розповіді-спогаду бійця-розвідника про кохання до словацької дівчини Терези.

Д У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дядько Лев уособлює гармонію людини з природою; він не дозволяє зрубати столітній дуб, бо шанує лісових мешканців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…».

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати автора за цитатою (упізнавати літературний твір за його фрагментом), а також знання тематики та ідейного змісту творів української літератури XX століття.

Рядки, запропоновані у завданні, узято з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…». Цей твір – зразок громадянської лірики, у якій поет висловлює синівську відданість Україні.

Образність поезії побудовано на глибокому патріотизмі, де Україна постає як найвища духовна цінність («молитва», «розпука вікова»), за право на життя якої поет готовий боротися.

Відповідь: Д.