ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку художнього твору.

У байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» автор порушує проблему «сродної праці» як основи щасливого суспільства і благополуччя кожної окремої людини. «І немає більшої радості, аніж жити за покликанням» – це провідна ідея цього твору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Словами «Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже – теє-то як його – полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село» освідчується в коханні возний Тетерваковський Наталці Терпило (драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка»).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон (У всякого своя доля…)»

Завдання перевіряє ваше знання композиції та жанру художнього твору.

Сатирична поема Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» починається вступом, що має характер філософських роздумів:

У всякого своя доля
І свій шлях широкий…

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

У запропонованих варіантах відповідей подано чотири події історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Установімо послідовність їх розгортання: твір починається розповіддю про приїзд полковника Шрама та його сина Петра на хутір Хмарище до Череваня; наступною подією є двобій між Петром і Кирилом Туром після спроби останнього викрасти Лесю; потім відбулися вибори гетьмана в Ніжині (чорна рада), після яких Сомко опиняється за ґратами, а Кирило Тур прагне його визволити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Виконуючи це завдання, пригадайте персонажів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Автор змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва на прикладі родини Кайдашів. Повсякденне життя цієї сім’ї характеризується постійними сварками, бійками й колотнечами. Приказка «Лайкою та криком згоди не дійдеш» яскраво ілюструє проблему цього твору.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжету й образів героїв програмових творів.

Пригадайте соціально-психологічний роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

У першому розділі, що має назву «Польова царівна», йдеться про знайомство Чіпки з Галею Ґудзь: «Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну, бо стояв, як укопаний, розтягши й без того довгообразе лице, широко розкривши здивовані очі...».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

«Дворянські порядки» намагається завести у своєму домі головний герой драми «Мартин Боруля». Автор цього твору Іван Карпенко-Карий був актором театру корифеїв.

Нагадуємо, що перший професійний український театр (театр корифеїв) було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький). Його діяльність була пов’язана з іменами братів Тобілевичів – Іваном Карпенком-Карим, Миколою Садовським, Панасом Саксаганським та їхньою сестрою – Марією Садовською-Барілотті, Марком Кропивницьким і Михайлом Старицьким, Марією Заньковецькою та іншими видатними акторами. Вони були справжніми подвижниками національного драматичного мистецтва.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір.

В умові завдання подано уривок із поеми Івана Франка «Мойсей», яка має велике значення в історії української літератури й суспільно-політичної думки. Пролог до цього твору митець написав після закінчення поеми, у ньому Іван Франко звертається до українського народу і закликає сучасників і потомків до духовної єдності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo». Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння визначати літературні напрями й стилі.

Одним із напрямів модернізму є імпресіонізм. Яскраво виражені ознаки цього напряму притаманні новелам «Intermezzo» Михайла Коцюбинського та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Автори в цих творах зосереджувалися на індивідуальності, неповторності, мінливості, душевній драмі кожного людського життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Пригадайте сюжет і образи драми-феєрії «Лісова пісня».

Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, – він зрадив себе. «Ні, любий, я тобі не дорікаю, / а тільки – смутно, що не можеш ти / своїм життям до себе дорівнятись», – говорить Мавка Лукашу.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Перша збірка лірики Павла Тичини «Сонячні кларнети» є значним поступом як на творчому шляху самого митця, так і для української поезії загалом. Вірші молодого Тичини мелодійні, співучі та ліричні. Музикальність цих творів свідчить про рідкісний талант митця. Проте доба тоталітаризму призвела до жорстоких психологічних криз і зламів у житті Павла Тичини. Він почав оспівувати радянську владу. Саме тому Євген Маланюк адресує поету слова: «…від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…».

Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить?», уривок з якого подано в рядку Г.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

На малюнку зображено персонажів усмішки Остапа Вишні «Сом».

Автор описує чарівні місця на річці Оскіл. Дід Панько розповідає різні цікаві історії, особливо про сомів, які живуть у річці. 

Пригадайте, що твір складається з чотирьох частин: у першій опові­дач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розпо­відає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Виконуючи це завдання, згадайте епіграфи урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Ключем до прочитання твору є епіграфи.

Першим епігра­фом до свого твору автор узяв такі слова з Талмуду: «Шість прикмет має людина: трьома подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їси та п'є; як тварина – множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє». Соломія Павличко з цього приводу зазначала: «Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, неможлива».

Другий епіграф – це слова з роману Анатоля Франса «Таїс»: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?». Правильною відповіддю є варіант А, оскільки героями роману «Місто» є Степан Радченко й Надійка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

В умові подано цитату Олександра Довженка, який, пишучи кіноповість «Зачарована Десна», згадував своє дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Літературознавці зазначають, що кіноповість «Зачарована Десна» сповнена глибоких роздумів про життя українського села. Вона ніби сплетена з вінка задушевних ліричних новел-спогадів, пройнята м'яким народним гу­мором. За своїм художнім і філософським звучанням твір стоїть на рів­ні найкращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту.

Відповідь: Б.