Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

За жанром (віршовою формою) твір є

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Óбраз Каяли символізує

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Основну думку твору виражено в рядках

Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання 16-20 до нього.

Давно вже сонце запалило обрій,

і синю тінь наводить ніч прозора...

Гуде Дніпро... Встають пінясті гори,

і Див сичить, віщує щось недобре.

Щити червоні, і криваві зорі,

дрижить земля під дужим кроком обрів.

Це Святославича полки хоробрі

ідуть збагрити кров'ю Чорне море...

Прозорий ранок розправляє крила

і сипле срібло в синю далечінь...

Невже ж не вернеться завзяття й сила?!

Невже ж поржавіють щити й мечі?!

Спокійно скрізь... Чекає, як чекала

на помсту, ще не помщена Каяла...

Андрій Гарасевич

Поезію написано за мотивами твору

Ознаки постмодернізму помітно в рядках

«Вільна праця, вірність національним традиціям, повага до себе, людей і природи, несприйняття будь-якої несправедливості – ось складники сили та міцності цього старовинного козацького роду» – сказано про родину

«Любові всевишній присвячується» твір, у якому

«Нікому, ніколи й нічого не говорити, як розкололось моє власне "я"», – таке право має герой твору

Óбрази весняної ночі, солов'їного співу, летючої миті життя, радісного свята квіток, Фауста створив поет, який належав до

На малюнку зображено епізод твору

«У новелі [...] жіночі типи, які досі займали увагу авторки, скристалізувалися в три жінки; одна з них простодушна, до котрої належить щастя; друга – сентиментальна зламана істота, котра гине; і третя – дика, відважна натура, яка не дбає про світ так, як гуцулка», – писав Осип Маковей про твір

Порушену в пісні проблему

Тече річенька невеличенька,

Схочу – перескочу.

Віддай же мене, моя матінко,

За кого я схочу.

також розкрито у творі

«Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О Боже мій! Та де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть?» – журиться

«Мені часом здається, що Криворівня – се великий аероплан, який несеться високо в небі між хмарами. А все-таки я задоволений, що попав сюди. Маю враження, зібрав трохи матеріалу, ближче познайомився з природою і життям гуцулів. Тут все таке оригінальне, дике і незвичайне», – писав про джерела свого твору