Слова
А«Так-то так, приятелю мій, я знаю, що ти не бідний, і, може, справді діти наші любляться, та не випада тепер віддать мені Марисю за твого Миколу»
БОдна а мене на світі радість, моя Марусенька! Що Божий день молюсь, щоб вона була щаслива...»
В«А нащо нам здалася та волость! Одмірмо пополовині город та пополовині садок, та й годі. Хіба таки самі собі не дамо ради?»
Г«І що я без землі? Людський попихач... наймит… А без землі - нема волі... Без неї - все пропало... І моя надія пропала...
Д«Їй-богу, бгате, коли б у мене не жінка та не дочка, то кинув би усяку суєту мирськую та й пішов до вас на Запорожжє!..»