ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи завдання, уважно прочитайте запропоновану цитату, з’ясуйте, про кого з персонажів ідеться в цих рядках. У цьому вам допоможе знання героїв літературних творів.

В уривку сказано про паволоцького полковника й попа Івана Шрама. Саме йому відведено багато місця в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».

На картині зображено головну героїню поеми «Катерина».

Перед нами – живописне полотно геніального майстра пензля Тараса Шевченка. Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, і все це – на тлі чудового краєвиду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі.

Виконати це завдання допоможе розуміння творчості письменника.

Запропоноване висловлювання – це слова Остапа Вишні, який був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме Остап Вишня утвердив жанр усмішки в українській літературі. Він робив усе для того, «щоб народ мій усміхнувся!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно». Теоретико-літературне поняття асонанс.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є асонанс – стилістичний прийом, який полягає в нанизуванні одного й того самого голосного звука в одному рядку чи в більшій частині вірша, завдяки чому може створюватися додаткова інтонаційна виразність і смислова глибина вірша. Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Інверсія – стилістична фігура, що полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, порушенні розміщення частин тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Прославити завоювання міста українським елементом села» – таке завдання поставив перед собою Валер’ян Підмогильний, автор урбаністичного роману «Місто».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Зверніть увагу, що в умові завданні вказано, що героїня співає в колисковій. Твір Василя Симоненка «Лебеді материнства» за формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого (автора твору «Мартин Боруля») – Тобілевич, Олександра Олеся – Кандиба,  Миколи Хвильового – Фітільов, Івана Багряного – Лозов’ягін, Панаса Мирного – Рудченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Дія комедії відбувається в домі Мини Мазайла на Н–ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації.

Зверніть увагу, що майже 32 % всіх учасників ЗНО 2014 року обрали варіант Г (Полтава), і лише 44 % відповіли правильно, обравши варіант А (Харків). На те, що дія твору відбувається в Харкові, указує також репліка Мотрони Розторгуєвої, коли вона приїхала до Мазайлів: «Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Навіщо, питаюсь, навіщо ви нам іспортіли город?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

У VІ розділі  («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» розповідається про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною. Затамувавши подих, слухала Маруся розповіді дяка про його життя. Дорогою вони бачать міста і села, що стали болем і славою України. Слухаючи Марусину пісню, дяк висловлює гіркоту з того, як мало справжнього слова є в Україні. Невже її так ніхто і не створить – велику книгу історії життя і боротьби великого народу:

Усі віки ми чуєм брязкіт зброї,

були боги в нас і були герої,

який нас ворог тільки не терзав!

Але говорять: «Як руїни Трої».

Про Київ так ніхто ще не сказав…

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–1990-х років, найвизначніших представників літератури. Визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури; епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Саме в цей період з’являються нові літературні угруповання й об’єднання. У березні 1997 року письменники-члени Спілки письменників України, які були незгодні з творчими й організаційними принципами цього об’єднання, утворили Асоціацію українських письменників (АУП).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про поета, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Лесі Українки. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли писала: «Тяжкий твій спадок, батьку Прометею, / Та я, дочка твоя, прийму його...»

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку А стосується Ольги Кобилянської, є згадка про буковинську письменницю та новий спосіб писання, узятий з німецької літератури. Пригадайте, що письменниця народилася на півдні Буковини (у містечку Гура-Ґумора). У віці 13-14 років Ольга Кобилянська писала вірші німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво»(1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж»(1886-1887).

У рядку Д йдеться про «Енеїду» Івана Котляревського, який ставить перед собою завдання – переосмислити патетичну проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Мавка і Перелесник діють у драмі-феєрії «Лісова пісня», Мартин Пушкар і Галя Вишняківна – у романі у віршах «Маруся Чурай», Леся Черевань і Шрам – в історичному романі «Чорна рада», Лушня і Чіпка – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.