ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Виконуючи це завдання, пригадайте, що дослідники творчості Миколи Хвильового зазначали: «Хвильовий починається там, де закінчився Коцюбинський». Адже Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади великого Сонцепоклонника.

Новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового присвячено «Цвітові яблуні» Михайла Коцюбинського.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Олександр Олесь, справжнє прізвище якого Кандиба, написав «Чари ночі», Микола Вороний є автором вірша «Блакитна Панна», новелу «Момент» написав Володимир Винниченко, Михайло Коцюбинський – автор твору «Intermezzo».  

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки взяті з поезії Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?»

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Дочка Борулі Марися – найбільш стійка до змін, бо має міцну мо­ральну основу, вона намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе?».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби та став «пропащою силою». Його життєпис зображено на широкому суспільному тлі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, який очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Саме пам’ятник Богдану Хмельницькому ви бачите на фото.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України.

Найяскравіший з образів козаків – Кирило Тур. Го­ловне для нього – козацька честь і слава: «Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Поему «Кавказ» Тарас Шевченко присвятив другові Якову де Бальмену.

Виконати це завдання допоможе історична довідка.

Яків де Бальмен – військовик, художник, літератор. З 1843 року – ад’ютант начальника штабу 5-го піхотного корпусу в Одесі. Як офіцер, де Бальмен мусив відбувати службу на Кавказі, хоча засуджував ту несправедливу війну, співчував народам, що захищали свою незалежність. Яків де Бальмен, воюючи в складі російської армії, загинув від рук кавказців, але Тарас Шевченко розумів, що його і тисячі інших, таких, як він, убив саме царат, тому гнівно засудив колонізаторів у поемі «Кавказ», оспівавши мужність, волелюбність і гордість кавказьких народів, які, хоч і не перемогли, але дали гідну відсіч загарбникам. Розбурхані переживання вилилися поетичними рядками.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце й роль художнього твору в літературному процесі.

У поемі «Енеїда» Іван Котляревський через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

Ярославна, дружина новгород-сіверського князя Ігоря, посідає особливе місце серед жіночих образів «Слова про похід Ігорів». Вона постає перед нами як звичайна руська жінка, яка гаряче любить свого чоловіка-воїна і готова прилинути чайкою на край світу, щоб витерти милому «кривавії його рани на дужому його тілі».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.

Пригадаймо, як починається дума: «Що на Чорному морі, / На камені біленькому, / Там стояла темниця кам’яная, / Що у тій темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невольників».

Саме напередодні Великодня Маруся відвідує темницю й нагадує бранцям про Світле свято.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання, запропоноване в рядку В, стосується Івана Драча. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Сонце стає його символом. Пригадаймо «Баладу про соняшник». У цьому творі Іван Драч розкриває життєдайний образ сонця-поезії. Павло Тичина дав таку оцінку твору: «Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому... По-друге: розв'язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий. Це, як мені здається, цілком відповідає характерові творчого сприймання світла українським народом...».

Про Миколу Куліша йдеться в рядку Г. Він є творцем «модерної драми». Його комедія «Мина Мазайло» змушує читачів замислюватися над проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Звернення автора до проблеми зміни прізвища було зумовлено курйозним випадком. За спогадами дружини письменника, працюючи над чернеткою твору, Куліш якось зайшов до ЗАГСу, де прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це так його розсмішило, що він вирішив вставити цей факт у п'єсу. Зміною прізвища харківський службовець Мина Мазайло прагне змінити спосіб життя, одержати ніби нове народження.

Висловлювання в рядку Б стосується Остапа Вишні, який увійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. Саме він є автором тематичних циклів усмішок: «Усмішки сільські», «Мисливські», «Закордонні».

Про «Енеїду» Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку А. Письменник переосмислив патетичну проблематику римського оригіналу, наблизив твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1В 2Г 3Б 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Григорій Многогрішний і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Гриць Бобренко й Лесько Черкес – у романі у віршах «Маруся Чурай», Мартин Боруля і Гервасій Гуляницький – у драмі «Мартин Боруля», Чіпка Варениченко і Максим Ґудзь – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4Д.