ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст і художні засоби літературного твору.

Пригадаймо, рефрен – це повторення групи слів, одного чи кількох віршованих рядків наприкінці строфи чи строф.

У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полонi своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт – як прожити життя чесно, по совісті. Кожна строфа вірша закінчується однією думкою: «Я ж у полоні нав’язливих дум, / Лише одне непокоїть мій ум…».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

Бурлескно-травестійна поема Івана Котляревського «Енеїда» є першим твором нової української літератури. Письменник переодяг античних героїв «Енеїди» Вергілія в українське вбрання, переніс їх в історичні умови українського життя ХVІІІ століття.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, сюжет художнього твору.

Запропоновані в умові рядки суголосні з долею героїні твору Тараса Шевченка «Катерина».

За жанром цей твір є реалістичною соціально-побутовою поемою з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Катерина після народження її сина-байстрюка стає ганьбою для своїх батьків і посміховиськом для чужих людей. Засмучені батьки проганяють її геть з дому разом з дитиною.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» складається з вісімнадцяти частин, у ньому на­явні дві сюжетні лінії: головна – історична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна).

Основна сюжетна лінія стосується боротьби за владу. На Чорній раді «низи» козацтва обрали гетьманом підступного Брюховецького, який зумів улестити «чернь». Отримавши булаву, новий гетьман стратив Якими Сомка.

Друга сюжетна лінія розповідає про молодого козака Петра Шраменка та його кохання до дівчини Лесі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».  Література XX ст. Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання персонажів художнього твору.

На прощу до Києва вирушають героїні творів «Кайдашева сім’я» та «Маруся Чурай».

Згадаймо епізод із повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», коли дуже богомольна баба Палажка Солов'їха вмовила відпустити Мелашку до Києва на прощу, адже тоді благословення впаде на всю сім'ю.

У VІ розділі  («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» ідеться про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Ідея соборності України, пошуки суспільної сили, спроможної згуртувати й об’єднати націю, характерні для роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» і послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Головним предметом художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко порушує широкий спектр проблем: походження українців, правдиве прочитання історії України, мова як один із засобів національної самоідентифікації, стосунки між суспільними верствами, умови створення та шляхи розвитку гармонійного українського суспільства.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

«Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського в носі закрутило, щоб йому свербіло!.. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить...» – вигукує Мартин Боруля.

Саме він забороняє своїй доньці Марисі виконувати хатню роботу, бо намагається завести у своєму домі «дворянські порядки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

У висловлюванні Василя Стуса йдеться про Павла Тичину, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Відповідь: А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Запропоновані рядки є прикладом постмодернізму.

Зверніть також увагу, що згадані письменники І. Римарук, Ю. Буряк, І. Малкович є представниками постмодерного письменства.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» закінчується запитаннями хлопця-сина: «Як вони так чули один одного – Марфа і тато? Як?..» А ще думаю: «Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?».

Відповідь життєво лаконічна, філософськи мудра: «Тоді не було б тебе...» – шумить велика «татова» сосна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Виконати це завдання допоможе знання персонажів того чи того літературного твору. Згадайте імена героїв художніх творів і співвіднесіть їх зі справжнім прізвищем автора.

Омелько та Маруся Кайдаші – персонажі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Наум та Настя Дроти діють у сентиментальній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Марися та Степан Борулі – герої драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) «Мартин Боруля». Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін), є автором роману «Тигролови», героями якого є Наталка та Гриць Сірки.

Відповідь: 1Б 2В 3А 4Г