ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Автором цього твору є Василь Голобородько, який написав також вірш «Наша мова».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів програмових творів. 

В уривку В головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» Іван Дідух розповідає дружині й дітям випадок, після якого він «ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його Переломаний».

Цитата «Темним волохатим силуетом стоїть на сході княжий маєток, тепер – чорний трибунал комуни. Я повертаюсь і дивлюсь туди, і тоді раптом згадую, що шість на моїй совісті... Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті!!!» належить Я – головному героєві новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

«Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише "помилку", яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства», – роздумує головний герой кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». В її основі – спогади письменника про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

Мина Мазайло, головний герой драми Миколи Куліша, заявляє: «Оце саме "ге" і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

Ідея поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» – возвеличення любові до дитини і до рідної землі, у творі є образи-символи  зорі сургучеві; мавки чорноброві; верби і тополі; білява хата.

Запорозька кров; гармати революцій; дикий вихор гопака; козацький Буг – це символічні образи поезії Євгена Маланюка «Уривок з поеми».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка уславлено шанобливе ставлення до матері-святині.

Художні образи-символи твору: слухові – тихий шелест трав; щебетання дібров; зорові – росяниста доріжка; материнська ласкава усмішка.

У вірші «Чари ночі» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Одухотворена природа перебуває у гармонії до почуттів ліричного героя: «Поглянь, уся земля тремтить / В палких обіймах ночі». Поет закликає цінувати кожну мить.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Уривок, позначений літерою Д, описує Михайла Коцюбинського і його новелу «Intermezzo», дійовими особами якої є ниви в червні, сонце, зозуля, жайворонки та інші.

Висловлювання у варіанті Г стосується поеми Івана Франка «Мойсей», а саме прологу до твору, який був написаний після закінчення поеми, і в ньому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку А стосується видатного новеліста Василя Стефаника, адже саме він прищепив експресіонізм на український ґрунт і втілив його в українську народну тематику. 

Про поему Івана Котляревського «Енеїда» йдеться в рядку Б. Твір є першою пам’яткою українського письменства, укладеною розмов­ною українською мовою; перша поема нової української літератури. І. Кот­ляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжету художніх творів. 

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка»: Петро, повертаючись із заробітків, розповідає про театр; у цьому ж творі є епізод, коли удова Горпина Терпилиха вмовляє дочку Наталку одружитися із заможним паном – возним Тетерваковським.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» кульмінаційним моментом є сутичка Мотрі з Марусею, внаслідок якої Маруся втратила око; Карпо – старший син Омелька Кайдаша та Марусі Кайдашихи, на селі його обрали десяцьким.

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зображує життя й еволюцію Чіпки Варениченка. У творі є розповідь про те, як Чіпку найняли до діда Уласа пасти громадську отару. Там хлопець подружився зі своїм однолітком, сиротою Грицьком Чупруненком, полюбив діда. У кінці роману мати хлопця дізнається, що той перетворився на страшного злочинця, очолив банду, убив сторожа, вирізав мирну сім’ю хуторян, саме тоді жінка повідомила у волость про злочин сина.

Героїня драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» Марися Боруля відмовляється від шлюбу з колезьким реєстратором Націєвським, а Мартин збирається стати дворянином, він планує розводити собак та їздити на полювання.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів, а саме:

• Трохим (наймит) і Трандалєв (повірений) – це персонажі драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»;
• Лушня і Чіпка – це герої роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;
• Тетерваковський (возний) і Макогоненко (виборний) діють у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка»;
• Черевань і Невольник – персонажі історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Відповідь: 1В, 2Д, 3А, 4Г.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

У поемі «Слово про похід Ігорів» зображено невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців. Князь повів свою дружину за Дін, щоб перемогти половців і здобути особисту славу. Він промовляє слова: «Браття і дружино! Лучче ж убитим бути, аніж полоненим бути», «Хоробрі, мужні русичі! Загину / Або шоломом Дону зачерпну!»

У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» зображене життя людини в природі, де існує гармонія. Мавка запитує: «Ну, як-таки, щоб воля – та пропала? / Се так колись і вітер пропаде!». Лісова царівна також стверджує: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! / Я в серці маю те, що не вмирає».

Головна героїня віршованого роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» зазначає: «Я – навіжена. Я – дитя любові. / Мені без неї білий світ глевкий», «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі».

Мойсеєві (поема Івана Франка «Мойсей») належать слова: «Сорок літ я трудився, навчав, / Весь заглиблений в тобі, / Щоб з рабів тих зробили народ / По твоїй уподобі» і «Хто дав з каменя воду, / Той сей край перемінить на рай / Для свойого народу!»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3Г, 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Іван Котляревський написав поему «Енеїда» і драму «Наталка Полтавка».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Івана Франка належать поема «Мойсей» і вірш «Чого являєшся мені у сні?..»

Григорій Сковорода написав байку «Бджола та Шершень» і вірш «Всякому місту – звичай і права».

Авторкою віршованого роману «Маруся Чурай» є Ліна Костенко.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів другої половини ХХ століття.

Андрій Малишко є автором рядків «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, / І засмучені очі хороші, блакитні твої» твору «Пісня про рушник.

«І раптом побачив сонце, / Красиве засмагле сонце…», – уривок із «Балади про соняшник» Івана Драча.

У вірші Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» є рядки «Буду, мамо горда і вродлива, / З тебе дивуватися повік...».

Василь Стус є автором поезії «Господи, гніву пречистого…», у якій є рядки «Вірою тугу розвіюю, / щоб був я завжди такий, / яким мене мати родила…»

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів.

Твори «Чорна рада» і «Майстер корабля» є романами, «Камінний хрест» і «Я (Романтика)» – новелами, «Мойсей» і «Катерина» – поемами, «Кайдашева сім’я» і «Тіні забутих предків» – повістями. «Зачарована Десна» – це кіноповість.

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – ці  слова є життєвим кредо головного героя  роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Хлопець – справжній патріот України, готовий пожертвувати заради батьківщини власним життям. Григорій є правнуком гетьмана Дем’яна Многогрішного: у такий спосіб автор підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби у творах.

В запропонованому уривку є:

• метафора – перенесення ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості (занурювався… зі скреготом і хряском у груди скелястих гір,);
• порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «…занурювався, як вогненноокий хробак; вилітав…, мов пекельна потвора»;
• епітет – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета (наприклад, вогненноокий хробак, пекельна потвора тощо).

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання як псевдонімів, так і справжніх прізвищ письменників.

Характеристика «Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...» стосується Чіпки Варениченка – головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний (Рудченко).

«На апеляцію! Безпремінно на апеляцію! Що то за суд такий, що признав обіду обоюдною?.. Я вас питаю: яка тут обоюдна обіда? Він каже на мене – бидло, а я мовчи?» – обурюється Мартин Боруля – головний герой однойменної драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича).

Під псевдонімом Хвильовий писав Микола Фітільов, автор новели «Я (Романтика)». Твір починається рядками: «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю».

Левицький – справжнє прізвище Івана Нечуя-Левицького, автора повісті «Кайдашева сім’я». В уривку із цього твору «Та й робоча ж ваша дочка! Що за золота в вас дитина. Там так пильнує коло роботи, що й не розгинається. Ото, моє серце, гарну невісточку матиму, коли дасть Господь милосердний довести діло до ладу…» Маруся Кайдашиха схарактеризувала Мотрю.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.