ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці першого пропуску потрібно поставити іменник четвертої відміни коліща в родовому відмінку. Пам’ятаємо, що при відмінюванні іменників цієї групи з’являються суфікси -ат-, -ят-. Отже, коліщати.

Іменник Ігор належить до м’якої групи другої відміни. Отже, правильна форма цього слова в орудному відмінку Ігорем.

У родовому відмінку множини іменник другої відміни співгромадянин має нульове закінчення, адже втрачає в цій формі суфікс -ин-. Отже, співгромадян.

А іменник першої відміни галузь у родовому відмінку множини має закінчення -ей: галузей.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.

В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:

з – ж: лаЗити – лаЖу; воЗити – воЖу;

зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;

д – дж: сиДіти – сиДЖу; воДити – воДЖу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку А дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча: ви купуєте телефон, ви не забуваєте уточнити терміни.

У решті речень ця умова порушена.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Головне й залежне слово у словосполученні.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: позначитися на звучанні хору, знатися на джазовій музиці, опанувати складний інструмент, вибачити їй невдале виконання.

А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: наслідувати (кого? що?) великого піаніста, а не великому піаністу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення: Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Перша кома виділяє порівняльний зворот як рожеві птахи, друга кома стоїть між однорідними присудками зашуміли, заспівали. Третя кома стоїть на межі частин складносурядного речення, а четверта – на початку підрядного означального речення.

А якщо поставити кому на місці цифри 5, то вона розділить однорідні члени речення, пов’язані неповторюваним сполучником чи. Отже, цієї коми ставити не треба.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

до сьомого поту – тяжко,

на всю губу – заможно;

з притиском – суворо;

на чистоту – відверто.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово облита називає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яка?. Отже, це дієприкметник (особлива форма дієслова).

Слово що не лише приєднує підрядне означальне речення, а ще й виконує в цьому реченні функцію підмета. Це сполучне слово, до нього можна дібрати синонім яке. Отже, це займенник.

Слово стиха незмінне, характеризує дію, відповідає на питання як?. Отже, це прислівник.

Слово неначе надає певний смисловий (порівняльний) відтінок, не відповідає на питання. Отже, це частка.

Відповідь – БАВД.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична основа речення. Способи вираження підмета.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А граматична основа я буду вірна. Отже, підмет виражений займенником.

У реченні Б граматична основа забуте ожива. Отже, підмет виражений дієприкметником, що переходить в іменник.

У реченні В граматична основа очі дивились. Отже, підмет виражений іменником.

У реченні Г граматична основа сміливі мають щастя. Отже, підмет виражений прикметником, що переходить в іменник.

У реченні Д граматична основа дві долі ішли (складений підмет). Отже, підмет у цьому реченні виражений словосполученням.

Відповідь – ВГБД.