ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Перша кома виділяє порівняльний зворот як рожеві птахи, друга кома стоїть між однорідними присудками зашуміли, заспівали. Третя кома стоїть на межі частин складносурядного речення, а четверта – на початку підрядного означального речення.

А якщо поставити кому на місці цифри 5, то вона розділить однорідні члени речення, пов’язані неповторюваним сполучником чи. Отже, цієї коми ставити не треба.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

до сьомого поту – тяжко,

на всю губу – заможно;

з притиском – суворо;

на чистоту – відверто.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово облита називає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яка?. Отже, це дієприкметник (особлива форма дієслова).

Слово що не лише приєднує підрядне означальне речення, а ще й виконує в цьому реченні функцію підмета. Це сполучне слово, до нього можна дібрати синонім яке. Отже, це займенник.

Слово стиха незмінне, характеризує дію, відповідає на питання як?. Отже, це прислівник.

Слово неначе надає певний смисловий (порівняльний) відтінок, не відповідає на питання. Отже, це частка.

Відповідь – БАВД.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична основа речення. Способи вираження підмета.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А граматична основа я буду вірна. Отже, підмет виражений займенником.

У реченні Б граматична основа забуте ожива. Отже, підмет виражений дієприкметником, що переходить в іменник.

У реченні В граматична основа очі дивились. Отже, підмет виражений іменником.

У реченні Г граматична основа сміливі мають щастя. Отже, підмет виражений прикметником, що переходить в іменник.

У реченні Д граматична основа дві долі ішли (складений підмет). Отже, підмет у цьому реченні виражений словосполученням.

Відповідь – ВГБД. 

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У першому реченні Сонце блищить і горить, гаї зеленіють, садки зацвітають три граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

У другому реченні Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну теж три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності що. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

У третьому реченні Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли дві граматичні основи, частини поєднані сполучником підрядності так що. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним наслідку.

У четвертому реченні Небо вже геть розмерзлося, і тепер його було видно наскрізь дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності і.

Отже, це складносурядне речення.

А от у п’ятому реченні Тонуть у золоті принадні простори і закликають усе в степу до спокою граматична основа одна. Отже, це просте ускладнене речення.

Відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А від головної до залежної частини можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого?. Отже, це підрядне допустове речення.

У реченні Б від головної до залежної частини можна поставити питання коли? Отже, це підрядне часу.

У реченні В від головної до залежної частини можна поставити питання і який з цього наслідок?. Отже, це підрядне наслідку.

У реченні Г від головної до залежної частини можна поставити питання яке?. Отже, це підрядне означальне.

У реченні Д від головної до залежної частини можна поставити питання про що?. Отже, це підрядне з’ясувальне.

Відповідь – ГДАВ. 

Зразок написання власного висловлення

Глибоко переконана, що на формування особистості впливає, з одного боку, походження, сім’я, родинне виховання, а також школа, університет, різні державні установи. З іншого боку, рушійною силою для власного розвитку може виступати й сама людина, її бажання до самовдосконалення.

На підтвердження своєї думки наведу такі переконливі аргументи. По-перше, саме в родині кожна дитина, як губка, всотує традиції, ідеали, переконання, на основі яких починає формуватися її світогляд, а отже й особистість.

Наприклад, відомий музикант, науковець, громадський діяч Святослав Вакарчук в одному інтерв’ю зазначав, що саме родинне виховання й освіта допомагали йому приймати важливі рішення, що, як показував час, виявлялися правильними. Батько для співака був завжди втіленням близького друга й старшого порадника. Ціннісні орієнтири сім'ї в галузі мистецтва сформували музичний смак Святослава. Родина, школа, університет – це основні чинники, які сприяли становленню Вакарчука як особистості.

По-друге, здатність людини до самовдосконалення й повсякчасної внутрішньої роботи над собою допомагає формувати найкращі риси характеру, обирати правильний шлях, долати перешкоди й  упевнено йти до своєї мети.

Згадаймо Галю Ґудзь – героїню соціально-психологічного роману Панаса Мирного й Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». «Розбишацька дочка» вибрала інший, відмінний від батьків, шлях. Галя з самого народження зростала в достатку, але ненавиділа багатство, надбане грабунком. У її образі втілено прагнення до чесного життя, краси, ніжності й вірності. Благородство душі героїні почерпнуто явно не від батьків, це результат внутрішньої роботи дівчини над собою.

Таким чином, становлення особистості залежить від спадковості, середовища та виховання, значну роль відіграє також самовдосконалення, робота над собою й прагнення до саморозвитку.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують часто вживані слова, у яких трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: дочкА, завдАння, новИй, роблЮ.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядку Б м’який знак не потрібно писати у слові дивуєшся, тому що м’який знак не пишеться після букв, що позначають шиплячі звуки. Але няньчити, бриньчати, женьшень.

У рядку В потрібно писати матінчин, тому що м’якого знака немає в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку: матінка – матінчин.

У рядку Г потрібно писати радістю, тому що буква Ю в даній позицій вказує на м’якість попереднього приголосного.

У рядку А з м’яким знаком потрібно писати всі слова: долоньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – долонька), піклується (в особових дієсловах теперішнього часу дійсного способу, а також перед афіксом  -ся), промінець (після літер д, т, з, с, дз, ц, л, н, що позначають м’які приголосні в кінці слова та складу).

Відповідь – А.