ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова нащо (те саме, що навіщо) логічно поставити питання чого? Отже, нащо – це прислівник.

Самі – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Хіба – це частка, незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

До – це прийменник,  службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.

Антонімічні пари утворяться, якщо до частини ясно додати темно, до частини високо додати мало, до частини ранньо додати пізньо, до рівно додати різно.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Безсполучникові речення  

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.

Згадаймо, що безсполучникове – це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а інтонацією, ритмомелодійними засо­бами.

Безсполучникові складні речення з однорідними простими частинами можуть виражати такі смислові відношення:

• одночасність дій, подій, явищ;
• часову послідовність дій, подій, явищ;
• зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими частинами за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Одночасність подій виражають частини речення «Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях».

Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій у реченні «Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило».

Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини в реченні «Не навчив батько – не навчить і дядько».

Друга частина доповнює або розкриває зміст першої в реченні «Мені здається: твої очі світять з вишини».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Благословіть в дорогу, матері», граматична основа якого – присудок у формі 2 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Учи народ, учися і в народу». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Бракує арфі струн, співцеві слів», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у слові відбити є звук [д], а у слові проїзний відбувається спрощення, тому звук [д] відсутній.

У рядку Б в обох словах є звук [д]: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у слові зорепад буква д передає звук [д].

У рядку В звук [д] є тільки у слові здавна, а от у слові бджола є африката дж.

У рядку Г в слові дружба літера д передає звук [д], а в слові подякував літера д передає звук [д′].

У рядку Д в слові продаж літера д передає звук [д], а в слові свідчити літера д передає звук [д͡ж], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з дієприкметниковими зворотами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом.

Зауважте, що дієприкметниковий зворот повинен стояти якомога ближче до означуваного слова, аби не спотворився смисл речення.

Потребує також редагування речення, у якому дієприкметниковий зворот розірваний іншими членами: «Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України». Правильно це речення побудувати так: «Розгляньмо висновки, зроблені автором нового підручника з історії України».

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

У двох кроках – це неправильний переклад прийменникових структур з російської мови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на обрії...» вибрати «та зорі тремтять у нічній прохолоді» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності та).

Відповідь: Д.