ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Танцюють, співають, веселяться на вулиці», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Лінивим не находишся – ледачим не наробишся». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками.

Речення «З неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Комою потрібно відокремити дієприслівниковий зворот у реченні «І сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні».

Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Знаю я: моє ім’я не згасне на прийдешнім сонячнім путі».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Вдихати вітер Батьківщини – найвище щастя на землі».

У дужки беремо прізвище автора, що стоїть після цитати: «Це просто день, що врубується в простір» (Сергій Жадан).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Прожив – називає дію, відповідає на питання що зробив? Отже, це дієслово.

Коло – це прийменник, службова частина мови, яка разом з відмінковим закінченням іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Ніколи – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ховаючись – це дієприслівник, особлива форма дієслова, відповідає на питання що роблячи?, утворює зворот.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення,  визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання наскільки? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним міри і ступеня.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах засвітити, зломити виділена буква передає звук [з], а у слові зчищати відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква з передає звук [ш].

У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [д]. Зверніть увагу, що у слові футболіст літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку В у словах витрачати, позаторік виділена буква позначає звук [т], у слові коротший – звук [ч], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

У рядку Г у словах царювати, цимбаліст виділена буква позначає звук [ц]; у слові цікавий – звук [ц′].

У рядку Д у словах покрівля, краяти виділена буква позначає звук [к], а в слові анекдот – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні).

Спонукальними називають речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця.

Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. Отже, спонукальним є речення: «За правду, браття, єднаймось щиро».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис не з різними частинами мови

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати частку не з різними частинами мови.

Разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: непереливки.

Частку не з іменниками пишемо разом, якщо йдеться про нове поняття: неправда (брехня).

Разом не пишеться в префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії: недооцінювати (знижувати оцінку).

Разом пишемо не в дієсловах нездужати в значенні хворіти, непокоїтися в значенні турбуватися. Зверніть увагу, що у словосполученні рядка Б дієслово не здужати має значення не могти (не здужати всіх завдань), тому пишемо ці слова окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому, крім того, підрядна частина містить однорідні члени, між якими ставиться кома.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А між однорідними підрядними частинами не потрібно ставити кому: «Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани й де хмари часто сіють дощі».

У рядку В потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «…навколо, за тином,…».

У рядку Г потрібно поставити кому між однорідними присудками: «…розлігся, розширився…».

У рядку Д потрібно відокремити дієприслівниковий зворот: «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» вибрати «і ринула стоголоса злива» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності і).

Відповідь: Г.