ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні
Тибетський цілитель сказав хворому: «Я не лікуватиму тебе, а лише допоможу одужати, якщо сам цього прагнеш»
правильно передано непрямою мовою в рядку Д: Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Зауважмо, що займенники з частками аби-, де-, -сь пишуться разом (декотрий, абикому, абиякому, абикого), а з частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь – з дефісом (казна-де, який-небудь, бозна-скільки).

Зверніть увагу, що слово ніскільки пишемо разом, оскільки це заперечний прислівник, утворений за допомогою префікса ні-. Разом також пишемо прислівник чимскоріш та заперечний займенник з часткою ні: нічий. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А у словах дзьобі, дзвенить є звук [дз], а у слові зазвучало – [з].
• У рядку Б у словах тупотить, стежиною виділені букви позначають звук [т], а у слові схоплюється – звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.
• У рядку Г у словах побачиш, усмішку виділені букви позначають звук [ш], а у слові роззирнешся – [с':], оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Згадаймо: другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяємо в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаємо відокремленими членами речення.

Відокремлені обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, є в реченнях, позначених ромбом і квадратом. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія 

У знахідному відмінку вжито слово діяльність.

Знахідний відмінок у тексті відповідає на запитання кого?, що? і позначає об'єкт, на який спрямована дія.

Щоб його визначити, слід поставити до іменника питання кого? або що? і перевірити, чи він виступає в реченні як прямий додаток (другорядний член речення). 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченні

Пунктуаційну помилку допущено в реченні «Із 1999 року Ніколас виступає в церквах, тюрмах, школах і дитячих притулках і незабаром відкриває некомерційну організацію "Життя без кінцівок", розпочавши благодійну діяльність і допомагаючи людям з обмеженими можливостями по всьому світу».

Тут НЕ потрібна кома перед другим сполучником і, оскільки перший сполучник і поєднує однорідні обставини, а другий – присудки. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трапецією є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні названо Ніколаса Джеймса Вуйчича.

Речення із символом-трикутником, яке розповідає про хворобу Вуйчича, буде другим у тексті, на це вказує особовий займенник він (Ніколас Вуйчич). 

Наступним є речення, позначене колом: тут зазначено, що саме міг робити оратор, незважаючи на хворобу.

Далі йде розповідь про те, як Ніколас розпочав благодійну діяльність. Отже, це речення із символом-квадратом.

І останнім має бути речення, позначене  ромбом, адже воно підсумовує попередні: тут ідеться про те, у скількох країнах Вуйчич подарував підтримку й надію зневіреним.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати відокремлені члени речення. 

Зауважмо, що відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні: «Він набрав знайомого з компанії-конкурента, одразу повідомивши, що розмовляє по мобільному телефону».

У реченні «50 років тому, 3 квітня 1973 року, інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок мобільною мережею» відокремлюється уточнювальна обставина часу.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є речення, позначене у варіанті Г: 

50 років тому, 3 квітня 1973 року, інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок мобільною мережею.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слова «зазначає видання "Експрес"» є вставними в реченні, позначеному у варіанті Д (речення з ромбом), оскільки вони не відповідають на питання й не є членами речення, але вказують на джерело повідомлення.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах 

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом у реченні: «Він набрав знайомого з компанії-конкурента, одразу повідомивши, що розмовляє по мобільному телефону».

Відповідь: В.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою. 

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Речення, позначене символом-кружечком, є найбільш загальним за змістом, знайомить нас із Мартіном Купером. Слова «здійснив дзвінок» повʼязують це речення з реченням, позначеним трикутником («здійснив дзвінок» тобто «набрав»).

Наступним буде речення з символом-трпецією. Тут словам «мобільний телефон» відповідає синонімічн сполука «маленький пристрій».

У реченні, позначеному ромбом, бачимо констатацію важливості винаходу, про який ідеться в попередніх реченнях і згадку, що саме батьки спонукали Купера до занять інженерією. 

А речення, де йдеться про те, що Мартін «не протестував» і навчався згідно з порадами батьків, є останнім у тексті.

Отже, зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті Б.

Відповідь: Б.

Узагальнювальне слово при однорідних членах є в реченні, позначеному

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення. 

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю. Однорідні члени разом пов'язані тим самим підрядним зв'язком з іншим членом речення, який їх пояснює або який вони пояснюють.

Узагальнювальні слова при однорідних членах є словами, що об’єднують групу однорідних членів речення і стоять перед ними або після них, виконуючи ту саму синтаксичну роль.

Узагальнювальне слово, виражене займенником усюди, є в реченні, позначеному колом.

Відповідь: Г.