ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 1, утвориться складнопідрядне речення мети, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання з якою метою?.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 2, утвориться просте, ускладнене відокремленою обставиною, речення.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 3, утвориться складне безсполучникове речення, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 4, утвориться складносурядне речення, між частинами якого стоїть єднальний сполучник і.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє вміння визначати, який звук позначає буква в різних позиціях та за різних типів уподібнення приголосних.

Однаковий звук [з'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. У слові просьба виділена буква позначає звук [з'], бо відбувається вподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

У решті варіантів виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах край, закріплення виділені букви позначають звук [к], а в слові вокзал – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]);
• у рядку В в слові усмішці виділена буква позначає звук [с'], у слові смієшся [с':] (у цих словах відбувається уподібнення за місцем і способом творення: зміни груп шиплячий + свистячий у групи свистячий + свистячий); у слові посмішка виділена буква позначає звук [ш];
• у рядку Г в словах тюльпан, тьмяно виділені букви позначають звук [т'], а в слові несеться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє вміння визначати правильний наголос у словах відповідно до орфоепічних норм.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, позначених цифрами в рядку Б. Правильно ці слова треба наголошувати так: дОнька, чотирнАдцять, «ПавИч», листопАда.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання м’якого знака в різних частинах мови.

М’який знак НЕ ТРЕБА писати в слові ниточці (м'який знак не пишемо після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ).

Інші слова треба писати з м’яким знаком: мален(1)кий (у суфіксі пестливості), переконуєт(2)ся (у дієслові перед часткою -ся), повіл(3)но (після л у кінці складу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: монотонний, бездоганний, ешелонний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією буквою н: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, і в суфіксах -ин-, -ін-: журавлиний, довгожданий, скляний, студений. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа та розпізнавати позиції, у яких його не ставлять.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): верф’ю;
• після р (у кінці складу): подвір’я;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї):  з’явитися, пан’європейський, возз’єднання.

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякати.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: відв’язати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, кон’юнктура, ін’єкція.

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Мюнхен, бюро.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання складних слів: разом, окремо чи через дефіс.

З дефісом треба писати всі слова в рядку Б: мідно-червоний (складний прикметник, утворений із двох основ, які означають відтінок кольору), навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, гуртово-роздрібний (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо: гострокритичний, сільськогосподарський (складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: гостра критика, сільське господарство); суспільно небезпечний (небезпечний для суспільства).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати випадки вживання великої літери в різних власних назвах і загальних поняттях.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку В. З великої літери пишемо лише початкові слова офіційної назви внутрішніх і міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Олімпійські ігри.

З великої літери пишемо:

• імена персонажів казок, байок, легенд, міфів: бог Перун;
• назви сторін світу, які вжито на означення країн, народів: країни Близького Сходу;
• географічні назви: Ріо-де-Жанейро;
• назви історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат: Коліївщина;
•  усі слова астрономічних назв, а також народних назв сузір’їв і галактик: сузір’я Великий Віз;
• назви пам’яток архітектури, замків, храмів: Андріївський узвіз.

У назвах історичних і календарних дат або свят із великої літери пишемо перше (або єдине) слово: День будівельника.

Усі слова з великої літери  пишемо в назвах органів влади, державних, міжнародних установ: Верховна Рада України.

З малої літери пишемо назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними: доба неоліту, хрестові походи, трипільська культура.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфографічні помилки та правильно застосовувати правила написання слів.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Вибір продуктів, технологія приготування страв та особливості споживання їх мають бути підпорядковані правилам здорового способу життя.

У реченні, наведеному у варіанті відповіді А, слово збалансований треба писати з однією буквою н (дієприкметник утворено за допомогою суфікса -ан-, у якому подвоєння не відбувається), слово раціон – з буквою і (в іншомовних словах пишемо і в загальних і власних назвах перед голосними, й, я, ю, є, ї).

У слові корисні (варіант відповіді В) відбулося спрощення на письмі, слово харчування пишемо з подвоєнням.

У варіанті відповіді Г окремо треба писати сполуку слів не кожен, а займенники із часткою будь пишемо через дефіс: будь-яких.

Відповідь: Б.