ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення , а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Один лиш раз на все життя не вистачає каяття граматична основа виражена присудком не вистачає. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Гаслом завзято нас кличуть уперед граматична основа виражена дієсловом кличуть у формі ІІІ особи множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Войовничих гетьманів стара булава граматична основа виражена підметом булава. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні У житті таке буває тільки раз граматична основа виражена підметом і присудком таке буває. Отже, це двоскладне речення.

У реченні Не тікай від мене у світ своїх ілюзій граматична основа виражена присудком у формі ІІ особи однини – не тікай. Це односкладне означено-особове речення.

Відповідь: АВДГ.

Синтаксис. Основні види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини Назавжди в пам’яті день, коли можна поставити питання до підрядної який? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

До підрядної частини Коли їхали автострадою,…можна поставити питання коли? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним часу.

Від головної частини Із розкладу учні дізналися, коли можна поставити питання про що? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

До підрядної частини Коли хочеш поваги до себе,… можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Відповідь: БДВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова перейти в реченні Як кажуть у народі, життя прожити – не поле перейти можна поставити питання що робити? Отже, це присудок, виражений інфінітивом.

У реченні Перед виходом з дому Орест затримався перевірити квитки на потяг до виділеного слова перевірити можна поставити питання з якою метою?. Отже, це обставина.

У реченні Як виховує людину сама можливість зробити добро! до виділеного слова зробити можна поставити питання яка? Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Батьки повинні навчити дитину долати життєві перешкоди до виділеного слова долати можна поставити питання чого? – подоланню. Отже, це додаток.

У реченні Відчувати радість за успіхи ближнього – ознака альтруїзму до виділеного слова відчувати можна поставити питання хто?, що? Отже, це підмет.

Відповідь: ДГВБ.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Зарубати на носі, намотати на вус – запам’ятати.

Бувати в бувальцях; знати, де раки зимують – мати досвід.

Сісти в калюжу, облизня спіймати – зазнати невдачі.

Зривати маску, виводити на чисту воду – показувати справжню сутність.

Фразеологізм стелитися під ноги (принижуватися, догоджати) не має пари.

Відповідь: ВДБА.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень. Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

Числівник дев’яносто в усіх відмінках, крім називного та знахідного, має закінчення -а. Отже, у родовому відмінку правильна форма дев’яноста відсотків.

У решті форм числівників помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У варіанті Б кома (3) обґрунтована як кома між частинами складносурядного речення.

Але складносурядне речення – це речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучниками сурядності (єднальними, протиставними чи розділовими). У запропонованому реченні кома (3) справді стоїть на межі частин складного речення. Але ці частими не є рівноправними. Від одної до іншої можна поставити питання яка? Отже, кома (3) – це кома на межі частин складного речення, які пов’язані підрядним зв’язком.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з підметом

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, змогла.

Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.

Також вибираємо варіант приділила, адже узгоджуємо присудок з підметом, який означає особу жіночого роду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка означає ознаку, одержану від певної дії. У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -іш- не творяться.

Форми типу товаришувавші, тримаючіся нелітературні. Активні дієприкметники доконаного виду творяться за допомогою суфікса -л- (прив’яли – прив’ялі). Отже, правильна відповідь така: Надвечір ожили яскраві квіти, прив’ялі за день на сонці.

Відповідь – Д.