ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Стоїте там і думаєте про важливість життєвого вибору граматична основа виражена однорідними присудками стоїте, думаєте. Уявний підмет – це друга особа множини (ви). У таких реченнях йдеться про дію, яку виконує конкретна особа – сам мовець або його співрозмовник. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні Час від часу варто щось змінювати у своєму житті граматична основа виражена присудком варто змінювати. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Присудок у таких реченнях часто виражений безособовими формами на –но, -то, іноді в поєднанні з інфінітивом. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Між іншим, осіннього ранку все якесь інше, особливе… граматична основа виражена підметом і присудками – все інше, особливе. Це двоскладне речення.

У реченні Наприклад, прокинулися зранку й вийшли в прохолоду балкона… граматична основа виражена дієсловами минулого часу у формі множини прокинулися, вийшли. У таких реченнях позначають дію, яку виконують неозначені особи, перелік яких зайвий або неможливий. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Рідне місто, загорнуте в білий туман… граматична основа виражена підметом місто. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях вказано предмет, але нічого не йдеться про дію. Вони стверджують наявність існування явищ, подій або предметів; їх часто використовують для змалювання пейзажів, відтворення якихось вражень.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Найвідоміша телефонна служба порятунку «911» з’явилася в американському місті Хейлівілі: 16 лютого 1968 року місцевий конгресмен зробив для перевірки «тривожний» дзвінок, лише привітавшись має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Першість цього винаходу належить лондонцям, адже їхня служба почала діяти ще з 1937 року, отримавши лише за тиждень 1336 дзвінків! має дві граматичні основи, утворене з двох частин, але вони не рівноправні та пов’язані сполучником підрядності адже. Від першої до другої частини можна поставити питання з якої причини? Отже, це складнопідрядне речення.

Речення У світі завдяки Голлівуду найбільше знають саме номер «911», а в Україні та інших країнах Європи викликати таку службу можна за телефоном «112» має дві граматичні основи, утворене з двох частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Це диспетчерська служба, що з’єднана з усіма екстреними службами, її номер завжди має три цифри, які легко запам’ятати має чотири граматичні основи, утворене з чотирьох частин, перші дві пов’язані сполучним словом що, друга й третя – за змістом та інтонацією, а третя й четверта – сполучним словом які. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий і сполучниковий підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Для швидкого реагування в разі пожежі чи нападу, погіршення здоров’я чи стихійного лиха більшість країн нині має спеціальну службу порятунку з єдиним номером телефону має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення, знаходити певні однорідні член речення.

У реченні Джорджано Бруно, видатний філософ та поет епохи Відродження, походив з незаможної італійської родини однорідні члени речення виражені іменниками і дають предмету другу назву. Отже, це однорідні прикладки.

У реченні У дитинстві його віддали в монастир, але хлопець утік і подорожував Європою, пізніше видав книги та проповідував до виділених слів можна поставити питання що робив підмет? Отже, це однорідні присудки утік, подорожував, видавав, проповідував.

У реченні У його вченні цікаво поєднані наука і магія, обґрунтування нескінченності Всесвіту й віра в переселення душ до виділених слів можна поставити питання хто?, що? Отже, це однорідні підмети.

У реченні Один венеційський аристократ написав донос до інквізиції, бо не хотів платити філософу за поради й консультації до виділених слів ставимо питання за кого, за що? Отже, це однорідні додатки.

У реченні Постраждав Джорджано не через свою філософію, а через принципове протистояння здирництву монастирів до виділених слів ставимо питання з якої причини? Отже, це однорідні обставини.

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Види підрядних речень. Синонімія складнопідрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складнопідрядні речення з різними підрядними, правильно використовувати їх у мовленні.

Запропоноване речення – це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови. Підрядна частина в такому реченні вказує, за якої умови відбувалася, відбувається чи може відбуватися дія, про яку йдеться в головній частині. Розташування підрядної частини щодо головної в такому реченні є довільним. Від головної до підрядної частини можна поставити питання за якої умови? На умову дії також указує підрядне в реченні Якщо в людини є народ, то вона тоді вже людина.

Речення А та Г вказують на мету й відповідають на питання навіщо?, з якою метою? Речення Б та В вказують на причину та відповідають на питання з якої причини?

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Г слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів, – мотивують це рішення чиновники, – тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Двокрапка (3) обґрунтована як розділовий знак при однорідних членах речення.

Але якщо визначити граматичні основи цього речення, то виявиться, що це складне речення з різними видами зв’язку. Двокрапка (3) стоїть на межі безсполучникових частин складного речення, де наступна частина пояснює попередню.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Омоніми

Це завдання перевіряє знання лексики української мови, а саме груп слів за значенням.

Омоніми – це слова, що мають однакову звукову форму, але зовсім різні значення. Омонімія подібна до полісемії (багатозначності), проте за змістом і походженням це різні явища.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Слова шляхетний і шляхетський, талант і талан, бранець і обранець, свобода і слобода є паронімами (це слова, що дуже подібні за звучанням, нерідко – й за значенням, але не тотожні).

Слово душ має значення пристосування для обливання тіла тонкими струменями води. А інше слово душ у цьому ж реченні – це родовий відмінок множини від іменника жіночого роду душа (внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями​).

Однакове звучання цих слів маємо саме в цих формах душ (іменник чоловічого роду, Н.в.) та душ (множина, Р.в.). Отже, це омоніми, а саме омоформи.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.

Отже, правильною буде форма творімо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Активні дієприкметники (які утворюють за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч-, а в минулому часі – за допомогою суфікса -л-) в українській мові вживають досить рідко (особливо це зауваження стосується дієприкметників недоконаного виду). Ось приклади помилкового вживання таких дієприкметників: миючі засоби, діючий закон, працюючі люди тощо.

Отже, неправильним є словосполучення оточуюче середовище. Потрібно говорити навколишнє середовище або ж довкілля.

Відповідь – В.