ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання якого? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні В (роботи якої?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Г (зважте що?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні А (забронюйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Д (корисними будуть відгуки з якої причини?).

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Виконуючи це завдання, необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово багато відповідає на питання скільки?, указує на кількість, утворює з іменником словосполучення багато пластів. Отже, це числівник.

Слово в не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово по-своєму відповідає на питання як? та вказує на спосіб дії. Отже, це прислівник.

Слово що в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Дивитися крізь рожеві окуляри – не помічати вад, недоліків.

Дивитися в кишеню – матеріально залежати від когось.

Дивитися крізь темні окуляри – надмірно перебільшувати вади.

Дивитися в корінь – бачити суть, головне.

Дивитися згори вниз – зневажливо ставитися.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

1. Під час дискусії маєте бути відкритими до діалогу й, намагаючись не втратити суті проблеми, дивитися в корінь.
2. Прагнучи порозуміння, ми повинні навчитися бачити позитивні риси співрозмовника, а не дивитися крізь темні окуляри на нього.
3. І навпаки: ви ризикуєте дивитися крізь рожеві окуляри на ймовірного опонента, якщо відволікатиметеся на його привабливу зовнішність.
4. Унеможливлює конструктивне спілкування звичка дивитися згори вниз на свого візаві, оскільки це перекреслює рівність позицій учасників дискусії.

Відповідь: 1– Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Граматична основа

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичну основу, розрізняти просте і складне речення.

Просте речення – це речення, у якому є одна граматична основа чи її частина (якщо це односкладне речення).

Простими є речення, позначене трикутником (людина прагне досягти), та речення, позначене ромбом (Тимо Айраксинен досліджував, узагальнив).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет, додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменник статус відповідає в тексті на питання називного відмінка хто?, що? Отже, це підмет.

Відповідь – А.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в складному реченні

Речення, позначене символом-кружечком, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Друга частина речення – підрядна (що з народження будь-хто може отримувати цілковите задоволення від життя), після неї потрібно поставити розділовий знак перед третьою частиною складного речення. Як бачимо, цього розділового знака немає, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні конструкції. Розділові знаки в ускладненому реченні

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними конструкціями, правильно розставляти розділові знаки.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція на думку науковця є в реченні, що позначене трикутником, вона вказує на джерело повідомлення.

Відповідь – Г.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку тут використано (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом  є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-трикутником буде другим, адже в ньому пояснено міркування Тимо Айраксинена, а також ім’я та прізвище ученого замінено на слово «науковець».

Наступним є речення, позначене символом-кружечком: тут займенник «цим» замінено на іменник «задоволення», а також прокоментовано парадокс попереднього твердження.

Далі наведено кілька аргументів, чому діти здатні відчувати щастя завжди. Отже, речення із символом-квадратом буде наступним.

І останнє речення-висновок – це речення, позначене символом-трапецією.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Наказовий спосіб дієслів

Складний іменник ювіляр-початківець утворено від двох іменників ІІ відміни чоловічого роду. Початківець – іменник м’якої групи, ювіляр – твердої групи. Отже, у кличному відмінку маємо ювіляре-початківцю.

Щоб утворити наказовий спосіб у формі І особи множини, використовуємо закінчення -імо (творити – твори – творімо).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Запрошуємо Вас, ювеліре-початківцю, узяти участь у конкурсі «Прикраса року»: творімо світ мистецтва разом!

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників. Рід іменників. Уживання прийменників

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з.

У реченні вжито вставну конструкцію за переказами. Вона є правильною.

Іменник біль – іменник чоловічого роду. Отже, у родовому відмінку це форма болю.

Іменники ІІ відміни чоловічого роду на позначення осіб у родовому відмінку однини мають закінчення -а. Отже, Вира.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

За переказами, озеро Синевир утворилося зі сліз красуні Синь, які вона пролила від болю та горя на місці загибелі свого коханого Вира.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Правопис присвійних прикметників

У множині іменники І відміни в місцевому відмінку мають закінчення -ах (-ях).

Отже, по книгарнях.

Присвійні прикметники мають суфікс -ов-, такі прикметники пишемо з великої літери, якщо вони утворені від власних назв. Отже, Шевченкових.

Від слова повісті ставимо питання які? Отже, українською мовою. Форма на українській мові не є нормативною.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Меценати розвезли по книгарнях міста оновлене видання Шевченкових повістей українською мовою.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складеному кількісному числівнику 278 відмінюємо кожне слово: у числівнику двісті відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма місцевого відмінка. Отже, двохстах.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Відповідно форма простого числівника вісім – восьми (вісьмох).

Отже, двохстах сімдесяти восьми.

Числівник 46 потрібно поставити в орудний відмінок. Отже, сорока шістьома (шістьма).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Наша команда підготувала річний звіт на двохстах сімдесяти восьми сторінках, і він проілюстрований сорока шістьома таблицями й діаграмами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ. Ступені порівняння прикметників. Дієслівні форми

Як бачимо, це завдання перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Чоловічі прізвища на приголосний відмінюємо. У реченні це слово вжито в родовому відмінку. Отже, Равича.

Складену форму вищого ступеня порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш талановитих. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: талановитіших. Найвищий ступінь: проста форма – префікси най-, що-, як- (найталановитіших); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш талановитих). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самим. Це калька з російської.

При зміні дієслів відбувається чергування д – дж. Отже, радити – раджу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Усім охочим раджу завітати до Національного музею історії України, щоб побачити роботи одного з найталановитіших майстрів помежів’я XVII–XVIII століть Івана Равича.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Іншомовні слова. Запозичена лексика

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Ремарка (фран. remarque – спостерігати, помічати) – примітка на берегах зошита, книжки.

Відповідь – Д.