ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти правопис префіксів с- та з- (зокрема їхніх варіантів роз-, без-) залежно від початкового звука кореня. 

Префікс с- пишемо перед буквами к, п, т, ф, х, які позначають глухі приголосні звуки (словесна формула кафе «Птах»). Пам'ятаймо, що префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з.

Отже, букву с треба писати на місці пропуску в усіх словах, ОКРІМ слова зчорнілий.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання м’якого знака в українських та іншомовних словах, зокрема в дієслівних формах, прикметникових суфіксах і в позиціях між приголосними.

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в усіх словах рядка Б: повірте (після р у кінці складу); майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

М’який знак не пишемо також у словах ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілці, бо тарілка; цвірінчати (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-), курйозний (після р у словах іншомовного походження); чотирма (після р у кінці складу); пробачте (після шиплячих).

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: боягузький; у дієсловах перед часткою -ся (-сь): діляться; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: павільйон.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у словах у рядку В. Правильно ці слова треба наголошувати так: русло, посередині, рівнини, кілометрів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [ж] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку А.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку Б у словах хліб, людські виділені букви позначають звук [л'], а у слові символи – [л].
• У рядку В у словах слова, пристають виділені букви позначають звук [с], а у слові стіни – [с'], бо відбувається уподібнення за м’якістю (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [с] і його вимовляють як [с']).
• У рядку Г у словах кожний, паска виділені букви позначають звук [к], а в слові Великдень – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення.

Складнопідрядним з’ясувальним є речення Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи підрядних частин у складнопідрядних реченнях, ставити до них коректні смислові запитання та визначати відповідність між виділеними фрагментами й видами підрядних речень.

У реченні Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів, від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо запитання який?.

У реченні Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл, від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?.

У реченні Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у правдивості повідомлення до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відстежує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію, від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії.

Тире ставимо в неповному реченні Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий на місці пропущеного присудка.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління.

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Навіть – частка, яку вживають для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію, як порівняти з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником для позначення невеликої відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми й добирати до них семантично точні відповідники.

Значення фразеологізмів:

• ні пари з вуст – нічого не говорити, затято мовчати; синонім до цього фразеологізму рота не розкрити;
• теревені правити – вести пусті, безпредметні розмови; синонім до цього фразеологізму плескати язиком;
• грати очима – грайливо поглядати на когось, прагнучи привернути до себе увагу, викликати до себе інтерес; синонім до цього фразеологізму пускати бісики;
• починати здалека – не розкривати одразу своїх думок, намірів, суті розмови; синонім до цього фразеологізму заходити збоку.

Фразеологізм за версту почути означає відразу розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники III відміни та утворювати просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників.

У родовому відмінку множини іменники III відміни мають закінчення -ей: галузей.

Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати та правильно вживати форми наказового способу дієслів, зокрема форми II особи множини.

Форму наказового способу II особи множини утворюємо, додаючи до форми II особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний). Економити: ти економ, ви  економте.

Дієслово подовжити в II особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати кількісні числівники в різних відмінках та узгоджувати їх з іменниками відповідно до норм української мови.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник має форму Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше із числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один із нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й уживати службові частини мови та граматично нормативні форми слів у контексті речення.

У запропонованому реченні треба вжити прийменник завдяки (чому?), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння визначати рід незмінюваних іншомовних іменників і правильно добирати й узгоджувати форми іменників II відміни м’якої групи.

Іменники II відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.