ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники після числівників і чоловічі прізвища.

Після числівників два, три, чотири ставимо іменник у називному відмінку множини: два персонажі.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюємо: Карпенка-Карого.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми слів: нормативні прийменникові конструкції, узгодження присудка з підметом та відмінкові закінчення іменників.

Уживання прийменника за у конструкції за результатами є нормативним для сучасної української мови, коли йдеться про підставу для наступних дій, висновків або оцінок. Прийменник за вказує на відповідність чомусь або підставу (критерій) дії. У реченні він виконує роль орієнтира.

Присудок стоїть в однині, якщо підмет більшість або частина є іменником у називному відмінку, поєднаним із залежним іменником у родовому відмінку (більшість охочих змогла).

Іменники II відміни, що є назвами різних споруд і будинків, зокрема й військових, приміщень та їхніх частин, різних просторових комунікацій, у родовому відмінку однини мають закінчення -у(ю): університету.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати форми дієслів і ступені порівняння прикметників.

Дієслово повідомляти варто вживати з додатком у родовому відмінку (кого?) слухачів.

Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюємо додаванням префікса най- до вищого ступеня: найімовірніші.

Дієслово навчати вимагає після себе іменника в родовому відмінку: правил.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння Уміння ставити розділові знаки в складних реченнях із підрядним зв’язком, пояснювати свій вибір.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Б. У цьому реченні кома стоїть між частинами складного речення, що поєднані підрядним зв’язком. Зверніть увагу, що в реченні підрядна частина розташована перед головною.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та навички правильного слововживання.

Лексична помилка є в реченні Аліна, не дивлячись на жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки на історичну тематику. Вираз не дивлячись на – калька, яка часто трапляється в суржику.

У цьому реченні вираз не дивлячись на доречно замінити на попри, незважаючи на, дарма що мала, хоч і мала.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Буремний – це прикметник, що означає бурхливий, неспокійний, сповнений тривог, хвилювань або насичений драматичними подіями.

Отже, синонім до слова буремний – бурхливий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Після заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Непряма мова завжди стоїть після слів автора й приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора: «Без сумніву, я зможу допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо ваша фірма надасть мені необхідні документи» правильно передано непрямою мовою в рядку Г: Екскурсовод Олексій запевнив представників туроператора, що він, без сумніву, зможе допомогти з організацією поїздки до Батурина, якщо їхня фірма надасть йому необхідні документи.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того самого діяча, що й дія, названа присудком. Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот не маючи технічних можливостей побачити атом вказує на дію підмета це, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно побудувати це речення треба так: Багато дослідників, не маючи технічних можливостей побачити атом, змогли все глибше занурюватися в таємниці «атомного» мікросвіту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та навички правильного слововживання.

Лексична помилка є в рядку А: Правильно в українській мові вживати вираз порушити питання, оскільки підняти можна фізичні предмети, а не абстрактні поняття.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли в словах треба писати подвоєні букви для позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в обох словах рядка В: повновладдя народу (приголосний д подовжується після голосного перед я в усіх відмінкових формах іменника середнього роду другої відміни), мудрий співвітчизник (на межі морфем).

В інших варіантах є слова, які треба писати без подвоєння: покликаний (дієприкметник, утворений за допомогою суфікса -н-); підґрунтя (м'який приголосний стоїть НЕ між двома голосними); статей (виняток).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Порівняння себе кращого теперішнього із собою колишнім дарує втіху й мотивує до подальших позитивних змін.

У варіанті відповіді А слово недооцінюють пишемо разом, бо тут не- не заперечує дію, а створює нове лексичне значення: оцінюють недостатньо, нижче належного.

Слова в таки дає пишемо окремо, оскільки таки стоїть перед словом.

У варіанті відповіді Б в слові корисні відбулося спрощення й закріпилося на письмі, слово набагато пишемо разом.

У реченні, позначеному Г, слово безперервний пишемо з префіксом без-, не зайвої треба писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти й правильно вживати префікси при- та пре- з огляду на значення слова.

Префікс при- пишемо в словах, якщо вони означають наближення, приєднання; неповноту дії чи ознаки; розташування біля чогось: прикраса, прибережний, прибігти, притиснути, прибуток, призабути, прибічник, прирівняти, приміський.

Префікс пре- пишемо для вираження найвищого ступеня ознаки в прикметниках і прислівниках (його можна замінити словом дуже): пречудовий, пресуворо, пресмачно.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє вміння визначати, який звук позначає виділена буква в різних фонетичних позиціях, зокрема з огляду на вподібнення приголосних за дзвінкістю, м’якістю та подовженням.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. Зверніть увагу, що тут буква с у слові айсберг позначає звук [з], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с], який вимовляємо як [з]).

В інших варіантах відповіді виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах крижаної, корабель виділені букви позначають звук [к], а в слові якби – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к], який вимовляємо як [ґ]).
• У рядку Б в словах сенатської, відбулося виділені букви позначають звук [с'], а в слові обставини – [с].
• У рядку Г в словах проведено, лайнера виділені букви позначають звук [н], а в слові вшанування – [н:'].

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання м’якого знака в різних фонетичних і морфемних позиціях.

М’який знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: бульйон (перед йо), няньчин (у буквосполученні -ньч-, що походить із -ньк-: нянька), тьмяний (треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в словах чотирма (після р у кінці слова або складу), дивишся (після губних та шиплячих), пізній, уманський (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-).

Відповідь: В.