ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: зеленіти, бо зЕлень; шептати, бо шЕпіт; оселитися, бо осЕля; гречаний, бо грЕчка; клекотати, бо клЕкіт; колесо, бо колЕса; нести, бо принЕсений; пекти, бо пЕкар; висипати, бо сИпати; розпочинати бо почИн.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: горобеня.

Пишемо Е після ж, ч, ш, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и: кучерявий, зачепити, причепити.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо -ер- переходить в -ира-: витерти – витирати. 

У деяких словах написання е та и правилами не регламентується: марЕво, трЕмтіти, решЕто, чЕбрець, ненавИдіти. Написання таких слів перевіряти за орфографічним словником.

Відповідь – Г. 

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку В. Запам’ятайте: у всіх складних числівниках на -десят відмінюється тільки друга частина: шістдесяти.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: порадьте, сядьте; у дієсловах перед суфіксом -ся (-сь): посунь – посунься.

М’який знак пишемо у буквосполученні -ньц-, -ньч- якщо в Н. в. -ньк-: голубоньці, бо голубонька. 

В іншомовних словах м’яким знаком позначається м’якість зубних приголосних також перед й, я, ю, є, ї: батальйон.

М’який знак НЕ пишемо:

• перед буквосполученням йо: курйозний;
• перед м’якими, пом’якшеними або шиплячими: тонший, ремінчик, кузня, смієшся, велетенський;
• між подвоєними та подовженими приголосними: сіллю;
• у буквосполученнях -нч-, -нц-, якщо вони утворені від -нк-: дівчинці, бо дівчинка; соломинці, бо соломинка; Галинці, бо Галинка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: група, клас, масаж, оперета, апаратура, колегія, комісія, кросворд, тераса.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: нетто, манна.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса: ірраціональний (раціональний), сюрреалізм (реалізм).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку А. Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни чоловічого роду в Р. в. мають закінчення -а(я), якщо вони є:

• назвами  чітко окреслених предметів і понять: атестат – атестата, монітор – монітора;
• назвами населених пунктів: Пирятин – Пирятина, Краматорськ – Краматорська, Київ – Києва, Тернопіль – Тернополя, але Кавказ – Кавказу (географічна назва).
• термінами іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: відсотка, квадрата, радіуса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від неправильних.

Помилку допущено в рядку А. Не можна утворювати ступені порівняння прикметників за допомогою слова самий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю.

Зауважте, що сполучники не відповідають на питання, не є членами речення, не можна замінити повнозначним словом.

Виділене слово є сполучником і його треба писати разом у реченні «Я хочу жити так, щоб серце билось в такт з гарячим серцем рідного народу» (щоб = аби). 

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Через дефіс потрібно писати всі слова в рядку Б. 

Зверніть увагу, що через дефіс пишемо:

• складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський;
• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: навчально-виховний;
• складні назви проміжних сторін світу: південно-східний.

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1-ша особа множини: -ім(о), -мо.

2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильна форма дієслова є в рядку В: не мовчімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, дозволимо – дозвольмо, пішли – ідімо, подякуємо – подякуймо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Кома перед і ставиться в реченні «Мова українська сповнена поетичної грації, і тому досить важка для перекладу». Прислівник тому разом із сполучником і виступає тут як сполучниковий комплекс.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Граматичну помилку допущено в реченні «Наполегливо тренуючись, нас не полишає віра в перемогу».

Зауважмо, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того самого діяча, що й дія, названа присудком.

Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Наполегливо тренуючись, ми віримо в перемогу».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Це завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у кличному відмінку.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б.

Згадаймо, у кличному відмінку однини іменники першої відміни м’якої групи мають закінчення -е: пісне, Катре.

Закінчення -е мають також іменники другої відміни м’якої й мішаної груп: школяре, Назаре.

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні види речень. За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений іменником дід, присудок був ковалем є складеним іменним.

Речення в рядку Б є поширеним, бо має означення (яка?) тривожна.

У рядку В речення теж непоширене: підметом є займенник він, а присудок виражений дієсловом у наказовому способі хай чекає

Речення в рядку Г є непоширеним, бо має підмет осінь і простий дієслівний присудок буде ясніти (складена форма майбутнього часу дієслова).

У рядку Д речення є непоширеним: підмет виражений неподільним словосполученням дві верби, присудок говорили-балакали є простим дієслівним.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Доберемося за три годиночки, за стонадцять верст до родиночки», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Зелене море зроблять із Дніпра», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Завіяло, заговорило снігом у полі, попід садом і в саду», присудки в цьому реченні виражений безособовими дієсловами. 

Речення «Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.