Морфологія – Морфологія

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово усе не відповідає на питання, не є членом речення, а лише надає слову певного відтінку. Отже, це частка.

Слово більше відповідає на питання як?, якою мірою?, характеризує дію, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово принишкле відповідає на питання яке?, передає ознаку, одержану після дії. Це дієприкметник (форма дієслова).

Слово чекаючи вказує на додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?. Це дієприслівник (форма дієслова).

Відповідь –1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Сполука не дивлячись на в українській мові означає відсутність зорового контакту; те, на що не дивляться.

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Решта словосполучень утворено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – вези, кажи, бери, кричи) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).

Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний.

Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, форму більш цікавіший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – більш цікавий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

При відмінюванні складних порядкових числівників потрібно змінювати тільки останнє слово.

Отже, правильною буде форма тисяча шістсот п’ятдесят першого.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос палає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, крайовий, кущовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, грушевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, вечоровий, кварцовий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Через дефіс треба писати прислівники, які

• мають префікс по- та суфікси -ому, -єму, -е, -є, -и (по-нашому, по-сучасному, по-друге, по-третє та виняток по-латині);
• утворені повтором однакових, схожих, протилежних прислівників (ледве-ледве, сяк-так, врешті-решт, вряди-годи, мало-помалу, десь-інколи, віч-на-віч);
• утворені за допомогою часток казна-, хтозна-, будь-, - небудь (хтозна-куди, будь-коли, як-небудь);
• утворені за допомогою часток -бо, -но, -то, -от, -таки (десь-то).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова надвечір та уранці – це прислівники, які означають час, тому їх потрібно писати разом.

Прислівник догори теж потрібно писати разом, адже він указує напрямок.

А от прислівник без упину – це прислівник, який завжди потрібно писати окремо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: вишивати по шовку. В інших випадках правильними є такі форми: виконувати за зразком, лекція з історії, проживати за адресою, їхати на виклик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Утворімо форми наказового способу дієслова писати:

1 особа – пишімо; 2 особа – пиши, пишіть; 3 особа – хай (нехай) пише, хай (нехай) пишуть.

Отже, форма наказового способу дієслова пишемо є неправильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч.

Помилку допущено в рядку Г: Андріївна – правильна форма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, мовчки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-угорськи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівники зсередини, почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі, по-латині.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова вниз, навесні, невиразно є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів з/верху в поданому контексті є іменником з прийменником, оскільки йдеться про верх в значенні «верхня, найвища частина чого-небудь»: верх дерева, тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот Ще не ходячи до школи вказує на дію підмета мама, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У рядках А і В правильно узгоджено числівники з іменниками. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: два студенти. Числівник сім в О. в. має дві форми: сьома й сімома.

Дієслово віддати в 2 особі однини майбутнього часу має форму віддаси.

Зверніть увагу, що неправильно утворювати найвищий ступінь прикметника, уживаючи слова «самий, сама, саме, самі» замість префікса най-: самий головний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Облита – це особлива форма дієслова дієприкметник, відповідає на питання яка?, утворює зворот.

Що – служить для зв’язку частин складнопідрядного речення, можна замінити словом яке. Отже, це сполучне слово – займенник.

Стиха – вказує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Неначе – частка. Власне модальні частки вносять у висловлення сумнів, припущення, непевність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Неправильним є вживання прийменника із-за (когось, чогось), якщо він указує на причину; правильний варіант: через (когось, щось): Школярі знову мають вимушені канікули через люті морози.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.

В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; давай зустрінемся – зустріньмося; ходімте – ходімо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, правильно побудовано словосполучення в рядку Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники:

• із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-: кругленький, здоровенний;
• що означають абсолютні ознаки: лисий;
• що означають масті тварин: гнідий.

Отже, форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка Г.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а).

Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Євгенович (від Євген), Кузьмич, Якович, Іллівна.

Отже, помилку допущено у словах: Валерієвич, Ігоревна, Іллінічна, Яківович.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «їздити по понеділкам» є помилковою, замість неї потрібно вживати щопонеділка.

Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в місцевому відмінку мають закінчення -ах: понеділках.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Неначе – частка. Власне модальні частки вносять у висловлення сумнів, припущення, непевність.

Хтось – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Наді – служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Тихесенько – вказує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ом. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Отже, форма наказового способу дієслова говорімо є правильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..» матиме, якщо додамо частину, зазначену в рядку В: «дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем».

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Правильно написано всі прислівники рядка А.

Зверніть увагу, що в рядках Б, В, Г, Д є помилки. Разом треба писати прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником, а також прислівники, утворені з кількох основ: вп’яте, позаторік, щоночі, зліва.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, у варіанті Б помилка, правильна форма – два з половиною роки. Правильно поєднано іменник із числівником у рядку Д: двадцять чотири відсотки.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, тому правильним варіантом у рядку Г є форма кількадесят учасників.

Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини. Отже, помилково поєднано числівник з іменником у рядку В, правильно – одна десята кілометра.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку А є півтора центнера.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники із суфіксами -еньк-,

-есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-. Отже, в рядках А і Д є помилки: старезний, холоднуватішого.

Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш або найбільш, найменш та початкової форми прикметника, тому в реченнях рядків Б і Г вжито помилкові форми: найбільш коротшим, більш гарнішим.

Отже, граматичних помилок немає в реченні рядка В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Втрачали кого? що? барви – знахідний відмінок.

Минали хто? що? дні – називний відмінок.

Хто? що? степи – називний відмінок.

Ріжечок кого? чого? хмари – родовий відмінок.

Відповідь: В.

ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово скрізь відповідає на питання де? та вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово верхи означає поняття, предмет, є загальною назвою, відповідає на питання що? Отже, це іменник.

Слово неначе не відповідає на питання, не має самостійного лексичного значення, а лише вказує на відтінок іншого значення. Отже, це частка.

А слово обабіч можна замінити прийменником біля, самостійно воно не має лексичного значення. Отже, це прийменник.

Відповідь: ГБДА.

ТЕМА: Морфологія. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють додаванням до основи імені суфікса -ович, а жіночі -івн(а). Наприклад: Тарас – Тарасович, Юрій – Юрійович, Олег – Олегівна, Андрій – Андріївна.

Під час творення по батькові від імені Віталій цю схему порушено: Віталієвич, а потрібно – Віталійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник. Синонімія сполучників.

Сполучники бо, адже, оскільки, тому що вживають на позначення причини певної дії.

Отже, вони є синонімічними.

А сполучник тобто традиційно використовують тоді, коли потрібно щось пояснити, уточнити, дати іншу назву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка, ви збагачуєте своє мовлення дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

Отже, це граматично правильно побудоване речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово полоти належить до І дієвідміни (бо це дієслово з -оло-). Отже, правильна форма полють.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.

Правильною формою третьої особи множини від дієслова проводжати буде слово проводжають, адже форму проводять утворено від дієслова проводити.

Дієслово кричати належить до ІІ дієвідміни (-а- , що є в основі неозначеної форми, зникає під час утворення форми першої особи однини: кричАти – кричу. Отже, кричати – кричать.

А форма від дієслова бігти утворена правильно: бігти – біжать (біжиш, біжимо). Це дієслово ІІ дієвідміни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми (на радість).

Разом пишемо прислівники, що утворено поєднанням прийменника в та числівника (втричі) та прислівники, утворені за допомогою кількох префіксів (якнайбільше).

Окремо пишемо прислівник в цілому.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, як-небудь, будь-де. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: далеко-таки, колись-то.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де, хоч-не-хоч (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Числівник 100 в усіх відмінках, крім називного й знахідного, має закінчення -а: ста.

Числівники 7 та 80 у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках мають паралельні форми (семи, сімох, семи, сімом, сьома, сімома, на семи, на сімох, вісімдесятьма, вісімдесятьома, вісімдесяти, вісімдесятьох тощо). Зауважмо, що в десятках (а це складні числівники) ми відмінюємо лише другу частину.

Отже, хибними є такі відмінкові форми числівників: сто в Д. в. та М. в. (потрібно ста), ста в З. в (потрібно сто), а також форма сіма в Ор. в.(потрібно сьома або сімома).

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Особливості відмінювання займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Займенники відмінюють по-різному: одні – як прикметники, два займенники (скільки і стільки) – як числівник два, а інші – майже кожен по-своєму. Тому потрібно запам’ятовувати відмінювання різних займенників.

Займенник усі (всі) у родовому відмінку має форму усіх.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Число іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки та число іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Форму однини має в тексті іменник смуги, адже відповідно до тексту означає позначає один предмет (злітна смуга).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних прикметників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати складні прикметники.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Прикметник яскраво-ядучими потрібно писати через дефіс, оскільки він означає відтінок кольору.

Слово ядучий, ужите стосовно кольору, має значення «колір, що сильно й неприємно діє на зір».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У слові бетонні подвоєння відбувається на межі різних частин слова (кореня та суфікса).

Розбавлені, обплетені, запалені – це дієприкметники. У цій особливій формі дієслова подвоєння ніколи не відбувається.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати займенники.

Пригадаймо основні правила правопису займенників.

Разом пишемо:

• Неозначені займенники з частками де-, аби-, -сь: дехто, абиякий, щось.
• Заперечні займенники з часткою нi: ніхто, ніякий.

Окремо пишемо:

• Займенники, якщо мiж займенником i часткою стоїть прийменник: нi з ким, будь у що.

Через дефіс пишемо:

• Неозначені займенники з частками хтозна-, бозна-, казна-, будь-, -небудь: хтозна-що, будь-хто, хто-небудь.

Отже, помилки є в словах: де-котрий, аби-хто, де-який, хто-зна-що.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Зверніть увагу:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають.
• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; клеїш, клеїть, клеїмо, клеїте, клеять.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: гарячий – більш гарячий.

Відповідь: Б.

ТЕМА:  Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Під час розв’язання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.

Сонце кидає кого? що? хвилі – знахідний відмінок.

Бринять хто? що? бджоли – називний відмінок.

Щось торкнулося кого? чого? руки – родовий відмінок.

Затамувавши кого? що? подих – знахідний відмінок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова назустріч, усередині, зверху в цьому тексті є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів по/моєму в поданому контексті є займенником із прийменником (одна з бджілок повзла по чиєму? моєму лікті), тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова нащо (те саме, що навіщо) логічно поставити питання чого? Отже, нащо – це прислівник.

Самі – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Хіба – це частка, незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

До – це прийменник,  службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

У двох кроках – це неправильний переклад прийменникових структур з російської мови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати форми дієприкметників у мовленні.

Пасивні дієприкметники утворюють від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-: одягнути – одягнений.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати прикметники.

Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова туман. Суфікс -н-(ий) уживаємо в переважній більшості якісних і відносних прикметників: туманний.

Суфікс -н-(ій) уживаємо порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних): теперішній, колишній, суботній, вечірній. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Неправильно утворено форму кличного відмінка іменника у варіанті Б. Іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

У реченні «Зміни до Конституції ухвалюються голосами … народних депутатів» замість пропуску має бути числівник у родовому відмінку. Згадаймо, що в числівнику триста відмінюються обидві складові частини:

Н. триста

Р. трьохсот

Д. трьомстам

З. триста (трьохсот)

О. трьомастами

М. (на) трьохстах

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час виконання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити питання до виділених слів:

до всього, що було  (де?) внизу – прислівник.

птах (як?) добре бачив – прислівник.

спалюючи його (яким способом?) разом із листям – прислівник.

прозоро-блакитною (чим?) аквареллю – іменник.

Відповідь: Г.

ТЕМА:  Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що прикметники, дієприкметники з не пишемо окремо, якщо є залежні слова. Отже, не/баченою в реченні «Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався до/гори підфарбовуючи все не/баченою досі прозоро-блакитною аквареллю» пишемо окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Прожив – називає дію, відповідає на питання що зробив? Отже, це дієслово.

Коло – це прийменник, службова частина мови, яка разом з відмінковим закінченням іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Ніколи – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ховаючись – це дієприслівник, особлива форма дієслова, відповідає на питання що роблячи?, утворює зворот.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення 

-уть (-ють).

• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення 

-ать (-ять).

Отже, бігти – біжать, свистати – свистять, хотіти – хочуть, сідати – сідають, губити – гублять.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Г.

Зверніть увагу, як правильно відмінювати числівник сімсот дев’яносто вісім:

Н. сімсот дев’яносто вісім

Р. семисот дев’яноста восьми (вісьмох)

Д. семистам дев’яноста восьми (вісьмом)

З. сімсот дев’яносто вісім                     

О. сьомастами (сімомастами) дев’яноста вісьма (вісьмома)

М. (на) семистах дев’яноста восьми (вісьмох)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється шляхом додавання слова найбільш або найменш до звичайної форми прикметника: високий – найбільш високий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Суфікс -ев- пишемо в прикметниках, утворених від іменників з основою на м’який або шиплячий приголосний і з наголосом на основі слова: грушевий.

Суфікс -ов- пишемо в іменниках крайовий, кущовий (наголос на закінченні), кварцовий, вечоровий  (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів (-їв). Отже, барвистих ярмарків.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова в/перше є числівником з прийменником, отже, пишуться окремо: «Уже в (яке?) перше звучання почутої мелодії».

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Менше – характеризує дію, стан чи ознаку з боку кількості міри вияву, відповідає на питання скільки?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ніж – це частка, незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

П’ятдесят – називає кількість, відповідає на питання скільки? Отже, це числівник.

Слово років є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, правильно побудовано словосполучення в рядку Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Неправильним є вживання прийменника із-за (когось, чогось), якщо він указує на причину; правильний варіант: через (когось, щось): Школярі знову мають вимушені канікули через люті морози.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 ос. однини – -и, нульове закінчення;

1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Отже, правильною є форма наказового способу дієслова в рядку А: подаймо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Правильною є форма займенника в словосполученні на тім березі ріки.

В інших варіантах є помилки. Правильними будуть такі форми займенників:

спілкуватися з ними

з твого району

до наших батьків

всім підприємцям

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних частин часу, причини, умови і порівняльних способу дії. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічними.

Подібність значення дієприслівникових зворотів і підрядних обставинних частин допускає в деяких випадках стилістичну заміну одних конструкцій іншими.

Дієприслівникові звороти можна замінювати підрядними обставинними частинами. Для цього дієприслівник потрібно замінити дієсловом дійсного способу, узгодити з підметом головної частини. Наприклад: 

Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків. – Ми побачили велике поле маків, коли вийшли з густого соснового лісу.

Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди. – Квіти згортали пелюстки, коли відчували наближення нічної прохолоди.

Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі. – Учні зібралися в актовому залі, коли почули про приїзд театру мініатюр.

Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання. – Потрібно мати глибокі знання, якщо працюєш у сучасних лабораторіях.

Замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним реченням не можна, якщо дієприслівниковий зворот виконує роль обставини способу дії і відповідає на запитання як? Наприклад: Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.

Відповідь: Б.