Завдання за темою з української мови

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Речення зі звертаннями

Завдання перевіряє вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати звертання в реченні, правильно розставляти розділові знаки в них.

Згадайте, що звертання, оскільки воно граматично не пов’язане з членами речення, в усному мовленні виділяється паузами, а на письмі – розділовими знаками – комою або знаком оклику.

Отже, розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні «Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, / Куди моє дівування та й занесете?».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому. Крім того, обидві частини містять дієприслівникові звороти, які теж відокремлюємо комами.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «серед цвіту», між частинами підрядного означального речення потрібно поставити кому, а не двокрапку: «… здається, що».

У рядку Б між частинами підрядного означального речення потрібна лише кома, тире варто прибрати.

У рядку В між підрядними частинами потрібно ставити коми. Отже, правильною в цьому реченні буде така пунктуація: «Уявімо, що світ, який нас оточує, – це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу, – рослини на цьому полі».

У рядку Г потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного порівняльного речення: «… рябіло, наче хто сипонув на воду блискучими іскрами».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на обрії...» вибрати «та зорі тремтять у нічній прохолоді» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності та).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з дієприкметниковими зворотами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом.

Зауважте, що дієприкметниковий зворот повинен стояти якомога ближче до означуваного слова, аби не спотворився смисл речення.

Потребує також редагування речення, у якому дієприкметниковий зворот розірваний іншими членами: «Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України». Правильно це речення побудувати так: «Розгляньмо висновки, зроблені автором нового підручника з історії України».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Благословіть в дорогу, матері», граматична основа якого – присудок у формі 2 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Учи народ, учися і в народу». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Бракує арфі струн, співцеві слів», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Безсполучникові речення  

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.

Згадаймо, що безсполучникове – це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а інтонацією, ритмомелодійними засо­бами.

Безсполучникові складні речення з однорідними простими частинами можуть виражати такі смислові відношення:

• одночасність дій, подій, явищ;
• часову послідовність дій, подій, явищ;
• зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими частинами за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Одночасність подій виражають частини речення «Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях».

Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій у реченні «Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило».

Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини в реченні «Не навчив батько – не навчить і дядько».

Друга частина доповнює або розкриває зміст першої в реченні «Мені здається: твої очі світять з вишини».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Уточнювальна обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.           
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і под., а на питання а коли саме? а де саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше – тире.

Наприклад, у реченні На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка є вже обставина місця – тут, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме тут? – посеред гори.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи (щось торкнулося і одна з бджілок поповзла), частини цього речення об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: між частинами складносурядного речення потрібно поставити кому.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «кілограм помідор» є помилковою, замість неї потрібно вживати помідорів. Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в родовому відмінку мають закінчення -ів (після голосного та апострофа -їв): помідорів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови складного речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

У складному реченні кожне просте речення, яке входить до нього, повинно бути правильно побудоване.

Будуючи речення, звертайте увагу, щоб займенники правильно співвідносилися з іменниками попередньої частини. Наприклад, у реченні «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час і який є дуже важливим ресурсом» незрозуміло, на що вказує займенник який – на час чи на годинник. Тут треба сказати: «Годинники – це штучно створені предмети, які інформують людину про час, що є дуже важливим ресурсом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Безсполучниковим є речення «Сашко задихався та зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем». Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій, тому ставимо двокрапку.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами. Поширене означення часто виражене дієприкметниковим зворотом. Згадаймо, за яких умов його потрібно відокремлювати в реченні.

Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Квітки, омиті холодними росами, розтулюють повіки-пелюстки; Ніколи я співати не покину про землю, повну щастя і краси.

Часто дієприкметниковий зворот може бути відділений від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.

Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Удалині виднілися облиті сонячним багрянцем верхівки сосен. Зверніть увагу, що дієприкметниковий зворот завжди виділяємо комами (навіть перед означуваним словом), якщо означуване слово виражене займенником: Розтривожений думками, він до самого ранку не міг заснути.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Яку ще хочем більшу славу укласти в блідість власних слів?» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи множини.

«Криштальний промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Мовчанка мудрості довкола» є двоскладним неповним.

Речення «Заморосило осінь у сльозу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим безособовим дієсловом.

У неозначено-особовому реченні «Таких чекають все життя заради миті» головний член – присудок у формі 3-ї особи множини.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку Д, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку Г, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

У реченні рядка В між частинами стоїть сполучник так що, отже це складнопідрядне наслідкове речення.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати типи речень.

Якщо до запропонованої частини приєднати перший варіант завершення, то утвориться складнопідрядне речення з підрядним часу. Лелеки повернулися (коли?), як заструменіли весняні ручаї.

Другий варіант завершення утворить просте речення з однорідними присудками повернулися і заходилися.

Складносурядне речення утвориться, якщо до запропонованої частини додати третій варіант. Зверніть увагу, що це речення має дві граматичні основи, поєднані сурядним єднальним сполучником.

Четвертий варіант завершення утворить просте речення з відокремленим членом, а саме відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Прості та складні речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Просте речення – це речення, у якому наявна одна граматична основа (або її частина).

Складне речення – це речення, у якому є дві або більше граматичних основ, що об’єднані в одне ціле за змістом та інтонацією.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Друге речення має дві граматичні основи – сонце пригрівало, сушило і що пробивалася.

Третє речення теж має дві граматичні основи – полотнища рвалися та дерева тяглися.

Четверте речення теж має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало.

Отже, ці речення є складними.

П’яте речення – має лише одну граматичну основу – літак розвертався. Це просте речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види головних і другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Четверте речення є складним, має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало. Друга частина цього речення ускладнена однорідними присудками, що поєднані змішаним зв’язком. Оскільки єднальний сполучник сурядності і є одиничним, кому перед ним ставити не потрібно. У тесті вона є: « …воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз». Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя» або «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

• при фразеологічних зворотах (як з відра – сильно, дуже) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;
• якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (звук як одиниця мовлення);
• у конструкціях не більше як, не раніше як, не довше ніж, як слід, як треба (не більш як на годину).

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (роса посипалась, як дощ, тобто вона опадала так, як падає дощ).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка, ви збагачуєте своє мовлення дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

Отже, це граматично правильно побудоване речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в реченнях різного типу.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) – це кома між сурядними частинами складного речення.

Коми (3, 4, 5) – це коми, що позначають підрядні частини складного речення.

А от коми (2) ставити не потрібно, адже означення стрілчастих і блискучих не є однорідними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У 1 варіанті утворимо складносурядне речення Хмари вкрили весь небосхил – і рясна злива не забарилася. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Якщо до цього ж фрагмента додати варіант та й зависли над принишклим містом, то утворимо просте речення, ускладнене однорідними членами речення (присудками).

Якщо до фрагмента речення Хмари вкрили весь небосхил приєднати варіант навіть клаптика світлого не залишилося, то утворимо складне безсполучникове речення. Це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо додати варіант дарма що недавно вигрівало сонце, утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Відповідь: ГБДВ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Виконувати таке завдання буде набагато легше, якщо ви доповните фрагменти складнопідрядних речень уявними частинами (головними чи залежними).

До підрядної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання з якою метою?, навіщо? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання що? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальним.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

А від запропонованої частини в рядку 4 можна поставити питання яку? Отже, це підрядне означальне речення.

Відповідь: БВГА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком лови. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Дія не стосується всіх. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком жити спішити треба. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом утрата та присудком найважча. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком не об’їдеш. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Але дія стосується всіх. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом життя. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

Відповідь: ДАГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте двоскладне речення. Зв'язок між підметом і присудком

Завдання перевіряє вміння правильно визначати особливості зв’язку між підметом і присудком.

При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставимо у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив…

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо п’яте речення: Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

Це складнопідрядне речення, перша частина якого має означення ледве помітної синьої, які не є однорідними, оскільки характеризують предмет з різних боків, тому кома між ними не потрібна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Писати просто – це найбільша майстерність і якість справжнього таланту».

Тире після однорідних членів речення «У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм – виходять рибалки на промисел».

Тире ставимо в неповному реченні «Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні».

Безсполучниковим є речення «Збагачуйте життя своєю щедрістю – тоді добрим словом вас згадуватимуть люди». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

У рядку Д в реченні є вставне слово ясна річ, яке треба відокремити комою, тире тут не потрібно ставити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..» матиме, якщо додамо частину, зазначену в рядку В: «дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти речення за наявністю другорядних членів.

Поширеним є речення, яке має хоча б один другорядний член.

Саме таким є речення в рядку В: присудок запахло чим? медом (додаток).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками. А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності і. Це складносурядне речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Разом ходімо в майбутнє», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Мною аж надто піклуються», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Від своєї совісті не втечеш». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно є прислів’ями та приказками.

Безособовим є речення «Як важко перші кроки йти», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.

Речення «А ось ліси, покриті димом» є називним.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розпізнавати однорідні члени в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Однорідними підметами води, піски (що?) ускладнено речення в рядку Б.

Однорідними присудками здається казкою, плетивом (що робить?) ускладнено речення в рядку В.

Однорідними додатками звичністю, буденністю (чим?) ускладнено речення в рядку А.

Однорідними неузгодженими означеннями цвіт (який?) яблунь, груш ускладнено речення в рядку Г.

Речення Під моїм вікном густо, медово пахне акація ускладнено однорідними обставинами.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання у чому? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання за якої умови? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Відповідь: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: знати друг друга, правильно вживати – знати один одного (одне одного).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Не можна взяти в полон документи, отже, речення «У полон узяли двох генералів й один документ» неправильно побудовано.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й четвертого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу.

Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками й дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: А.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.

Пунктуаційну помилку допущено в першому реченні: дієприслівниковий зворот «визбируючи перші несміливі фіалки» потрібно з обох боків виділити комами.

Відповідь: А.

ТЕМА: Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в конструкціях з прямою мовою.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку, а якщо всередині або після неї, то виділяємо комою й тире й пишемо з малої букви. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них уже не ставиться.

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставимо крапку.

Якщо слова автора вжито всередині прямої мови й умовно поділено на дві частини, а друга частина слів автора стосується другої частини прямої мови, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а другу частину прямої мови пишемо з великої літери.

Проаналізуймо подані речення.

У реченні в рядку А пропущені лапки, у які треба взяти пряму мову.

У реченні в рядку Б треба взяти пряму мову в лапки, після прямої мови є знак оклику, тому кома не потрібна, але треба поставити тире.

У реченні в рядку В після слів автора замість тире треба поставити двокрапку.

У реченні в рядку Г слова автора всередині прямої мови потрібно виділити з обох боків комою й тире.

У реченні в рядку Д правильно вжито розділові знаки при передачі чужої мови.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення найчастіше виражене дієприкметниковим зворотом.

Саме таким означенням можна замінити підрядну частину в реченні рядка В: Огірок, зжовклий на сонці, був дуже несмачний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їхні види.

Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до головної частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати частину «якщо купимо квитки на потяг», яка відповідає на питання за якої умови?. З головною частиною підрядні умови поєднуються сполучниками якщо, коли б та ін.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень за наявністю ускладнювальних засобів

Завдання перевіряє ваше вміння визначати ускладнювальні засоби в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні в рядку 1 є звертання «дочко».

У реченні в рядку 2 є вставне слово «однак».

У реченні в рядку 3 є уточнювальна обставина часу «годині о сьомій».

У реченні в рядку 4 є відокремлена прикладка «старий бурлака».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Подбати мушу про тебе», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Узагальнено-особовим є речення «Згаяного часу конем не доженеш». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються в прислів’ях та приказках.

Неозначено-особовим є речення «На жаль, забули свою історію», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Безособовим є речення «Заморосило осінь у сльозу», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом.

Речення «Смолою пахне дощок білий ряд» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова син у реченні «Я лиш син народу» можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка, вираженого іменником, дієслово-зв’язка тут опущена.

Неузгодженим означенням є виділене слово (цвітом яким? вишень) в реченні «Весна захлиналася буйним цвітом вишень».

У реченні «Писати вірші – жить непросто» виділений інфінітив є підметом.

У реченні «І гнеться дерево від плоду» до виділеного слова можна поставити запитання через що? Отже, це обставина.

У реченні «Русявий день гаптує сни світанню» до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот Ще не ходячи до школи вказує на дію підмета мама, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: між однорідними присудками забирала і опускалася не потрібна кома, оскільки стоїть сполучник і.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово здавалося є вставним у рядку В, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлена обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Відокремлена обставина частіше виражена дієприслівниковим зворотом.

Виконуючи це завдання, спробуйте замінити підрядну частину в кожному реченні дієприслівниковим зворотом. Зверніть увагу, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Така умова буде дотримана в рядку А: Сергій був дуже задоволений, поборовши своє хвилювання.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їх види.

Складнопідрядне речення з підрядним наслідку утвориться, якщо до головної частини «Уся дорога була занесена снігом…» додати підрядну частину «так що не можна було доїхати до міста», яка відповідає на питання який з цього наслідок? З головною частиною підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова поетичність можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений іменником.

До слова властива можна поставити питання яка вона є?. Отже, це частина складеного іменного присудка, який виражений дієсловом-зв’язкою та прикметником.

До слова завжди можна поставити питання коли?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

До слова прозі можна поставити питання кому? чому?. Отже, це додаток, виражений іменником.

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Шкода даремно згаяного часу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим прислівником.

У реченні «Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю» головний член – присудок у формі множини минулого часу, це неозначено-особове речення.

«Кришталевий промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Допоки горіти буде долоні твоєї дотик» є двоскладним.

Речення «Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи однини.

Відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».

Тире перед узагальнювальним словом усе вживаємо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».

Тире при відокремленій прикладці нужденна купка солом’яних стріх ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Повні й неповні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти повні й неповні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Повне речення зрозуміле поза контекстом, а в неповному реченні бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюють з попереднього контексту чи мовленнєвої ситуації.

Речення Згаяного часу і конем не доженеш є повним. Це односкладне узагальнено-особове речення, у якому підмет легко встановлюється.

Речення Пахло колосом, стернями і волошками теж повне. Це односкладне безособове речення, зміст якого повністю зрозумілий. Дія тут мислиться без діяча (підмета).

Речення На прощання, милий брате, що сказать тобі? Теж повне, односкладне, ускладнене поширеним звертанням.

У реченні По блакитному степу вороний вітер синтаксичний центр виражено лише підметом. Але також тут є обставина по блакитному степу, а обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Є різні групи вставних слів, а саме: вказівка на джерело повідомлення, зв’язок з попередньою думкою, невпевненість, припущення, емоційне ставлення до змісту висловленого.

Вставне слово значить пов’язує речення в тексті, передає зв’язок між ними.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види речення, ставити правильні розділові знаки на межі частин складного речення.

Речення (4) – це складне складнопідрядне речення. На межі частин такого речення завжди потрібно ставити кому.

Отже, правильні розділові знаки в (4) реченні такі: Уранці листя без упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками, наче все ще просило хоч краплиночку тепла.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними потрібно поставити кому, а після них – двокрапку.

Отже, треба написати так: «У наших ріках водяться різні породи риб, а саме: щука, лин, лящ, сом».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

Такі дії є в реченні Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек. Саме тут підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною: «Вимагайте від продавця, купуючи товар».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення часу відповідає на питання коли?, відколи?, як довго?

Я буду згадувати свої шкільні роки як довго? доки буду топтати ряст.

А – обставинне причини.

Б – обставинне мети.

В – обставинне допустове.

Д – обставинне допустове.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова написати в реченні Поет не міг написати рядка без вогненного перевтілення в образи можна поставити питання що зробити? Отже, це частина складеного дієслівного присудка, виражена інфінітивом.

У реченні Звичай робити писанки виник в Україні ще з дохристиянських часів до виділеного слова можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Він мені казав вивчити напам’ять про Каїна та Авеля до виділеного слова можна поставити питання кого?що?. Отже, це додаток.

У реченні На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами до виділеного слова можна поставити від дієслова на позначення руху питання з якою метою?. Отже, це обставина.

У реченні Співати – це обов’язкого, як дихати до виділеного слова можна поставити питання хто?що? Отже, це підмет.

Відповідь – 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом місто. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком любіть. Це дієслова наказового способу в ІІ особі однини. Уявний підмет – ви. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні В граматична основа виражена присудками не заїдеш. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком нема. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком задзвонили. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь – 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.