Синтаксис. Пунктуація – Синтаксис. Пунктуація

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Сашко задихався та зморився більше години вони бігли із Сіроманцем саме пояснює причину дії в першій: Сашко задихався та стомився, бо вони бігли довгий час. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це речення, яке складається з двох або кількох простих, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Край неба вже горів не рожевим, а ясно-червоним полум’ям одна граматична основа – край неба горів. Отже, це просте ускладнене речення.

У реченні Промайнула хвилина, друга – і пучок жовтогарячого світла заіскрився, розливаючись по горах і лісах граматичних основ дві: промайнула хвилина та пучок заіскрився. Отже, це речення складне.

У п’ятому реченні граматична основа одна: сонце обливало, пестило.

У шостому реченні теж одна граматична основа: трава обізвалася.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Слово прозоре – це частина складеного іменного присудка, адже відповідає на питання який є підмет?

Слово проміння – це неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїм?

Слово тисячі – це теж неузгоджене означення, адже відповідає на питання чиїми?

Слово усе відповідає на питання хто? що?і називає головного діяча речення. Отже, усе – це підмет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи потребує редагування: На березі річки стояли рибалки та дітлахи, були припнуті човни.

Речення Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами лісової малини теж потребує редагування, адже друзі їли ЩО? ягоди, а насолоджувалися ЧИМ? ягодами. Отже, речення потрібно побудувати так: Ми з друзями їли ягоди лісової малини й насолоджувалися ними.

Речення Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат потребує редагування, адже почути стріхи хат не можна. Отже, речення потрібно побудувати так: Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей і побачив стріхи хат.

Речення Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу редагування не потребує.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Пряма й непряма мова.

Завдання перевіряє знання правил оформлення речень із прямою мовою та пунктуаційні навички.

Поставмо правильно пропущені розділові знаки.

«Стій, – гукав на неї Іван, – звідки ти приїхала?»

«Як дивно все відбувається. Як дивно!» – думав Микола.

«Лиши біду, нехай щезає від тебе! – радив спокійно хлопець. – Нема з ким говорити!» (зайвий варіант у цьому завданні)

«Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина й пояснила подрузі: – Узимку цілі ночі просиджує над книжками».

«Наша артіль бідна, – сказав старий, – і кидати шаланду в морі не годиться».

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Односкладні речення.

Виконуючи це завдання, ви маєте продемонструвати свої знання щодо односкладних речень, уміння розрізняти односкладні речення різних видів.

Поезія гончарства – під небом Опішні (двоскладне речення: підмет поезія, присудок є опущений, – зайвий варіант у цьому завданні).

Надворі втихло й потеплішало (безособове речення).

Безмежний широкий степ (називне речення).

Знали його й за межами України (неозначено-особове речення).

І над тобою сто разів дощем заплачу​ (означено-особове речення).

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення з однорідними членами.

Завдання перевіряє знання про члени речення, уміння знаходити в реченні однорідні члени та правильно будувати такі речення.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Поміж замком і ставом розкинулося передмістя (речення з однорідними обставинами, зайвий варіант у цьому завданні).

Чулося гудіння медоносних бджіл, волохатих джмелів (речення з однорідними означеннями).

Згори видно скошені жита й залитий водою луг (речення з однорідними додатками).

У траві палали степові маки й жовті ліхтарики тюльпанів (речення з однорідними підметами).

Наймилішою й найдорожчою для людини є її рідна мова (речення з однорідними присудками).

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання на пунктуацію. Воно вимагає аналізу запропонованого речення й обґрунтування вжитих у ньому розділових знаків.

Семен заплющив очі,(1) заколисаний тою чудовою тишею,(2) що буває виповнена всякими згуками:(3) і дзвінкою піснею жайворонка,(4) і дзижчанням польових мух,(5) і тихим(6) мелодійним шелестінням стиглого жита,(7) підрізаного серпами.

Усі подані пояснення є коректними, окрім варіанта Г. Коми 4 і 5 стоять між однорідними додатками, поєднаними повторюваним сполучником і.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Це завдання пропонує сконструювати різні речення з поданих фрагментів і визначити тип і вид утворених речень.

Сірі хмари насувалися все ближче, мов пізньої похмурої осені (просте речення з порівняльним зворотом).

Сірі хмари насувалися все ближче, бо сильний вітер їх щодуху підганяв (складнопідрядне речення з підрядною частиною причини).

Сірі хмари насувалися все ближче, неначе накочувалися величезні хвилі (складнопідрядне речення з підрядною порівняльною частиною).

Сірі хмари насувалися все ближче, так що треба очікувати грозу (складнопідрядне речення з підрядною частиною наслідку).

Сірі хмари насувалися все ближче, щоб пролитися рясним дощем (складнопідрядне речення з підрядною частиною мети).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з відокремленими членами.

Це завдання перевіряє ваші знання про відокремлену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом, і вміння правильно будувати речення з такою обставиною.

Пам’ятайте, що дієприслівниковий зворот означає додаткову дію, яку виконує той самий діяч, що й основну дію.

Наприклад: Чому турист, оплативши квитки, не може їх роздрукувати? – Турист не може роздрукувати квитки (основна дія). Турист оплатив квитки (додаткова дія).

У реченні В такого узгодження між діячем, основною дією та додатковою дією немає, оскільки основна дія виражена безособовим реченням (…вам сподобалося найбільше). Це речення побудовано некоректно. Правильно можна сказати, приміром, так: У якій країні з тих багатьох, де ви побували, вам сподобалося найбільше?

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення зі вставними словами.

Пропоноване завдання вимагає розрізнення дієслова-присудка та вставного слова.

Уважно розглянувши наведені речення, доходимо висновку, що у варіантах А, Б, Г, Д слово здавалося виступає присудком.

У реченні Кущ, здавалося, і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом треба поставити пропущені коми. Саме тут слово здавалося є вставним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо пропоновані приклади.

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе.

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок.

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, яке, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражається іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що таким умовам відповідає другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово пустка є іменником, указує на ознаку, відповідає на питання який? – будинок (який?) пустка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Коректними є такі словосполучення: пробачте мені (а не мене), котра година, дякую вам (а не вас), хворіти на грип (а не грипом).

Отже, граматично правильним є словосполучення котра година.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення

Виконуючи це завдання, треба з'ясувати тип кожного запропонованого складного речення. Проаналізуймо їхню структуру.

Мiльярди перлин мерехтiли на всьому, випромiнюючи маленькi сонця, розсипаючи спектри на лапатiм листi дубiв i ліщини (просте речення з однорідними й відокремленими членами речення – зайвий варіант у цьому завданні).

Тихо-мирно спала зграя лебедина, і даремно лебідь звав, будив її (складносурядне речення, частини якого з’єднані сполучником і).

Стоять жоржини мокрі-мокрі, сплять діамантові жуки, під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки (безсполучникове складне речення).

Коли з дерев, сумно кружляючи, падало жовтогаряче листя, повернувся додому Оксен (складнопідрядне речення, частини якого з’єднані сполучним словом коли).

Ти з’явилась мені – і здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ (складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком).

Відповідь: 1-Г, 2-В, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.

Найбільше у світі любив він багрянолисту осінь – природи солодку зрілість (тире ставимо перед відокремленою прикладкою «природи солодку зрілість»).

Дівчина внесла оберемок майористих квітів – до цього похмура кімната враз ожила (тире ставимо між частинами безсполучникового складного речення – зайвий серед варіантів відповіді).

Зацвіла тендітно-біла конвалія в гаю, а сонячно-тремтливі кульбабки – біля ставу (тире ставимо в неповному реченні замість пропущеного присудка «зацвіла»).

Класична пластика, і контур строгий, і логіки залізна течія – це справжньої поезії дороги (тире ставимо між підметами і присудком, оскільки вони виражені іменниками).

Зображення флори й фауни: квітів, дерев, тварин – свідчать про обожнення природи нашими предками (тире ставимо після однорідних додатків, оскільки далі речення продовжується).

Відповідь: 1-А, 2-Д, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Речення з відокремленими членами

Завдання вимагає визначити різновиди простого ускладненого речення. Проаналізуймо наведені приклади.

Бо коли, закохані в минуле, прокуняєм свій великий час, наша лінь нікого не розчулить (речення з відокремленим означенням «закохані в минуле»).

Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік (речення зі звертанням «мамо горда і вродлива», зайве серед варіантів відповіді).

Там, у степу, схрестилися дороги, немов у герці дикому мечі (речення з відокремленою обставиною «у степу»).

Не шкодуй добра мені, людині, щастя не жалій моїм літам (речення з відокремленою прикладкою «людині»).

Чи винні ми щось комусь у житті, окрім наших батьків? (речення з відокремленим додатком «окрім наших батьків»).

Відповідь: 1-А, 2-В, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Пунктуація в утворених реченнях має бути такою:

«Люблю теплу весняну пору, кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі.

«Люблю теплу весняну пору: у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання.

«Люблю теплу весняну пору – час пробудження природи від тривалого зимового сну.

«Люблю теплу весняну пору – ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

«Люблю теплу весняну пору, коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски.

Двокрапку ставимо між двома частинами безсполучникового складного речення, якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами

Уважно прочитайте подані речення й поміркуйте, з яких частин вони складаються. Таким чином легко зрозуміти, що все це – прості речення з однорідними членами.

Кому треба поставити в реченні «Жовтороте ластів’ятко силилося вилетіти з гнізда, та ще не змогло» перед сполучником «та» в значенні «але».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення, його будова. Основні види підрядних речень

Треба поміркувати, який з варіантів відповіді є складним реченням з підрядним мети. Таким є складнопідрядне речення «У сучасному світі вивчення мов міжнародного спілкування вкрай потрібне, щоб особистість могла досягти успіху». Як бачимо, його підрядна частина відповідає на питання про мету повідомлюваного в головній частині, а саме на питання навіщо? для чого?. Засіб приєднання підрядної частини до головної – сполучник мети щоб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

У завданні подано речення з різними випадками пунктуації при прямій мові та словах автора.

У реченні «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: «Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу» розділові знаки вжито неправильно. Розставмо ці розділові знаки правильно:  «Митець не може відвернутися від своєї сучасності, – говорив Альбер Камю і далі пояснював: - Якби він відвернувся від неї, то промовляв би в порожнечу». Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Після другої частини слів автора лапки не потрібні, натомість треба поставити тире.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання вимагає розрізняти пунктуацію в простому та складному реченні.

У реченні «Міріади дрібних крапель спадають додолу, і пливуть, змішані з землею, брудними потоками» зайвою є кома перед сполучником «і», позаяк він з’єднує не частини складного речення, а однорідні присудки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені уточнювальні члени речення

Це завдання на синтаксис простого ускладненого речення.

У реченні «Недобрі думи крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом» є обставина місця «тут» і уточнювальна обставина місця «над головою», яка виділяється комами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені означення

Завдання вимагає аналізу запропонованих складнопідрядних речень.

Речення за своєю структурою можуть бути синонімічними. Такими є, наприклад, просте речення, ускладнене відокремленим означенням, і складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Треба перебудувати запропоновані складні речення на прості та знайти серед них те, де збережено його зміст і не порушено граматичні норми.

Отже, вибираємо речення «Вона дивилася на білу орхідею, яку подарували друзі», бо його можна перебудувати в таке: «Вона дивилася на білу орхідею, подаровану друзями».

Решта запропонованих речень не підлягають такій трансформації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Типи складних речень за способом зв’язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв’язок між частинами складного речення

Виконуючи це завдання, треба з'ясувати тип кожного запропонованого складного речення. Проаналізуймо їхню структуру.

Буря втрамбовувала сніг, іти було набагато легше (у цьому реченні дві граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника, отже, це складне безсполучникове речення).

У грудях несвідомо й непомітно заповнювало всі кутки прекрасне (це речення з однією граматичною основою й однорідними обставинами, отже, воно є простим реченням з однорідними членами – зайвий варіант у завданні).

Ось і річка, що має чотири броди, ось і принишкле село з корогвами тополь (у цьому реченні три граматичні основи, перша й друга частини поєднані сполучним словом «що», перша й третя частини – без сполучника, отже, речення складне зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком).

На хуторі повільно вмирає день і гасне перестигла бронза пшениць (речення має дві граматичні основи, частини поєднані сполучником і, отже, це складносурядне речення).

Догоряє липневий день, палахкотить на білих стінах собору, що вигнався в небо (речення з двома граматичними основами, перша з яких має однорідні присудки й поєднана з другою сполучним словом «що», отже, це складнопідрядне речення).

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Виконуючи це завдання, треба обґрунтувати випадки вживання тире. Проаналізуймо запропоновані речення.

Я усміхнусь – і все навкруг сміється (тире ставимо між частинами складносурядного речення, оскільки друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій).

Печаль пече – гаряча і нестримна (тире ставимо при відокремленому означенні «гаряча і нестримна», яке стоїть у кінці речення).

Для гордої і владної душі життя і воля – на горі високій (тире в неповному реченні на місці пропущеного присудка «є», це зайвий варіант у цьому завданні).

Непереможна безборонність – твій меч єдиний і єдиний щит (тире ставимо між підметом і присудками, оскільки вони виражені іменниками).

На річці, у лісі, на полі – усюди німа тиша (тире ставимо після однорідних обставин, оскільки після них стоїть узагальнювальне слово «усюди»).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Члени речення

Завдання вимагає визначити члени речення в запропонованих прикладах.

Зверніть увагу, що члени речення в цих варіантах виражені нетиповими засобами. Тому треба зважати насамперед на семантику (значення) слова й правильно ставити до нього питання.

Забування вичищає авгієві стайні пам'яті (авгієві стайні – додаток, виражений фразеологізмом).

Хвилина – це наче й мало (мало – присудок, виражений прислівником).

Глечики з глини прикрашали невеликий мисник (з глини – неузгоджене означення, виражене прийменниково-іменниковою сполукою).

Андрій раптом зупинився подумати (подумати – обставина мети, виражена дієсловом).

Вибиватися в люди – справа зовсім не проста (вибиватися в люди – підмет, виражений фразеологізмом).

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє знання з пунктуації в простому та складному реченнях.

Уважно прочитайте запропоноване речення й обґрунтуйте кожен розділовий знак.

Унизу,(1) за Ворсклою,(2) розгорталися в заобрійну далеч мальовничі простори рідної Вкраїни,(3) звідти попід самі вікна підступало море народного життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами,(5) сповненими поезії,(6) яка бентежила душу то піснею-задумою,(7) то лукавим жартом,(8) то щемкою сльозою.

Отже, коми 1 і 2 відокремлюють уточнювальну обставину місця: унизу, (де саме?) за Ворсклою,..

Кома 3 стоїть між частинами безсполучникового складного речення, а не складносурядного, як зазначено у варіанті Б. Отже, це неправильне пояснення вживання розділового знака.

Коми 4, 7, 8 розділяють однорідні члени речення (додатки життя з його журбами й радощами,(4) з чародійними пісенними вечорами… та …то піснею-задумою, то лукавим жартом, то щемкою сльозою).

Кома 5 ужита при відокремленому означенні, вираженому дієприкметниковим зворотом: … вечорами, сповненими поезії.

Кома 6 стоїть перед підрядною частиною складного речення: … сповненими поезії, яка бентежила душу…

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення.

Працюючи над цим завданням, пригадайте, що просте та складне речення можуть бути граматично синонімічними, тобто другорядний член у простому реченні передаватиме той самий зміст, що й підрядна частина складнопідрядного речення.

В основі завдання йдеться про підрядне причини. Як відомо, ця частина складнопідрядного речення вказує на причину того, про що йдеться в головній частині, відповідає на питання чому? через що? з якої причини? та приєднується сполучниками бо, тому що, через те що, оскільки, позаяк.

З-посеред запропонованих речень піддається відповідній трансформації лише варіант Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку. Перебудований у складне речення, він виглядатиме так: Ясний місяць зблід, бо (тому що, через те що, оскільки, позаяк) засоромився зірки та червоного ранку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.

Виконуючи це завдання, треба сконструювати речення із запропонованих фрагментів і класифікувати отримані синтаксичні структури. Зважайте на те, що розділові знаки у варіантах пропущені, їх ви маєте самостійно підставити залежно від структури речення.

Люблю я теплі травневі вечори, але не терплю холодних листопадових (просте речення з однорідними присудками).

Люблю я теплі травневі вечори зі щебетанням птахів у нашому саду (просте неускладнене речення).

Люблю я теплі травневі вечори: тоді так мріється про щось небуденне (складне безсполучникове речення).

Люблю я теплі травневі вечори, напоєні пахощами яблуневого цвіту (просте речення з відокремленим означенням).

Люблю я теплі травневі вечори, хоча й червневі мають свої принади (складнопідрядне речення з підрядною допустовою частиною).

Як бачимо, умові, заявленій в основі завдання, відповідає перше речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.  

Пропоноване завдання перевіряє навичку вживання розділових знаків у простому ускладненому та складному реченні.

Уважно прочитайте наведені речення та з’ясуйте причини вживання в них розділових знаків.

Ще великий Микола Гоголь, наш славний земляк, захоплено говорив про мову українського народу (коми при відокремленій прикладці).

Кінь вийшов на сизу піщану косу і струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним (бракує однієї коми перед відокремленою обставиною струсивши воду, натомість коми між однорідними означеннями стоять правильно). Виправлений варіант цього речення має виглядати так: Кінь вийшов на сизу піщану косу і, струсивши воду, відчув себе вільним, сильним, непереможним.

На оболоні, залитій водою, походжали на певній відстані один від одного, поважно переставляючи ноги, лелеки (коми при відокремленому означенні, коми при відокремленій обставині).

Женеш свою корівчину пасти в поле, десь за тобою сонце, сходячи, крізь дерезу спілим кавуном червоніє (кома між частинами безсполучникового складного речення, коми при відокремленій обставині).

Дівчина ступає на палубу, і літній слуга вслід їй виносить велику клітку з пернатим красенем – вінценосним журавлем (кома між частинами складносурядного речення, тире перед відокремленою прикладкою наприкінці речення).

Отже, пунктуаційну помилку допущено у варіанті Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами

Зверніться ще раз до згаданих у завданні речень мікротексту. З’ясуйте, у якому з них є вставне слово (це нескладно зробити, переглянувши розділові знаки й усвідомивши причину їхнього вживання).

У першому реченні бачимо вставне слово «бувало», яке слугує для вказівки на порядок думок.

У третьому реченні є однорідні члени, але немає вставних слів.

У четвертому реченні багато різних розділових знаків між частинами безсполучникового складного речення, але немає вставних слів.

У сьомому реченні є однорідні члени й частини безсполучникового складного речення, але немає вставних слів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот

Виконуючи це завдання, треба обов’язково звертатися до мікротексту.

Перегляньте ще раз згадані в завданні речення та зверніть увагу на розділові знаки в них.

Бувало, у найтемнішу ніч, коли темрява билась у вікна, як хвилі безмежного моря, під вікном несподівано закрутиться веремія, у шибках процвіте цілий рій синіх, сірих, карих очей (кома при вставному слові, кома між частинами складнопідрядного речення, коми при порівняльному звороті, кома між частинами безсполучникового складного речення, коми між однорідними означеннями).

Здається, що підпливали вони на чорних хвилях як черідка цікавих рибок до самотнього в морі темряви вогника у вікні (кома між частинами складнопідрядного речення, бракує ком при порівняльному звороті).

Метелиця, гребні, а з нами мов мара якась весела починає загравати: вигукуємо, сміємося, співаємо, підскакуємо на кожному гребні й, хапаючись одне за одного, перекидаємося в сніг (кома між частинами безсполучникового складного речення, кома між частинами складносурядного речення, двокрапка між частинами безсполучникового складного речення, коми між однорідними присудками, коми при відокремленій обставині).

Дядько чухає голову: невпокійна це й клопітна справа – од села до села перевезти в хуртовину хуру реготу (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення, тире між підметом і присудком).

Таким чином, пунктуаційну помилку допущено в другому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості узгодження присудка з підметом

У пропонованому завданні треба звернути увагу на узгодження складеного підмета з присудком.

Проаналізуємо наведені речення.

Більшість учасників конференції прибули пізніше (слово «більшість» вимагає присудка у формі однини). Коректний варіант цього речення: Більшість учасників конференції прибула пізніше.

Василь з Іваном рано-вранці поїхали на косовицю (підмет «Василь з Іваном» вимагає присудка у формі множини).

На галявині росло дванадцять молодих берізок (підмет «дванадцять берізок» може узгоджуватися з присудком як в однині, так і в множині).

ООН ухвалила важливе рішення щодо миротворчого контингенту (підмет «ООН» розшифровуємо як «Організація Об’єднаних Націй», тому присудок узгоджується зі словом «Організація» і вживається в однині).

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах  речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах  речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Б – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку В – це речення складне безсполучникове, його перша частина виражає умову (час) дії в другій частині.  У такому випадку ставиться тире.

Речення в рядку Г – це просте речення, у якому перед іменною частиною складеного іменного присудка стоїть вказівна частка ось.

Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою різнобарвний стовп світла, яка стоїть у кінці речення.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Слово серце відповідає на питання хто?, що?. Отже, це підмет.

Від підмета серце можна поставити питання який є підмет? до слова багате. Отже, це іменна частина складеного іменного присудка.

До слова тому можна поставити питання кому? Отже, це додаток, тому що цей другорядний член речення відповідає на питання непрямих відмінків.

До слова всякі можна поставити питання які? Отже, це означення.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3А, 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

У першому рядку слово кажуть указує на джерело повідомлення. Отже, це речення ускладнено вставним словом.

У другому реченні є дієприслівниковий зворот переливаючись барвами. Отже, це речення ускладнено відокремленою обставиною.

У третьому реченні є дієприкметниковий зворот явлені у Слові. Отже, це речення ускладнено відокремленим означенням.

У четвертому реченні означення білі, рожеві, червоні, блакитні стосуються одного слова та відповідають на одне питання. Отже, це речення ускладнено однорідними членами речення ( означеннями).

Відповідь: 1А, 2Д, 3В, 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку А, можна поставити питання з якої причини?. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від головної частини до частин, запропонованих у рядках В та Д, можна поставити питання незважаючи на що?, усупереч чого?. Отже, тут утворяться складнопідрядні речення з підрядними обставинними допустовими.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою?. Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

А от частина, запропонована в рядку Г, відповідає на питання як довго?.

Отже, це складнопідрядне речення з обставинним часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень і простих ускладнених речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У запропонованих складнопідрядних реченнях основна і додаткова дія стосуються одного діяча тільки в рядку В. Отже, саме тут  підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом: Купуючи товар, вимагайте від продавця чек.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки  в простому ускладненому реченні. Зокрема в реченні з однорідними членами речення.

У запропонованому реченні слова  бажання дізнатися про найдальших предків, пошуки сімейних реліквій, розмови з рідними – це однорідні члени речення,  після яких стоїть узагальнювальне слово усе. Отже, кому потрібно ставити на місці всіх цифр, окрім 3, тому що там необхідно поставити тире  (після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку Б дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Тому правильним буде таке речення: Просимо вас не смітити, коли ви перебуваєте на вокзалі.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати складні речення різних типів, зокрема складносурядні речення, визначати їхню структуру.

Перше речення – це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

П’яте речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучниками підрядності та сполучними словами).

Шосте речення – це складне речення, частини якого пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це правильна відповідь.

Сьоме речення – це складнопідрядне речення (частини не рівноправні, пов’язані сполучним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Розділові знаки в різних видах речень

Перше речення ускладнене відокремленою обставиною наділяючи їх цілющими і магічними властивостями, вираженою дієприслівниковим зворотом. Тому в цьому реченні необхідно поставити кому: За багато століть люди звикли охороняти та прикрашати джерела, наділяючи їх цілющими і магічними властивостями. У тексті коми немає.

У четвертому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У п’ятому реченні помилок немає, коми стоять на межі частин складного речення.

У шостому реченні перша кома виділяє вставне слово наприклад, а друга стоїть між частинами складносурядного речення. Помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА:Синтаксис.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати правильність узгодження підмета з присудком.

У реченні Я звертаюся до всіх, хто виявили бажання піти в похід на Говерлу підмет хто, тому присудок повинен бути у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив бажання піти в похід на Говерлу.

Відповідь – Б.  

ТЕМА: Синтаксис. Зв’язок слів у словосполученні.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

Дієслово вибачити (прощати провину). Тут маємо дієслівне керування: додатокт має відповідати на питання кому? – вибачити синові; вибачте мені.

Завдати горя – помилок немає.

Навчатися малювання – помилок немає.

Відповідно до закону – помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

У реченні в рядку А необхідно поставити тире, бо це безсполучникове складне, між частинами якого різке протиставлення.

У реченні в рядку Б необхідно поставити дужки, бо це вставлена конструкція, автор цитати (Б.-І.Антонич).

У реченні в рядку В потрібно поставити коми, бо в реченні є відокремлені однорідні означення заквітчана і мила.

У реченні в рядку Г розділові знаки непотрібні. Це просте неускладнене речення.

У реченні в рядку Д потрібно поставити двокрапку, бо друга частина речення пояснює, уточнює, конкретизує першу.

Відповідь: 1В, 2А, 3Д, 4Б.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком не було чути. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена підметом і присудком – хмари пливуть. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом край. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називається предмет, але нічого не говориться про дію.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком люблю. Це дієслово дійсного способу в І особі однини. Уявний підмет – я. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком працювали. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3А, 4В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У першому рядку запропоновано дієприслівниковий зворот. Отже, якщо приєднати його до поданої в умові частини речення, утвориться просте речення з відокремленим членом речення (відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).

У другому рядку запропоновано ще одне просте речення (граматична основа – все залежатиме). Якщо поєднати просте речення з умови завдання та просте речення,запропоноване в рядку, утвориться складне речення, частини якого будуть пов’язані інтонаційно та за змістом. Отже, це складне безсполучникове речення.

У третьому рядку запропоновано речення, до якого від речення Парламентарі неодмінно ухвалять рішення можна поставити питання коли?. Отже, це складнопідрядне речення.

У четвертому рядку запропонована частина речення, у якій є присудок доручать, що пояснює дію підмета парламентарі. Отже, це просте речення з однорідними членами (граматична основа – парламентарі ухвалять, доручать).

Відповідь: 1Б, 2Д, 3В, 4А.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення мети відповідає на питання навіщо?, з якою метою?, для чого?. З головною частиною підрядна мети поєднується сполучниками щоб, аби, аби тільки.

Гості нашого міста залюбки відвідають університетський розарій, (з якою метою? навіщо?) щоб помилуватися рідкісними сортами троянд.

А – підрядне обставинне часу (коли?).

Б – підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Г - підрядне обставинне причини (з якої причини?).

Д – підрядне обставинне допустове (усупереч чого?, незважаючи на що?)

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення.

У рядку А подано просте речення, ускладнене вставним словом напевно, яке виражає невпевненість.

У рядку Б речення ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять перед особовим займенником.

Речення у рядку В теж ускладнено відокремленими однорідними означеннями, які стоять після означувального слова.

Речення в рядку Г ускладнено відокремленим додатком замість житечка.

Додатки, які починаються словами окрім, опріч, замість, за винятком тощо, відокремлюються.

Речення в рядку Д – це складне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У рядку Д слово здавалося, яке може бути вставним та виражати невпевненість, виконує функцію присудка, тобто є членом речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Присудок. Види присудків.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження присудка (простого й складеного).

У першому реченні (рядок А) присудки непокоїться, тягне, ворожать означають одну дію та виражені дієсловами дійсного способу. Отже, це прості дієслівні присудки.

У четвертому реченні (рядок Б) перший присудок поривається означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу, отже, це простий дієслівний присудок. А другий присудок не наважується підійти утворений із допоміжного дієслова не наважується та неозначеної форми підійти, яка передає основне значення. Отже, це складений дієслівний присудок.

У п’ятому реченні (рядок В) присудки відповідають на питання який є підмет?, основну інформацію передає не дієслово, а іменна частина, що виражена прикметниками (несміливий, потаємна, святою). Дієсловом-зв’язкою виступає дієслово бути, яке в теперішньому часі, як правило, не вживається. Отже, у цьому реченні використано складені іменні присудки.

У реченні шостому (рядок Г) перший присудок не знайшов означає одну дію та виражений дієсловом дійсного способу (простий дієслівний), а другий виражений допоміжним дієсловом та інфінітивом - не зміг прихилити (складений дієслівний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку Г дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Тому правильним буде складнопідрядне речення: Коли ми читаємо роман Івана Багряного, виразно вимальовується постать Григорія Многогрішного.

У рядках А, Б, В дієприслівники передають додаткову дію до основної дії одного суб’єкта.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А від головної до залежної частини можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого?. Отже, це підрядне допустове речення.

У реченні Б від головної до залежної частини можна поставити питання коли? Отже, це підрядне часу.

У реченні В від головної до залежної частини можна поставити питання і який з цього наслідок?. Отже, це підрядне наслідку.

У реченні Г від головної до залежної частини можна поставити питання яке?. Отже, це підрядне означальне.

У реченні Д від головної до залежної частини можна поставити питання про що?. Отже, це підрядне з’ясувальне.

Відповідь – ГДАВ. 

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У першому реченні Сонце блищить і горить, гаї зеленіють, садки зацвітають три граматичні основи, частини речення з’єднані без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

У другому реченні Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну теж три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності що. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

У третьому реченні Погода стояла тепла й сонячна, так що шибки на вікнах аж миготіли дві граматичні основи, частини поєднані сполучником підрядності так що. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним наслідку.

У четвертому реченні Небо вже геть розмерзлося, і тепер його було видно наскрізь дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності і.

Отже, це складносурядне речення.

А от у п’ятому реченні Тонуть у золоті принадні простори і закликають усе в степу до спокою граматична основа одна. Отже, це просте ускладнене речення.

Відповідь – ВГАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична основа речення. Способи вираження підмета.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні А граматична основа я буду вірна. Отже, підмет виражений займенником.

У реченні Б граматична основа забуте ожива. Отже, підмет виражений дієприкметником, що переходить в іменник.

У реченні В граматична основа очі дивились. Отже, підмет виражений іменником.

У реченні Г граматична основа сміливі мають щастя. Отже, підмет виражений прикметником, що переходить в іменник.

У реченні Д граматична основа дві долі ішли (складений підмет). Отже, підмет у цьому реченні виражений словосполученням.

Відповідь – ВГБД. 

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Перша кома виділяє порівняльний зворот як рожеві птахи, друга кома стоїть між однорідними присудками зашуміли, заспівали. Третя кома стоїть на межі частин складносурядного речення, а четверта – на початку підрядного означального речення.

А якщо поставити кому на місці цифри 5, то вона розділить однорідні члени речення, пов’язані неповторюваним сполучником чи. Отже, цієї коми ставити не треба.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення: Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головне й залежне слово у словосполученні.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: позначитися на звучанні хору, знатися на джазовій музиці, опанувати складний інструмент, вибачити їй невдале виконання.

А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: наслідувати (кого? що?) великого піаніста, а не великому піаністу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку А дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча: ви купуєте телефон, ви не забуваєте уточнити терміни.

У решті речень ця умова порушена.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст. Прочитайте уважно речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Такий аналіз допоможе вам побачити, що п’яте речення – це складнопідрядне речення, підрядна частина якого ускладнена однорідними присудками лазить і куштує. Ці присудки поєднані неповторюваним сполучником і. Отже, перед ним кому не ставимо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їхнє значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У другому реченні слово здається передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними присудками.

Проаналізуймо речення Крим дуже сподобався поетові та присвятив йому багато віршів.

Підмет у цьому реченні Крим, а присудки сподобався, присвятив. Але ж присудок – це головний член речення, який означає дію, стан чи ознаку підмета. Звичайно, що Крим не може присвячувати вірші. Потрібно побудувати речення так: Крим дуже сподобався поетові – і він присвятив півострову багато віршів.

В інших реченнях помилок немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова учорашнє в реченні Учорашнє ніби сон, що випурхнув з очей можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет, виражений субстантивованим прикметником.

У реченні Щирі друзі глечика не поб’ють до виділених слів можна поставити питання що зроблять? Фразеологізм не побити глечика має значення не посваритися. Отже, це присудок, виражений фразеологізмом.

У реченні На десерт подали сік з полуниць до виділеного слова можна поставити питання який?, а також замінити на слово полуничний. Отже, це означення (неузгоджене).

У реченні Перехожі з подивом поглядали на дівчину до виділеного слова можна поставити питання як? з подивом (здивовано). Отже, це обставина.

У реченні Ніч осіння на дощ і туман багата до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.