ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер.

Для виконання завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).

Перший генетик висловив неправильну думку. Беручи до уваги, що при схрещуванні гарбузів з жовтими плодами, у їхньому потомстві з’являються особини з білими плодами, білий колір не може бути домінантною ознакою.

Другий генетик висловив правильну думку, що одна з вихідних форм була рецесивною гомозиготою за ознакою форми плодів. Серед нащадків одна половина мала дископодібну форму, а інша – кулясту. Таке співвідношення можливе за умови, що одна з вихідних форм була рецесивною гомозиготою. Третій генетик висловив правильну думку, що обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою кольору плодів. Серед нащадків відбулося розщеплення за ознакою кольору плодів у співвідношенні 3:1, що можливе за умови, коли обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою кольору плодів.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності.

Для виконання завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу колорадського жука (зміна забарвлення) змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (вплив на лялечку високих і низьких температур). Це є проявом модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.

При виконанні завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів. В основі завдання описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини.

Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів виявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті в гетерозигот формується нова ознака. Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів. Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перші – домінантні, третій – рецесивний.

Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові. Перша група крові – 00, друга група крові – АА, А0, третя група – ВВ, В0, четверта група – АВ. Подружня пара, у якої батько має групу крові 0 (І), а мати – А (ІІ), вірогіднісно можуть мати дітей з групою крові 00 (І), АА (ІІ), А0 (ІІ). Дитини з групою крові АВ (ІV) вони мати не можуть.

Відповідь у завданні вірогіднісна: старшій дитині батько може бути рідним (має другу групу крові), а молодшій – ні (має четверту групу крові).

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Екологічний фактор. Закон оптимуму.

В умові завдання представлений графік залежності ступеня сприятливості дії екологічного фактора від його інтенсивності та запропоновані твердження, що його характеризують. Необхідно їх проаналізувати та вказати правильні.

Закон оптимуму стверджує, що кожен екологічний фактор позитивно впливає на організм лише в певних межах. Результат дії змінного фактора залежить насамперед від сили його прояву. Як недостатній, так і надлишковий вплив фактора негативно позначається на життєдіяльності живих систем. Межі змін параметрів екологічного фактора, у яких організм виявляє найкращі показники життєдіяльності, називають зоною оптимуму екологічного фактора для організмів даного виду. Твердження, що точки А і Б позначають межі зони нормальної життєдіяльності, є правильним.

Що сильніше відхилення від оптимуму, то більше виявляється пригнічення проявів життєдіяльності. Затемнені ділянки на графіку відповідають зоні пригнічення життєдіяльності. Таким чином, друге твердження також є правильним.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Рефлекси. Безумовні та умовні рефлекси.

В основі завдання надана характеристика реакції організму на подразники зовнішнього та внутрішнього середовища: така реакція відбувається за участі нервової системи.

Серед перелічених відповідей тропізми – це відповідь організму у вигляді ростових рухів, які притаманні рослинам.

Таксиси – це спрямовані рухи одноклітинних організмів у напрямку до (позитивний таксис) або від (негативний таксис) подразника.

Імунітет – складна багаторівнева захисна реакція організму у відповідь на дію, яка може порушити цілісність і стійкість організму.

Реакція організму на подразники зовнішнього й внутрішнього середовища, яка відбувається за участі нервової системи,називається рефлексом.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Сечовиділення. Будова нефрону. Утворення сечі.

В основі завдання наведений рисунок, на якому складові нефрону та кровоносні судини позначені цифрами. Необхідно розрізнити складові нефрону, у яких відбувається реабсорбція. У відповіді треба знайти цифри, якими позначені ці складові.

Від капсули нефрону відходить тоненька довга звивиста трубочка – звивистий канадець першого порядку. Він утворює петлю нефрону і знову стає звивистим, утворюючи каналець другого порядку. Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертається значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Цей процес називається реабсорбцією і здійснюється за рахунок значних енергетичних витрат організму.

Звивисті канальці позначені на рисунку цифрами 3 та 8.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Органи чуття. Будова та функції органів зору. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору.

В основі завдання описано властивість ока людини чітко розрізняти предмети, розташовані на різній відстані.

Це можливо завдяки здатності певної структури ока змінювати свою кривизну. Такою структурою є кришталик – складова ока, яка є двоопуклою лінзою зі здатністю змінювати свою кривизну.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Зародковий (ембріональний) етап розвитку організмів, його особливості у тварин.

В основі завдання наведений рисунок, на якому літерами позначені структури певної стадії ембріонального розвитку ланцетника. Необхідно вказати структуру, із якої розвивається нервова система.

На рисунку зображена стадія нейруляції, під час якої утворюється нервова пластинка. Надалі з неї буде формуватися нервова система. Нервова пластинка позначена літерою А.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Будова та функції шкіри.

Для виконання завдання необхідно знати будову шкіри.

Шкіра складається з трьох шарів: зовнішнього – епідермісу, власне шкіри – дерми та підшкірної жирової клітковини.

У дермі містяться рецептори, сальні й потові залози, волосяні сумки, кровоносні та лімфатичні судини. Таким чином, волосяні сумки розташовані в дермі шкіри.

Правильна відповідь – В.