ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості та статистичні закономірності.

Завдання скеровано на перевірку знання про модифікаційну мінливість та її властивості.

Модифікаційна мінливість – зміни переважно пристосувального характеру у фенотипі організму, які відбуваються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем.

Зміни в організмі й модифікації не успадковуються. Модифікаційну мінливість зумовлено тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища, що й приводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу (зовнішній вигляд кульбаб) змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (різних місцезростань). Це є властивістю модифікаційної мінливості, про яку йдеться в одному з варіантів відповіді.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.

Завдання скеровано на перевірку знань про різні типи взаємодії алельних генів.

В умові завдання описано типовий приклад комплементарності.

Комплементарність – це така взаємодія неалельних генів, за якої одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку. Кожний із домінантних генів, які називають комплементарними, може проявлятися самостійно, якщо інший перебуває в рецесивному стані, але разом вони зумовлюють новий стан ознаки.

Приклад комплементарної дії генів – спадкування забарвлення оперення у хвилястих папужок. Ген А відповідає за синтез блакитного пігменту. Ген В відповідає за синтез жовтого пігменту. Комбінування алелів цих двох локусів дає комбінацію забарвлень.

Якщо в генотипі пташки є і домінантний алель А (блакитний пігмент), і домінантний алель В (жовтий пігмент), то змішування жовтого й блакитного пігментів дасть нову ознаку – зелене забарвлення оперення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.

За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.

Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, умовний запис першого схрещування такий:

P1 АА×аа

F1 Аа.

Отже, отримано одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримано 45 коричневих і 15 сірих норок (3 : 1):

P2 Аа × Аа

F2 АА Аа Аа аа.

Отже, отримано розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 (другий закон Менделя).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Органи чуття. Будова й функції органів зору. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору.

Завдання скеровано на перевірку знання складників сенсорних систем і розуміння їхніх функцій.

Аналізатори або сенсорні системи – це сукупність утворень, що сприймають, передають і аналізують інформацію, що в різних формах надходить від довкілля і внутрішнього середовища організму.

Кожний аналізатор складається з трьох основних частин: периферичної (рецептори), провідної (чутливі нервові волокна) і центральної (центри мозкового стовбура й певна чутлива ділянка кори головного мозку).

У відповідній зоні аналізатора в корі головного мозку відбувається остаточний аналіз і синтез сенсорної інформації.

Кожний аналізатор має певну локалізацію – місцеположення в корі великих півкуль. Зоровий аналізатор лежить переважно в потиличній, руховий – у тім’яній, слуховий – у скроневій ділянці кори великих півкуль головного мозку.

Тож унаслідок ушкодження потиличної частки кори головного мозку може бути порушена робота зорової сенсорної системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції.

Завдання скеровано на перевірку знання складників ендокринної системи й розуміння їхніх функцій.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку,– надниркову залозу, що є залозою внутрішньої секреції.

Надниркова залоза виробляє і виділяє в кров адреналін. Цей гормон забезпечує термінову мобілізацію ресурсів організму й підвищення м’язової працездатності, що сприяє виживанню організму в надзвичайних умовах, тобто в умовах стресу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА. Виділення. Сечовидільна система людини. Будова та функції нирок. Будова нефрону. Утворення та виведення сечі

В основі завдання наведено два твердження, які необхідно проаналізувати й визначити їхню правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є неправильним, виходячи з того, що реабсорбція відбувається не в капілярах клубочка, а в канальцях нефронів. 

Друге твердження є правильним, виходячи з того, що в цій частині нефрону повної реабсорбції зазнає глюкоза, а також реабсорбується 85 % води та натрію хлориду. Активному всмоктуванню, тобто з використанням енергії АТФ, підлягають амінокислоти та вітаміни.

Таким чином, має рацію лише другий учень.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Норми й гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- і гіпервітамінози.

Завдання скеровано на перевірку розуміння ролі вітамінів у життєдіяльності організмів.

Вітамін С (аскорбінова кислота) є складником ферментів, які забезпечують засвоєння білка клітиною, а завдяки цьому – міцність тканин, особливо сполучної та м’язової; швидке загоєння ран; правильні реакції імунітету; нормальне продукування гормонів.

Гіпо- й авітаміноз вітаміну С спричиняє цингу – захворювання, за якого порушується синтез білків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Завдання скеровано на перевірку знання будови й функцій органів травлення.

У ротовій порожнині виокремлюють присінок і власне ротову порожнину. Ротова порожнина є початковим відділом травної системи, куди за звичайних умов їжа надходить насамперед і підлягає механічному й хімічному обробленню.

У ротовій порожнині відбувається первинне ферментування вуглеводів, цьому сприяють секрети слинних залоз, що містять фермент амілазу.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Функції та будова органів дихання. Газообмін у легенях і тканинах.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей газообміну в людини.

За результатами аналізування основи завдання і запропонованих варіантів відповіді до нього в наведеному в умові реченні необхідно вказати механізм газообміну й напрямок руху молекул газів, що беруть участь у газообміні.

Наприклад, газообмін між кров’ю і клітинами відбувається так: кров віддає клітинам кисень унаслідок його дифузії з капілярів у міжклітинну рідину, а звідти – у клітини.

Кисень дифундує крізь тоненьку стінку капіляра, бо в міжклітинній рідині його концентрація менша. З міжклітинної рідини в клітину кисень потрапляє так само, бо в клітинах його концентрація ще нижча.

Венозна кров убирає вуглекислий газ унаслідок дифузії: клітина, у процесі життєдіяльності якої накопичилося багато карбон(IV) оксиду, віддає газ у міжклітинну рідину, де його менше, а звідти він надходить у капіляри.

Правильним варіантом відповіді є речення: «Механізмом газообміну в людини є дифузія: молекули переміщуються з ділянки їхньої високої концентрації до ділянки низької концентрації».

Правильна відповідь – А.