ТЕМА: Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні).

В основі завдання описані біотичні зв’язки між термітами та джгутиковими найпростішими, які мешкають у кишечнику термітів.

У наведеному прикладі джгутикові найпростіші отримують у термітів середовище існування та джерело поживних речовин, а комахи від найпростіших ферменти, які забезпечують розщеплення полісахаридів до моносахаридів. Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем.

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні незворотні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад, на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім, у міру нанесення вітрами ґрунту, з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми й багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний) період розвитку, його етапи у тварин.

Для виконання завдання необхідно знати етапи ембріогенезу.

Процес ембріонального розвитку багатоклітинних тварин включає три основні етапи: дроблення, гаструляцію і первинний органогенез. Розпочинається ембріогенез з моменту утворення зиготи та завершується він формуванням гаструли . Саме на стадії гаструли з’являються зародкові листки — шари тіла зародка багатоклітинних тварин, які дають початок певним органам і тканинам. В усіх тварин, крім губок і кишковопорожнинних, утворюється ще й третій зародковий листок – мезодерма. На спинному боці зародка ектодерма утворює два поздовжні вирости - нервові гребені, які зростаються та заглиблюються в товщу тіла. Утворена в такий спосіб нервова трубка дає початок нервовій системі. Описаний процес називається нейруляцією.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива.

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

В основі завдання наведено зображення рослин цибулі ріпчастої, які відрізняються за розмірами підземного видозміненого пагона – цибулини. Це є прикладом модифікаційної мінливості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю.

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.

Визначення статі в багатьох видів визначається хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми. Одним з типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний дрозофілі, про яку йдеться у завданні. З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення очей міститься в Х хромосомі. Домінантний та рецесивний алель можна позначати індексом: гетерозиготна червоноока самка – ХR Xr, білоокий самець – XrY (гетерогаметна стать чоловіча). Відповідно до умови задачі, гетерозиготну червонооку самку схрестили з білооким самцем:

P1 ХR Xr × XrY

F1 ХRXr ХRY XrXr XrY

У результаті схрещування в поколінні є наступні фенотипи:

ХRXr - червоноока самка

ХRY - червоноокий самець

XrXr - білоока самка

XrY – білоокий самець

Отже, в результаті схрещування отримали 50 % білооких мух (25% самок та 25% самців).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування.

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Дослідники ж отримали круглі, овальні та довгі коренеплоди. Імовірно припустити, що в завданні йдеться про такий тип взаємодії алельних генів, як неповне домінування. Овальна форма коренеплоду є проміжною ознакою, проявляючись у гетерозигот, тобто не є домінантною ознакою. Оскільки організми з овальними коренеплодами є гетерозиготними, запишемо перше схрещування:

P1 Аа×Аа

F1 АА Аа Аа аа

Отже, отримали співвідношення 1:2:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 75:148:72).

Надалі при схрещуванні рослин із круглими (можливі два варіанти генотипу – АА чи аа) та овальними коренеплодами (генотип Аа) буде спостерігатися розщеплення 1:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 102:98).

P2 АА×Аа

F2 АА АА Аа Аа чи

P2 аа×Аа

F2 Аа аа Аа аа

Отже, успадкування форми коренеплоду є прикладом неповного домінування, а вихідні форми були гетерозиготними рослинами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Функції та будова нирок. Утворення та виведення сечі.

У завданні наведені два твердження, які треба проаналізувати і визначити їхню правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним, тому що структурними елементами нирки є нефрони. У людини в нирках міститься від 800 000 до 1 500 000 нефронів у кожній. Нефрони складаються з капсули та системи канальців. У капсулі під тиском відбувається фільтрація рідини з крові до порожнини капсули. Утворена таким чином рідина називається первинною сечею. Її за добу в людини утворюється 150−180 л. Надалі в канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Утворена сеча називається вторинною сечею. Її добовий об'єм становить близько 1,5 л,

Друге твердження також є правильним, виходячи із знань про кількість утворення первинної та вторинної сечі в організмі людини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози.

В основі завдання надається інформація щодо різних підходів класифікації вітамінів, а відповідно й утворення їхніх назв.

Вітамін D впливає на процеси утворення кісткової тканини й регулює правильне співвідношення Кальцію та Фосфору, забезпечуючи всмоктування цих речовин у тонкому кишечнику та перенесення кров’ю до кісткової тканини. Від нестачі цих хімічних елементів в організмі дитини її кістки розм’якшуються, тоншають, уповільнюється їх ріст. У разі гіпо- й авітамінозу вітаміну D виникає тяжке захворювання – рахіт.

Отже, фізіологічна назва вітаміну D – протирахітичний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування.

В основі завдання запропоновані групи продуктів, які необхідні людині для збалансованого харчування. Необхідно вибрати правильне твердження щодо відносного вмісту цих продуктів у раціоні харчування.

Раціональне харчування – це повноцінне харчування людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших чинників. Таке харчування сприяє збереженню здоров’я, опору шкідливим факторам довкілля, підвищує фізичну та розумову працездатність.

Принципами раціонального харчування є:

• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;
• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;
• дотримання правильного режиму харчування.

Вуглеводи повинні покривати більше 50 % енергетичних потреб організму. Людина повинна споживати їжу, яка містить повноцінні білки. На жири повинно припадати близько 25 % калорійності їжі. Для того, щоб забезпечити організм усіма необхідними жирними кислотами, не менше третини жирів повинні бути рослинного походження. Співвідношення за масою між білками, жирами і вуглеводами у їжі повинно становити 1:1:4. Щоб забезпечити організм вітамінами, органічними кислотами, пектиновими речовинами, необхідно вживати в їжу овочі та фрукти.

Виходячи з вищезазначених міркувань, правильне твердження щодо відносного вмісту продуктів у раціоні є таке: «частка овочів і фруктів має перевищувати частку білкових продуктів».

Правильна відповідь – В.