ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У тексті йдеться про павука. Згадано особливості його поведінки й будови, зокрема наявність павутинних бородавок. 

Отже, Тарантул Арагога належить до класу Павукоподібних. Павукоподібні належать до типу Членистоногі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність. Адаптації як загальна властивість біологічних систем.

У тексті завдання зазначено: «Ці хижаки не плетуть ловильних сіток, а підстерігають здобич із засідки. На відміну від більшості інших павуків, вони мають гострий зір завдяки розташованим у три ряди восьми очам (два з них – особливо великі й помітні)». Саме добре розвинений зір дає змогу павуку виявляти й ефективно атакувати здобич без використання павутини.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Вступ. Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У бінарній номенклатурі й класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм. Друге – на вид, до якого належить організм.

Визначмо класифікаційні одиниці для Тарантула Арагога (Lycosa aragogi): рід – Тарантул, вид – Арагог.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Кровоносна та лімфатична системи людини. Дихання. Дихальна система людини. Виділення.

На високогір'ї атмосферний тиск нижчий, а повітря розріджене, тобто з нижчою концентрацією кисню. Щоб забезпечити в таких умовах органи та тканини достатньою кількістю кисню, організм людини адаптується, посилюючи вироблення еритроцитів (червоних кров'яних тілець) і гемоглобіну. Більша кількість еритроцитів дає змогу ефективніше зв'язувати та транспортувати кисень, що надходить із повітря.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• збільшення кількості лейкоцитів – реакція імунної системи на інфекцію або запальний процес, яка не пов'язана з рівнем кисню в повітрі;
• зменшення потовиділення – реакція на зниження температури або захист від зневоднення, це не пов'язано з рівнем кисню в повітрі;
• зменшення частоти дихання – зворотна реакція, за нестачі кисню (гіпоксії) дихання спочатку частішає і глибшає, щоб компенсувати його дефіцит.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Спочатку визначмо позначені відділи мозку:

А – проміжний мозок; Б – середній мозок; В – довгастий мозок; Г – мозочок.

Розгляньмо функції відділів мозку.

А Проміжний – регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну та неспання. Через нього проходять усі сенсорні сигнали (крім нюху) до кори півкуль. Керує ендокринною системою (через гіпофіз).

Б Середній – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла). Також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози.

В Довгастий – бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботи серця, судинного тонусу). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання).

Г Мозочок – відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги й контролює тонус м'язів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Проаналізуймо дані, наведені в таблиці, і пояснення до неї.

Пояснення I правильне: у таблиці чітко показано відсутність білків у первинній і вторинній сечі, тому що в нормі вони не потрапляють до фільтрату, а всмоктуються назад у кров.

Пояснення II правильне: збільшення масової частки сечовини у вторинній сечі зумовлено концентруванням розчину внаслідок зменшення об'єму розчинника. Під час первинної фільтрації утворюється значний об'єм рідини, у якій вміст сечовини відносно низький. На етапі канальцевої реабсорбції організм вибірково повертає в кровотік приблизно 99 % води й корисної речовини, тоді як сечовина як кінцевий продукт метаболізму залишається в просвіті канальців. Оскільки підсумковий об'єм рідини зменшується в десятки разів, а маса сечовини залишається практично незмінною, її відсоткова концентрація у вторинній сечі пропорційно зростає.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична система людини.

Розгляньмо, які судини забезпечують кровопостачання й живлення серцевого мʼяза (міокарда).

Коронарні (вінцеві) артерії – це судини, які відгалужуються безпосередньо від аорти на самому виході із серця й обплітають його у вигляді вінця (корони). Їхнє головне завдання – безперервно забезпечувати клітини міокарда киснем і поживними речовинами.

Якщо в цих артеріях розвивається атеросклероз (утворюються бляшки, що звужують їхній просвіт), серцевий м'яз потерпає від нестачі кисню (гіпоксії). Цей стан називають ішемічною хворобою серця (ІХС), а його крайнім і найнебезпечнішим виявом є інфаркт міокарда.

Інші варіанти неправильні. Адже

• грудна артерія постачає кров'ю стінки грудної клітки, її м'язи та органи грудної порожнини (крім серця);
• підключична артерія несе кров до верхніх кінцівок, шиї та частково до головного мозку;
• сонна артерія забезпечує киснем головний мозок, а також інші органи голови та шиї. Ураження сонної артерії може призвести до інсульту, а не до ішемічної хвороби серця.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Лікувальна сироватка крові (на відміну від вакцини) містить готові імуноглобуліни – це специфічні білки-антитіла; їх виробляють організми людей або тварин, які вже перехворіли на цю інфекцію. Ці антитіла здатні відразу зв'язуватися з вірусом SARS-CoV-19 і нейтралізувати його, допомагаючи хворому боротися з інфекцією.

Інші варіанти неправильні, адже

• альбумін – основний білок плазми крові, який відповідає за підтримання осмотичного тиску та транспортування речовин, але він не виконує функції специфічного імунного захисту;
• лізоцим – це антибактеріальний фермент (руйнує муреїн), який міститься у слині чи сльозах і безсилий проти вірусів;
• інтерферони – противірусні білки, які клітини організму виділяють у відповідь на проникнення вірусу, проте вони є складником клітинного захисту, а не основою лікувальних сироваток (хоча можуть бути використані як окремі препарати).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Мімікрія – це здатність організмів наслідувати задля виживання зовнішній вигляд, забарвлення або інші ознаки інших організмів чи неживих предметів.

Розрізняють Бейтсівську мімікрію і Мюллерівську мімікрію, а також звичайний тип маскування.

Бейтсівська мімікрія – беззахисний і неїстівний для хижаків вид копіює зовнішність небезпечної чи отруйної істоти. Приклад – нешкідливі мухи-дзюрчалки колірною гамою нагадують ос або бджіл.

Мюллерівська мімікрія – кілька різних отруйних або неїстівних видів нагадують один одного. Це створює спільний захисний ефект перед хижаками. Приклад – кілька неїстівних видів тропічних метеликів родини геліконід у різних регіонах мають однакові яскраві малюнки на крилах. Подібне забарвлення є в неїстівних жуків-сонечок і клопів (наприклад, червоноклопів). Схоже жовто-чорне смугасте забарвлення мають різні види жалких комах (оси, бджоли, джмелі).

Маскування – злиття з фоном довкілля за допомогою форми або кольору. Приклад – комаха-паличник, схожий на гілочку.

Захисне забарвлення – це природний камуфляж, завдяки якому тварини зливаються з навколишнім середовищем і стають непомітними для ворогів або здобичі. 

Застережливе (попереджувальне) забарвлення (апосематизм) – це яскраве, помітне забарвлення тварин, яким вони попереджають хижаків про свою отруйність, неїстівність або наявність небезпечних захисних пристосувань. Приклад – яскраві кільця коралових аспідів або застережливі візерунки на тілі отруйних змій; отруйні жаби-дереволази (кокарі) забарвлені в дуже яскраві сині, червоні чи жовті кольори.

Квітки деяких рослин, які не мають нектарників й імітують  наявність їх є прикладом мімікрії.

Правильна відповідь – А.