ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система. Дихальна система людини. Травна система людини. Сечовидільна система людини.

Треба розпізнати запропоновані органи й визначити їхні функції.

Зображення 1: серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин й органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення.

Зображення 2: нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води; підтримують сталий водно-сольовий баланс організму.

Зображення 3: шлунок забезпечує механічне й хімічне оброблення їжі; ключова функція полягає в розщепленні білків під дією шлункового соку (ферменту пепсину й хлоридної кислоти) і перетворенні їжі на напіврідку масу – хімус.

Зображення 4: легені здійснюють функцію газообміну між організмом і довкіллям: насичують кров киснем і виводять вуглекислий газ через розгалужену систему альвеол.

Відповідь: 1-Д, 2-Б, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.

Спочатку визначмо генотипи батьків. 

Позначмо: X^D – нормальний зір (домінантний алель), X^d – дальтонізм (рецесивний алель).

Мати має нормальний зір, отже, у неї є принаймні одна домінантна хромосома X^D. Проте її батько хворів на дальтонізм (X^dY) і міг передати своїй доньці лише хромосому X^d. Отже, мати гетерозиготна – X^DX^d

Батько має нормальний колірний зір. Його генотип – X^DY.

Визначмо ймовірність народження дитини:

P: X^D X^d ✕ X^DY

G: X^D, X^d та X^D, Y

F1: X^DX^D – здорова дівчинка (25 %)

X^DX^d – здорова дівчинка (25 %)

X^DY – здоровий хлопчик (25 %)

X^dY – хлопчик із дальтонізмом (25 %)

Загальна ймовірність народження дитини з дальтонізмом (серед усіх можливих дітей) становить 25 % (це хлопчик X^dY).

Визначмо тип успадкування дальтонізму.

В умові задачі зазначено, що рецесивний алель локалізований в X-хромосомі. Це означає, що ознака є зчепленою з X-хромосомою. 

Відповідь: 1, 2, 2.

Тема: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Ссавці, їхня різноманітність.

Бурий ведмідь належить до типу Хордові, клас Ссавці. Виступає в ролі консумента (ланка харчового ланцюга, організми харчуються іншими організмами), може харчуватися і рослинною, і тваринною їжею (усеїдний). За екологічною валентністю належить до еврибіонтів – організмів (тварин, рослин або мікроорганізмів), які має високу пристосованість і можуть нормально існувати й розмножуватися за значних змін умов навколишнього середовища.

Інші варіанти неправильні, адже

• продуценти – організми, які утворюють органічні речовини із неорганічних (рослини, певні бактерії). Редуценти – організми, які розкладають рештки відмерлих організмів і використовують ці органічні речовини для живлення

• стенобіонти – організми (рослини або тварини), які здатні виживати й нормально розвиватися лише в умовах вузького діапазону екологічних чинників (температури, вологості, тиску, солоності або наявності специфічної їжі) – екологічно непластичні види.

Відповідь: 3, 2, 1.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Мімікрія – це здатність організмів наслідувати задля виживання зовнішній вигляд, забарвлення або інші ознаки інших організмів чи неживих предметів.

Розрізняють Бейтсівську мімікрію і Мюллерівську мімікрію, а також звичайний тип маскування.

Бейтсівська мімікрія – беззахисний і неїстівний для хижаків вид копіює зовнішність небезпечної чи отруйної істоти. Приклад – нешкідливі мухи-дзюрчалки колірною гамою нагадують ос або бджіл.

Мюллерівська мімікрія – кілька різних отруйних або неїстівних видів нагадують один одного. Це створює спільний захисний ефект перед хижаками. Приклад – кілька неїстівних видів тропічних метеликів родини геліконід у різних регіонах мають однакові яскраві малюнки на крилах. Схоже забарвлення в неїстівних жуків-сонечок і клопів (наприклад, червоноклопів). Майже однакове жовто-чорне смугасте забарвлення мають різні види жалких комах (оси, бджоли, джмелі).

Маскування – злиття з фоном довкілля за допомогою форми або кольору. Приклад – комаха-паличник, схожий на гілочку.

Захисне забарвлення – це природний камуфляж, завдяки якому тварини зливаються з навколишнім середовищем і стають непомітними для ворогів або здобичі. 

Застережливе (попереджувальне) забарвлення (апосематизм) – це яскраве, помітне забарвлення тварин, яким вони попереджають хижаків про свою отруйність, неїстівність або небезпечні захисні пристосування. Приклад – яскраві кільця коралових аспідів або застережливі візерунки на тілі отруйних змій; отруйні жаби-дереволази (кокарі) забарвлені в дуже яскраві сині, червоні чи жовті кольори.

Отже, квітки деяких рослин, які не мають нектарників й імітують їх наявність є прикладом мімікрії.

Відповідь: А. 

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Фундаментальні властивості живого. Рівні організації життя біологічних систем і їхні характерні риси.

Описаний у завданні процес швидкої рефлекторної відповіді у вигляді відсмикування руки від джерела тепла ілюструє загальну властивість живого – подразливість (або збудливість). Це здатність організмів реагувати на зміни чинників навколишнього середовища або внутрішнього стану. Ця властивість забезпечує пристосування організмів до мінливих умов довкілля на рівні окремих клітин, тканин чи цілісного організму за допомогою нервової регуляції.

Інші варіанти відповіді неправильні.

• метаболізм (обмін речовин) – сукупність усіх хімічних й енергетичних перетворень, що забезпечують життєдіяльність організму
• адаптація – процес пристосування будови, функцій і поведінки організмів до умов середовища, що змінюються, який формується впродовж еволюції
• гомеостаз – здатність біологічної системи підтримувати відносну сталість показників свого внутрішнього середовища

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Молекула АТФ складається із залишку азотистої основи аденіну, залишку моносахариду рибози й трьох залишків фосфатної кислоти. Між залишками фосфатної кислоти розташовані особливі високоенергетичні (макроергічні) зв'язки (два в молекулі). Під час ферментативного розщеплення АТФ унаслідок руйнування високоенергетичних зв'язків вивільняється багато енергії, яку організм використовує для забезпечення всіх життєвих процесів у клітині.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А залишки аденіну й рибози сполучені звичайним ковалентним N-глікозидним зв'язком

В залишок рибози з першим фосфатним залишком сполучений естерним зв'язком, який не є макроергічним

Г залишок аденіну безпосередньо не сполучений із фосфатним залишком, оскільки між ними розташований залишок рибози

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини.

На колажі зображено центріолі (складники клітинного центру), побудовані з мікротрубочок. Кожна центріоль складається з дев’яти триплетів мікротрубочок, розташованих по колу. Основна структурна одиниця мікротрубочок цитоскелета й центріолей – фібрилярний білок тубулін.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А фіброїн – білок шовку й павутини, який утворює волокна екзоскелета чи коконів комах і павукоподібних

Б міозин – основний скоротливий білок м'язової тканини, що утворює товсті міофіламенти

Г актин –  скоротливий білок, складник тонких міофіламентів м'язових клітин і мікрофіламентів цитоскелета

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження й реалізація спадкової інформації.

Під час транскрипції іРНК синтезується на матричному ланцюзі ДНК за принципом комплементарності:

А → У; Т → А; Ц → Г; Г → Ц.

Тому кількість аденілових нуклеотидів в іРНК дорівнює кількості тимідилових нуклеотидів у матричному ланцюзі ДНК. Отже, для розв’язання задачі треба визначити кількість тимідилових нуклеотидів.

За умовою в матричному ланцюзі ДНК міститься по 135 гуанілових і цитидилових нуклеотидів. Разом вони становлять 30 % усіх нуклеотидів:

Г + Ц = 135 + 135 = 270.

Якщо 270 нуклеотидів становлять 30 %, то загальна кількість нуклеотидів у цьому ланцюзі: 270 : 0,3 = 900.

Тоді сумарна кількість аденілових і тимідилових нуклеотидів: А + Т = 900 − 270 = 630.

За умовою тимідилових нуклеотидів удвічі більше, ніж аденілових (Т = 2А):

А + 2А = 630;
3А = 630;
А = 210.

Отже: Т = 2 \(\cdot\) 210 = 420.

Оскільки під час транскрипції Т матричного ланцюга ДНК → А іРНК, кількість аденілових нуклеотидів у молекулі іРНК становить 420.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структурно-функціональна організація еукаріотичної клітини.

У фрагменті тексту описано мітохондрію – двомембранну органелу, внутрішня мембрана якої утворює складки (кристи). Під час апоптозу з мітохондрій у цитозоль вивільняється білок цитохром с. Учень помилково стверджував, що йдеться про лізосому. Натомість учениця мала рацію, зазначивши, що цитохром с (як і будь-який білок) синтезується за участі рибосом.

Отже, правильне твердження висловила лише учениця.

Правильна відповідь – Б.