ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Плоскостопість – це ортопедична деформація, за якої природні поздовжнє й поперечне склепіння стопи опускаються або повністю зникають. Унаслідок цього стопа втрачає амортизаційні властивості, що призводить до швидкої втоми ніг, болю, порушення постави й надмірного навантаження на суглоби й хребет.

Основні причини плоскостопості:

• спадковість (вроджена слабкість зв'язкового апарату стопи);
• слабкість м'язів і звʼязок стопи й гомілки через гіподинамію (брак фізичних навантажень);
• тривалі навантаження на ноги (довге стояння, взуття на високих підборах, неякісне взуття, взуття, яке не відповідає фактичному розміру ноги, вагітність тощо);
• анатомічні й фізіологічні проблеми, травмування (зайва вага, рахіт, поліомієліт).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Розгляньмо функції відділів мозку.

А проміжний – регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну й неспання. Через нього проходять до кори півкуль усі сенсорні сигнали (крім нюху). Керує ендокринною системою (через гіпофіз)

Б середній – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла); також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози

В довгастий – бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботи серця, судинного тонусу). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання)

Г мозочок – відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги й контроль за тонусом м'язів

Кашель – це захисний рефлекс, який виникає у відповідь на подразнення рецепторів дихальних шляхів. Центри життєво важливих рефлексів (дихання, серцебиття, ковтання, кашель, чхання) розташовані в довгастому мозку.

Відповідь: В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

Проаналізуймо таблицю й пояснення до неї.

Пояснення I правильне: у таблиці чітко показано, що в первинній і вторинній сечі білків немає, бо в нормі вони не потрапляють до фільтрату, а всмоктуються назад у кров.

Пояснення II правильне: збільшення масової частки сечовини у вторинній сечі зумовлено концентруванням розчину внаслідок зменшення об'єму розчинника. Під час первинної фільтрації утворюється значний об'єм рідини, у якій вміст сечовини відносно низький. На етапі канальцевої реабсорбції організм вибірково повертає в кровотік приблизно 99 % води й корисної речовини, натомість сечовина як кінцевий продукт метаболізму залишається в просвіті канальців. Оскільки підсумковий об'єм рідини зменшується в десятки разів, а маса сечовини залишається практично незмінною, її відсоткова концентрація у вторинній сечі пропорційно зростає.

Відповідь: В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.

До складу крові людини входять: плазма крові й формені елементи крові (клітини – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Плазма крові – це рідка частина крові, яка становить понад половину її об'єму (приблизно 55 %) і служить міжклітинним середовищем. На 90–92 % вона складається з води, а решта – це білки, глюкоза, мінеральні солі, гормони, ферменти й вітаміни.

Еритроцити – червоні безʼядерні клітини крові, які мають форму двоввігнутого диска, усередині якого міститься молекула гемоглобіну. Вони переносять кисень від легень до всіх органів і забирають вуглекислий газ. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються в селезінці, а також у печінці й червоному кістковому мозку.

Лейкоцити – білі кров'яні клітини, які мають ядро, здатні змінювати форму клітини й захищають організм від інфекцій, вірусів і шкідливих речовин – є головною частиною імунної системи. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються переважно в селезінці, а також у місцях запалення (вогнищах інфекції або пошкодження тканин).

Тромбоцити – маленькі безʼядерні кровʼяні пластинки, які забезпечують згортання (зсідання) крові й відновлення пошкоджених тканин організму. Утворюються в червоному кістковому мозку як уламки великих клітин – мегакаріоцитів, руйнуються переважно в селезінці й частково в печінці.

Імуноглобуліни – це спеціальні білкові сполуки (антитіла), їх виробляють В-лімфоцити й плазматичні клітини імунної системи у відповідь на потрапляння чужорідних агентів.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Орган , у якому відбувається розщеплення білків, – шлунок (А). Це головний порожнистий м'язовий орган травної системи, розташований у верхній частині черевної порожнини під діафрагмою.

Розгляньмо інші складники травної системи, які позначено на рисунку.

Б печінка – найбільша залоза, розташована під діафрагмою у правому підребер'ї. Фільтрує кров, виробляє жовч, яка сприяє розщепленню жирів

В підшлункова залоза – залоза травної та ендокринної систем; розташована в черевній порожнині позаду шлунка. Її головна функція – вироблення травних ферментів (для розщеплення їжі) і гормонів, передусім інсуліну (для регуляції рівня цукру в крові)

Г жовчний міхур – невеликий порожнистий орган, що розташований у правому підребер’ї, просто під печінкою. Виконує роль резервуара для накопичення, зберігання та згущення жовчі, яку безперервно виробляє печінка

Відповідь: А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму. Кров. Розмноження й індивідуальний розвиток організмів.

Основним центральним органом кровотворення (гемопоезу) й імуногенезу протягом усього постембріонального життя людини є червоний кістковий мозок. У ньому містяться стовбурові клітини, з яких утворюються всі формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити й тромбоцити). Загальна маса кісткового мозку в дорослої людини становить близько 2,5–3 кг (приблизно 4–5 % від маси тіла), з яких приблизно половину становить активний червоний кістковий мозок.

Інші варіанти відповіді неправильні.

Головний мозок (А) та спинний мозок (Б) належать до центральної нервової системи й не виконують функції кровотворення. Жовтий кістковий мозок (В) складається переважно із жирової тканини, заповнює порожнини трубчастих кісток у дорослих і за звичайних умов не виконує кровотворної функції.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Ссавці, їхня різноманітність. Екологічні чинники. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

На світлині зображено коалу – типового стенофага й стенобіонта (вузькоспеціалізований вид). Вона харчується лише листям певних видів евкаліпта й пристосована до певних умов середовища.

Здатність організму пристосовуватися до змін умов довкілля називають екологічною пластичністю. Коала дуже залежить від обмеженого раціону й певного ареалу, тобто цей вид є екологічно непластичним.

Через низьку пластичність коала має вузький адаптаційний потенціал, що робить її вразливою до будь-яких змін навколишнього середовища (наприклад, вирубки евкаліптових лісів чи лісових пожеж).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи, ліпіди. Білки. Біорізноманіття. Гриби.

Для розвʼязання завдання треба знати якісні реакції на органічні речовини.

1 – В (пшеничне борошно): спиртовий розчин йоду є реактивом на складник борошна крохмаль: з'являється характерне темно-синє забарвлення

2 – Б (сухий яєчний білок): оброблення 70-процентовим етиловим спиртом спричиняє денатурацію і коагуляцію (злипання, зсідання) білків

3 – А (цукрова пудра): унаслідок нагрівання цукру (сахарози) він плавиться й карамелізується – утворюється темний в'язкий розплав

4 – Г (сухі дріжджі): дріжджі – мікроскопічні гриби, які в теплому цукровому розчині активізують процес спиртового бродіння з виділенням вуглекислого газу

Відповідь: 1-В, 2-Б, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин. Різноманітність, розмноження покритонасінних рослин.

Визначмо, яким рослинами притаманні плоди (1–4):

1 ягода – це соковитий, нерозкривний багатонасінний плід із тонкою шкіркою ззовні та м'якоттю всередині. Приклади: томат, аґрус, смородина, виноград, банан

2 кістянка – це простий соковитий або сухий плід з однією насіниною, всередині якого міститься тверда дерев'яниста кісточка. Приклади: вишня, черешня, слива, абрикос, персик

3 зернівка – це сухий нерозкривний однонасінний плід, у якого шкірястий оплодень щільно зростається з насіннєвою шкіркою єдиної насінини. Приклади: пшениця, кукурудза, жито, ячмінь, овес, рис, просто

4 сімʼянка – це сухий однонасінний плід із жорстким шкірястим навколоплідником, який не розкривається і не зростається з насіниною. Приклади: соняшник, кульбаба, гречка, айстра

Отже:

• олія соняшникова – соняшник – сімʼянка
• борошно житнє – жито – зернівка
• вишневе варення – вишня – кістянка
• паста томатна – томат – ягода

Зайвий варіант – повидло яблучне, яке виготовляють із яблук (плід – яблуко).

Відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.