ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Процес вирізання неінформативних ділянок РНК (інтронів) і зшивання інформативних ділянок (екзонів) називають сплайсингом. Він є невіддільною частиною процесингу (дозрівання) матричної РНК (мРНК).

Щоб визначити організм, якому не властивий сплайсинг, треба пригадати ключову відмінність в експресії генів між прокаріотами й еукаріотами:

Еукаріоти (амеба протей, пеніцил, хламідомонада): їхні гени мають мозаїчну структуру, тобто складаються з екзонів й інтронів. Тому після транскрипції утворюється незріла про-мРНК, яка обов'язково підлягає сплайсингу.

Прокаріоти (кишкова паличка): їхні гени переважно не містять інтронів (за дуже рідкісними винятками в деяких специфічних РНК, що не стосуються класичного сплайсингу мРНК). Процеси транскрипції та трансляції в них відбуваються одночасно в цитоплазмі.

Отже, правильна відповідь – кишкова паличка.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Малярія – паразитарне захворювання, яке передається людині через укуси інфікованих малярійних комарів (роду Anopheles). Збудником захворювання є одноклітинні паразити роду Plasmodium – малярійний плазмодій. 

Шляхи передання: основний — укус комахи; рідше – через переливання крові або від матері до дитини під час вагітності. Від людини до людини повітряно-крапельним шляхом хвороба не передається.

Хвороба поширена в тропічних і субтропічних регіонах (Африка, Азія, Південна та Північна Америка).

Отже, найефективнішим профілактичним заходом щодо малярії із запропонованих варіантів є – контроль популяцій тварин, в організмі яких мешкає збудник – тобто контроль популяції малярійного комара.

Інші варіанти відповідей неправильні, бо не стосуються шляхів передання або ж життєвого циклу збудника чи переносника захворювання.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Гіменофор – зовнішня або відкрита поверхня плодового тіла гриба (найчастіше на нижньому боці шапинки), яка несе на собі гіменій – шар спороутворювальних клітин – спор. Головна функція гіменофору – розміщення мільйонів спор для розмноження гриба. Завдяки складній об'ємній будові поверхня гіменофору значно збільшується, що дає змогу втримувати величезну кількість спор на мінімальній площі. 

Розрізняють гіменофори двох типів: трубчастий і пластинчастий. За цією ознакою гриби також поділяють на трубчасті й пластинчасті. 

Пластинчастий гіменофор складається з радіальних пластинок, що розходяться від ніжки до країв шапинки. Спори легше підхоплюються навіть слабкими горизонтальними потоками повітря безпосередньо з-під пластинок. Приклади грибів: печериця, бліда поганка, мухомор, лисички, сироїжки.

Трубчастий гіменофор складається із численних щільно розташованих трубочок, що нагадують губку. Вихід спор назовні вповільнений. Потрібен висхідний потік повітря під шапкою, щоб підхопити їх на вильоті з трубок. Приклади грибів: білий гриб, підосичник, маслюк, чортів гриб (боровик чортів).

Розгляньте зображення й ознайомтеся з будовою гіменофору.

Отже, правильні твердження І і ІІ.

Твердження ІІІ неправильне, бо спори з трубчастого гіменофору поширюються повільніше, ніж із пластинчастого.

Відповідь: А. 

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин. 

З графіка видно, що інтенсивність транспірації в листках карагани деревоподібної зростала від червня, а найвищу транспірацію зафіксували в середині липня (приблизно 22–23 мг), після чого інтенсивність знижувалася протягом серпня й вересня та досягла найменшого значення в середині вересня (приблизно 12–13 мг).

Твердження I правильне, бо у вересні інтенсивність транспірації досягнула найнижчих значень.

Твердження II неправильне, бо найвища інтенсивність транспірації була в липні.

Отже, правильне лише І твердження.

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Хордові. Риби.

Визначмо особливості будови й пристосувань кісткових і хрящових риб.

Хрящові риби (акули, скати):

• скелет повністю хрящовий;
• зябрових кришок не мають (зяброві щілини відкриваються назовні окремими отворами); щоб дихати, риби мусять постійно рухатися або активувати бризкальця;
• плавального міхура не мають. Гідростатичну роль частково виконує велика печінка, багата на жир;
• луска плакоїдна (зубоподібна, укрита емаллю);
• запліднення внутрішнє, часті явища живородіння або відкладання яєць у захисній капсулі;
• пристосування до середовища: веретеноподібна або сплющена форма тіла для високої гідродинаміки; розвинені органи чуття, зокрема електрорецептори для пошуку здобичі.

Кісткові риби (окунь, короп, щука тощо):

• скелет кістковий або частково хрящовий із кістковими накладками;
• зяброві кришки закривають зяброві щілини й активують потік води через зябра навіть у стані спокою;
• плавальний міхур у більшості видів забезпечує плавучість і зміну глибини без витрат м'язової енергії;
• луска циклоїдна або ктеноїдна (кісткові пластинки, вкриті слизом для зменшення тертя);
• запліднення здебільшого зовнішнє (відкладання ікри у воду);
• пристосування до середовища: Різноманітна форма тіла під конкретні екологічні ніші; слиз на шкірі із бактерицидними властивостями; ефективна бічна лінія для орієнтації у каламутній воді чи темряві.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

Вам потрібно уважно прочитати текст, виділити ключові особливості організму й визначити, до якої систематичної групи він належить.

У першому реченні тексту зазначено, що плавунець звичайний – це «водяний жук». Жуки (або Твердокрилі) – це ряд, який належить до класу Комахи. На це також чітко вказує наявність надкрил (видозміненої передньої пари крил), трьох пар кінцівок (у тексті описано задні ноги як веслоподібні плавці) і дихання атмосферним повітрям за допомогою трахейної системи (жук періодично підіймається на поверхню, щоб вдихнути).

Отже, плавунець звичайний – це водяний жук, він належить до класу Комахи.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

У бінарній номенклатурі й класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм, а друге – на вид.

Визначмо класифікаційні одиниці для плавунця звичайного: рід – Плавунець, вид – звичайний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі, їхня різноманітність.

Орган дихання комах – трахеї. 

Інші варіанти відповіді неправильні.

А зяброве дихання притаманне водним організмам – рибам, молюскам, личинкам земноводних, ракоподібним, голкошкірим

Б легеневі мішки властиві павукоподібним

В легеневе дихання притаманне наземним молюскам, земноводним, рептиліям, птахам, ссавцям

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У наведеному фрагменті Ч. Дарвін говорить про зміну видів у часі, природний добір, викопні рештки й перехідні форми, які палеонтологія відкриває для підтвердження «послідовного походження всіх організмів». Усе це становить основні положення й докази еволюційного вчення (еволюційної теорії).

Еволюційне вчення (теорія) – наукова концепція, що пояснює механізми зміни форм організмів, їхніх спільнот і причини виникнення біорізноманіття на Землі в процесі еволюції.

Еволюція – природний процес поступової зміни організмів, їхніх ознак і популяцій протягом багатьох поколінь.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А біогенетичний закон стверджує, що індивідуальний розвиток організму (онтогенез) є коротким повторенням історичного розвитку виду (філогенезу). Його сформулювали Ернст Геккель і Фріц Мюллер у 1860-х роках

Б теорія панспермії – наукова гіпотеза, згідно з якою життя могло бути занесене на Землю з космосу. Організми або їхні «будівельні блоки» могли потрапити на планету з метеоритами, кометами чи космічним пилом

В хромосомна теорія – наукова теорія, що стверджує: матеріальними носіями спадковості є хромосоми, а гени розташовані в них лінійно. Її сформулювали Томас Морган і його співробітники в 1911–1926 рр.

Відповідь: Г.