ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Розгляньмо зображення організмів і зіставмо їх із характеристиками.

1. Перлівниця – представник класу двостулкових молюсків. Для них характерна наявність черепашки з двох стулок, дихання за допомогою зябер і незамкнена кровоносна система – характеристика Б.
2. Рапан – хижий морський черевоногий молюск, який є інвазивним видом у багатьох морських екосистемах. Оскільки рапан – морський мешканець, він дихає за допомогою зябер (на відміну від сухопутних легеневих черевоногих), а його кровоносна система залишається незамкненою.
3. Восьминіг – представник головоногих молюсків. Вони мають редуковану внутрішню черепашку (або позбавлені її), дихають за допомогою зябер; на відміну від інших молюсків, їхня кровоносна система замкнена – характеристика А.
4. Виноградний слимак – представник черевоногих молюсків. Вони мають спіральну черепашку і м'язисту ногу, дихають за допомогою легеневої порожнини (легенею), а кровоносна система в них незамкнена – характеристика В.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Аналізуючи схему, виділимо типи імунітету: природний імунітет формується без цілеспрямованого медичного втручання (буває вродженим або набутим після перенесеного захворювання), тоді як штучний створюють за допомогою медичних засобів (вакцин або сироваток). За способом набуття імунітет поділяють на активний (організм самостійно виробляє антитіла) і пасивний (готові антитіла надходять ззовні).

Доберімо приклади до кожного пункту схеми.

1. Природний активний імунітет (1) виникає внаслідок перенесеної хвороби, коли організм самостійно бореться з інфекцією і виробляє стійкий захист (приклад: після перенесеної вітряної віспи) – варіант Г.
2. Природний пасивний імунітет (2) забезпечено надходженням готових антитіл від іншого організму (приклад: захист немовляти від інфекцій завдяки антитілам грудного молока) – варіант Б.
3. Штучний активний імунітет (3) формується внаслідок введення вакцини, яка містить ослаблені або вбиті мікроорганізми чи їхні антигени, змушуючи імунну систему самостійно реагувати (приклад: введення вакцини проти грипу на тлі епідемічного спалаху) – варіант В.
4. Штучний пасивний імунітет (4) виникає внаслідок введення лікувальних сироваток, що містять готові антитіла проти певних токсинів чи збудників (приклад: введення лікувальної сироватки проти правця після травми) – варіант А.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

На поштовому блоці марок зображено Кримський природний заповідник. На території Кримського природного заповідника під охороною перебувають унікальні природні комплекси: гірські ліси, гірські лугові степи тощо.

А гриф чорний (Aegypius monachus) – великий птах-редуцент (некрофаг), який живиться рештками загиблих хребетних тварин

Б ендемічна рослина смолка яйлинська (Silene jailensis N. Rubtstr.) належить до автотрофних організмів (продуцентів), екологічна роль яких полягає в синтезі органічних речовин із неорганічних за допомогою енергії сонячного світла

В олень благородний (Cervus elaphus) – типовий представник ссавців Кримського заповідника, консумент першого порядку (рослиноїдна тварина), що живиться трав'янистим рослинним покровом, листям і пагонами

Правильна відповідь: 3, 1, 1.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.

Розв'язуючи завдання, треба визначити ймовірність народження дитини із IV (AB) групою крові в сім'ї, де чоловік має I (0) групу крові, а дружина – IV (AB) групу крові.

Згідно із системою АВО, групи крові визначає ген, який має три алелі: I^A, I^B та І⁰. Чоловік із I (0) групою крові має генотип І⁰І⁰ і здатний утворювати лише один тип гамет з алелем І⁰. Дружина із IV (AB) групою крові має генотип І^AІ^B і утворює два типи гамет – з алелем І^A й з алелем І^B.

Під час схрещування (І⁰І⁰ з І^AІ^A) у нащадків можуть утворюватися такі генотипи:

• І^AІ⁰ – особини з II (A) групою крові (з імовірністю 50 %);
• І^BІ⁰ – особини з III (B) групою крові (з імовірністю 50 %).

Як бачимо, народження дитини з IV (AB) групою крові (генотип І^AІ^B) за такого поєднання батьківських генотипів біологічно неможливе, оскільки для цього один із батьків обов'язково повинен передати алель І^A, а другий – алель І^B. Чоловік із першою групою крові не має цих алелів у своєму генотипі.

Отже, імовірність народження дитини із IV (AB) групою крові в цій родині дорівнює 0 %.

У людей із IV (AB) групою крові в мембранах еритроцитів водночас містяться антигени А та В. Цей приклад ілюструє кодомінування – тип взаємодії алельних генів, за якого обидва алелі повністю проявляються в гетерозиготному організмі, утворюючи нову ознаку (наявність обох аглютиногенів на поверхні клітин крові).

Інші варіанти відповіді неправильні.

Повне домінування – це форма взаємодії алельних генів, за якої домінантний алель повністю пригнічує прояв рецесивного алеля. Комлементарність є типом взаємодії неалельних генів, коли ознака проявляється лише за одночасної дії двох або більше неалельних генів.

Під час дослідження групи крові Оленки було проведено аналіз, результати якого зображено на рисунку. Розгляньмо реакцію аглютинації в краплях: з анти-А сироваткою (містить антитіла до аглютиногену А) аглютинації немає (крапля залишається рівномірною червоною, без зерен), тоді як з анти-В та анти-D (антитіла до резус-фактора) сироватками спостерігаємо чітко виражену аглютинацію (утворення зерен і пластівців з еритроцитів). Наявність аглютиногену В на мембранах еритроцитів свідчить про другу групу крові, а позитивна реакція з цоліклоном анти-D вказує на резус-фактор (Rh+). Отже, за результатами аналізу угруповання антигенів Оленка має другу резус-позитивну (A Rh+) групу крові.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Вступ. Біологія як наука про живе.

Пригадаймо послідовність і характеристики рівнів організації живої матерії:

1) молекулярний – представлений неорганічними сполуками та біомолекулами (білками, ліпідами, вуглеводами, нуклеїновими кислотами);

2) клітинний – охоплює будову й функціонування клітин як окремих систем;

3) організмовий – представлений цілісними особинами, здатними до самостійного існування та взаємодії з довкіллям;

4) популяційно-видовий – сукупність особин одного виду, що тривалий час проживають на спільній території та вільно схрещуються;

5) екосистемний (біогеоценотичний) – взаємодія популяцій різних видів між собою та із чинниками неживої природи;

6) біосферний – найвищий рівень, що об’єднує всі екосистеми планети в єдину цілісну систему.

У цьому завданні йдеться не про одну окрему тварину (організмовий рівень), а про групу особин одного виду (оленів), які спільно взаємодіють, рухаються територією та шукають їжу.

Сукупність особин одного виду, які тривалий час живуть на певній території та частково чи повністю ізольовані від інших таких самих груп, утворює популяцію. Оскільки міграція стада оленів відображає взаємодію всередині такої групи та її зв'язок із середовищем, цей приклад є ілюстрацією популяційно-видового рівня організації живої природи.

Відповідь: В.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Нуклеїнові кислоти. АТФ.

Нуклеїнові кислоти – полімерні органічні сполуки, мономерами яких є нуклеотиди, що поєднані водневим звʼязком. Забезпечують збереження й передання спадкової інформації в клітинах.

Мономерами нуклеїнових кислот є нуклеотиди (а не амінокислоти, які є мономерами білків). Твердження 1 – хибне.

Здійснюють матричну реплікацію: ДНК здатна до реплікації (подвоєння) за матричним принципом. Твердження 2 – правильне.

Нуклеїнові кислоти (ДНК та РНК) добре розчиняються у воді (утворюють колоїдні розчини, оскільки є поліаніонами). Твердження 3 – хибне.

Забезпечують клітини швидкою енергією: головним джерелом енергії для клітин є вуглеводи й ліпіди, а не нуклеїнові кислоти. Твердження 4 – хибне.

Здатні до самоподвоєння молекул: реплікація – це процес самоподвоєння молекул ДНК. Твердження 5 – правильне.

Залишки комплементарних азотистих основ у молекулі сполучені водневими зв'язками: у молекулі ДНК залишки комплементарних азотистих основ сусідніх ланцюгів (аденіну й тиміну, гуаніну й цитозину) з'єднані між собою водневими зв'язками. Тобто дволанцюгову структуру молекули стабілізують водневі зв'язки. Твердження 6 – правильне.

Отже, правильними є твердження 2, 5, 6.

Відповідь: В.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Елементний склад клітини. Неорганічні сполуки. Органічні сполуки. Вуглеводи. 

На рисунку зображено фрагмент плазматичної мембрани: її біліпідний шар та інтегральний білок, що пронизує мембрану й забезпечує транспортування речовин. Такі білки називають транспортними; вони містять білковий канал, через який речовини переміщуються з позаклітинного середовища всередину клітини.

Визначмо речовину, яку транспортує білок. З рисунка видно, що молекула має чітку шестикутну карбонову основу, що вказує на її органічну природу. Серед запропонованих варіантів лише глюкоза (C₆H₁₂O₆) є органічною сполукою з відповідною структурою.

Вода, кисень і вуглекислий газ належать до неорганічних речовин. Для надходження їх у клітину транспортні білки не потрібні: ці молекули проходять крізь біліпідний шар унаслідок звичайної дифузії.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини. 

Спочатку визначмо, які органели еукаріотичної клітини зображено на електронограмі.

Зображення 1 – апарат (комплекс) Гольджі. На це вказують характерні ознаки:

• диктіосоми – система плоских одномембранних цистерн, що нагадують стос мішечків;
• транспортні везикули – пухирці, що відокремлюються від диктіосом для сортування й виведення речовин;
• одномембранна будова – органела побудована з однієї мембрани, що відрізняє її від двомембранних хлоропластів чи мітохондрій.

Визначмо основні функції, які притаманні комплексу Гольджі:

• дозрівання, розподіл, модифікація та транспорт синтезованих речовин у клітині – б;
• утворення лізосом – органел, які забезпечують внутрішньоклітинне травлення;
• утворення транспортних міхурців (везикул), які забезпечують виведення й поглинання речовин у клітині – г.

Зображення 2 – мітохондрія. На це вказують характерні ознаки:

• двомембранна структура – чітко видно систему внутрішньої мембрани, яка утворює характерні вигини – кристи;
• рибосоми (точкові ущільнення на електронограмі) містяться лише в матриксі мітохондрій (внутрішньому рідкому середовищі), часто поблизу крист або внутрішньої мембрани.

Визначмо основні функції, які притаманні мітохондрії:

• синтез макроергічної сполуки – АТФ – яка забезпечує енергією клітину – а;
• внутрішньоклітинне дихання – окиснення органічних речовин у матриксі та на внутрішній мембрані (кристах) – в;
• участь у програмованій загибелі клітин, що важливо для оновлення організму.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

Транскрипція – це процес синтезу молекули РНК на матриці ДНК. Головним ферментом, який забезпечує цей процес, є РНК-полімераза. Вона розпізнає спеціальну ділянку ДНК (промотор), приєднується до неї та будує ланцюг РНК за принципом комплементарності.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• реплікація – це подвоєння ДНК (головний фермент – ДНК-полімераза);
• трансляція – це біосинтез білка на матриці іРНК, що відбувається за участю рибосом;
• сплайсинг – це процес вирізання після транскрипції неінформативних ділянок (інтронів) із первинної РНК.

Відповідь: Б.