ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

У клітини людини після завершення реплікації ДНК кількість молекул ДНК (хроматид) у ядрі подвоюється, тоді як кількість хромосом залишається незмінною, оскільки сестринські хроматиди поки що з'єднані між собою центромерами.

Оскільки диплоїдний набір соматичної клітини людини в нормі становить 46 хромосом, то під час інтерфази (після синтетичного періоду, коли завершилася реплікація) кожна хромосома складається вже з двох сестринських хроматид. Відповідно, у клітині містяться 46 хромосом і 92 хроматиди.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.

Під час фотосинтезу рослина поглинає вуглекислий газ із міченим атомом Карбону. У світлонезалежних реакціях (темновій фазі) циклу Кальвіна цей вуглекислий газ залучається до низки ферментативних перетворень, унаслідок яких синтезуються органічні речовини. Первинним і кінцевим продуктом цих реакцій є глюкоза.

Отже, мічений атом Карбону виявляли у складі молекули глюкози.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів.

Умовою зазначено, що муковісцидоз є аутосомно-рецесивним захворюванням (залоз зовнішньої секреції, що супроводжується ураженням легень, бронхів і шлунково-кишкового тракту).

Твердження I є хибним, оскільки муковісцидоз зумовлений мутацією в аутосомі, а не в статевій хромосомі (X або Y).

Твердження II також є хибним, адже муковісцидоз успадковують за аутосомно-рецесивним типом (хворі діти, наприклад, у поколінні III або IV, можуть народжуватися в здорових батьків, які є гетерозиготними носіями рецесивного алеля).

Отже, серед наведених тверджень немає правильних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності мінливості організмів.

Мутагенні чинники за своєю природою поділяють на фізичні, хімічні й біологічні. Фізичними мутагенами є різні види йонізувального й нейонізувального випромінювання, здатні пошкоджувати структуру ДНК й спричиняти мутації. До них належать, зокрема, рентгенівське, гамма- й ультрафіолетове випромінювання. Отже, гамма-випромінювання належить саме до фізичних мутагенів.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А колхіцин – хімічна речовина, яку використовують як хімічний мутаген для подвоєння кількості хромосом (поліплоїдії)

Б нітритна кислота – хімічний мутаген, що викликає хімічні зміни в азотистих основах нуклеотидів

Г вірус гепатиту В – біологічний мутаген (живий чинник), здатний вклинюватися в геном клітини-хазяїна й спричиняти мутації

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Розгляньмо зображення зон кореня. Цифрою 1 позначено провідну зону, 2 – зону всмоктування (зону кореневих волосків), 3 – зону розтягування, 4 – кореневий чохлик (під ним зона поділу).

Провідна зона (1) забезпечує транспорт води й розчинених мінеральних речовин від кореня до надземних органів рослини. У цій зоні також формуються бічні корені.

Зона всмоктування (2) містить численні кореневі волоски, які збільшують площу контакту кореня з ґрунтом. Її основна функція – поглинання води та розчинених у ній мінеральних речовин.

Зона розтягування (3) утворена клітинами, які активно ростуть і видовжуються. Завдяки цьому корінь збільшується в довжину й просувається в ґрунті.

Зона поділу (4) складається з твірної тканини, клітини якої інтенсивно діляться мітозом, утворюючи нові клітини й забезпечуючи ріст кореня. Верхівка кореня вкрита кореневим чохликом, який захищає зону поділу від механічних пошкоджень під час просування кореня в ґрунті.

Отже, структуру, що забезпечує всмоктування води й розчинених у ній мінеральних речовин, позначено цифрою 2.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення рослин. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

Розгляньмо етапи життєвого циклу папоротей. У життєвому циклі папоротеподібних чітко чергуються покоління – спорофіт і гаметофіт. На рисунках буквами позначено: А – доросла рослина папороті (спорофіт), Б – прикриті сорусами спорангії на нижній поверхні листків, В – заросток (гаметофіт), Г – молодий спорофіт, що розвивається із заростка.

Гаплоїдний (n) набір хромосом мають клітини гаметофіта (заростка). Заросток папороті розвивається зі спори, має серцеподібну форму, зелений колір (здійснює фотосинтез) і несе статеві органи – антеридії та архегонії, у яких утворюються гамети. Усі його клітини містять одинарний (гаплоїдний) набір хромосом, тоді як доросла листостеблова рослина (спорофіт) має диплоїдний (2n) набір.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А спорофіт (доросла листостеблова рослина папороті) має диплоїдний (2n) набір хромосом

Б самі спори гаплоїдні, але стінки спорангіїв та інші тканини утворені диплоїдними клітинами спорофіта

Г унаслідок злиття гамет під час запліднення відновлюється диплоїдний набір (2n)

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення рослин. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

На рисунку зображено плоди каштана. У цієї рослини плід – сухе однонасінне нерозкривне утворення з твердим дерев'янистим оплоднем, який не зростається з насіниною. Назва такого типу плоду – горіх.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А сім'янка – сухий нерозкривний плід, у якого шкірястий оплодень лише прилягає до насінини, але не зростається з нею (як у соняшника)

Б зернівка – сухий нерозкривний плід, у якого тонкий оплодень повністю зростається з насінною шкіркою (як у пшениці чи кукурудзи)

Г кістянка – соковитий плід із м'ясистим оплоднем і дерев'янистим внутрішнім шаром (кісточкою), що захищає насінину (як у вишні чи сливи)

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

У тексті зазначено, що цей грибоподібний організм уражає рослини родини Пасльонові (до яких належать картопля, томати тощо), утворює на листках темні плями з подальшим відмиранням тканин і загниванням пагонів. Поширенню збудника сприяють висока вологість і прохолодна погода.

Ці ознаки характерні для фітофтори (збудника фітофторозу) – грибоподібного організму з ооміцетів, який спричиняє одне з найнебезпечніших захворювань пасльонових культур.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А сажка – це група грибів-паразитів, які уражають переважно злакові культури (кукурудзу, пшеницю тощо), утворюючи чорну масу спор, схожу на сажу

В борошниста роса – захворювання рослин, яке викликають справжні гриби-паразити, що проявляється у вигляді білого чи сіруватого нальоту на поверхні листків

Г ріжки – це гриб-паразит, який уражає зав'язь квіток переважно злакових культур (наприклад, жита), утворюючи отруйні ріжки (склероції)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Малярійний плазмодій – паразитичний одноклітинний еукаріот. У зрілих форм не має спеціальних органел руху; його життєвий цикл пов’язаний зі зміною хазяїв – людини й комара роду Anopheles.

Інфузорія-туфелька – одноклітинний еукаріот, поверхня клітини якого вкрита численними війками. Їхні узгоджені рухи забезпечують активне пересування організму у водному середовищі.

Амеба протей – одноклітинний еукаріот, який пересувається за допомогою псевдоподій (несправжніх ніжок) – тимчасових виростів цитоплазми. Вони також беруть участь у захопленні частинок їжі шляхом фагоцитозу.

Евглена зелена – одноклітинний еукаріот, який пересувається переважно за допомогою джгутика. Поблизу його основи розташоване світлочутливе вічко (стигма), що бере участь у забезпеченні фототаксису – спрямованої рухової реакції на світло. Саме поєднання джгутика та світлочутливого вічка дає змогу евглені орієнтуватися відносно джерела світла.

Отже, за допомогою джгутика та світлочутливого вічка в середовищі пересувається й орієнтується евглена зелена.

Правильна відповідь – Г.