ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Одномембранні органели.

Для виконання завдання потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA. Цей ген кодує фермент гексозамінідазу А, яка міститься в лізосомах. Лізосоми є одномембранними органелами, які не містять власної спадкової інформації й утворюються в комплексі Гольджі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації.

Для виконання завдання потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA. Цей ген кодує фермент гексозамінідазу А. Ферменти забезпечують каталітичну функцію. Отже, гексозамінідаза А виконує в клітині каталітичну функцію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати біологічні процеси, які схематично зображено на рисунках.

Цифрою 1 позначено рисунок, на якому зображено ендоцитоз, 2 – виникнення сучасного виду внаслідок еволюційних змін предкової форми, 3 – кровообіг в організмі, 4 – передавання енергії між складниками трофічного ланцюга. Поміж зображених процесів лише ендоцитоз – процес надходження речовин із зовнішнього середовища всередину клітини у складі мембранних пухирців – відбувається на клітинному  рівні. Отже, рисунок, яким ілюстровано процес, що відбувається на клітинному рівні організації живого, позначено цифрою 1.  

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Значення біологічних знань у житті людини й суспільства.

У завданні запропоновано визначити метод, який застосовано на початковому етапі дослідження причини виникнення гепатиту С. Для цього Гарві Альтер (США) уводив шимпанзе сироватку крові людей, хворих на цей різновид гепатиту, і констатував результат експерименту. Отже, дослідник активно втручався в перебіг процесів і спостерігав за наслідками такого втручання. Тому метод дослідження, який застосовано для отримання наведеного висновку, – експериментальний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Значення біологічних знань у житті людини й суспільства.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків досягнення біологічної науки.

Зниження рівня смертності, зумовленої бактеріальними інфекціями, відбулося внаслідок відкриття антибіотиків. Ці речовини згубно діють на бактерії, зокрема й хвороботворні.

У 1983 році американський біохімік Кері Малліс запропонував метод реплікації фрагмента молекули ДНК, за яким можна швидко синтезувати мільйони копій. Це уможливило виявлення того, чи є такий фрагмент у досліджуваній пробі. У такий спосіб можна діагностувати інфекційні захворювання. Тож виявлення вірусів під час прихованого періоду розвитку захворювання забезпечене використанням методу ПЛР.

Виявлення структури декодувальних ділянок ДНК стало можливим завдяки використанню методу секвенування.

Правильна відповідь: 2, 3, 3.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини. Підшлункова залоза.

Завдання скеровано на перевірку знання органів людського організму та їхніх функцій.

На рисунку зображено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Цей орган бере участь у гуморальній регуляції, оскільки виділяє в кров гормони. Одним із таких гормонів є інсулін, який є регулятивним чинником щодо рівня глюкози в крові. Наслідком дії цього гормону є зниження концентрації глюкози в крові людини.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. Роль бактерій у природі й значення в житті людини. Хвороботворні бактерії та спричинені ними захворювання людини.

Завдання скеровано на перевірку знання бактерій – збудників захворювань людини.

У завданні наведено опис одноклітинних організмів, які не мають  мембранних органел, а їхні представники використовують усі способи живлення. За цим описом можна розпізнати прокаріотичні організми. Клітина цих організмів містить немембранні органели – рибосоми, які забезпечують синтез білків.

Одним із захворювань, що спричинене представником цієї групи організмів, є дифтерія. Це захворювання дихальної системи людини спричиняє бактерія, назва якої – дифтерійна паличка.

Життєдіяльність певних видів організмів цієї групи вможливлює утворення покладів залізної руди.

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні органели. Ендоплазматична сітка.

Завдання скеровано на перевірку знання складників клітини й уміння розпізнавати їх.

В описі йдеться про органелу, на поверхні мікроскопічних канальців якої розташовані рибосоми. Рибосоми є складниками хлоропластів, мітохондрій, але ці органели не містять канальців.

Одномембранною органелою, яка утворена мембранними канальцями й містить рибосоми, є гранулярна ендоплазматична сітка. Електронну мікрофотографію цієї органели позначено цифрою 2.

Правильна відповідь: 1, 2, 2.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

Завдання скеровано на перевірку знань про функції сенсорних систем людини.

Зорова сенсорна система забезпечує сприйняття кольору об’єкта, слухова – визначення тону звуку. За розпізнавання небезпечних запахів відповідає нюхова сенсорна система, а від функціонування сенсорної системи рівноваги залежить координація рухів під час стрибків.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Різноманітність тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання належності видів тварин до певних груп ссавців.

Миша хатня є представником Гризунів, Куниця лісова – Хижих, Вечірниця руда – Рукокрилих, Кінь дикий – Непарнокопитних. У переліку немає виду, який належить до групи Парнокопитних.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови й процесів життєдіяльності. Покриви тіла.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови покривів представників різних груп хордових тварин.

Особливістю ссавців є наявність різноманітних залоз шкіри – потових, молочних, сальних, запашних. Пристосування до різних умов навколишнього середовища зумовлює розвиток певних залоз.

Потові залози утворюються в шкірі більшості наземних ссавців, зокрема в представників виду Кріль дикий.

Натомість у представників виду Кит синій, який пристосований до життя у водному середовищі, шкіра містить лише молочні залози.

Шкіра птахів позбавлена залоз, крім куприкової. Отже, у представників виду Голуб сизий є лише куприкова залоза.

Шкіра амфібій, до яких належить вид Жаба озерна, багата на слизові залози.

Шкіра плазунів, до яких належить вид Ящірка прудка, позбавлена залоз.

Правильна відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи. Видозміни кореня. Генеративні органи покритонасінних рослин. Типи плодів.

Завдання скеровано на перевірку вміння ідентифікувати властиві різним рослинам типи плодів і видозміни вегетативних органів.

В уривку з повісті класика української літератури цифрами позначено назви рослин. Необхідно встановити відповідність між рослиною і типом плода або видозміною вегетативного органа, які людина використовує в їжу.

Цифрою 1 в уривку позначено зображення соняшника. Людина використовує в їжу його плід сім’янку.

У кукурудзи, зображення якої позначено цифрою 2, людина використовує в їжу плід зернівку.

Цифрою 3 позначено зображення груші, у якої людина вживає в їжу соковитий плід яблуко.

У буряків, зображення яких позначено цифрою 4, людина в їжу використовує видозміну кореня – коренеплід.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Тканини рослинного організму.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей складу й будови рослинних організмів.

Потрібно встановити відповідність між складником рослинного організму й тканиною, якою він утворений. Запропоновані складники утворені лише одним різновидом тканин.

Клітини ендосперму насінини забезпечують живлення зародку й належать до запасальної тканини.

Луб’яні волокна забезпечують підтримання органу рослини в певному положенні, а отже належать до різновидів механічної тканини.

Шкірочка листка утворена покривною тканиною, а камбій – твірною.

Поміж наведених складників рослинного організму немає того, що утворений фотосинтезувальною тканиною.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.