ТЕМА: Функції та будова органів дихання

Для виконання завдання необхідно знати будову органів дихання.

Гортань – це частина дихальної трубки, що передує трахеї. Вона утворена дев’ятьма рухливими хрящами. У гортані розташовані дві голосові зв’язки – еластичні, пружні волокна, укриті слизовою оболонкою.

Трахея – орган, стінки якого мають хрящові півкільця. Починається трахея з гортані, переходить у грудну порожнину, де поділяється на два головні бронхи – правий і лівий, що йдуть до відповідних легень.

Легені - парний орган. Вони розміщуються в грудній порожнині по обидва боки від серця й складаються з часток. Кожна легеня зовні вкрита двома листками вологої сполучнотканинної оболонки – плеврою, що утворює герметичний мішок. Ліва легеня має серцеву виїмку, до якої прилягає серце, тому її об’єм менший за об’єм правої легені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику

Для виконання завдання необхідно знати органи травної системи, послідовність їх розташування й умови травлення в них.

Їжа з ротової порожнини проходить у стравохід, далі – у шлунок. У шлунку їжа піддається дії шлункового соку, до складу якого входить пепсин, який розщеплює білки до амінокислот. Із шлунку їжа потрапляє до початкового відділу кишечнику – дванадцятипалої кишки, де на неї діють ферменти слизових стінок кишечнику, а також відкривають свої протоки такі травні залози, як підшлункова залоза та печінка.

Ферменти підшлункової залози: трипсин – каталізує розщеплення поліпептидів до амінокислот; панкреатична амілаза – розщеплює вуглеводи до моносахаридів (глюкози, фруктози); панкреатична ліпаза – розщеплює ліпіди до гліцерилу та жирних кислот.

Ферменти слизової оболонки тонкого кишечнику: карбоксипептидази, амінопептидази – розщеплюють білки до амінокислот; сахараза, лактаза, мальтоза – розщеплюють відповідні дисахариди до моносахаридів (глюкози).

Печінка виробляє жовч, яка емульгує жири (підвищує їх розчинність).

 Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Будова та функції шкіри

В основі завдання описана ситуація, в результаті якої є негативний вплив на шкіру ультрафіолетового випромінювання сонця.

Для виконання завдання необхідно знати будову шкіри людини. Шкіра є зовнішнім покривом тіла. Вона має три шари. Перший, зовнішній – епідерміс, утворений епітеліальною тканиною. В епідермісі містяться клітини, які виробляють темний пігмент – меланін. Він захищає шкіру від надмірного ультрафіолетового випромінювання. Під час засмагання кількість меланіну в клітині значно збільшується, і шкіра набуває коричневого кольору.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Основні ознаки живого. Методи досліджень.

В основі завдання описується метод, який ґрунтується на спостереженні.

У результаті застосування методу вчені накопичують, порівнюють факти щодо біологічних об’єктів, що дає можливість їх систематизувати. Описаний метод – порівняльно-описовий.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є окремими особинами, які виявляють ознаки розвитку, росту, здатні розмножуватися й підтримувати постійні ознаки та параметри внутрішнього середовища, – тобто організмами.

Об’єкт, позначений цифрою 1, є рослинним організмом, цифрою 2 – тваринним, цифрою 3 – грибним. Цифрами 4 та 5 позначені одноклітинні організми (відповідно інфузорія-туфелька та амеба протей).

Твердження, що об’єкт 1 і 2 знаходяться на одному рівні організації живої природи, відповідно, є правильним.

Твердження ІІ є неправильним, виходячи з того, що гриб також займає той же самий рівень, що об’єкти 1 і 2.

Об’єкти 4 і 5 є одноклітинними організмами, тобто їх можна водночас розглядати на двох різних рівнях організації живої природи –  клітинному та організменому.

Правильна відповідь – Б .

ТЕМА: Вуглеводи:  моносахариди,  олігосахариди, полісахариди.  Особливості  будови,  основні властивості та функції в організмах живих істот

Властивості вуглеводів змінюються в залежності від молекулярної маси.

При зростанні молекулярної маси молекули вуглеводів знижується гідрофільність і зникає солодкий смак. Серед запропонованих вуглеводів глюкоза, фруктоза є моносахаридами, а мальтоза – дисахаридом. Вони розчинні у воді і мають солодкий смак. Целюлоза є полісахаридом – не розчиняється у воді й не має солодкого смаку.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі.

В основі завдання описано дослід з еритроцитами.

Для виконання завдання необхідно знати роль води, солей в організмі та особливості функціонування плазматичної мембрани.

Клітини тваринного організму, зокрема еритроцити, оточені плазматичною мембраною, яка є напівпроникною. Через мембрану молекули води вільно проникають усередину клітини за законом осмосу. Осмотичний тиск плазми зумовлюється, в основному, концентрацією мінеральних солей і білків, а оскільки концентрація їх відносно стала, той й осмотичний тиск сталий.

Фізіологічними розчинами називаються штучно виготовлені розчини, які містять у собі мінеральні речовини в тій самій концентрації і такого самого іонного складу, як і плазма крові. Ці розчини є ізотонічними, бо вони мають однаковий із плазмою осмотичний тиск.  Унаслідок того, що цитоплазма клітини більш концентрована в порівнянні із гіпотонічним середовищем, як-от дистильована вода, за законом осмосу вода приникає всередину клітини. При цьому об’єм клітини – еритроцита –  збільшується, унаслідок чого плазматична мембрана не витримує і клітина руйнується

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.

Залежно від температури середовища вода здатна змінювати агрегатний стан. За зниження температури вода з рідкого стану може переходити в твердий, а за підвищення – у газуватий.

Утворення кристаликів льоду в клітинах організмів руйнує клітинні структури. Це призводить до загибелі клітин і всього організму.

Під впливом розчинених у ній речовин вода може змінювати свої властивості, зокрема точки температур замерзання (плавлення) і кипіння, що має важливе біологічне значення. Збільшення концентрації таких речовин є одним із механізмів запобігання замерзанню. Наприклад, деякі види жаб восени починають накопичувати в клітинах свого тіла глюкозу, у клітинах рослин з  настанням зими підвищується концентрація розчинів вуглеводів, членистоногих – гліцерину, риб – білків тощо. Отже, це знижує температуру, за якої вода переходить у твердий стан, для  попередження промерзання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Білки: особливості будови. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування в господарській діяльності людини

Аналізуючи основу завдання та запропоновані варіанти відповіді, в реченні необхідно вказати місце знаходження та функцію пепсину. 

Пепсин – фермент, який утворюється в залозистих клітинах стінок шлунку та забезпечує розщеплення білків. Правильним варіантом відповіді буде таке речення: «Пепсин – білок шлункового соку, який бере участь у травленні білків».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип компліментарності.

В основі завдання наведено означення поняття липких кінців та інформація щодо  застосування їх у генній інженерії. Потрібно вибрати фрагмент, який можна взяти для гібридизації з наведеним в основі завдання.

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови молекули ДНК, розуміти принцип комплементарності.

ДНК – нуклеїнова кислота, яка забезпечує збереження спадкової інформації. Молекула ДНК –  біополімер, мономерами якого є нуклеотиди. До складу нуклеотиду входять залишки вуглеводу дезоксирибози, нітратної основи та ортофосфатної кислоти. Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків. Ці зв’язки виникають між двома певними нуклетидами. Установлено, що залишок аденіну нуклеотиду одного ланцюга молекули ДНК завжди сполучається із залишком тиміну нуклеотиду іншого ланцюга (між ними виникає два водневі зв’язки), а гуаніну – з цитозином (між ними виникає три водневі зв’язки). Чітка відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК має назву комплементарність.

Нам потрібно знайти не зв’язану водневими зв’язками частину фрагмента, яка є комплементарною частині фрагменту ААГ (липкий кінець – одноланцюгова ділянка молекули ДНК, що виступає із кінця дволанцюгової молекули).

Відповідно до правила компліментарності таким буде ТТЦ  

Отже, для гібридизації  з наведеним в основі фрагментом молекули ДНК

можна взяти лише наступний фрагмент: 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана.

В основі завдання наведений рисунок синапсу – структури, яка забезпечує передачу нервових імпульсів від одного нейрона до іншого.

Синапс є місцем контакту нейронів між собою та з органами, які вони іннервують. На рисунку аксон позначений цифрою 1. Збудження в синапсі передається за допомогою хімічних речовин – медіаторів, які позначені цифрою 3. Медіатори накопичуються в пухирцях, які на рисунку позначені цифрою 2. Цифрою 4 позначена постсинаптична мембрана – плазматична мембрана наступного нейрона, яка сприймає інформацію.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели: рибосоми, полірибосоми, клітиний центр, органели руху. Клітинні включення. Будова та функції ядра.

Рибосоми – позбавлені поверхневої мембрани органели, які беруть участь у синтезі білків.

Вони трапляються в клітинах як прокаріотів, так і еукаріотів, мають вигляд сферичних тілець, що складаються з двох різних за розмірами частин – субодиниць: великої та малої. Кожна із субодиниць складається зі сполучених між собою рРНК і білків. Субодиниці утворюються в ядерці: на молекулі ДНК синтезується рРНК, яка сполучається з особливими рибосомними білками, що надходять із цитоплазми. Готові субодиниці транспортуються ячерез ядерні пори до цитоплазми.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі.

Для виконання завдання необхідно знати будову та функції лізосом.

Нуклеїнові кислоти містяться в ядрі, хлоропластах, мітохондріях, інколи – в цитоплазмі. Фосфоліпіди – ліпіди, які входять до складу біологічних мембран. Лізосоми – органели, які мають вигляд мікроскопічних оточених мембраною пухирців діаметром 100–180 нм. Вони містять ферменти, здатні розщеплювати ті чи інші сполуки (білки, вуглеводи, ліпіди тощо). У клітині можуть бути різні види лізосом, які відрізняються особливостями будови і функціями. Одні з лізосом, зливаючись з піноцитозними або фагоцитозними пухирцями, беруть участь у формуванні травних вакуоль. При цьому активуються ферменти і вміст вакуолі перетравлюється. Таким чином, лізосоми забезпечують процеси внутрішньоклітинного травлення. Лізосоми іншого типу беруть участь у перетравленні окремих частин клітини, цілих клітин або їхніх груп. Уважають, що ці лізосоми знищують дефектні органели, ушкоджені або мертві клітини, руйнують личинкові органи комах, земноводних (наприклад, хвости та зябра пуголовків безхвостих амфібій) тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид.

Пластиди різних типів мають спільне походження: усі вони виникають з первинних пластид клітин твірної тканини – дрібних (до 1 мкм) пухирців, оточених двома мембранами. Крім того, пластиди одного типу здатні перетворюватися на пластиди іншого.

Так, на світлі в первинних пластидах формується внутрішня система мембран, синтезується хлорофіл і вони перетворюються на хлоропласти. Те саме характерно і для лейкопластів, які здатні перетворюватися на хлоропласти або хромопласти. Лейкопласти – безбарвні пластиди різноманітної форми, у яких запасаються деякі сполуки (крохмаль, білки тощо).

На відміну від хлоропластів, у лейкопластів внутрішня мембрана може утворювати лише нечисленні тилакоїди. У стромі лейкопластів містяться рибосоми, ДНК, різні типи РНК, а також ферменти, які забезпечують синтез і розщеплення запасних речовин (крохмалю, білків тощо). При перетворенні лейкопластів на хлоропласти в них утворюються тилакоїди з хлорофілом і вони набувають зеленого кольору. Позеленіння бульб картоплі на сонці є прикладом, який ілюструє перетворення лейкопластів на хлоропласти.

Правильна відповідь – Г.