ТЕМА: Опорно-рухова система. Кісткові та хрящові тканини. М’язові тканини. Будова та функції скелетних м’язів.

У цьому завданні перевіряється вміння розпізнавати на рисунку елемент будови скелетного м’яза та знаходити його серед перелічених.

Кожен м’яз складається з великої кількості багатоядерних м’язових волокон і сполучної тканини. Сполучна тканина утворює сухожилля, за допомогою яких м’язи прикріплюються до кісток. Зверху м’яз укритий тонкою сполучнотканинною оболонкою – фасцією. Фасція відокремлює різні групи м’язів, робить їх порівняно самостійними, забезпечуючи унікальні складні рухи різних частин тіла.

Правильна відповідь – В. 

ТЕМА: Опорно-рухова система. Кісткові та хрящові тканини.

Для виконання завдання необхідно знати будову скелету людини та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою та функціями.

Відмінність скелету людини від скелету інших ссавців спричинена прямоходінням. У людини, на відміну від інших ссавців, грудна клітка внизу розширена. Хребет людини має чотири вигини, які сприяють збереженню рівноваги, пружинять і пом’якшують поштовхи. Стопа в людини має склепіння, а в хребетних вона плоска. Така її будова пом’якшує поштовхи під час руху. Кістки таза в людини масивні, що пов’язано зі зміщенням центру тяжіння у зв’язку з прямоходінням. На масивні кістки опираються органи черевної порожнини тіла.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Хімічний склад, будова, ріст і з’єднання кісток.

Для виконання завдання необхідно знати будову кістки та суглобу.

Суглоби – це рухоме з’єднання кісток. Суглоб складається з суглобових поверхонь кісток, хряща, сумки (капсули) і порожнини. Кістка утворена клітинами кісткової тканини – остеоцитами. Остеоцити розміщені концентрично, утворюючи остеони. Ззовні кістка вкрита окістям, за рахунок розмноження внутрішнього шару якого вона росте у товщину. Капсула суглоба – міцна еластична сполучна тканина. До неї прикріплюються суглобові зв’язки, і вона міцно тримає з’єднання кісток та запобігає вивиху. Клітини її внутрішньої поверхні виробляють рідину, що змащує поверхню суглоба та зменшує тертя між хрящами суглобових поверхонь кісток. Отже, зменшення тертя поверхонь кісток у суглобі під час руху відбувається за рахунок суглобової рідини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Склад і функції крові. Будова та функції еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Групи крові. Переливання крові. Зсідання крові. Імунітет, його види. Фагоцитоз. Імунна система. Алергічні реакції організму. Кровотворення та анемія.

Плазма крові містить формені елементи – еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Ці функціональні складові забезпечують певні фізіологічні процеси.

Еритроцити виконують транспортну функцію: у них гемоглобін перетворюється на оксигемоглобін. Перетворення фібриногену на фібрин забезпечує утворення тромбу, що відбувається за участю тромбоцитів. Гормони утворюються в ендокринних залозах і транспортуються плазмою крові. Лейкоцити – це безбарвні клітини крові, які виконують роль у захисті організму від бактерій, вірусів, чужорідних речовин, тобто у створенні імунітету. Основним проявом гуморального імунітету є утворення певними видами лейкоцитів – лімфоцитами – антитіл, які пригнічують шкідливу дію різних інфекційних і неінфекційних чинників.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Робота серця та її регуляція.

У завданні необхідно вказати регуляторний фактор, який забезпечує уповільнення скорочення серця.

У відповідях наведені фактори гуморальної (гормони) та нервової регуляції (симпатичні та парасимпатичні нерви). Гормон вазопресин (антидіуретичний) регулює процес утворення сечі: під його впливом збільшується зворотне всмоктування води й одночасно зменшується реабсорбція мінеральних речовин. Ендокринна регуляція роботи серця пов’язана з дією гормону надниркових залоз – адреналіном, що посилює і прискорює скорочення серця. Робота серця змінюється рефлекторно за участю вегетативної системи. Імпульси, що надходять до нього по симпатичних нервах, посилюють і прискорюють серцеві скорочення, а імпульси, що надходять по парасимпатичних нервах – послаблюють і сповільнюють їх. Гальмування серцевої діяльності здійснюється найбільшим парасимпатичним нервом – блукаючим, який відходить від головного мозку. Отже, серце скорочується повільніше під дією парасимпатичних нервів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Зовнішнє і клітинне дихання. Функції та будова органів дихання. Газообмін у легенях і тканинах.

Для виконання завдання необхідно знати органи дихання та послідовність процесів зовнішнього дихання.

Видих відбувається переважно в результаті скорочення еластичних стінок альвеол, розтягнутих під час вдиху, і розслаблення м’язів, що його забезпечували. При глибокому видиху скорочуються внутрішні міжреберні м’язи, що зменшує об’єм грудної порожнини, і тиск в альвеолах стає вищим за атмосферний. Під час видиху повітря з альвеол потрапляє в розгалуження бронхів – бронхіоли, потім надходить у бронхи, трахею, гортань і носову порожнину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Для виконання завдання необхідно знати органи травної системи, послідовність їх розташування та умови травлення в них.

Їжа з ротової порожнини проходить у стравохід, далі – у шлунок. Із шлунка їжа потрапляє до початкового відділу кишечника – дванадцятипалої кишки. Слизові залози стінок шлунка виділяють хлоридну кислоту, що є умовою травлення. Ферменти дванадцятипалої кишки активні лише в лужному середовищі й активуються жовчю. Зміна рH середовища з кислого на лужне відбувається в дванадцятипалій кишці.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова та функції шкіри.

В основі завдання описана ситуація, в результаті якої є негативний вплив на шкіру руки розчину лугу.

Для нейтралізації розчину лугу потрібно скористатися розчином кислоти, як-от запропоновано в завданні – слабким розчином оцтової кислоти.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції. Наслідки порушення функцій ендокринних залоз.

В основі завдання наведено одне з порушень функцій ендокринних залоз – гіпофункція щитоподібної залози.

Необхідно вказати захворювання, причиною якого є це порушення. Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією. В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі – гіпофункція. Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.

Акромегалія виникає внаслідок гіперфункції гіпофіза у дорослої людини.

Причиною виникнення цукрового діабету є порушення функціонування підшлункової залози.

Базедову хворобу спричиняє гіперфункція щитоподібної залози. У дорослої людини гіпофункція щитоподібної залози призводить до розвитку мікседеми. Через нестачу гормону тироксину відбувається зниження обміну речовин, людина стає млявою, у неї погіршується пам'ять і знижується працездатність, випадає волосся, шкіра стає сухою, збільшується маса тіла. Основною причиною цієї хвороби є також нестача Йоду в організмі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Енергетичні потреби організму. Норми і гігієна харчування.

В основі завдання запропоновані групи продуктів, які необхідні людині для збалансованого харчування. Необхідно вибрати правильне твердження щодо відносного вмісту цих продуктів у раціоні харчування.

Раціональне харчування – це повноцінне харчування людей з урахуванням статі, віку, характеру праці, кліматичних умов та інших чинників. Таке харчування сприяє збереженню здоров’я, опору шкідливим факторам довкілля, підвищує фізичну та розумову працездатність.

Принципами раціонального харчування є:

• відповідність харчування фізіологічним потребам та енерговитратам організму;
• дотримання кількісної та якісної збалансованості за основними харчовими та біологічно активними речовинами в добовому раціоні;
• дотримання правильного режиму харчування.

Вуглеводи повинні покривати більше 50 % енергетичних потреб організму. Людина повинна споживати їжу, яка містить повноцінні білки. На жири повинно припадати близько 25 % калорійності їжі. Для того, щоб забезпечити організм усіма необхідними жирними кислотами, не менше третини жирів повинні бути рослинного походження. Співвідношення за масою між білками, жирами і вуглеводами у їжі повинно становити 1:1:4. Щоб забезпечити організм вітамінами, органічними кислотами, пектиновими речовинами, необхідно вживати в їжу овочі та фрукти.

Виходячи з вищезазначених міркувань, правильне твердження щодо відносного вмісту продуктів у раціоні є таке: «частка овочів і фруктів має перевищувати частку білкових продуктів».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- та гіпервітамінози.

В основі завдання надається інформація щодо різних підходів класифікації вітамінів, а відповідно й утворення їхніх назв.

Вітамін D впливає на процеси утворення кісткової тканини й регулює правильне співвідношення Кальцію та Фосфору, забезпечуючи всмоктування цих речовин у тонкому кишечнику та перенесення кров’ю до кісткової тканини. Від нестачі цих хімічних елементів в організмі дитини її кістки розм’якшуються, тоншають, уповільнюється їх ріст. У разі гіпо- й авітамінозу вітаміну D виникає тяжке захворювання – рахіт.

Отже, фізіологічна назва вітаміну D – протирахітичний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Функції та будова нирок. Утворення та виведення сечі.

У завданні наведені два твердження, які треба проаналізувати і визначити їхню правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є правильним, тому що структурними елементами нирки є нефрони. У людини в нирках міститься від 800 000 до 1 500 000 нефронів у кожній. Нефрони складаються з капсули та системи канальців. У капсулі під тиском відбувається фільтрація рідини з крові до порожнини капсули. Утворена таким чином рідина називається первинною сечею. Її за добу в людини утворюється 150−180 л. Надалі в канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Утворена сеча називається вторинною сечею. Її добовий об'єм становить близько 1,5 л,

Друге твердження також є правильним, виходячи із знань про кількість утворення первинної та вторинної сечі в організмі людини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем та їх статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування.

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. Дослідники ж отримали круглі, овальні та довгі коренеплоди. Імовірно припустити, що в завданні йдеться про такий тип взаємодії алельних генів, як неповне домінування. Овальна форма коренеплоду є проміжною ознакою, проявляючись у гетерозигот, тобто не є домінантною ознакою. Оскільки організми з овальними коренеплодами є гетерозиготними, запишемо перше схрещування:

P1 Аа×Аа

F1 АА Аа Аа аа

Отже, отримали співвідношення 1:2:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 75:148:72).

Надалі при схрещуванні рослин із круглими (можливі два варіанти генотипу – АА чи аа) та овальними коренеплодами (генотип Аа) буде спостерігатися розщеплення 1:1 (відповідає приблизно наведеним у завданні цифрам – 102:98).

P2 АА×Аа

F2 АА АА Аа Аа чи

P2 аа×Аа

F2 Аа аа Аа аа

Отже, успадкування форми коренеплоду є прикладом неповного домінування, а вихідні форми були гетерозиготними рослинами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю.

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.

Визначення статі в багатьох видів визначається хромосомним набором, у якому є однокові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми. Одним з типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний дрозофілі, про яку йдеться у завданні. З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення очей міститься в Х хромосомі. Домінантний та рецесивний алель можна позначати індексом: гетерозиготна червоноока самка – ХR Xr, білоокий самець – XrY (гетерогаметна стать чоловіча). Відповідно до умови задачі, гетерозиготну червонооку самку схрестили з білооким самцем:

P1 ХR Xr × XrY

F1 ХRXr ХRY XrXr XrY

У результаті схрещування в поколінні є наступні фенотипи:

ХRXr - червоноока самка

ХRY - червоноокий самець

XrXr - білоока самка

XrY – білоокий самець

Отже, в результаті схрещування отримали 50 % білооких мух (25% самок та 25% самців).

Правильна відповідь – Б.