ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності. Норма реакції. Варіаційний ряд. Варіаційна крива

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість — зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

В основі завдання наведено зображення тварин, які відрізняються за забарвленням. Це є прикладом модифікаційної мінливості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів. Зародковий (ембріональний) період розвитку, його етапи у тварин

Для виконання завдання необхідно знати етапи ембріогенезу.

Процес ембріонального розвитку багатоклітинних тварин включає три основні етапи: дроблення, гаструляцію і первинний органогенез. Розпочинається ембріогенез з моменту утворення зиготи та завершується формуванням гаструли. Саме на стадії гаструли з’являються зародкові листки – шари тіла зародка багатоклітинних тварин, які дають початок певним органам і тканинам. В усіх тварин, крім губок та кишковопорожнинних, утворюється ще й третій зародковий листок – мезодерма. З ектодерми виникають нервова трубка, елементи органів чуття, зовнішній шар покривів (епідерміс), шкірні залози тощо.

Описаний процес називається органогенез. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці виверження вулкану.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн. Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава. Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники. Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап – утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні. Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини. Типовий приклад вторинної сукцесії — це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, і пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, оселення лишайників на схилах вулканів, якими текла лава, є прикладом первинної сукцесії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Взаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі і непрямі; антагоністичні, нейтральні і мутуалістичні; трофічні і топічні)

В основі завдання описані біотичні зв’язки між окунями та чистильниками.

У наведеному прикладі чистильники отримують їжу (крихітних рачків), а рифові окуні в такий спосіб позбавляються паразитів. Організми мають взаємовигідні відносини один з одним. Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Синтетична теорія еволюції

При виконанні завдання необхідні знання щодо синтетичної теорії еволюції.

Синтетична теорія еволюції – це комплекс понять про еволюційний процес, що склалися в 20–50-х роках ХХ сторіччя. є синтезом дарвінізму, точніше його головної ідеї – природного добору, з генетикою, а тому називається синтетичною теорією еволюції. Її було розроблено як наслідок поєднань уявлень про мутації як джерело спадкової мінливості, популяцію як елементарну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування та природний добір.

Боротьба за існування за Ч. Дарвіном – це вся сукупність взаємозв’язків між особинами одного чи декількох видів, а також між особинами та різними абіотичними факторами довкілля. Ч. Дарвін уперше звернув увагу на те, що відбувається в живій природі: здатність організмів до розмноження і, як наслідок, різке збільшення чисельності суперечить постійності ресурсів біосфери, тому значна частина нащадків приречена на загибель.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення

В основі завдання наведений приклад боротьби за існування в рослин.

Необхідно вказати форму боротьби, яку ілюструє цей приклад. Рослини різних видів змагаються за місцезростання. Міжвидова боротьба проявляється в змаганні між особинами різних видів. Що ближчі екологічні ніші двох видів, то гостріше проявляється конкуренція між ними. Саме такий приклад наведений в основі завдання: бур’яни витісняють культурні рослини на необроблювальних ділянках, позбавляючи їх світла, вологи, поживних речовин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування в господарській діяльності людини

Для виконання завдання необхідно знати основні функції білків.

Пепсин є ферментом, який виділяється травними залозами шлунка людини та забезпечує розщеплення білків.

Гемоглобін – дихальний пігмент багатоклітинних тварин. Ці молекули здатні утворювати нестійкі сполуки з киснем або вуглекислим газом і завдяки руху крові та інших рідин організмів транспортувати ці речовини, забезпечуючи процеси клітинного та тканинного дихання.

Актин є скоротливим білком, який виконує рухову функцію. Серед перелічених відсутній білок, що має регуляторну функцію.

Інтерферон – білок, що виділяються клітинами організму у відповідь на вторгнення чужорідних агентів, таких як віруси, деякі інші паразити та ракові білки.

Правильна відповідь – 1В 2А 3Д 4Б.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели

Завдання перевіряє знання будови клітини, функціонування її органел і вміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції, як-от: живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передачу спадкової тощо. У кожній органелі відбуваються певні біологічні процеси. Білки синтезуються за участі рибосом. Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу. Ядро зберігає спадкову інформацію і забезпечує її передачу від материнської клітини дочірнім. Крім того, воно є своєрідним центром керування процесами життєдіяльності клітини, зокрема регулює процеси біосинтезу білків. Одна з основних функцій комплексу Гольджі – накопичення, хімічні зміни і пакування в пухирці синтезованих речовин. У цистернах комплексу Гольджі синтезуються деякі полісахариди. Вони можуть сполучатися з білками, що надійшли із зернистої ендоплазматичної сітки. Зайвим біологічним процесом у переліку є утворення веретена поділу, оскільки органела, яка виконує цю функцію, на рисунку відсутня.

Правильна відповідь – 1А 2Б 3Д 4В.

ТЕМА: Запилення та його способи

Для виконання завдання необхідно визначити спосіб запилення за будовою квітки або суцвіття, у якому воно міститься.

Запилення – це перенесення пилку з пиляка тичинки на маточку квітки. Завдяки запиленню пилок переноситься до частин квітки, де розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами.

Розрізняють два типи запилення – самозапилення та перехресне запилення. Під час самозапилення пилкові зерна з пиляка тичинки потрапляють на приймочку маточки тієї самої квітки. Перехресне запилення відбувається тоді, коли пилок з тичинки однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки. Під час перехресного запилення пилок може переноситися різними способами. Більшість перехреснозапильних видів квіткових рослин (понад 80 %) запилюють комахи. У комахозапильних рослин спостерігають певні пристосування для приваблювання комах. Їхні квітки зазвичай великі, якщо ж вони дрібні, то зібрані в суцвіття. Вони мають яскраво забарвлену оцвітину. Завдяки запаху, який виробляє квітка, комаха-запилювач знаходить потрібну їй рослину на великій відстані. Саме суцвіття конюшини підпадає під цей опис.

На другому рисунку зображена птахозапильна рослина. Пристосування квіток: яскраве забарвлення квіток, збагачення нектаром, але слабо виражений або відсутній запах.

Квітки вітрозапильних рослин зазвичай не мають яскраво забарвленої оцвітини, немає в них і запаху. У таких рослин квітки дрібні, з невеликою оцвітиною або голі, завжди зібрані в суцвіття. До вітрозапильних належить така рослина, як береза, суцвіття якої зображено на третьому рисунку.

Для більшості водних рослин притаманне запилення водою.

Правильна відповідь – 1Б 2А 3Г 4В.

ТЕМА: Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв’язку з виходом на суходіл. Комахи. Загальна характеристика, середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Клас Кісткові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Для виконання завдання необхідно визначити, до яких систематичних груп належать тварини.

Далі встановити відповідність між особливістю будови дихальної системи та твариною, яка є представником цієї систематичної групи.

Жаба належить до класу Земноводні. Земноводні в дорослому стані здебільшого дихають за допомогою легенів. Легені – парні комірчасті мішки, які забезпечують дихання атмосферним киснем. Значну роль у процесах дихання відіграє шкіра. Так, у жаб через шкіру може надходити близько половини необхідного кисню, і тому вона лишається завжди вологою.

Ворона є представником класу Птахи. Дихальна система птахів представлена розвиненими легенями й системою повітряних мішків, що забезпечують механізм подвійного дихання.

Ґедзь – представник класу Комахи. Дихальна система комах представлена системою розгалужених трубочок – трахей, що відкриваються назовні дихальцями.

Карась належить до класу Кісткові риби. Тварини цього класу мають зябра, захищені зябровою кришкою.

В описі відсутня характеристика дихальної системи кільчастих червів, представником яких є дощовий черв’як .

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3В 4Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції. Сенсорні системи, їх значення. Функції та будова сенсорних систем. Загальні властивості сенсорних систем. Органи чуття. Рецептори. Будова та функції органів слуху та рівноваги. Будова і функції шкіри. Будова серця

Для виконання завдання необхідно знати, які фізіологічні процеси відбуваються в якому органі.

Серце в людини чотирикамерне: воно складається з двох передсердь і двох шлуночків. Передсердя і шлуночок кожної частини серця сполучені отворами, у яких є клапани. Клапан у лівій частині серця складається з двох стулок, його називають двостулковим. Клапан у правій частині — тристулковий. Під час скорочення шлуночків клапани піднімаються й закривають вхід у передсердя. Тому кров рухається лише в одному напрямі: від передсердь до шлуночків.

Підшлункова залоза синтезує інсулін.

Кортів орган сприймає звукові коливання.

Одна з функцій шкіри є синтез і накопичення вітаміну D.

Зайвим органом, до якого не вказаний фізіологічний процес, є проміжний мозок.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3Д 4А.

ТЕМА: Опорно-рухова система

Для виконання завдання необхідно знати будову скелету людини – відділи та кістки, що їх складають, та вміти їх розпізнавати на рисунку.

На рисунку зображена плечова кістка, стегнова, лопатка та лобова кістки.

Плечова кістка є складовою скелету вільної верхньої кінцівки, а стегнова входить до складу скелету вільної нижньої кінцівки. Лопатка входить до складу поясу верхніх кінцівок, а лобова кістка є складовою черепа. Зайвим у переліку відділів скелету є скелет тулуба, до якої немає зображення кістки.

Правильна відповідь – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми. Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання

Для виконання завдання необхідно застосувати знання будови та функцій травної системи та особливостей перетворення енергії в організмі.

Є такі етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). В основі завдання зазначено, що відбувається утилізація глюкози, що була запасена в організмі.

Розщеплення глікогену відбувається під дією амілази в кишково-травному тракті, надалі молекули глюкози усмоктуються в кров. Ці процеси відбуваються на підготовчому етапі енергетичного обміну. Молекули глюкози надалі потрапляють в клітину, де відбувається гліколіз – процес безкисневого розщеплення вуглеводів (анаеробне дихання). Суттю безкисневого етапу енергетичного обміну є розщеплення молекули глюкози на дві молекули піровиноградної кислоти. Кисневий етап енергетичного обміну (анаеробне дихання) відбувається в мітохондріях, куди транспортується глюкоза з цитоплазми. Піровиноградна кислота розщеплюється до ацетату, який у формі ацетил-КоА вступає у цикл Кребса. Внаслідок каскаду біохімічних реакцій цього циклу утворюються атоми Гідрогену. Вони за участі спеціальних переносників надходять до електрон-транспортних білків внутрішньої мембрани мітохондрій, які здійснюють реакції, що називаються окисним фосфорилюванням, унаслідок чого в мітохондріях синтезується АТФ.

Правильна відповідь – В А Г Б.

ТЕМА: Живлення та травлення

Для виконання цього завдання необхідно знати розташування органів травної системи та їх функції.

Уся кров, що відтікає від кишечнику, проходить через воротну систему печінки. У печінці утворюється сечовина, разом з током крові вона потрапляє до нижньої порожнистої вени, яка несе кров до правого передсердя, де закінчується велике коло кровообігу. З правого передсердя кров надходить до правого шлуночка, а потім по малому колу кровообігу потрапляє до лівого передсердя. Потім до лівого шлуночка і до аорти, якою починається велике коло кровообігу, кров приноситься до нирок.

Правильна відповідь – А Б В Г.