ТЕМА: Основи еволюційного вчення. Синтетична теорія еволюції. Мікроеволюція. Видоутворення. Дивергенція, конвергенція, паралелізм

У завданні перевіряють знання та розуміння основних положень синтетичної теорії еволюції.

Елементарними факторами еволюції, на думку творців синтетичної теорії, є хвилі життя, дрейф генів та ізоляція.

Видоутворення – еволюційний процес виникнення нових видів. Видоутворення найчастіше відбувається шляхом дивергенції (розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів в ході еволюції), коли від вихідної форми виникають два або більше нових видів. Здебільшого воно є наслідком ізоляції. Відповідно до її типів розрізняють географічне та екологічне видоутворення.

Географічне видоутворення відбувається внаслідок географічної ізоляції. За географічної ізоляції різні популяції роз’єднані непрохідним для них географічним бар’єром. В основі завдання описано виникнення видів внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна

Для відповіді на завдання необхідно знати та розуміти основні положення еволюційного вчення Чарлза Роберта Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір проявляється у переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

В основі завдання запропонований приклад з роботи Ч. Р. Дарвіна, у якому він описує дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім ідуть ті, хто їх споживає, – мікроорганізми й рослиноїдні тварини й хижаки (консументи 1-го, 2-го, 3-го тощо).

Тому правильна відповідь є така: Ялина зелена.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове. Пристосування до водного середовища існування

В умові завдання наведено ознаки пристосованості тварин до водного середовища. Необхідно з’ясувати, чи є поміж них спільні для обох зображених тварин.

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати тварин, яких зображено на рисунку – це дельфін та акула.

Дельфін – представник класу Ссавці, органами дихання якого є легені, а шкіра не містить слизових залоз.

Акула – представник надкласу Риби, класу Хрящові риби, органами дихання якої є зябра, а шкіра містить слизові залози.

Таким чином, поміж наведених ознак пристосованості тварин до водного середовища спільних для обох цих тварин немає.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Центри різноманітності та походження культурних рослин

В основі завдання наведений рисунок, на якому цифрами позначено центри, з яких походять культурні рослини. Треба вказати літеру, якою позначено центр, з якого походять картопля, томат та ананас.

Літера Г позначає Андський (Південноамериканський) географічний центр походження культурних рослин, з якого походять зазначені рослини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Спадкова мінливість та її види: комбінативна і мутаційна. Типи мутацій. Мутагенні фактори

Мутагени – фізичні й хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни – мутації.

Мутагенами можуть бути різні чинники, що викликають зміни в структурі генів, змінюють структуру і кількість хромосом. За природою виникнення мутагени класифікують на фізичні, хімічні та біологічні.

Деякі віруси (вірус кору, краснухи, грипу) відносять до біологічних мутагенних чинників.

Радіаційне опромінення та ультрафіолетове випромінювання – приклади фізичних мутагенних чинників.

Бензопірен тютюнового диму – приклад хімічного мутагенного чинника.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю.

Визначення статі у багатьох видів зумовлене хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми.

Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. З умови задачі зрозуміло, що ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, локалізований в Х-хромосомі.

Гемофілія (невиліковне генетичне захворювання, пов'язане з порушенням згортання крові; при цьому захворюванні різко зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи, навіть при незначній травмі) визначається рецесивним алелем, розташованим в Х- і відсутнім в Y-хромосомі. Тому чоловік із цим алелем завжди хворіє на гемофілію. У жінок це захворювання виявляється лише в особин, гомозиготних за рецесивним алелем. Рецесивний алель, який зумовлює це захворювання, передається з покоління в покоління синам гетерозиготними жінками-носіями. Тому в результаті одруження чоловіка, хворого на гемофілію, зі здоровою жінкою-носієм є 50 % ймовірність того, що дитина, яка народиться в цієї пари, буде хворіти на гемофілію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер

Схрещуючи рослини гороху, що відрізнялись за станами однієї ознаки, Грегор Мендель спостеріг, що у фенотипі всіх гібридів першого покоління (F₁) проявлявся лише один із двох станів.

Стан ознаки, який проявлявся в F₁, Мендель називав домінантним, а той, який не проявлявся – рецесивним. Для всіх семи пар станів ознак, які аналізував Мендель, один виявився домінантним, інший — рецесивним. Ця закономірність успадкування ознак дістала назву «перший закон Менделя, або закон одноманітності гібридів першого покоління» і була вперше встановлена Г. Менделем.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вища нервова діяльність людини. Безумовні і умовні рефлекси. Утворення умовних рефлексів

Для виконання завдання необхідно знати характеристики умовного рефлексу як відповіді організму на подразнення.

Умовні рефлекси є набутими, індивідуальними реакціями, які забезпечують адаптацію організму до умов навколишнього середовища, що змінюються. Вони не проявляються з моменту народження, а формуються впродовж життя. Мають властивість гальмуватися, тому зберігаються не завжди протягом усього життя. Не успадковуються нащадками тому, що є набутими впродовж життя певним організмом індивідуально. Умовні рефлекси адаптують організм до змін умов існування.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Регуляція функцій. Гуморальна регуляція. Ендокринна система. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції

В основі завдання наведено одне з порушень функцій ендокринних залоз – гіпофункція щитоподібної залози. Необхідно вказати захворювання, причиною якого є це порушення.

Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією. В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі – гіпофункція.

Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.

Акромегалія виникає внаслідок гіперфункції гіпофіза у дорослої людини, а карликовість – гіпофункції гіпофіза у дитячому віці.

Причиною виникнення цукрового діабету є порушення функціонування підшлункової залози.

У дорослої людини гіпофункція щитоподібної залози призводить до розвитку мікседеми. Через нестачу гормону тироксину відбувається зниження обміну речовин, людина стає млявою, у неї погіршується пам'ять і знижується працездатність, випадає волосся, шкіра стає сухою, збільшується маса тіла. Основною причиною цієї хвороби є нестача Йоду в організмі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Функції та будова нирок. Будова нефрону. Утворення та виведення сечі

В основі завдання наведений рисунок, на якому складники нефрону та кровоносні судини позначено цифрами. Необхідно розрізнити складники нефрону, в яких відбувається реабсорбція. Відтак у відповіді знайти цифри, якими позначені ці складники.

Від капсули нефрону відходить тоненька довга звивиста трубочка – звивистий каналець першого порядку. Він утворює петлю нефрону і знову стає звивистим, утворюючи каналець другого порядку.

Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертається значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Цей процес називають реабсорбцією, він здійснюється за рахунок значних енергетичних витрат організму. Звивисті канальці позначено на рисунку цифрами 3 та 8.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вітаміни, їхні властивості

В основі завдання надана інформація щодо різних підходів класифікації вітамінів, а, відповідно, й утворення їх назв.

Вітамін С є коферментом, забезпечуючи нормальне засвоєння білків клітиною, швидке загоєння ран, реакції імунітету, нормальне продукування різних гормонів. Необхідний для синтезу колагенових волокон – складника сполучної тканини. У разі гіпо- й авітамінозу вітаміну С виникає тяжке захворювання – цинга.

Отже, фізіологічна назва вітаміну С – протицинготний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травні залози. Травлення у ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Аналізуючи основу завдання та запропоновані варіанти відповіді, необхідно вказати правильну комбінацію характеристик для заповнення пропусків у таблиці.

Під цифрою 1 необхідно вказати орган, що вироблює жовч та травна функція якого – емульгація жирів. Такі функції притаманні печінці.

Під цифрою 2 необхідно вказати назву травної рідини, що виділяється підшлунковою залозою в дванадцятипалу кишку – це панкреатичний сік.

Під цифрою 3 необхідно вказати функцію шлунка. У шлунку під дією ферменту пепсину, що входить до складу шлункового соку, відбувається розщеплення білків.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка серця. Лівий шлуночок виштовхує артеріальну кров до аорти — найбільшої артерії людини. Від неї відгалужуються артерії, які подають кров у всі органи, зокрема в серце. Артерії в кожному органі поступово розгалужуються, утворюючи густі сітки дрібніших артерій і капілярів. Із капілярів великого кола кровообігу до всіх тканин тіла надходять кисень і поживні речовини, а з клітин у капіляри переходить вуглекислий газ. При цьому кров перетворюється з артеріальної на венозну. Капіляри зливаються у вени, спочатку в дрібні, а потім у більші. З них уся кров збирається в дві великі порожнисті вени. Верхня порожниста вена несе в серце кров від голови, шиї, рук, а нижня порожниста вена – від усіх інших частин тіла. Обидві порожнисті вени впадають у праве передсердя.

Правильна відповідь – Б.