ТЕМА: Сенсорні системи, їх значення. Функції та будова сенсорних систем. Загальні властивості сенсорних систем

Для виконання завдання необхідно знати функції сенсорних систем людини. Далі встановити відповідність між сенсорною системою та функцією, яку вона виконує.

Завдяки смаковій сенсорній системі ми здатні відчувати вміст солі в їжі.

Слухова – забезпечує визначення сили звуку.

Рівноваги – відчуття зміни положення тіла.

А зорова – визначення відстані до предмета.

Зайвою в переліку функцій є розпізнавання температури поверхні предмета, оскільки сенсорна система, яка виконує цю функцію, в переліку систем відсутня.

Правильна відповідь – 1В 2А 3Д 4Г.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Нервова система: центральна та периферична. Будова і функції спинного мозку та головного мозку. Функції та будова органів виділення. Ендокринна система

Для виконання завдання необхідно знати будову організму людини: фізіологічні системи та органи, що їх складають.

Серце входить до складу кровоносної системи, мозочок – нервової системи, нирки – видільної, щитоподібна залоза – ендокринної системи. Зайвою в переліку систем є лімфатична, орган який на рисунку не представлений.

Правильна відповідь – 1В 2А 3Г 4Б.

ТЕМА: Тип Кільчасті черви, або Кільчаки. Загальна характеристика типу. Комахи. Загальна характеристика, середовища існування. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Клас Кісткові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Для виконання завдання необхідно визначити, до яких систематичних груп належать тварини. Далі встановити відповідність між особливістю будови серцево-судинної системи та твариною, яка є представником цієї систематичних груп.

Дощовий черв’як належить до кільчастих червів, у яких замкнена кровоносна система та відсутнє серце.

Ворона є представником класу Птахи. Кровоносна система птахів має два кола кровообігу, чотирикамерне серце, аорта робить праву дугу.

Ґедзь – представник класу Комахи. Кровоносна система незамкнена, безбарвна кров до серця потрапляє з лакун, серце багатокамерне.

Карась належить до класу Кісткові риби. Тварини цього класу мають одне коло кровообігу, двокамерне серце, через яке рухається венозна кров.

В описі відсутня характеристика серцево-судинної системи ссавців, представником яких є корова.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3В 4А.

ТЕМА: Мохоподібні (політрих, маршанція, сфагнум). Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія). Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник). Класифікація покритонасінних рослин

Завдання перевіряє знання представників відділів рослин, які вивчаються в шкільному курсі біології: Мохоподібні, Папоротеподібні, Голонасінні, Покритонасінні.

Запропоновані в завданні представники описуються під час вивченні певного відділу рослин.

Страусове перо звичайне є представником Папоротеподібних, модрина європейська – Голонасінних, маршанція мінлива – Мохоподібних, шипшина собача – Покритонасінних.

У переліку представників зайвий Баранець звичайний, позаяк відділ, до якого він належить, в переліку відсутній.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Типи організації клітин (прокаріотичних та еукаріотичних)

Завдання перевіряє знання особливостей організації клітин прокаріотів та еукаріотів та вміння розпізнавати організми на рисунках. Необхідно увідповіднити зображення організму з особливістю будови клітин, що його утворюють.

Цифрою 1 позначено бактеріальну клітину, кільцева молекула ДНК якої міститься в нуклеоїді.

Цифрою 2 – рослинний організм, клітини якого містять кільцеву молекулу ДНК в хлоропласті.

Цифрою 3 – тваринний організм, надмембранний комплекс клітин якого представлений глікокаліксом.

Цифрою 4 – гриби, клітинна стінка яких містить хітин.

Клітини, плазматична мембрана якої містить лише білки, немає.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди, фітонциди), їх біологічна роль

Для виконання завдання необхідо знати роль біологічно активних речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності організмів.

Вітаміни – біологічно активні речовини, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів, здебільшого є компонентами складних ферментів.

Гормони регулюють процеси обміну речовин тваринного організму.

Ферменти є біокаталізаторами хімічних реакцій.

Фітонциди пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів.

Серед перелічених відсутня біологічно активна речовина, що має регулювати процеси обміну речовин рослинного організму.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3Д 4А.

ТЕМА: Еволюція. Філогенез. Філогенетичний ряд

В основі завдання наведений рисунок, на якому зображено послідовність еволюційних змін передніх кінцівок у предків сучасних коней. Необхідно вказати, підтвердженням якого процесу є ця послідовність.

На думку Ч. Дарвіна і його послідовників, види реально існують у вигляді сукупності особин, досить подібних за будовою. Кожен вид більш-менш чітко відокремлений від інших і має певні властивості та ареал у даний момент часу. Види змінюються в процесі еволюції: будь-який вид має ланцюжок предкових форм. У деяких випадках такі предкові форми було встановлено (створено філогенетичні ряди). Установлено філогенетичний ряд предків сучасних коней. Цей ряд є підтвердженням філогенезу і показує, як саме змінювалися розміри тіла, будова черепа та формувалось копито коней.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи еволюційного вчення

Жан-Батіст Ламарк (1744–1829) – видатний французький учений, що створив першу еволюційну теорію. Вона ґрунтується на уявленні про те, що еволюція – це безперервний процес набуття корисних пристосувань живими організмами, які успадковуються нащадками. Вона відбувається як низка послідовних змін, що полягають в ускладненні будови і переходах від нижчого щаблю до вищого. Головною рушійною силою еволюції Ж.-Б. Ламарк уважав внутрішнє вроджене прагнення організму до прогресу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі послідовності ланцюга виїдання. Необхідно вказати варіант із правильною послідовністю компонентів.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки (консументи) 1-го порядку, хижаки 2-го порядку. У наведеному ланцюгу продуцент яблуня споживається плодожеркою, якою живиться шпак, останніми в свою чергу живиться хижак – кішка. Тому правильна послідовність є така: яблуня → плодожерка → шпак → кішка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток екосистем. Сукцесії. Саморегуляція екосистем

Будь-яка екосистема може нормально функціонувати лише за більш-менш стабільних умов довкілля, що потрібно для здійснення колообігу речовин.

Екосистеми певною мірою здатні до підтримання власної сталості (гомеостазу), однак у них можуть відбуватися зміни. Спрямовані послідовні зміни угруповань організмів, які з часом приводять до перетворення екосистеми, називають сукцесією. Це процес саморозвитку, який відбувається внаслідок взаємодії живих організмів між собою і довкіллям. Сукцесія завершується формуванням зрілих стійких екосистем зі значним видовим різноманіттям, розвиненими механізмами саморегуляції і здатністю до самовідтворення. Якщо кліматичні умови та тип ґрунту визначають рослинність місцевості, то рослинність, у свою чергу, впливає на ґрунт і в невеликих масштабах на клімат. Ця взаємодія приводить до стану рівноваги (клімаксу) між рослинністю, кліматом і ґрунтом певної зони.

Клімакс в екології – відносно стійкий стан рослинного компоненту екосистеми. Часто клімакс розглядають як завершальний етап розвитку екосистем. Клімакс залежить від кліматичних факторів, від місцевих особливостей ґрунту та від впливу людини на природу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Зародковий (ембріональний) етап розвитку організмів, його особливості у тварин

В основі завдання наведено рисунок стадії розвитку ланцетника (ембріонального розвитку хордових тварин).

Процес первинного органогенезу хордових (нейруляція) веде до формування органів, що визначають основу – вісь будови тіла майбутнього дорослого організму. У хребетних у цей період відбувається закладання хорди, нервової та кишкової трубок. Розташування цих складових однієї відносно іншої чітко видно на рисунку. Із зовнішнього шару клітин – ектодерми, утворюється нервова пластинка, з якої формується нервова система. Р

озташування нервової пластинки зумовлено її походженням.

Нервову пластинку позначено літерою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості і статистичні закономірності

При виконанні завдання необхідні знання щодо модифікаційної мінливості та її властивостей.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу (форма та розміри головної частини тіла у дафнії) змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (сезонність – зміна пір року). Це є властивістю модифікаційної мінливості, про яку йдеться в завданні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю. Стать у багатьох видів визначається хромосомним набором, в якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) та статеві хромосоми.

Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип притаманний птахам, про яких ідеться в завданні (у птахів гетерогаметна стать – жіноча). З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний та рецесивний алель можна позначати індексом: чорний півень – ХbХb, строката курка – XВY (гетерогаметна стать жіноча). 

Відповідно до умови задачі, чорного півня схрестили зі строкатою куркою:

P1 Хb Xb × XВY

F1 ХВXb XbY ХВХb XbY

У першому поколінні відбудеться розщеплення: ХB Хb (строкатий півень), Хb Y (чорна курка), ХB Хb (строкатий півень), Хb Y (чорна курка).

У завданні запитують про ймовірність появи в першому поколінні самців, схожих на батька. Отже, у першому поколінні запропонованого схрещування ймовірність появи самців, схожих на батька (генотип ХbХb), дорівнює 0 %.

Правильна відповідь – А.

Згідно з рішенням Українського центру оцінювання якості освіти будь-яка відповідь на це завдання вважається правильною та за виконання завдання нараховується 1 бал.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем та їх статистичний характер

При виконанні завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, встановлених Г. Менделем.

Аналізуючи основу завдання, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні).

Перший генетик висловив правильну думку. Беручи до уваги, що при схрещуванні гарбузів з кулястими плодами, у їхньому потомстві з’являються особини зі смугастими плодами, тобто відбулось розщеплення за ознакою форми плода, що було б неможливо, якщо куляста форма була б рецесивною ознакою, куляста форма плода може бути домінантною ознакою.

Другий генетик висловив правильну думку, що обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою форми плодів. Серед нащадків відбулося розщеплення за ознакою форми плодів у співвідношенні 3 : 1, що можливе при умові, коли обидві вихідні форми були гетерозиготні за ознакою форми плодів.

Правильна відповідь – В.