ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Завдання скеровано на перевірку знання про будову клітини, функціонування її органел і вміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції: живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передавання спадкової інформації тощо. У кожній органелі відбувається певні біологічні процеси.

Плазматична мембрана (1) забезпечує міжклітинні контакти.

Мітохондрія (2) постачає клітині енергію, акумулюючи її в молекулах АТФ.

Клітинний центр (3) забезпечує формування мікротрубочок цитоплазми.

Ядерце (4) забезпечує утворення складників рибосом цитоплазми.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3Д 4В.

ТЕМА: Білки. Будова й функції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних функцій органічних сполук в організмі людини.

Білки є основою антитіл, які забезпечують захист організму людини від бактерій, вірусів тощо.

Ліпіди, а саме жири, організми використовують як джерело ендогенної води.

В організмі людини резервною речовиною є глікоген. Це полісахарид  запасається в печінці.

До нуклеїнових кислот належать молекули ДНК й РНК. Саме молекули ДНК забезпечують збереження спадкової інформації.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення.

Завдання скеровано на перевірку знання про вияви боротьби за існування у тварин.

Тварини різних видів змагаються за середовище існування.

Міжвидова боротьба проявляється у змаганні між особинами різних видів.

Чим ближчі екологічні ніші двох видів, тим гостріші вияви конкуренції між ними.

Саме такий приклад наведено в основі завдання: бджоли, завезені в Австралію з Європи, витісняють місцевий вид бджіл, які не мають жала.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Завдання скеровано на перевірку розуміння основних положень еволюційного вчення Чарльза Дарвіна:

• еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір;
• природний добір проявляється в переважному виживанні й розмноженні організмів певного виду, найпристосованіших до умов середовища життя.

У прикладі з наукової праці Ч. Дарвіна описано дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання про ланцюги живлення.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі компоненти ланцюга виїдання: продуцентом є листя рослин (3), споживані личинками метеликів (4), якими живляться комахоїдні птахи (2), що є поживою для хижих птахів (1).

Тож правильна послідовність складників у ланцюгу виїдання така: 3 → 4 → 2 → 1.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екосистеми, їхній склад і різноманіття. Узаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі й непрямі; антагоністичні, нейтральні й мутуалістичні; трофічні й топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем.

Завдання скеровано на перевірку знання про різноманітність, розвиток і продуктивність екосистем.

Агроценоз – співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене й регулярно підтримуване людиною для виробництва сільськогосподарської продукції.

Агроценозу властиві мала екологічна надійність (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить висока врожайність (продуктивність).

Основу агроценозів становить агрофітоценоз – штучна рослинна спільнота, створена на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви й посадки зернових, овочевих, плодових і технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворено одним видом (сортом) культурних рослин і відповідними видами бур’янів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Форми розмноження організмів (нестатеве, статеве). Способи нестатевого розмноження одноклітинних і багатоклітинних організмів (вегетативне розмноження, спороутворення).

Завдання скеровано на перевірку знання форм розмноження організмів, зокрема природного вегетативного розмноження.

Ця рослина – Суниця лісова – має дуже тонкі довгі повзучі стебла з видовженими міжвузлями. Це вуса (видозмінені надземні пагони). Вони вкорінюються у вузлах і дають початок новим рослинам – відбувається вегетативне розмноження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості та статистичні закономірності

Завдання скеровано на перевірку знання про модифікаційну мінливість і її властивості.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що мають переважно пристосувальний характер й утворюються внаслідок узаємодії генотипу з навколишнім середовищем.

Зміни в організмі й модифікації не успадковуються. Модифікаційну мінливість зумовлено тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому мусять по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища. Тож прикладом модифікаційної мінливості є збільшення кількості еритроцитів у мешканців високогір’я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю.

Завдання скеровано на перевірку знання закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю, і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми.

Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип властивий канаркам, про яких ідеться в завданні.

З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний і рецесивний алель можна позначати індексом: коричневий самець – ХbХb, зелена самка – XВY (гетерогаметна стать жіноча). Відповідно до умови задачі, коричневого самця схрестили із зеленою самкою:

P1 Хb Xb × XВY

F1 ХВXb ХВХb XbY XbY.

У результаті схрещування в поколінні є такі фенотипи:

ХВXb – зелений самець;

ХbY – коричнева самка.

Отже, у результаті схрещування отримано 0 % коричневих самців канарок.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем і їхній статистичний характер. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин. Проміжний характер успадкування.

Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.

За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.

За умовою задачі дослідники отримали безшерстих і шерстистих собак, а також у потомстві були мертві цуценята із численними аномаліями. Тобто в завданні йдеться і про летальні гени.

Летальні алелі – це алелі, які, проявившись у фенотипі, призводять до загибелі організму на тій чи тій стадії розвитку.

Якщо від такого схрещування все потомство виявиться однорідним, то аналізована особина гомозиготна. Якщо відбудеться розщеплення – гетерозиготна.

Для гетерозиготних організмів умовний запис схрещування такий:

P₁ Аа×Аа

F₁ АА Аа Аа аа.

Отримане співвідношення 1 : 2 : 1 відповідає наведеним у завданні даним: шерстисті цуценята – 1 частина, безшерсті – 2 частини, мертві – 1 частина.

Тож успадкування типу шерстистості собак є прикладом дії летальних генів, початкові форми були гетерозиготними тваринами, безшерстість – домінантна ознака.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Сенсорні системи, їхнє значення. Органи чуття. Рецептори.

Завдання скеровано на перевірку знання механізму формування відчуття запахів.

Хеморецепторні сенсорні системи забезпечують відчуття запаху й смаку. Формування цих відчуттів пов’язане з дією певних речовин на специфічні хімічні рецептори – хеморецептори, які містяться в органах нюху й смаку.

Людина сприймає запах тільки запашних (ароматних) речовин, які мають певні властивості.

По-перше, молекули запашних речовин легко випаровуються, унаслідок чого з повітрям вони можуть потрапити в носову порожнину.

По-друге, запашні речовини мають розчинятися у воді, оскільки поверхня слизової оболонки носа волога, і молекули ароматних сполук, перш аніж подіяти на нюхові рецептори, розчиняються в слизу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції.

Завдання скеровано на перевірку знання будови й функцій залоз внутрішньої секреції.

Зображений на рисунку об’єкт – це щитоподібна залоза. Вона виробляє й виділяє в кров тироксин, складником якого є йони Йоду. Цей гормон активізує всі види обміну речовин у всіх органах і системах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА. Виділення. Сечовидільна система людини

Завдання скеровано на перевірку знання функцій нефрона.

В основі завдання наведено два твердження, які потрібно проаналізувати й оцінити їхню правильність.

Перше твердження є правильним, бо фільтрація відбувається завдяки високому тиску в капілярах клубочка.

Друге твердження теж є правильним, оскільки приносна артеріола має значно більший діаметр ніж виносна (це створює в капілярах клубочків кров’яний тиск 70–80 мм рт. ст.), а тому частина плазми наче витискається в порожнину капсули.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Норми й гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- і гіпервітамінози.

Завдання скеровано на перевірку знання значення вітамінів у життєдіяльності організму людини й захворювань, зумовлених нестачею цих речовин.

Вітамін А, або ретинол, є складником пігменту зорових рецепторів – паличок і колбочок. Він сприяє нормальному росту організму, розмноженню і відновленню тих клітин, які швидко й постійно змінюються – крові, шкіри, слизових оболонок тощо. Він підвищує опірність тканин до інфекцій і пришвидшує процеси загоєння ран.

Гіпо- й авітаміноз вітаміну А спричиняє порушення функції зору – виникає так звана куряча сліпота, коли в сутінках людина майже нічого не бачить.

Правильна відповідь – В.