ТЕМА: Органічна хімія. Ізомерія.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті ізомерії й уміння визначати речовини-ізомери.

Ізомери – речовини з однаковою молекулярною формулою, але різною будовою молекул.

З-поміж наведених речовин ізомерами є циклобутан і бутен-2-ен, які мають однакову молекулярну формулу \(\mathrm{C_4H_8}\), але різну будову молекул (рис. 1).

Рис. 1. Моделі молекул циклобутану (а) і бутен-2-ену (б)

Відповідь: В.

ТЕМА: Органічна хімія. Загальна формула алкенів.

Завдання скеровано на перевірку знання загальної формули алкенів.

Загальна формула алкенів – \(\mathrm{C}_n\mathrm{H}_{2n}\). Із-поміж наведених цій формулі відповідає \(\mathrm{C_6H_{12}}\).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Органічна хімія. Номенклатура алкінів.

Завдання скеровано на перевірку вміння називати алкіни за систематичною номенклатурою.

Зі структурної формули, що містить потрійний зв’язок, зрозуміло, що йдеться про назву алкіну розгалуженої будови.

Називати алкіни за систематичною номенклатурою потрібно за алгоритмом, наведеним на схемі (рис. 1).

Рис. 1. Алгоритм побудови назв алкенів й алкінів за систематичною номенклатурою

Зверніть увагу: положення потрійного зв’язку й замісників позначають найменшими числами, але перевагу у виборі початку нумерації віддають потрійному зв’язку (рис. 2).

Рис. 2. Структурна формула 4,4-диметилпент-2-ину

Відповідь: B.

ТЕМА: Вуглеводні. Алкани, їхні фізичні властивості.

Завдання скеровано на знання фізичних властивостей алканів і розуміння змісту понять «температура кипіння» і «температура плавлення».

Плавлення (топлення) – екзотермічний процес переходу речовин (зокрема таких, що не мають кристалічної будови) із твердого стану в рiдкий.

Тобто для того, щоби розв’язати завдання, потрібно проаналізувати подані в таблиці температури плавлення алканів. Варіанти відповіді А і Б відповідають газуватим речовинам, які зріджуються і тверднуть за від’ємних температур.

З-поміж варіантів відповіді В і Г потрібно вибрати варіант Г, бо речовина, яка плавиться за температури 18 °С (варіант В), за температури 25 °С перебуватиме в рідкому стані. А речовина, яка плавиться за температури 37 °С, і за 25 °С перебуватиме в твердому стані.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Основні класи неорганічних сполук. Кислоти.

Завдання скеровано на перевірку вміння складати формули оксигеновмісних кислот.

Проаналізувавши наведені формули солей, можна дійти висновку, що йдеться про солі двохосновної оксигеновмісної кислоти, утвореної хімічним елементом, ступінь окиснення якого в ній дорівнює +6: $$ \mathrm{\overset{+1}{Na_2}\overset{+6}{E}\overset{-2}{O_4},\ \overset{+1}{Na}\overset{+1}{H}\overset{+6}{E}\overset{-2}{O_4}}. $$

Цій умові відповідає сульфатна кислота \(\mathrm{\overset{+1}{H_2}\overset{+6}{S}\overset{-2}{O_4}}\) , яка утворює середню і кислу солі – \(\mathrm{\overset{+1}{Na_2}\overset{+6}{S}\overset{-2}{O_4}},\ \mathrm{\overset{+1}{Na}\overset{+1}{H}\overset{+6}{S}\overset{-2}{O_4}}\).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Сульфатна кислота. Залізо.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей заліза й сульфатної кислоти, уміння прогнозувати хімічний склад продуктів реакцій сульфатної кислоти різної концентрації з металами.

У розведених водних розчинах сульфатної кислоти окисниками є катіони Гідрогену, а не атоми Сульфуру в кислотному залишку: \begin{gather*} \mathrm{H_2SO_4\rightarrow 2H^+ +SO^{2-}_4;}\\[7pt] \mathrm{Fe+2H^++SO^{2-}_4=Fe^{2+}+SO^{2-}_4+H_2\uparrow;}\\[7pt] \mathrm{Fe+2H^+=Fe^{2+}+H_2\uparrow}. \end{gather*}

Відповідь: A.

ТЕМА: Явище амфотерності.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності, уміння аналізувати й прогнозувати результати дослідження, робити висновки.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або основні, або кислотні властивості. Прикладами амфотерних оксидів є оксиди Цинку й Алюмінію.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Кальцій оксид.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про хімічні властивості основних класів неорганічних сполук і способи їхнього добування.

Вапно – тривіальна назва кальцій оксиду \(\mathrm{CaO}\).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Карбон(IV) оксид.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про хімічні властивості основних класів неорганічних сполук і способи їхнього добування.

Дією етанової (оцтової) кислоти на кальцій карбонат добувають карбон(IV) оксид (вуглекислий газ):

Густина карбон(IV) оксиду більша за густину повітря, тому його збирають у посудину, розташовану отвором догори.

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.

А амфотерний цинк оксид реагує з лугом

Б амфотерний купрум(ІІ) оксид реагує з нітратною кислотою

В кислотний сульфур(IV) оксид реагує з основним кальцій оксидом

Г два вищі кислотні оксиди – сіліцій(IV) оксид і карбон(IV) оксид – не реагують між собою

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Реакції обміну між електролітами в розчині.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про умови необоротності реакцій між електролітами в розчині.

Хлоридна кислота є сильною, тому може витіснити із солей слабші за неї сульфідну, залишок якої є в натрій сульфіді (варіант відповіді А) і сульфітну, залишок якої є в натрій сульфіті (варіант відповіді Г) кислоти. Однак осад з барій хлоридом у водному розчині утворить лише натрій сульфіт – він є малорозчинною речовиною, а барій сульфід розчиняється у воді (рис. 1).

Рис. 1. Фрагмент таблиці «Розчинність основ, кислот, амфотерних гідроксидів і солей у воді за температури 20–25 °С»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розчини. Гідроліз солей.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати реакцію середовища водного розчину солі за результатами аналізування її складу за хімічною формулою.

Фенолфталеїн – специфічний індикатор лужного середовища, під дією гідроксид-аніонів набуває малинового забарвлення.

Гідроліз солі – реакція йонного обміну між йонами солі й молекулами води, унаслідок якої середовище розчину солі може стати відмінним від нейтрального.

Гідроліз солі, утвореної сильною основою і слабкою кислотою, – це гідроліз за аніоном. Унаслідок цього середовище розчину стає лужним.

Рис. 1. Характер середовища водного розчину солі залежить від сили відповідних кислоти й основи

Умові задання відповідає калій карбонат.

Відповідь: B.

ТЕМА: Розчини. Гідроліз солей.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати реакцію середовища водного розчину солі за результатами аналізування її складу за хімічною формулою.

Гідроліз солі – реакція йонного обміну між йонами солі й молекулами води, унаслідок якої середовище розчину солі може стати відмінним від нейтрального.

Гідроліз солі, утвореної слабкою основою і сильною кислотою, – це гідроліз за катіоном. Унаслідок цього середовище розчину стає кислим.

Рис. 1. Характер середовища водного розчину солі залежить від сили відповідних кислоти й основи

Умові задання відповідає амоній сульфат.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічні й органічні речовини, їхні властивості.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей водню, метану, гідроген хлориду, амоніаку, етену, кисню, азоту, нітроген(I) оксиду, розуміння умов збирання газів витісненням води.

Витісненням води збирають газуваті мало- або нерозчинні у воді речовини, які не реагують із нею (див. рисунок).

Із-поміж наведених у завданні речовин добре розчинними є гідроген хлорид й амоніак. Тому їх не збирають витісненням води.

Відповідь: Б.