ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Луги.

Завдання скеровано на перевірку знання способів добування лугів, уміння розрізняти луги за їхніми хімічними формулами.

Фенолфталеїн – специфічний індикатор лужного середовища, під дією гідроксид-аніонів у водному розчині він набуває малинового забарвлення.

Унаслідок розчинення барій оксиду у воді відбувається хімічна реакція, продуктом якої є луг – барій гідроксид: $$ \mathrm{BaO+H_2O=Ba(OH)_2.} $$

У водному розчині барій гідроксид дисоціює на катіони Барію і гідроксид-аніони: $$ \mathrm{Ba(OH)_2\rightarrow Ba^{2+}+2OH^-.} $$

Унаслідок розчинення амоніаку у воді утворюються гідроксид-аніони й катіони амонію: $$ \mathrm{HOH+ :NH_3\rightleftarrows OH^-+ [H\ :NH_3]^+.} $$

У водному розчині кальцій гідроксид дисоціює на катіони Кальцію і гідроксид-аніони: $$ \mathrm{Ca(OH)_2\rightarrow Ca^{2+}+2OH^-.} $$

Відповідь: Б.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Кислотні оксиди. Способи добування кислот.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати можливість перебігу реакцій кислотних оксидів з водою.

З-поміж кислот, формули яких наведено в завданні, лише силікатну не можна добути реакцією відповідного кислотного оксиду з водою, адже силіцій(IV) оксид – це кварц, який у воді не розчиняється і не реагує з нею.

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Солі.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати солі за їхніми хімічними формулами.

Солі – йонні сполуки, утворені катіонами металічних елементів або амонію й аніонами кислотних залишків. Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в молекулі кислоти на катіони амонію або металічних елементів.

У завданні наведено формули солей – натрій етаноату (1), калій перманганату (4), амоній дигідрогенкарбонату (6).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Явище амфотерності.

Завдання скеровано на перевірку розуміння суті амфотерності, уміння аналізувати й прогнозувати результати дослідження, робити висновки.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або основні, або кислотні властивості. Наприклад, із кислотами цинк гідроксид реагує як основа, із лугами – як кислота. Тобто білий драглистий осад цинк гідроксиду розчиниться як у кислоті, так і в надлишку розчину лугу.

Описані перетворення можна пояснити за допомогою таких хімічних рівнянь: \begin{gather*} \mathrm{ZnCl_2+2KOH=\underbrace{Zn(OH)_2\downarrow}_{\text{білий драглистий}}+2KCl;}\\[7pt] \mathrm{Zn^{2+}+2OH^-\rightarrow Zn(OH)_2\downarrow ;}\\[7pt] \mathrm{Zn(OH)_2+2HCl=ZnCl_2+2H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Zn(OH)_2+2H^+=Zn^{2+}+2H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Zn(OH)_2+2KOH=K_2[Zn(OH)_4];}\\[7pt] \mathrm{Zn(OH)_2+2OH^-=[Zn(OH)_4]^{2-}.} \end{gather*}

Відповідь: B.

ТЕМА: Загальна хімія. Основні класи неорганічних сполук. Солі.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про хімічні властивості солей для розпізнавання їх за допомогою якісних реакцій.

Без утворення твердого залишку розкладаються дві солі – амоній карбонат (A) й амоній хлорид (B). Однак із-поміж них лише амоній карбонат реагує з кальцій гідроксидом з утворенням осаду – кальцій карбонату:

Відповідь: A.

ТЕМА: Загальна хімія. Ступінь окиснення. Окисно-відновні реакції.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту поняття ступінь окиснення, окисно-відновна реакція, уміння визначати ступені окиснення атомів хімічних елементів за формулами речовин і визначати окисники й відновники.

Ступінь окиснення – це умовний цілочисловий заряд на атомі в молекулярній частинці, якого би він набув, якщо відокремити зв’язані з ним електронегативніші атоми разом із парами електронів, що належать зв’язкам. Це ціле число – додатне, від’ємне або нуль.

Алгебрична сума ступенів окиснення всіх атомів у нейтральній молекулі дорівнює нулю, а в йоні – величині його заряду.

Ступені окиснення атомів Гідрогену й Оксигену складних речовинах зазвичай становлять +1 і –2 відповідно.

Окисно-відновні реакції супроводжувані переходом або зміщенням валентних електронів від атомів із меншою електронегативністю до атомів із більшою електронегативністю.

Окиснення – утрачання електронів атомом або йоном, відновлення – процес, протилежний окисненню.

Окисники приєднують електрони, відновники – віддають.

У цій реакції Натрій не змінює ступінь окиснення:

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Неорганічні речовини і їхні властивості. Поняття про твердість (жорсткість) води та способи її усунення.

Завдання скеровано на перевірку знання чинників, що зумовлюють постійну твердість води.

Твердість води – це сукупність її властивостей, зумовлених деякими катіонами металічних елементів у ній. Усі двовалентні катіони тією чи тією мірою впливають на твердість води, оскільки вони взаємодіють із певними аніонами, унаслідок чого утворюються нерозчинні або малорозчинні сполуки, що випадають в осад.

Постійну твердість води зумовлено катіонами \(\mathrm{Ca^{2+}}\) і \(\mathrm{Mg^{2+}}\), аніонами \(\mathrm{Cl^{-}}\), \(\mathrm{SO^{2-}_4}\).

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Оксид і гідроксид Алюмінію.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей алюміній оксиду й алюміній гідроксиду.

Амфотерністю називають здатність деяких хімічних сполук залежно від умов виявляти або основні, або кислотні властивості. Оксид і гідроксид Алюмінію реагують як із кислотами, так і з лугами. Тобто є амфотерними: \begin{gather*} \mathrm{Al(OH)_3+3HCl=AlCl_3+3H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Al(OH)_3+3KOH=K_3[Al(OH)_6];}\\[7pt] \mathrm{Al_2O_3+6HCl=2AlCl_3+3H_2O;}\\[7pt] \mathrm{Al_2O_3+2KOH=2KAlO_2+H_2O.} \end{gather*}

Алюміній гідроксид за нагрівання розкладається на алюміній оксид і воду: $$ \mathrm{2Al(OH)_3=Al_2O_3+3H_2O.} $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Залізо. Сполуки Феруму.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей заліза та сполук Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ).

А \(\mathrm{\overset{+2}{Fe}\overset{-2}{O}+\overset{+2}{C}\overset{-2}{O}= \overset{0}{Fe}+\overset{+4}{C}\overset{-2}{O}_2}\)

Б \(\mathrm{2\overset{+2}{Fe}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{0}{Cl}_2= 2\overset{+3}{Fe}\overset{-1}{Cl}_3}\)

В \(\mathrm{\overset{+3}{Fe}_2\overset{-2}{O}_3+2\overset{0}{Al}= \overset{+3}{Al}_2\overset{-2}{O}_3+2\overset{0}{Fe}}\)

Г \(\mathrm{2\overset{+3}{Fe}\overset{-1}{Cl}_3+\overset{+1}{H}_2\overset{-2}{S}= 2\overset{+2}{Fe}\overset{-1}{Cl}_2+\overset{0}{S}+2\overset{+1}{H}\overset{-1}{Cl}}\)

Ферум є відновником у реакції ферум(ІІ) хлориду з хлором.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Галогени.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати здатність галогенів витісняти один одного із солей у водних розчинах.

Окиснювальні властивості галогенів зменшуються в підгрупі зі збільшенням протонного числа. Хлор витісняє йод із калій йодиду у водному розчині: $$ \mathrm{Cl_2+2KI=I_2\downarrow +\ 2KCl.} $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Кисень.

Завдання скеровано на перевірку знання способів добування кисню.

У лабораторії кисень добувають з гідроген пероксиду (1), калій перманганату (3), натрій нітрату (5):

Відповідь: Б.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Амоніак.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснювати результати досліду хімічними властивостями амоніаку.

Фенолфталеїн – специфічний індикатор лужного середовища, у якому він під дією гідроксид-аніонів набуває малинового кольору. З-поміж речовин, хімічні формули яких наведено в завданні, лише розчин амоніаку у воді має лужне середовище. Унаслідок розчинення амоніаку у воді утворюються гідроксид-аніони й катіони амонію: $$ \mathrm{ HOH+:NH_3\rightleftarrows OH^-+ [H:NH_3]^+. } $$

Відповідь: Г.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Карбон(IV) оксид.

Завдання скеровано на перевірку вміння прогнозувати можливість перебігу реакцій за участі неорганічних речовин різних класів.

З-поміж речовин, назви яких наведено в завданні, потрібно вибрати ту, яка реагує з карбон(IV) оксидом і не реагує з киснем. Цим умовам відповідає натрій гідроксид: $$ \mathrm{CO_2+2NaOH=Na_2CO_3+H_2O.} $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Органічна хімія. Систематична номенклатура органічних сполук.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати органічні сполуки різних класів і називати їх за систематичною номенклатурою.

У завданні наведено структурну формулу естеру, молекула якого утворена залишками пропанової кислоти й етанолу, тож його назва – етилпропаноат.

Відповідь: Б.