Загальна географія – Загальна географія

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані. Його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Знаходимо точку А і ведемо по лінії вниз до позначки, зупиняємось на 30°. Отже, точка А має довготу 30°, а точка В – 45°. Знаходимо різницю в градусах між точками: 45° - 30° = 15°. У часі це буде: 15°× 4 хв. = 60 хв. Чому перемножуємо на 4 хвилини? Тому що Земля робить оберт на 1° дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 15°. Отже, це буде 60 хвилин.

Правильна відповідь – 60.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота.

У цьому випадку потрібно визначити географічну довготу точки Г.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Знаходимо точку Г і ведемо по лінії вниз. Зупиняємося між позначками 90° і 120°. Отже, меридіани проведені через 30°. Це означає: якщо точка Г лежить на однаковій відстані між 90° і 120°, то її довгота буде: 90° + 15° = 105°

Правильна відповідь – 105.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати відстань між об’єктами в кілометрах за градусною сіткою.

У цьому випадку потрібно визначити широту точки Б.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (у нашому випадку – справа). Знаходимо точку Б, ведемо до краю карти по лінії, зупиняємося на позначці 60°. Отже, точка Б від екватора віддалена на 60°.

Щоб визначити відстань у кілометрах, треба знати, скільки становить 1° дуги меридіана. Відомо, що всі меридіани однакові і 1°дуги меридіана це 111 км (ціле число). Якщо 60×111, одержимо 6660 км.

Правильна відповідь – 6660.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єктів і відстань між ними в градусах.

Щоб визначити відстань в градусах, необхідно знати широту обидвох об’єктів.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватору, виражена в градусах. Широту визначають від екватору за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватору від 0° до 90° в обох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (у нашому випадку – справа). Знаходимо точку Б, ведемо вправо по паралелі до краю карти, бачимо, що широта точки Б становить 60°. Знаємо, що широта Північного полюса – 90°. Шукаємо різницю, тобто відстань від точки Б до Північного полюса: 90° – 60° = 30°

Правильна відповідь – 30.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості вод Світового океану.

Тестове завдання оцінює знання про закономірності розподілу солоності поверхневих вод Світового океану.

Як відомо, солоність залежить від кількості опадів, інтенсивності випаровування і притоку прісної води.

Кількість опадів найбільша в районі екватора та в помірних широтах, тому тут солоність відповідно – 35 ‰ і 33‰.

Ступінь випаровування найбільший в районі жаркого теплового поясу.

Із наближенням до полюсів солоність знижується, оскільки зменшується кількість опадів і випаровування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера та ґрунти. Природні зони Землі, їх особливості.

Тестове завдання оцінює знання однієї з основних закономірностей поширення природних зон і типів ґрунтів.

Відомо, що тип ґрунту залежить від рослинності, під якою він сформувався, і їх поширення підпорядковане широтній зональності. Варто пам’ятати, що під вологими вічнозеленими лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти, під широколистими лісами – сірі лісові, у тундрі – бідні тундрово-болотні ґрунти, у зоні тайги – підзолисті ґрунти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Атмосфера. Клімат, основні кліматичні показники. Карта кліматичних показників.

Тестове завдання оцінює знання про кліматичні пояси та їх ознаки.

У завданні потрібно виділити спільну ознаку для двох основних поясів – помірного і тропічного. Методом виключення можна виконати це завдання: пасатна циркуляція не властива для помірних широт; велика кількість опадів, низький атмосферний тиск не властиві для тропічного поясу. Сезонні зміни (за порами року) температури повітря яскраво виражені в помірному поясі. У тропічному поясі виділяють зміни температури повітря над материками – влітку дуже високі + 35℃, взимку до +15℃.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Гідросфера. Світовий океан і його частини.

Це тестове питання вимагає знання географічної карти і розташування відомих об’ктів гідросфери на карті.

У завданні № 1 наведено фрагмент карти, якою можна скористатися для підказки. Під час вивчення теми «Світовий океан і його частини» називаємо серед проток Атлантичного океану Гібралтарську, яка відділяє Європу від Африки і сполучає Середземне море з Атлантичним океаном.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Літосфера. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

Тестове питання оцінює знання про зовнішні сили, які впливають на зміну рельєфу і склад гірських порід.

До зовнішніх сил відносимо роботу вітру, води, льодовика, підземних вод. Кожна із названих сил руйнує в одному місці і створює нові форми рельєфу в іншому.

Руйнування водою чи вітром називають ерозією. Вимоїна на схилі горба може появитися тільки від водної ерозії. Тут підказка у самій формі рельєфу – вимоїна, тобто вимита водою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Атмосфера. Теплові пояси.

Тестове завдання оцінює розуміння процесів освітленості різних поясів Землі.

Відомо, що причиною нерівномірного освітлення земної поверхні є куляста форма Землі і її положення відносно Сонця. Зміна дня і ночі залежить від руху Землі довкола своєї осі, а тривалість дня і ночі – від нахилу земної осі до площини орбіти. Тривалість дня і ночі починає змінюватися від екватора, осекільки на екваторі Сонце в зеніті буває два рази в рік (день = ночі). З наближенням до полюсів різниця в тривалості дня і ночі зростає. За полярними колами спостерігають полярний день, тривалість якого зростає від однієї доби на самих колах до півроку на полюсах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Відкриття Америки Х. Колумбом.

Тестове завдання оцінює вміння аналізувати карти маршрутів мандрівників і дослідників.

Наведено фрагмент карти, яку иожемо бачити зустрічається в підручнику, у зошитах для оцінювання знань.

Тестове завдання можна виконати методом виключення неправильних відповідей: Фернандо Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож, Васко да Гама відкрив морський шлях до Індії, обігнувши Африку із заходу, Джеймс Кук здійснив три навколосвітні подорожі.

Христофор Колумб, шукаючи західний шлях до Індії, вирушив з Піренейського півострова і перетнув Атлантичний океан. Мандрівник досяг Великих Антильських островів, вважаючи, що це Індія. Саме такий шлях бачимо на карті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Кліматотвірні чинники. Кліматичні пояси і типи клімату.

Тестове завдання оцінює вміння читати кліматограми.

Спочатку проаналізуємо кліматограму: буквами на горизонтальній лінії (знизу) позначено початкові букви місяців року (через один місяць), на кліматограмі посередині записано загальне число опадів – 1150 мм. Зліва на вертикаліній прямій – температура повітря, справа – шкала опадів. Стовпчики – опади щомісячно, зверху – графік ходу річних температур повітря.

Пам’ятаймо, що в Південній півкулі всі процеси відбуваються навпаки, тобто там літні місяці – це грудень, січень, лютий (наші зимові). Шукаємо ті відповіді, які схарактеризують субекваторіальний тип клімату: середньомісячна температура вища за +20℃, у грудні, січні, лютому тепліше, ніж у червні, липні, серпні, узимку опадів менше, ніж влітку. Саме це бачимо на кліматограмі.

Правильна відповідь – 146.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою.

Бачимо, що літак летітиме з точки Г до точки В точно на захід. Азимут заходу становить 270°.

Правильна відповідь – 270.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані, він визначається за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Щоб визначити, на скільки хвилин місцевий час відрізняється між двома пунктами, потрібно спочатку визначити довготу цих пунків і знайти різницю в градусах.

Точка Г має географічну довготу 105°, точка Б – 150°. Різниця: 150° – 105° = 45°. У часі це буде: 45° × 4 хв. = 180 хв. Чому на 4 хвилини перемножуємо? Тому що Земля робить оберт на 1°дуги меридіана за 4 хвилини, а в нас є 45°.

Правильна відповідь – 180.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Тестове завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єкта.

У цьому випадку потрібно визначити широту точки В.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (в нашому випадку – справа). Знайдемо точку В і ведемо вправо по лінії до краю карти, зупиняємося на позначці 0°. Точка В розташована на екваторі, від якого ведеться відлік широти.

Правильна відповідь – 0.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота.

У цьому випадку потрібно визначити відстань точки А до Гринвіцького меридіану, тобто географічну довготу.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового (Гринвіцького) меридіану, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу).

Знайдемо точку А і ведемо вниз карти, зупиняємося на позначці 30°. Це і буде відстань, на яку точка А віддалена від Гринвіцького меридіану.

Правильна відповідь – 30.

ТЕМА: Закономірності формування природи матеикв і океанів. Природні комплекси материків і океанів. Природні зони.

Тестове завдання оцінює знання основних особливостей природних зон материків, їх органічний світ.

Завдання можна розпочати з найпростішого: північні олені – значить, на півночі, а це мохово-лишайникова тундра.

Жирафи поширені в Африці, в зоні саван і рідколісся.

Коала – сумчастий ведмідь, а сумчасті живуть в Австралії, де ростуть евкаліпти.

Панда – бамбуковий ведмедик на території Китаю.

Правильна відповідь – 1В 2А 3Г 4Б.

ТЕМА: Материки Північної півкулі. Північна Америка. Євразія. Природні зони.

Тестове завдання оцінює знання про особливості природних зон північних материків.

Зони тундри і тайги поширені на півночі Євразії та Пвнічної Америки в умовах прохолодного клімату, здебільшого на низовинному рельєфі. Як відомо, випаровування в цих природних зонах не є високе, а опадів випадає достатньо, тому території надмірно зволожені.

Якщо проаналізувати інші варіанти відповідей, то континентальний клімат сухий і не може сприяти заболоченню, водопроникні породи теж пропускають воду, а не затримують. На підзолистих грунтах густий ролинний покрив (тайга), а не розріджений.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі , її межі і властивості.

Тестове завдання оцінює знання про головні властивості та закономірності географічної оболонки Землі.

У завданні читаємо, що в ландшафтах відбуваються сезонні зміни природних процесів.

Отже, якщо виділяють сезони, то відбувається ритм: один сезон змінюється іншим. Ритмічність – це одна із закономірностей географічної оболонки, періодична повторюваність певних процесів у часі і просторі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Атмосфера. Температура повітря.

Тестове завдання оцінює знання про температуру повітря та її зміну з висотою.

Відомо, що температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів. Повітря нагрівається не від сонячних променів, а від поверхні землі. Це означає, що з висотою стає холодніше, тобто температура знижується з підняттям угору – на кожні 1000 м знижується на 6℃. У зворотному напрямку температура підвищується, тобто коли ми спускаємося з гори, стає тепліше. Якщо на цій схемі найнижча температура була у точці 3, то найвища – у точці 1.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Гідросфера. Води суходолу – поверхневі і підземні. Живлення, водний режим і робота річок.

Тестове завдання оцінює знання про річку, її режим, живлення і характер течії.

Річковий басейн – це територія на земній поверхні, з якої річка збирає свої води для живлення. Головна роль у живленні річки належить кліматичним умовам території, якою протікає річка та її притоки.

Від живлення річки залежить її режим, тобто коливання рівня води. Основні стадії режиму – повінь, паводок і межень.

Повінь – це тривале щорічне підняття рівня води, яке відбувається в той самий сезон.

Паводок – це раптове підняття рівня води внаслідок сильних дощів.

Межень – це найнижчий рівень води в річці. Саме ці характеристики режиму річки залежать від кліматичних умов.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА:Гідросфера. Рух води в Океані.

Тестове завдання оцінює знання про рух води у Світовому океані.

Цунамі – велетенські хвилі, спричинені підводними землетрусами чи вулканами. На відміну від інших хвиль, у цунамі рухається вся товща води, а не поверхневий шар.

Коли цунамі зароджується у відкритому просторі океану, воно не є загрозливим. Небезпеку воно становить тоді, коли наближається до берега, де глибина є меншою. Хвиля забирає воду від берега і підіймає її вгору, стає подібною до величезної стіни, яка падає на берег.

Правильна відповідь – Г. 

ТЕМА: Літосфера. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

Пропоноване завдання оцінює знання про літосферні плити, їх рухи і наслідки.

Літосферна плита – це великий блок літосфери, який відділений від інших блоків літосфери глибинними розломами. Саме в тих місцях, де земна кора не є суцільною, тобто на краях літосферних плит, спостерігають активні рухи земної кори, землетруси і вулкани. Це – сейсмічні зони чи пояси.

На Землі виділяють дві сейсмічні зони – Тихоокеанське «вогняне кільце» і Середземноморська. Тихоокеанська утворилася довкола Тихоокеанської літосферної плити і є найбільшою.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Земля на плані і карті. План, його основні ознаки. Умовні знаки плану.

Тестове завдання оцінює вміння читати план місцевості, розпізнавати умовні знаки.

На плані місцевості шукаємо озеро Глибоке, дивимося які умовні знаки нанесено довкола озера. Бачимо, що довкола всього озера позначено болото. Отже, саме це буде перешкодою для жителів навколишніх сіл в облашуванні відпочинкової зони.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Форма і рухи Землі, їх наслідки.

Тестове завдання оцінює знання про рухи Землі і їх наслідки для природи.

У завданні треба знайти точку, де Сонце в зеніті буває двічі на рік. Отже, мова йде не про добовий рух Землі, а про річний рух довкола Сонця.

Двічі на рік Земля займає таке положення відносно Сонця, коли обидві півкулі освітлюються однаково і день дорівнє ночі, тому що в ці дні Сонце в зеніті над екватором.

Такі дні називають осіннє (23 вересня) і весняне (21 березня) рівнодення. На тропіках Сонце в зеніті може бути лише раз на рік – на Північному 22 червня (день літнього сонцестояння), на Південному 22 грудня (день зимового сонцестояння).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі, їх географічне значення.

Тестове завдання оцінює знання про першу навколосвітню подорож Фернана Магеллана та її значення для географічної науки.

Відомо, що метою подорожі Фернана Магеллана було дістатися західним шляхом до Молуккських островів, які також відомі як Острови прянощів.

На той час Америка європейцям вже була відомою, і експедиція вирушила з Іспанії на захід через Атлантичний океан уздовж східного узбережжя Південної Америки. Вийшовши через протоку (потім названу Магеллановою) у Тихий океан, моряки прибули на острови зі сходу. Завантажили прянощі і вирушили через Індійський океан уздовж західного узбережжя Африки до Європи. Так було здійснено першу навколосвітню експедицію, яка мала величезне значення для географічої науки: доведено, що Земля має форму кулі, Світовий океан – єдиний, на Землі більше води, ніж суходолу, названо океан Тихим і нанесено на карту світу деякі острови.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою.

Бачимо, що літак летітиме з точки А до точки Б точно на схід. Азимут сходу становить 90°.

Правильна відповідь – 90.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані, який визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу).

Щоб визначити, на скільки хвилин місцевий час у точці В відстає порівняно з місевим часом у точці Г, потрібно спочатку визначити, яка різниця в градусах між цими точками. Знаходимо точку В й ведемо по лінії вниз до позначок, зупиняємось між позначками 30° і 60°. Отже, точка В має довготу – 45°, а точка Г – між позначками 90° і 120°, тобто 105°. Знаходимо різницю в градусах між точками: 105° – 45° = 60°. У часі це буде: 60° × 4 хв. = 240 хв. Чому ми перемножуємо на 4 хвилини? Тому що Земля робить оберт на 1°дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 60°. Отже, це буде 240 хвилин.

Правильна відповідь – 240.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота.

E цьому випадку потрібно визначити географічну довготу точки А.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Знаходимо точку А і ведемо по лінії вниз. Зупиняємось на позначці 30° – це і є значення довготи.

Правильна відповідь – 30.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Тестове завдання оцінює вміння визначати географічні координати об’єкта.

У цьому випадку потрібно визначити відстань точки Б до екватора, тобто географічну широту.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписані на вертикальній рамці карти справа. Знаходимо на карті точку Б, ведемо до правої рамки, бачимо число 60°.

Отже, якщо широта – це відстань точки від екватора в градусах, то точка Б на 60° віддалена від екватора.

Правильна відповідь – 60.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Природні комплекси материків і океанів.

Тестове завдання оцінює знання про особливості природи материків та їх органічний світ.

Виконання завдання можна розпочати з картинки із зображенням північного оленя. У запропонованих варіантах відповідей є лише одна північна країна – Канада.

Слони живуть в Африці і в Індії, пінгвіни – в Антарктиді і в Новій Зеландії, верблюди – в Азії .

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3Д 4А.

ТЕМА: Природні умови і ресурси України. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси.

Тестове завдання оцінює знання про форми рельєфу на території України і вміння читати профіль поверхні місцевості.

На профілі на горизонтальному відрізку позначено протяжність території із заходу на схід у кілометрах, а на вертикальних – абсолютні висоти форм рельєфу.

Для виконання цього завдання можна скористатися картою із завдання № 30. Треба пригадати абсолютні висоти основних форм рельєфу на території України: низовини – від 0 м до 200 м, височини – від 200 м до 500 м, гори – від 500 м і вище.

Аналізуючи лінію профілю, бачимо, що на заході висоти найбільші (до 1600 м), тобто це гори середні за висотою, а просуваючись на схід висота знижується від 450 – 400 м до 200 м – височина переходить у низовину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі і властивості.

Тестове завдання оцінює знання про головні властивості та закономірності географічної оболонки Землі.

У завданні йдеться про одну із закономірностей географічної оболонки – ритмічність.

Ритмічність – це періодична повторюваність певних процесів у часі і просторі. У завданні бачимо малюнки чотирьох пір року, які ритмічно змінюють одна одну.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гідросфера. Підземні води, умови їх утворення і залягання у земній корі.

Тестове завдання оцінює знання про формування підземних вод.

Підземні води формуються з опадів, які проходять через водопроникні породи і накопичуються нижче земної поверхні. Виділяють ґрунтові, міжпластові, артезіанські води. Ґрунтові води залягають на першому водотривкому шарі і їх рівень коливається залежно від кількості опадів. Саме їх ми бачимо в криницях і можемо спостерігати, як коливається їх рівень. Коли навесні тануть сніги, рівень ґрунтових вод піднімається в колодязях і води можуть появлятися в підвалах, погребах, ямах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Атмосфера. Атмосферний тиск.

Тестове завдання оцінює знання про атмосферний тиск.

Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню і всі предмети, що розташовані на ній. Вимірюють у міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.) З висотою атмосферний тиск знижується – на 1000м підйому падає на 100мм рт. ст. Отже, якщо на схемі завдання точка Г позначена найвище, то тиск у ній буде найнижчий. Відповідно, найвищий тиск буде у точці, яка позначена найнижче – Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості вод Світового океану.

Тестове завдання оцінює знання про закономірності солоності водойм Світового океану.

Можна скористатися картою із завдання № 35.

Відомо, що на солоність впливають: кількість опадів, випаровування і прихід прісної річкової води. Внутрішнє Червоне море – найсолоніше море (42 ‰) Світового океану, тому що розташоване в тропічному кліматі, де інтенсивне випаровування і мала кількість опадів. У море не впадає жодна річка, але воно наповнене водою. Причиною є його сполучення з Індійським океаном Баб-ель-Мандебською протокою.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Літосфера. Літосферні плити, наслідки їх переміщення.

Тестове завдання оцінює знання про утворення сучасних материків та океанів.

Відомо, що кожен материк лежить на літосферній плиті.

Літосферна плита – це великий блок літосфери, який відділений від інших глибинними розломами. Німецький геофізик Альфред Вегенер висловив гіпотезу, згідно з якою в минулому існував єдиний материк, який унаслідок руху літосферних плит розколовся спочатку на дві частини, а згодом на ще менші частини, які і є сучасними материками й океанічними западинами.

Інші версії не можуть бути правильними, тому що від виверження вулканів не можуть утворитися такі великі площі суходолу (материки), коливальні рухи земної кори теж не сприяють утворенню великих частин літосфери. Метаморфізація – це процес перетворення одних видів гірських порід в інші під дією високої температури й тиску на глибині.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Способи зображення Землі. Абсолютна і відносна висота місцевості, їх визначення за допомогою горизонталей.

Тестове завдання оцінює вміння визначати абсолютну висоту місцевості за горизонталями.

Щоб спостерігати за рухом транспорту на всьому відрізку шосе, треба перебувати на найвищій точці місцевості. Орієнтуючись за горизонталями, які проведені через 5 м, легко визначити, що точка А має висоту 155 м, біля точки Б зазначено висоту 164.0 м, точка В – 155м, точка Г – 145 м.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Орієнтування на місцевості.

Тестове завдання оцінює знання про орієнтування на місцевості за Полярною зорею.

Уночі на місцевості можна орієнтуватися за сузір’ям Малої Ведмедиці, у складі якого є Полярна зоря, яка вказує на Північ. Унікальність Полярної зорі в тому, що вона розташована найближче серед інших зірок до Північного полюса. Через це вона постійно знаходиться на одному і тому ж місці незалежно від пори року чи часу доби. Вона є вірним орієнтиром для мореплавців і мандрівників уже півтори тисячі років. Проте за Полярною зорею можна орієнтуватися лише в Північній півкулі. Тому на материках, розташованих у Південній півкулі, її не видно. Серед запропонованих варіантів лише в Південній півкулі розташована Австралія.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Відкриття Америки Х. Колумбом.

Тестове завдання оцінює знання про відкриття нових земель і значення цих відкриттів.

Відомо, що в часи Середньовіччя європейці намагалися потрапити до Індії західним шляхом, тому що шлях суходолом був небезпечним. Христофор Колумб вирушив з Піренейського півострова на захід, перетнувши Атлантичний океан, досягнув Великих Антильських островів, уважаючи, що це Індія. Згодом мандрівник, який плавав разом з Колумбом – Америго Веспуччі висловив здогад, що це не Індія, а Новий Світ. Таким чином для європейців стала відомою нова частина світу – Америка, яку назвали іменем Америго.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання спрямовано на перевірку вміння визначати азимут.

Азимут – це кут, який визначають за годинниковою стрілкою, між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет. За умовою завдання літак летітиме з точки Y у напрямку Південного полюса (уздовж меридіана) точно на південь. Азимут півдня становить 180°.

Правильна відповідь – 180.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання скеровано на оцінювання вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на певному меридіані, за яким його й визначають (тобто за географічною довготою). Географічна довгота – це виражена в градусах відстань об’єкта від нульового меридіана. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, відлік починають від Гринвіцького меридіана, тобто від 0°. Географічна довгота точки Y – 120°, міста Мельбурн – 145°. Різниця між ними становить 25°(145° - 120° = 25°). Земля робить оберт на 1° дуги меридіана за 4 хвилини. Тому різницю в часі обчислюють так: 25 ∙ 4  = 100 (хвилин). Отже, місцевий час у точці Y відстає порівняно з місцевим часом у Мельбурні на 100 хвилини.

Правильна відповідь – 100.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Географічні координати.

Завдання спрямовано на перевірку вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта й довгота. Географічна довгота – це виражена в градусах відстань об’єкта від нульового меридіана. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, відлік ведуть від нульового (Гринвіцького) меридіана, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагмента карти (у цьому завданні – угорі). Місто Мельбурн лежить на лінії 145° – посередині між 140° і 150°. Тобто 145° – його географічна довгота.

Правильна відповідь – 145.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Географічні координати.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати географічну широту об’єкта (відстань до екватора).

Для розв’язання завдання потрібно визначити широту точки Y. Географічна широта – це виражена в градусах відстань об’єкта від екватора. Її визначають від екватора за лініями паралелей, які проведено паралельно екватору від 0° до 90° в обох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (у цьому завданні – зліва). У Південній півкулі паралелі відраховують від екватора вниз до Південного полюса. Точка Y лежить на паралелі 20°. Це її відстань від екватора, тобто географічна широта.

Правильна відповідь – 20.

ТЕМА: Материки Північної півкулі. Материки тропічних широт.

Завдання скеровано на перевірку знань про особливості органічного світу материків.

У завданні наведено зображення найпоширеніших на певних материках тварин. Білий ведмідь – мешканець пустель Арктики, панда – бамбуковий ведмедик листяних лісів Китаю, коала водиться в евкаліптових лісах Австралії, а бурий ведмідь – у лісах помірного поясу Євразії.

Правильна відповідь – 1Д 2В 3Б 4А.

ТЕМА: Літосфера. Сейсмічні пояси Землі.

Завдання використовують для перевірки знань про особливості дії внутрішніх сил Землі.

Землетруси виникають на межах літосферних плит у місцях розривів і зіткнення, тобто вздовж розломів земної кори. Зони стику між літосферними плитами досить вузькі й простягаються на тисячі кілометрів. Їх називають сейсмічними поясами. Вони збігаються з місцями глибинних розломів на суходолі й в океанах. На Землі виділяють два найбільші сейсмічні пояси – Тихоокеанський і Середземноморський. Серед запропонованих варіантів відповіді Японські острови простягаються в Тихоокеанському сейсмічному поясі, інші об’єкти лежать поза сейсмічними зонами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гідросфера. Світовий океан і його частини.

Завдання спрямовано на перевірку знання географічної карти й розташування на ній відомих об’єктів гідросфери.

Протока Дрейка розділяє два материки – Південну Америку й Антарктиду – і сполучає два океани – Атлантичний і Тихий. На карті протоку позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі й властивості.

Завдання спрямовано на оцінювання знань про головні властивості й закономірності географічної оболонки Землі.

У наведеному прислів’ї йдеться про таку закономірність географічної оболонки Землі як ритмічність – періодичну повторюваність певних процесів у часі й просторі – приплив і відплив.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Атмосфера. Клімат й основні кліматотвірні чинники.

Завдання скеровано на оцінювання розуміння кліматотвірних чинників і вміння розпізнавати їх на картосхемі.

Проаналізувавши картосхему острова, можна дійти таких висновків:

• біля його західного узбережжя проходить холодна течія, що не сприяє утворенню опадів і робить клімат посушливим;
• гори простягаються з півночі на південь на крайньому заході й сході острова, тож дію вітрів обмежено гірськими масивами;
• точки Б й В відкриті впливу океану й не можуть мати сухий клімат;
• точка Г лежить на крайньому східному узбережжі острова й теж перебуває під впливом океану;
• точка А лежить у передгір’ї, на яке впливає холодна течія. Тож у цій місцевості клімат на острові найсухіший. За таких умов, наприклад, утворилася пустеля Атакама біля Анд (Південна Америка).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Гідросфера. Річка.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних елементів будови річки й річкового басейну.

Під час розв’язування завдання потрібно розрізняти основні поняття, що стосуються річки. Вододіл – це лінія, межа, яка розділяє сусідні річкові басейни. Вододіл проходить по підвищеній місцевості чи по гірських хребтах. В інших варіантах відповідей поєднано такі елементи, що не можуть бути розділені.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості вод Світового океану.

Завдання скеровано на оцінювання знань про одну з основних властивостей вод Світового океану – солоність.

Солоність – це маса (г) солей, розчинених у воді об’ємом один літр. Середня солоність вод Світового океану – 35 ‰, але є широти, де цей показник може бути вищим або ж нижчим. На солоність впливають кількість опадів, випаровування і прихід прісної річкової води. Найсолонішими (37 ‰) є тропічні широти, тому що там протягом року дуже мала кількість опадів, а коефіцієнт випаровування високий. В екваторіальних широтах солоність становить 34 ‰ через велику кількість опадів. Інші варіанти відповідей свідчать про зниження солоності: упадіння найповноводніших річок, танення айсбергів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Земля на плані й карті. План, його основні ознаки. Умовні знаки плану.

Завдання використовують для оцінювання вміння «читати» план місцевості, розпізнавати умовні знаки на ньому.

На плані позначено горб заввишки 104,5 м, який знижується в бік річки Білочка. Це можна визначити за напрямленими назовні бергштрихами й горизонталями, значення яких зменшуються від 104 м до 94 м. Горизонталь 94 м збігається з обривом над річкою, схил горба тут крутіший, бо горизонталі зближуються, тому саме в цьому місці найбільша ймовірність зсувів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Літосфера. Вулканізм і вулкани, гейзери.

Завдання спрямовано на оцінювання розуміння процесів вулканізму, їхніх наслідків.

Гейзери, гарячі джерела й грязьові вулкани відносять до післявулканічних явищ. Вони пов’язані з остиганням вулканічного вогнища, яке живило вулкан, і здатне нагрівати підземні води. Гейзери – це джерела, що під час періодичного фонтанування викидають стовпи гарячої води й пари внаслідок тиску перегрітої пари й газів під землею.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків й океанів. Форма й рухи Землі, їхні наслідки.

Завдання скеровано на оцінювання знань про рухи Землі, їхні наслідки для природи.

Земля здійснює два види рухів – навколо своєї осі за добу й навколо Сонця за рік. У завданні йдеться про рух Землі навколо Сонця, бо потрібно визначити її місце на орбіті в період, коли в Україні літо. Україна лежить у Північній півкулі, де літо триває тоді, коли цю півкулю максимально повернуто до Сонця. Сонце в зеніті перебуває над Північним тропіком 22 червня, тоді день – найдовший, а ніч – найкоротша. На схемі це відповідає місцю на орбіті, позначеному буквою А. Ще одним аргументом на підтвердження правильності такої думки є освітленість Північного полюса, де Сонце півроку не заходить за горизонт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Сучасні дослідження.

Завдання скеровано на оцінювання знань про відкриття і дослідження нових земель у сучасний період.

Експедиція під керівництвом Фадея Беллінсгаузена й Михайла Лазарєва 1820 року відкрила останній шостий материк – Антарктиду. Інші варіанти відповіді неправильні. Пангея – це прадавній материк, який утворився близько 300 млн років тому, і від якого розпочалося утворення сучасних материків. Північний полюс підкорено на початку ХХ століття. Чотири океани почали виокремлювати після утворення сучасних материків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості вод Світового океану.

Тестове завдання оцінює знання про основну властивість вод Світового океану – солоність.

Солоність – це кількість розчинених солей у грамах в одному літрі морської води.

Солоність залежить від таких чинників: кількості опадів, ступеня випаровування і річкового стоку.

Що стосується Червоного моря, то воно розташоване в тропічних широтах, де протягом року висока випаровуваність, а опадів випадає дуже мало. У море не впадають річки, тобто воно не поповнюється прісними водами. Саме ці чинники зумовлюють високу його солоність – 42 ‰.

Правильна відповідь – 457.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою.

Бачимо, що літак летітиме з точки А до Антарктиди точно на південь.

Азимут півдня становить 180°.

Правильна відповідь – 180.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані, його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°.

Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – вгорі). Знаходимо точку А і ведемо по лінії вгору до позначки, зупиняємось між 0° і 20°.

Отже, точка А має довготу – 10°, тобто на стільки градусів віддалена від нульового меридіану. У часі це буде: 10°× 4 хв. = 40 хв. Чому на 4 хвилини перемножуємо? Тому що Земля робить оберт на 1° дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 10°. Отже, це буде 40 хвилин.

Правильна відповідь – 40.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати відстань між об’єктами в кілометрах за градусною сіткою.

Щоб визначити відстань у кілометрах, спочатку визначаємо відстань у градусах, тобто географічну широту точки А.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обох півкулях.

Значення широти надписано на вертикальній рамці карти (в нашому випадку – справа). Знайдемо точку А і ведемо вправо по лінії до краю карти, зупиняємося на позначці 20°.

Отже, точка А від екватора віддалена на 20°. Щоб визначити відстань у кілометрах, треба знати, скільки становить 1°дуги меридіана. Відомо, що всі меридіани однакові і 1°дуги меридіана – це 111 км (ціле число). Якщо 20°×111км, одержимо 2220 км.

Правильна відповідь – 2220.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Тестове завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єкта.

У цьому випадку потрібно визначити широту точки А.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці карти (e нашому випадку – справа).

Знайдемо точку А і ведемо вправо по лінії до краю карти, зупиняємося на позначці 20°. Точка А розташована на 20° географічної широти.

Правильна відповідь – 20.

ТЕМА: Географічна наука в системі природничих дисциплін.

Тестове завдання оцінює знання географічних дисциплін, об’єкти їх вивчення.

При виконанні цього завдання слід чітко пам’ятати об’єкт вивчення кожної із зазначених наук.

Треба почати з метеорологічного прогнозування, яке пов’язане з явищами в атмосфері – загроза смерчу.

Демографія вивчає населення – депопуляція населення.

Гідрологія вивчає водні ресурси, отже, підходить пересихання малих річок.

Геоморфологія вивчає форми рельєфу – активізація зсувів.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Г.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі. Природні зони.

Тестове завдання оцінює знання про природні зони, їх органічний світ і поширення на Землі.

Можна скористатися картою із завдання № 36 для підказки. На карті можна відшукати зазначені регіони поширення й дійти висновку, що із запропонованих відповідей вологі екваторіальні ліси поширені лише в басейні річки Амазонки. Саме тут вони займають найбільші площі.

Інші зазначені регіони не перетинаються екватором, тому там не можуть рости вологі екваторіальні ліси.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі. Природні зони.

Тестове завдання оцінює знання про географічні пояси як частини географічної оболонки.

Тестове завдання можна розв’язати методом виключення неправильних відповідей: екваторіальний пояс поширений обабіч екватора, де протягом року клімат одноманітний – жаркий і вологий, тому там сформувалася лише одна природна зона – вологі екваторіальні ліси.

Субекваторіальний – по обидва боки від екваторіального, де виділяють два сезони – сухий і вологий, але природна зона одна – савани і рідколісся.

Субарктичний – на півночі материків Євразія і Північна Америка, де більшу частину року панує холод, багаторічна мерзлота, то природні зони теж не різноманітні – тундра та лісотундра.

Помірний пояс займає найширшу смугу суходолу і в його межах клімат неоднорідний, тому виділяють кліматичні області і різноманітні природні зони: тайга, мішані ліси, широколисті ліси, лісостеп, степ, напівпустелі і пустелі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Атмосфера. Температура повітря.

Тестове завдання оцінює вміння визначати амплітуду коливань температури повітря.

Для виконання потрібно пригадати, що амплітуда коливань температури – це різниця між максимальним і мінімальним значенням температури повітря (у нашому випадку річних).

Найвища (максимальна) температура спостерігалася в липні (VІІ) 21℃, а найнижча (мінімальна) в січні – 5℃. Обчислюємо: 21 – (-5) = 26.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Гідросфера. Річка.

Тестове завдання оцінює знання про характер течії річки.

За характером течії річки поділяють на рівнинні та гірські.

Течія рівнинної річки спокійна і повільна, а гірської – бурхлива і швидка. Усе залежить від поверхні, по якій протікає річка, тобто від форм рельєфу.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Літосфера. Мінерали і гірські породи.

Тестове завдання оцінює знання про походження мінералів і гірських порід.

У завданні сказано, що гірські породи утворилися в процесі вкорінення магми в товщу земної кори, отже, магматичного походження.

Такі відповіді, як нафта, природний газ, вугілля, відкидаємо, бо ці породи органічного походження. Що стосується алюмінієвих і марганцевих руд, то вони утворюються на поверхні в межах платформ, а не в розломах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Масштаб.

Тестове завдання оцінює вміння визначати відстань на плані за лінійним масштабом.

На плані місцевості відстань від річки Андоги до загону для худоби біля села Мостище визначена за допомогою вимірювача і зіставлена з рисунком лінійного масштабу. Необхідно визначити цю відстань на місцевості.

У цьому завданні важливо визначити правильно масштаб і ціну поділки.

Масштаб плану: в 1 см 100 м. На лінійному масштабі спочатку дивимося, на якій позначці є правий розмах вимірювача, оскільки це ціле число в метрах. Бачимо, що голка вимірювача є між 400 м і 600 м, тобто на 500 м.

Тепер переходимо на рисунок у кружечку – визначаємо решту відстані. Для того потрібно правильно обчислити ціну поділки: в 1 см (а це 100 м) є 5 поділок (2 заштриховані і 3 незаштриховані). Отже, якщо 1 см = 100 м і розділений на 5 поділок, то одна поділка – це 20 м. Від 0 (нуля) рахуємо, скільки позначок є до лівої голки вимірювача – таких поділок 3.

(3×20м = 60м). До 500 м + 60 м отримаємо 560 м.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Форма і рухи Землі, їх наслідки.

Тестове завдання оцінює знання про рухи Землі і їх наслідки для природи.

Тут треба чітко знати, що Земля здійснює два види рухів – навколо осі за добу і навколо Сонця за рік. Наслідком добового руху є зміна дня і ночі, а наслідком річного – зміна пір року. Інші варіанти розглядати немає змісту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Сучасні дослідження.

Тестове завдання оцінює знання про дослідження територій у сучасний час.

Завдання можна виконати методом виключення неправильних відповідей: Фернан Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож, Джеймс Кук здійснив три навколосвітні подорожі, а Христофор Колумб, шукаючи західний шлях до Індії, відкрив для світу Америку.

Залишився варіант – експедиція Фрітьйофа Нансена, яка в ХІХ ст. на судні «Фрам» досліджувала Північний Льодовитий океан.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою.

Бачимо, що літак летітиме з міста Маямі в напрямку екватора точно на південь. Азимут півдня становить 180°.

Правильна відповідь – 180.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані, який визначається за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – внизу).

Знаходимо точку Х і ведемо по лінії вниз до позначки, зупиняємось на позначці 100°. Отже, точка Х має довготу – 100°, тобто на стільки градусів віддалена від нульового меридіану. У часі це буде: 100°× 4 хв. = 400 хв. Чому на 4 хвилини перемножуємо? Тому що Земля робить оберт на 1° дуги меридіану за 4 хвилини, а в нас є 100°.

Отже, це буде 400 хвилин.

Правильна відповідь – 400.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота.

У цьому випадку потрібно визначити географічну довготу міста Маямі.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°.

Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Знаходимо місто Маямі і ведемо по лінії вниз. Зупиняємось на позначці 80° – це і є значення довготи.

Правильна відповідь – 80.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єктів і відстань між ними у градусах.

Щоб визначити відстань в градусах, необхідно знати широту обидвох об’єктів.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях.

Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти. Знаходимо точку Х, ведемо вправо по паралелі до краю карти, бачимо, що широта точки Х становить 40°.

Широта Північного полюса – 90°. Шукаємо різницю, тобто відстань від точки Х до Північного полюса: 90° – 40° = 50°

Правильна відповідь – 50.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Тектонічні структури: платформи та області складчастості.

Тестове завдання оцінює знання основної географічної закономірності – взаємозв’язок тектонічних структур з формами рельєфу.

В основі кожного материка лежить літосферна плита, тому їх рельєф рівнинний.

У місцях сходження літосферних плит утворюються області складчастості, а в рельєфі – гори. Тому варіант відповіді, де йдеться про те, що на материках переважають рівнини різної висоти, буде правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі , її межі і властивості.

Тестове завдання перевіряє знання про головні властивості та закономірності географічної оболонки Землі.

Однією із закономірностей є широтна зональність рівнин і висотна поясність гір.

На рисунку зображена висотна поясність. З висотою змінюються кліматичні умови, ґрунтовий і рослинний покрив. Вологі вічнозелені ліси ростуть у постійно вологому і жаркому кліматі (екваторіальний пояс). Найтепліше (25 ℃) і найвологіше (волога йде з моря) місце на рисунку – у точці А. Точка Г теж в теплому кліматі (23 ℃), але там вже вологи нема. Інші точки В і Б позначені високо в горах у холодному кліматі, де вологі вічнозелені ліси рости не можуть.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Атмосфера. Температура повітря.

Тестове завдання оцінює вміння аналізувати кліматичні показники і визначати за цими показниками тип клімату.

Проаналізуймо кількість опадів: у літні місяці їх майже зовсім немає, а в інші періоди – дуже мало.

Температури повітря протягом року всі додатні (вище за 0 ℃) , а влітку – максимальні (42℃...43℃). З легкістю можна впізнати тропічний пустельний тип клімату.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гідросфера. Властивості вод Світового океану.

Тестове завдання оцінює знання про основну властивість вод Світового океану – солоність.

Солоність – це кількість солей у грамах, розчинених в одній літрі води. Середня солоність Світового океану – 35 ‰, але є широти, де цей показник може бути вищий або ж нижчий.

Відомо, що на солоність впливають: кількість опадів, випаровування і прихід прісної річкової води. Найсолонішими є тропічні широти (37 ‰), тому що там протягом року дуже мала кількість опадів, а коефіцієнт випаровування високий. В екваторіальних широтах вона становить 34 ‰ через велику кількість опадів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Літосфера. Вулканізм і вулкани.

Пропоноване завдання оцінює ваші знання про внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі, розташування найбільших вулканів.

Вулкани на грошових банкнотах можуть бути зображені в тих країнах, де вони поширені.

Тут орієнтуємося за сейсмічною країною Японією, на території якої є вулкан Фудзіяма – священна гора японців. Філіппінські острови входять в зону Тихоокеанського «вогняного кільця».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Гідросфера. Живлення, водний режим і робота річок.

Тестове завдання оцінює знання про режим річки, його основні стадії.

Треба пам’ятати основні поняття, що стосуються режиму річки: межень – найнижчий рівень води в річці, а паводок – це раптове короткочасне підняття рівня води в річці. Заплава – це частина річкової долини. Приплив пов’язаний з впливом Місяця на водну оболонку і поширений в океанах чи морях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Гідросфера. Острови в Океані.

Це тестове завдання вимагає знання географічної карти й розташування відомих об’єктів гідросфери.

Підказкою може бути карта із завдання № 1.

Атлантичним океаном омивається Піренейський півострів, який знаходиться в Європі і з якого розпочинали свої подорожі відомі мореплавці епохи Великих географічних відкриттів – Христофор Колумб, Васко да Гама, Фернандо Маґеллан.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Земля на плані і карті. План, його основні ознаки. Умовні знаки плану.

Тестове завдання оцінює вміння читати план місцевості, розпізнавати умовні знаки.

На плані легко віднайти стежку (_ _ _ _), яка спускається до річки з вершини горба (151.9).

Аналізуючи запропоновані варіанти відповідей, можемо відкинути думку про гіпсування цієї ділянки, оскільки гіпсують ґрунти для зниження солоності, про яку тут не сказано.

Осушення схилу також не можна проводити, оскільки не бачимо, щоб він був заболочений.

Глибока оранка вздовж стежки для боротьби з бур’янами результату не принесе, бо вздовж стежки схил не можна орати, оскільки це пришвидшує ерозію.

Отже, оптимальним і правильним будуть роботи з насадження дерев і кущів для стримування водної ерозії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Форма і рухи Землі, їх наслідки.

Тестове завдання оцінює знання про форму і розміри нашої планети.

Відомо, що Земля не є правильною кулею, а сплюснута біля полюсів.

Таку форму називають геоїд – у перекладі з грецької «гео» - Земля, «їд» – вид, вигляд. Це поняття характеризує форму лише Землі. Через те, що планета сплюснута біля полюсів, її екваторіальний радіус більший, ніж полярний.

Що стосується інших варіантів відповідей, то навколо Сонця Земля здійснює оберт за 365 діб, а не за 24 години, швидкість руху вимірюється не в градусах, а Сонце не є супутником Землі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі, їх географічне значення.

Тестове завдання оцінює знання про першу навколосвітню подорож Фернанда Маґеллана та її позначення на карті.

У завданні наведено карту світу, на якій маршрут прокладено через Атлантичний, Тихий та Індійський океани.

Серед наведених варіантів відповідей такий довгий маршрут здійснила експедиція Фернанда Маґеллана під час першої навколосвітньої подорожі.

Христофор Колумб перетнув лише Атлантичний океан, допливши до Америки.

Васко да Гама відкрив європейцям морський шлях до Індії, обігнувши Африку із заходу, перейшовши через Атлантичний та Індійський океани.

Вітус Беринг відкрив протоку між Тихим і Північним Льодовитим океанами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Масштаб і його види.

Завдання націлено на перевірку вміння визначати відстані за допомогою масштабу.

Щоби визначити відстань чи довжину на місцевості, потрібно довжину заданого відрізку помножити на масштаб. Масштаб карти – 1 : 12 000 000. В іменованому масштабі в 1 см – 12 000 000 см. Переведемо сантиметри в метри (в 1 см – 120 000 м), а потім – у кілометри (в 1 см – 120 км). У завданні зазначено, що відстань між двома об’єктами на карті становить 3 см. Виконавши множення (120 ∙ 3 = 360), дістанемо відстань між двома об’єктами на місцевості – 360 км.

Правильна відповідь – 360.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати азимут.

Азимут – це кут, який визначають за годинниковою стрілкою, між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет. За умовою завдання літак летітиме зі Львова до Харкова не точно на схід, а відхилятиметься в бік зменшення кута на 1°. Азимут сходу становить 90°, від яких потрібно відняти 1° – величину відхилення.

Правильна відповідь – 89.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання спрямовано на оцінювання вміння визначати місцевий час.

Місцевий час – це час на певному меридіані. Тож його визначають за меридіанами, тобто за географічною довготою. Географічна довгота – це виражена в градусах відстань об’єкта від нульового меридіана. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°. Відлік починають від Гринвіцького меридіана, тобто від 0°. Географічна довгота Львова – 24°, Лубен – 33°. Різниця між ними становить 8° (33° - 24° = 9°). Земля робить оберт на 1° дуги меридіана за 4 хвилини. Тому різницю в часі обчислюють так: 9 ∙ 4  = 36 (хвилин). Отже, місцевий час Львова відстає від місцевого часу Лубен на 36 хвилин.

Правильна відповідь – 36.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Географічні координати.

За допомогою завдання перевіряють уміння визначати географічну широту об’єкта (відстань до екватора).

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту (від 0° до 90° в обох півкулях) визначають від екватора за лініями паралелей, які проведено паралельно йому. Значення широти наведено на вертикальних рамках карти. У цьому завданні паралелі проведено через 1°. Місто Немирів лежить на паралелі 49°. Це – його географічна широта.

Правильна відповідь – 49.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків й океанів. Тектонічні структури: платформи й області складчастості.

Завдання скеровано на оцінювання розуміння однієї з основних географічних закономірностей – узаємозв’язку тектонічних структур і форм рельєфу з їхнім розташуванням на материках.

Платформам у рельєфі відповідають рівнинні ділянки. Південноамериканській платформі належить Бразильське плоскогір’я; на Північноамериканській лежать Центральні рівнини. У межах Східноєвропейської платформи лежить Придніпровська низовина, а в межах Індостанської – плоскогір’я Декан.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3А 4В.

ТЕМА: Гідросфера. Озера.

Завдання використовують для оцінювання знання походження озерних улоговин.

Одним із типів озерних улоговин є залишкові озера – залишки давніх морських басейнів. До таких відносять озера Чад, Ейр й Аральське море. Ці озера належать до безстічних, із яких жодна річка не витікає. Переважно такі озера солоні, бо немає річок, які б виносили з них накопичувані солі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі й властивості.

Завдання використовують для оцінювання знань про головні властивості й закономірності географічної оболонки Землі.

Однією із закономірностей географічної оболонки Землі є широтна зональність рівнин – закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Цю зональність зумовлено неоднаковою кількістю тепла, яке надходить на різні широти у зв’язку з кулястою формою Землі й рухом її навколо Сонця.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Атмосфера. Клімат й основні кліматотвірні чинники.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних кліматотвірних чинників.

Париж, як і більша частина Європи, лежить у помірному кліматичному поясі. Для раціонального визначення напрямку мандрівки повітряною кулею зі столиці Франції  потрібно знати, який вітер переважно дме в Парижі. У помірному поясі постійними вітрами є західні, які дмуть на схід. У тому самому напрямку потрібно спланувати подорож, оскільки вітер сприятиме пересуванню повітряної кулі, пришвидшуватиме її рух.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Гідросфера.

Завдання націлено на оцінювання знання основних термінів із теми «Гідросфера».

Для правильного розв’язання завдання потрібно розрізняти поняття «територія» і «акваторія». Територія (від лат. terra – земля) – поверхня суходолу. Акваторія (від лат. aqua – вода) – поверхня води.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гідросфера. Рух води в Океані. Течії.

Завдання використовують для оцінювання знання основних термінів із теми «Гідросфера».

Температура течій не є абсолютною величиною, а залежить від температури навколишніх вод в океані. Якщо навколишні води холодніші за течію – вона тепла, якщо тепліші – холодна. Тобто холодною вважають течію, температура якої нижча від температури навколишніх вод.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Літосфера. Мінерали й гірські породи.

Завдання скеровано на оцінювання знань про походження мінералів і гірських порід.

В умові завдання зазначено, що гірські породи утворилися внаслідок застигання лави, тобто під час виходу магми на поверхню. Під час тверднення з магми утворюються базальти. Коли лава спускається конусом вулкана, вона піниться, продукт застигання спіненої лави – пемза. В інших варіантах відповідей ідеться про гірські породи осадового походження – пісковик, торф, вапняк.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Земля на плані й карті. План, його основні ознаки. Умовні знаки плану.

Завдання скеровано на оцінювання вміння «читати» план місцевості, розпізнавати умовні знаки на ньому.

Абсолютна висота – це висота місцевості над рівнем моря. На планах висоту місцевості позначають горизонталями. На фрагменті топографічної карти точки з найвищими відмітками розташовано на заході (зліва), тут проходить горизонталь 150 м. Далі на схід висоти зменшуються, тобто місцевість знижується, і в точці В, якою відмічено болото біля ставка, зазначено найменшу абсолютну висоту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Атмосфера. Освітлення і теплові пояси Землі. Форма й рухи Землі, їхні наслідки.

Завдання використовують для перевірки знань про рухи Землі і їхні наслідки для природи.

Земля здійснює два види рухів – навколо своєї осі за добу й навколо Сонця за рік. Під час розв’язування завдання потрібно взяти до уваги річний рух навколо Сонця, бо йдеться про пору року від грудня до березня в Південній півкулі. Земну вісь нахилено під кутом 66°30′ до площини орбіти. Унаслідок цього Земля почергово повертається до Сонця то Північною, то Південною півкулями.

Двічі на рік Земля займає таке положення відносно Сонця, коли обидві півкулі освітлено однаково, і день дорівнює ночі, бо в ці дні Сонце в зеніті над екватором. Такі дні називають весняним (21 березня) й осіннім (23 вересня) рівноденням.

Коли Землю повернуто до Сонця Північним полюсом, тоді воно більше освітлює і нагріває Північну півкулю. Дні стають довшими, а ночі – коротшими, настає тепла пора року – літо, Сонце в зеніті над Північним тропіком (22 червня – день літнього сонцестояння). У цей час Південний полюс відвернуто від Сонця, і воно менше освітлює і нагріває Південну півкулю, там зима.

Через півроку Земля змінить своє положення, Сонце більше освітлюватиме Південний полюс і нагріватиме Південну півкулю, там буде літо. Сонце перебуватиме в зеніті над Південним тропіком (22 грудня – день літнього сонцестояння для Південної півкулі), а в Північній – 22 грудня – день зимового сонцестояння.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю.

Завдання скеровано на оцінювання знань про пізнання Землі в часи Середньовіччя й епоху Великих географічних відкриттів.

Найдавніший глобус, що дійшов до нашого часу, створено 1492 року німецьким географом і мандрівником Мартіном Бехаймом. Дослідник назвав цей глобус «Земним яблуком» і відобразив на ньому знання європейців про землі, відомі наприкінці ХV століття. Не всі частини суходолу позначено на глобусі Бехайма точно, а таку частину світу як Америка (Новий Світ) не нанесено взагалі. Америку відкрито того самого року, що й створено цей глобус, однак Христофор Колумб повернувся з плавання в Європу 1493 року, тож лише тоді європейці дізналися про Новий Світ. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

За допомогою завдання перевіряють уміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на певному меридіані, за яким його й визначають (тобто за географічною довготою). Географічна довгота – це виражена в градусах відстань об’єкта від нульового меридіана. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, відлік починають від Гринвіцького меридіана, тобто від 0°. Географічна довгота Львова – 24°, Черкас – 32°. Різниця між ними становить 8° (32° - 24° = 8°). Земля робить оберт на 1° дуги меридіана за 4 хвилини. Тому різницю в часі обчислюють так: 8 ∙ 4 = 32 (хвилини). Отже, місцевий час у Черкасах випереджає місцевий час у Львові на 32 хвилини.

Правильна відповідь – 32.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Географічні координати.

Завдання скеровано на оцінювання вміння визначати географічну широту об’єкта.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах. Широту (від 0° до 90° в обох півкулях) визначають від екватора за лініями паралелей, які проведено паралельно йому. Значення широти наведено на вертикальних рамках фрагмента карти. Місто Миколаїв лежить на паралелі 47° (між 46° і 48°). Це – його географічна широта.

Правильна відповідь – 47.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Масштаб і його види.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відстані за допомогою масштабу.

Щоби визначити відстань чи довжину на місцевості, потрібно довжину заданого відрізку помножити на масштаб. Масштаб плану – 1 : 12 000 000. В іменованому масштабі: в 1 см – 12 000 000 см. Переведемо сантиметри в метри (в 1 см – 120 000 м), а потім – у кілометри (в 1 см – 120 км). У завданні зазначено, що відстань між двома об’єктами на карті становить 0,9 см. Виконавши множення (0,9 ∙ 120 = 108), дістанемо відстань між двома об’єктами на місцевості – 108 км.

Правильна відповідь – 108.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання спрямовано на перевірку вміння визначати азимут.

Азимут – це кут, який визначають за годинниковою стрілкою, між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет. За умовою завдання літак летітиме з Хмельницького до Вінниці не точно на схід, а відхилятиметься в бік збільшення кута на 7°. Азимут сходу становить 90°, до яких потрібно додати 7° – величину відхилення.

Правильна відповідь – 97.