Джерело світла міститься на головній оптичній осі збиральної лінзи на відстані \(15\) см від лінзи. Оптична сила лінзи \(+10\) дптр. Визначте відстань між джерелом і його зображенням.
Відповідь запишіть у сантиметрах (см).
ТЕМА: Коливання і хвилі. Оптика. Геометрична оптика. Формула тонкої лінзи.
Завдання скеровано на перевірку знання формули тонкої лінзи, розуміння розташування предмета й зображення та вміння обчислювати відстані.
Запишімо формулу тонкої лінзи:
\begin{gather*}D=\dfrac1F=\dfrac1d+\dfrac1f,\end{gather*}
де \(D\) – оптична сила лінзи (за умовою \(D\gt0\) – лінза збиральна), \(F\) – фокусна відстань лінзи, \(d\) – відстань від предмета (джерела світла) до лінзи, \(f\) – відстань від лінзи до зображення предмета (джерела світла).
Підставимо значення відомих величин – оптичної сили лінзи і відстані від джерела світла до лінзи – і визначимо відстань від лінзи до зображення джерела:
\begin{gather*}10\ \text{дптр}=\dfrac{1}{0{,}15\ \text{м}}+\dfrac1f,\\[7pt]\dfrac1f=\left(10-\dfrac{100}{15}\right)\dfrac{1}{\text{м}}=\left(10-\dfrac{20}{3}\right)\dfrac{1}{\text{м}}=\left(\dfrac{30-20}{3}\right)\dfrac{1}{\text{м}}=\left(\dfrac{10}{3}\right)\dfrac{1}{\text{м}},\\[7pt]f=\dfrac{3}{10}\ \text{м}=0{,}3\ \text{м}.\end{gather*}
Перевірмо, де розміщено джерело світла:
\begin{gather*}D=\dfrac1F \implies F=\dfrac1D=\dfrac{1}{10\ \text{дптр}}=0{,}1\ \text{м}.\end{gather*}
Отже, джерело світла між фокусом і подвійним фокусом, тому зображення дійсне. Щоб визначити відстань \(l\) між джерелом і його зображенням, треба \(d\) і \(f\) додати:
\begin{gather*}l=d+f=0{,}15\ \text{м}+0{,}3\ \text{м}=0{,}45\ \text{м}=45\ \text{см}.\end{gather*}
Якби джерело світла було розміщено між фокусом і лінзою, зображення було б уявним, і тоді відстанню між джерелом і його зображенням була б різниця відстаней \(f\) і \(d\):
Правильна відповідь: 45.
Дослідження скелета тварини показало, що в кістках залишилося \(25\, \%\) радіоактивного Карбону \(\mathrm{^{14}_{\phantom{1}6}C}\), період піврозпаду якого \(5700\) років. Скільки часу минуло після припинення життєдіяльності тварини?
Відповідь запишіть у роках.
ТЕМА: Квантова фізика. Елементи теорії відносності. Атом та атомне ядро. Радіоактивний розпад. Період напіврозпаду.
Завдання скеровано на перевірку знання періоду піврозпаду, розуміння експоненційного закону та вміння визначати час за часткою ядер.
Якщо залишилося \(25\, \%\) радіоактивних ядер, тобто четверта частина від початкової кількості, це означає, що відбулися два періоди піврозпаду (за один період \(T\) розпадається половина (\(50\, \%\)), і за другий – половина половини (\(25\, \%\)).
Отже, часу \(t\) минуло
\begin{gather*}t=2T=2\cdot5700\ \text{років}=11400\ \text{років}.\end{gather*}
Можна скористатися основним законом радіоактивного розпаду:
\begin{gather*}N=N_0\cdot2^{-\textstyle{\frac tT}},\end{gather*}
де \(N\) – кількість ядер радіонукліда, що залишились у зразку через час \(t\); \(N_0\) – початкова кількість ядер; \(T\) – період піврозпаду; \(t\) – час розпаду.
Відповідно до умови
\begin{gather*}N=0{,}25N_0.\end{gather*}
Обчислімо час розпаду:
\begin{gather*}0{,}25N_0=N_0\cdot2^{-\textstyle{\frac{t}{5700}}},\\[7pt]\dfrac{25}{100}=2^{-\textstyle{\frac{t}{5700}}},\\[7pt]2^{-2}=2^{-\textstyle{\frac{t}{5700}}},\\[7pt]-2=-\dfrac{t}{5700},\\[7pt]t=5700\ \text{років}\cdot2=11400\ \text{років}.\end{gather*}
Правильна відповідь: 11400.