ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні письмові джерела.

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Правильна відповідь –​ Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ідеологічні гасла.

Маркери в джерелі – усе для рідної держави, Україна – українцям, нація понад усе! – чітко вказують на ідеологічні гасла, якими послуговувалася ОУН в 1930-ті рр. Додатковою підказкою є символіка організації, що розміщена на плакаті й транспаранті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі терору голодом, який спричинив Голодомор 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати за портретними рисами історичних персоналій.

За портретними рисами на фото можна розпізнати:

А – Дмитра Донцова.

Б – Миколу Міхновського.

В – Євгена Петрушевича.

Г – Костя Левицького.

Із запропонованих постатей активно пропагував українізацію частин Російської армії Микола Міхновський.

Він ініціював три військових віча – 6 (19) березня, 9 (22) березня, 11 (24) березня, одне з яких сформувало Перший Український імені гетьмана Богдана Хмельницького полк. 16 (29) березня 1917 р. виник «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка», який він очолив.

Було оголошено українізацію царської армії, а на I Всеукраїнському військовому з'їзді (травень 1917 р.) М. Міхновського ввели до складу Українського генерального військового комітету (УГВК).

У ніч із 3 на 4 липня 1917 р. полуботківці (п’ять тис. солдатів і офіцерів) підняли повстання, захопили міський штаб міліції, військову комендатуру, арсенал, окремі інтендантські склади, 3-й авіапарк, розгромили квартиру командувача Київського військового округу, висунувши Центральній Раді вимогу – відмовитися від II Універсалу й проголосити незалежність! Але виступ було безкровно придушено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку вміння здійснювати порівняльний аналіз.

Під час Першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була двічі окупована російськими військами: 1914–1915 й 1916–1917 рр.

Відповідно двічі війська Австро-Угорщини примушували їх відступити із цих теренів. Кожна зі сторін намагалася приборкати спротив і домогтися лояльності місцевого населення.

Одним із таких заходів, який використовували обидві сторони, була депортація нелояльної частини населення в інші регіони імперії та його ізоляція в спеціальних таборах чи поселеннях.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту національно-визвольної боротьби українського народу на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Ключовими питаннями боротьби були, зокрема, такі:

• запровадження загального виборчого права,
• розбудова інфраструктури національного життя,
• відкриття українського університету у Львові.

Останнє питання було вкрай гострим, його супроводжували народні віча, студентські страйки, бійки між польськими й українськими студентами, убивства українських активістів тощо.

Зрештою влада пообіцяла відкрити університет 1914 р.

Правильна відповідь –​ Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. і 1900–1914 рр.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічної (просторової) компетентності.

На картосхемі позначено ключові економічні регіони українських земель наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Треба визначити, який із зазначених регіонів спеціалізувався з товарного виробництва цукру.

Цифрою 1 позначено регіон видобутку нафти й озокериту.

Цифрою 2 позначено регіон, спеціалізацією якого було товарне виробництво цукру.

Цифрою 3 позначено регіон вугільно-металургійного виробництва.

Цифрою 4 позначено регіон товарного виробництва хліба й інфраструктура його експорту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.  

Завдання скеровано на перевірку знань постатей з історії України.

Зазначеним у завданні характеристикам відповідає Лук’ян Кобилиця, який двічі зорганізував повстання Буковини (1843–1844, 1848–1850 рр.) і був ув’язнений владою, а також під час виборів до віденського парламенту в роки «Весни народів» (1848–1849 рр.) був обраний депутатом (народним послом).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати джерела і знання основних дат з історії України.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено знання дат заснування університетів на українських землях у складі Російської імперії: 1805 р. – Харківський, 1834 р. – Київський, 1865 р. – Малоросійський (Одеський).

Згідно з уривком із джерела університет мав «поширювати російську освіту й російську національність в споляченому краю Західної Росії...». Ідеться про терени, які були загарбані Російською імперією внаслідок поділів Речі Посполитої.

На цих теренах було засновано Київське генерал-губернаторство. Тобто в джерелі йдеться про Київський університет. Приводом до його заснування було придушення польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знань основних понять з історії України.

Зазначені в уривку із джерела ознаки – поселення, де тримають худобу, мають пасіки, розводять сади й городи, роблять запаси сіна, засівають поля різним хлібом, ловлять звіра, а в річках – рибу – чітко вказують на зимівники.

Також завдання містить підказку: слово поселення. Серед запропонованих варіантів відповідей поселеннями є лише зимівники.

Зимівник – тип поселення, зимове житло запорожця за межами Січі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, персоналія.

Маркерами в джерелі є фрагменти «…Договори наші… уклав я з Королем Шведським»,  «тепер ми вважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас від рабства…», «Відомо ж бо, що колись були ми ті, що тепер московці: уряд, первинність і сама назва Русь од нас до них перейшли…» .

Ці маркери чітко вказують на гетьмана Івана Мазепу, який 1708 р. повстав проти московської влади. Але через поразку 1709 р. шведської армії під Полтавою це повстання зазнало поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку знання постаті керівника Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. і вміння розпізнавати пам’ятки культури.

Керівником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. був гетьман Богдан Хмельницький.

Гетьмана Б. Хмельницького зображено на фото Б. Ця кінна скульптура є частиною пам’ятника, який було встановлено 1888 р. в Києві (автор – скульптор М. Микешин).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій.

Велике князівство Литовське та Польське королівство 1569 р. було об'єднано в єдину державу Річ Посполиту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Це завдання перевіряє розуміння учасниками тестування понять і термінів, передбачених програмою.

«Магдебурзьке право» – норма права, за якими міста звільнялися від управління й суду великих землевласників (приватні міста) або
підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого
самоврядування. Магдебурське право виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі.

«Холоп» – назва залежних людей у Київській Русі. Ця назва використовувалася щодо осіб, які перебували в повній залежності від свого
господаря, й уживалася поряд з назвою «челядь».

«Вотчина» – феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

«Ярлик» – писемний документ (грамота), який видавався підлеглим руським князям ханами Золотої Орди на велике або удільне княжіння в період золотоординського панування на Русі.

Як бачимо, правильною відповіддю на це завдання буде варіант «ярлик».

Відповідь – А.