Виходячи з джерела завдання 54, два слов’янські союзи – поляни та древляни.

Радимичі і в’ятичі, виходячи з того самого джерела, походять від ляхів.

Залишаються три варіанти: 2, 5 та 6. Коли пригадаємо назву одного з удільних князівств Русі, а саме Чернігово-Сіверське князівство, вийдемо на третю правильну позицію – сіверяни.

Відповідь: 2, 4, 7.

Український центр оцінювання якості освіти докладно прокоментував це завдання.

Воно скероване не на перевірку механічного відтворення лише тих подій, дати яких зазначено в Програмі ЗНО з історії України, а насамперед на перевірку розуміння (засвоєння) загальної картини та логіки історичного розвитку на певному відрізку історичного часу. У цьому конкретному випадку йдеться про період кінця ХVІІ – першої половині ХVІІІ ст. Сама умова засвідчує, що серед наведених у завданні подій є події як «дев’яностих», так і «нульових» років відповідно ХVІІ та ХVІІІ століть. Крім того, зі змісту завдання чітко зрозуміло, що вони нерозривно пов’язані з постаттю гетьмана Івана Мазепи й напрямами його зовнішньої політики.
Усі зазначені події відповідають Програмі ЗНО з історії України. А саме:

• подія «ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні» безпосередньо стосується повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.), оскільки саме вона спричинила вибух цього козацького повстання;
• події «об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України, укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою, зруйнування за наказом московського царя Петра І гетьманської столиці Батурина» є складовими періоду гетьманування І. Мазепи.

Таким чином, можна відтворити загальну історичну картину, стрижнем якої є наведені в завданні події.
Після завершення війни між Польщею та Туреччиною (1699 р.) потреба в козацькому війську відпала, і тому польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію правобережних козацьких полків. Спроба силою реалізувати цей план призвела до повстання під проводом С. Палія (1702–1704 рр.). Ситуацією скористався гетьман І. Мазепа. У 1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом гетьмана. Відбулось об’єднання під владою І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України. Титул «гетьман обох берегів Дніпра» наповнився реальним змістом.

Проте політика московського царя Петра І щодо України змусила І. Мазепу замислитися над подальшою долею Гетьманщини. Гетьман, завдячуючи посередництву польського короля С. Лещинського, розпочинає переговори зі шведським королем, укладає таємний союз із Карлом ХІІ та 24 жовтня 1708 р., залишивши Батурин, вирушає на з’єднання зі шведським королем. Звістка про перехід І. Мазепи на бік шведів викликала лють царя Петра І. За його наказом московські війська на чолі з князем О. Меншиковим здійснили 2 листопада 1708 р. каральну акцію проти гетьманської столиці, що ввійшла в історію як «Батуринська різанина».

Подія «ліквідація козацтва на Правобережній Україні (1713 р.)» не має жодного стосунку до завдання № 58 оскільки пов’язана із системою міжнародних договорів 1711–1714 рр.

Насамперед це Прутський трактат (1711 р.) між Московським царством і Османською імперією, за яким цар Петро І зобов’язувався вивести з Речі Посполитої свої війська, що перебували переважно на території Правобережної України.

Виконуючи умови цього договору, Петро І видав указ про ліквідацію козацьких полків, зобов’язавши всіх полковників Правобережжя зі своїми полками перейти на Лівобережжя. Упродовж 1711–1712 рр. відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий.

У 1713 р. було укладено Адріанопольський договір, який повторив в основному умови Прутського трактату та забороняв Петру I втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої.

У 1714 р. до договору було додано дві статті, за якими турецький султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України (з якої вже було виведене населення ліквідованих царем Петром І правобережних козацьких полків).

Таким чином, ліквідація козацтва на Правобережній Україні, як подія 1713 року, не стосується нормативно-правового акта польського сейму, а є наслідком реалізації правового акта московського царя.

Відповіді: БАВГ.

Це завдання на встановлення послідовності.

Перечитавши варіанти, розуміємо, що три з них стосуються часу монгольської навали і лише варіант Б випадає з зазначеного часу. Слова-маркери «рицарі-хрестоносці», «магістр», «Дорогочин» вказують на битву військ Данила Романовича під Дорогочином (1238 рік), що зупинила просування хрестоносців на схід. Тобто спочатку Данило Романович мав справу з хрестоносцями, а вже згодом – з монголами. Монголів досить часто в літописах називають татарами. У Програмі ЗНО з історії України є дата 1240 рік – захоплення Києва монголами. Обороною Києва в той час керував тисяцький галицько-волинського князя – Дмитро. Сам Данило Романович у той час був відсутній: «Данило тим часом поїхав».

Повернувшись до рідної землі, Данило Романович вирішує поїхати до хана Золотої Орди, де власне і отримав «ярлик» – грамоту-дозвіл на управління землями.

Розуміючи, що самому протистояти монголам йому не вдається, Данило Романович погоджується отримати корону з рук папського нунція Огізо, сподіваючись, що Папа оголосить хрестовий похід проти монголів. І, хоча питання хрестового походу обговорювалось, європейські монархи не були готові втягуватись у війну далеко на сході.

Знаючи основні факти і вміючи характеризувати розвиток політичного життя Галицько-Волинської держави (про це йдеться в програмі), учасники зможуть правильно виконати подане завдання.

Відповіді: БАВГ.

У цьому завданні на встановлення відповідності серед запропонованих видань проблем, напевно, не виникне з «Енеїдою» Івана Котляревського. Цей твір докладно розглядають на уроках української літератури, а на уроках історії також згадують як перший твір нової української літератури, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 року.

Прочитавши праву колонку завдання, розуміємо, що серед видань є як твори й пам’ятки, так і журнали й часописи. Щоб знайти характеристику «Історії русів», шукатимемо слова, пов'язані з «історією». Таке слово знаходимо у варіанті В та Д. Однак у варіанті Д йдеться про часопис, тобто видання, що виходило періодично, з певною регулярністю. Натомість у варіанті В йдеться про пам’ятку, твір, що поширювався серед українського суспільства спочатку в рукописному варіанті, а згодом був надрукований.

Програма зовнішнього незалежного оцінювання в темі «Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.» серед фактів називає і журнал «Основа», що був пов'язаний з першими громадівцями. Залишається варіант 4. Слово «громада» в правій частині завдання трапляється у варіанті Б (варіант А вже пов'язаний із журналом «Основа»).

Відповіді: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

У цьому завданні на встановлення відповідності треба зіставити прізвища історичних діячів з посадами, які вони посідали.

З прізвищем Мазепи ускладнень не повинно виникнути, бо це найбільш знана постать в українській історії. Та ще й у завданні 58 ідеться про гетьмана Івана Мазепу. Підказкою також може слугувати й завдання 46, де є прізвища кошових отаманів, а серед них і Кость Гордієнко.

Залишаються варіанти 2 та 4. І знову частково допоможе завдання, 58 де є інформація про ухвалу польського сейму ліквідувати козацькі полки на Правобережжі. Фастів – це Правобережна Україна, тож саме ця ухвала спровокувала повстання утворених козацьких полків. Серед них і козацький полк Семена Палія.

Феофан Прокопович – науковець, віцепрезидент Синоду, автор трагікомедії «Володимир».

Відповіді: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

Погляньмо на завдання 59, де запитують про «союзи слов’янських племен» і серед запропонованого переліку знайдемо «полян» і «древлян». Тож у завданні 54 одну відповідність можемо вже поставити правильно, бо у варіанті А є також поляни та древляни, а «племінний союз» це той самий «союз слов’янських племен».

У варіанті Б читаємо: «видав Ярослав сестру свою… за Казимира», очевидно, що йдеться про шлюб, отже «шлюбна дипломатія».

Варіант В має слова-маркери «І приносили їм люди жертви» – це наштовхує на «язичництво», якщо ще пам’ятаємо, хто такі Перун чи Даждьбог.

Залишається поняття «полюддя» – ходити по людях, тобто це форма данини.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Пригадаймо: про університети вже йшлося в завданні 48 цього варіанта сертифікаційної роботи. Якщо ви правильно його виконали, то в пропонованому завданні варіанти Б та В сміливо відкинете як некоректні, адже Київський і Харківський університети було створено в першій половині ХІХ ст.

Залишається варіанти А та Г. У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є дата – 1865 рік – відкриття Новоросійського університету, що був розміщений в Одесі. Зрештою, у Програмі також є дата відкриття університету в Чернівцях (1875 рік).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Варто сподіватися, що подане тестове завдання, де треба розпізнати за фото історичного діяча, не становить для вас особливих труднощів.

Ті випускники, які готуються до тестування з історії легко впізнають на фото Михайла Грушевського – ученого-історика, автора праці «Історії Україна-Руси», громадського та політичного діяча, члена Академії Наук.

З підслуханого серед учасників ЗНО: «Раз в окулярах, значить вчений» ????.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в Австрійській (Австро-Угорській імперії) в другій половині ХІХ ст.

Лихварство (надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при його погашенні) – це поняття, пов'язане з економічною складовою суспільного життя. Тому, проаналізувавши варіанти відповідей, відкидаємо варіант А: політика «нової ери» до економіки «не в’яжеться».

Залишаються три варіанти. Ще раз перечитаймо умову завдання: нас запитують, що допомогло «подолати лихварство». Звісно, коли селяни почнуть емігрувати, тобто залишати свою домівку, вони не подолають лихварство (вдома). Із розвитком промисловості в Східній Галичині та Буковині в другій половині ХІХ ст., було геть зле, а з монополізацією й поготів. Тому в нас залишається єдиний варіант – розгортання кредитної кооперації.

Відповідь – Б.