ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)

Це «кластерне» завдання. Воно містить уривок з історичного джерела.

Уважно прочитавши уривок, визначаємо слова-маркери: «багатомандатні округи» (виборчі округи, у яких обирають кількох депутатів, і за кожного з них виборець голосує персонально), «індивідуальна трудова діяльність». Це й підказує, що йдеться про період «перебудови».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985 рр.)

В умові завдання зазначено роки «застою», тобто період історії України в час загострення кризи радянської системи.

Пригадаймо характерні риси періоду «застою»: однопартійна система (закріплена в Конституції СРСР), придушення будь-яких проявів інакодумства тощо. Інколи цей період історики називають «неосталінізмом».

Представники інтелігенції гостріше від інших верств суспільства відчувала наступ тоталітаризму. Саме вони виявляли свій протест у проведенні окремих заходів, випуску «самвидаву», підтримці руху кримських татар тощо.

Пригадавши характерні риси, притаманні цьому періоду, варіанти Б та В відкидаємо. Зайвим буде і варіант Г – притаманний для періоду післявоєнної відбудови (збройна боротьба з тоталітаризмом притаманна здебільшого Західній Україні).

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Завдання на візуальні джерела, особливо карикатури, дають можливість учасникам застосувати свої знання з історії, аналізуючи запропоноване джерело.

Розглянувши подану карикатуру, зазначаємо: два персонажі – один представляє США (про це свідчить прапор на «циліндрі» і напис), другий у вишитій сорочці з добрячим шматком м’яса. Написи, що містить карикатура, дають можливість пригадати протистояння між СРСР та США, зокрема в економічних питаннях.

Варіанти Б, В, та Г стосуються внутрішніх завдань економічного розвитку країни. Натомість лише «надпрограма» була складовою пропаганди Микити Сергійовича Хрущова щодо протистояння зі США.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.)

Тестове завдання перевіряє, чи розуміють учасники поняття «раднаргоспи» – ради народного господарства.

Раднаргоспи – це державні органи, які здійснювали управління дорученою їм галуззю промисловості. Були створені в 1957 р., ліквідовані в 1965 р. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоб ліквідувати протиріччя між галуззями й територіальними інтересами.

Раднаргоспи – це управління економікою регіонів, тобто управління на місцях, на певній території тощо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

Тестове завдання має на меті перевірити здатність учасників зовнішнього незалежного оцінювання визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку маємо уривок з історичного джерела про голод 1946-1947 рр., де йдеться про посуху й способи обробітку землі. Саме спосіб обробітку дає підказку правильної відповіді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – першій половині 1950-х рр.)

Тестове завдання перевіряє знання дат історичних подій.

В уривку йдеться про бажання уряду УРСР узяти участь у «Конференції Об’єднаних Націй у Сан-Франциско». Ці слова-маркери підказують, що йдеться про дату квітень 1945 – Україна – співзасновниця ООН (ця дата є в програмі ЗНО з історії України).

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Учасники мали б розпізнавати портрети, світлини історичних діячів.

У пропонованому завданні подано світлини Романа Шухевича (Тараас Чупринки), керівника Української повстанської армії, та Сидора Ковпака, командувача радянських партизанських загонів, який у 1943 р. організував рейд «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак – єдиний радянський діяч часів Другої світової війни, котрого учасники мали б розпізнати.

Однак спробуємо виконати це завдання, не знаючи хто є хто. Отже, перед нами дві світлини, на одній з яких – військовий діяч в українській формі (зображення тризуба), а на другій – діяч також у військовій формі.

Варіант А говорить про дисидентський рух. Учасники цього руху не використовували збройну боротьбу, отже цей варіант відпадає.

Також відпадає і варіант В, тому що світлина перша (де зображений тризуб) не може характеризувати радянських партизан. До того ж, раз є дві світлини, це означає, що їх мало б щось об’єднувати. І такою об’єднавчою ланкою є опір німецьким окупантам в роки Другої світової війни.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни 1939–1945 рр.

Подане завдання частково продовжує тематику попереднього завдання (№ 11). Тобто треба пригадати, до складу яких держав належали західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

А це Східна Галичина, що входила до складу Польщі, Закарпаття – спочатку до Чехо-Словаччини, а напередодні війни – до Угорщини. Залишається Північна Буковина та Бессарабія – до Румунії.

До речі, у програмі ЗНО з історії є дата 1920 р. – Бессарабський протокол, визнання країнами Антанти входження Бессарабії до складу Румунії. Пригадавши цю дату, також можна виконати завдання.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Зання дат дасть можливість виконати подане тестове завдання.

На листівці читаємо «Батько Прем’єр о. Августин Волошин». Це прізвище ідентифікуємо з Підкарпатською Руссю (1938 р.), Карпатською Україною (1939 р.) тобто з регіоном Закарпаття.

Однак усі чотири варіанти говорять про Закарпаття. І тут власне знання дат мало б допомогти.

Варіанти Б та В – це події після Другої світової війни, залишаються варіанти А та Г.

На листівці зазначено, що Августин Волошин уже є Прем’єром, тобто варіант А відпадає. Залишається єдиний правильний варіант.

Відповідь – Г.